Розкрито психологічні закономірності становлення професійної свідомості майбутніх практичних психологів. Охарактеризовано питання психологічної структури та специфіки професійної свідомості психолога-практика. Висвітлено результати дослідження динаміки становлення професійної свідомості психологів у процесі фахової підготовки. Наведено психологічну картину соматичного захворювання, а також особливості психологічної допомоги тяжким соматичним хворим.

Раскрыты психологические закономерности становления профессионального сознания будущих практических психологов. Охарактеризованы вопросы психологической структуры и специфики профессионального сознания психолога-практика. Освещены результаты исследования динамики становления профессионального сознания психологов в процессе подготовки по специальности. Представлена психологическая картина соматического заболевания, а также особенности психологической помощи тяжелым соматическим больным.

Розкрито питання сутності інтуїтивно-почуттєвого відображення, яке реалізується через свідомі та несвідомі механізми психіки. Викладено особливості функціональної системи психологічних механізмів, яка забезпечує дану форму психічного відображення, її складові та змістово-процесуальні компоненти. Проаналізовано умови розвитку функціональної системи як персонального "інструменту" професійної діяльності психолога, психічного новоутворення особистості.

Раскрыты вопросы сущности интуитивно-чувственного отображения, которое реализируется через сознательные и несознательные механизмы психики. Изложены особенности функциональной системы психологических механизмов, которая обеспечивает данную форму психического отображения, ее составные и содержательно-процессуальные компоненты. Проанализированы условия развития функциональной системы как персонального "инструмента" профессиональной деятельности психолога, психического новообразования личности.

Розглянуто сучасні проблеми, шляхи та засоби комплексного соціально-психологічного забезпечення професійної діяльності спеціалістів різних галузей за звичайних і екстремальних умов. Наведено ефективні методи психологічної діагностики, систему заходів збереження та відновлення функціональних станів, працездатності спеціалістів. Висвітлено особливості забезпечення адекватної адаптації, надійності та безпеки їх діяльності за даних умов.

Рассмотрены современные проблемы, пути и средства комплексного социально-психологического обеспечения профессиональной деятельности специалистов различных отраслей в обычных и экстремальных условиях. Предложены эффективные методы психологической диагностики, система мероприятий сохранения и восстановления функциональных состояний, трудоспособности специалистов. Освещены особенности обеспечения адекватной адаптации, надежности и безопасности их деятельности в данных условиях.

Розглянуто захисні механізми як психологічні новоутворення, кохання як засіб самопізнання в ранньому віці. Проаналізовано психологічні особливості формування цілісної особистості у ранньому онтогенезі, посттравматичного синдрому згвалтування, особливості взаємозв'язку між змістом "Я-концепції" та особистісним самовизначенням у юнаків і дівчат. Визначено вплив факторів навколишнього середовища на індивідуально-психологічні характеристики індивіда. Розкрито психологічні аспекти самотності.

Рассмотрены защитные механизмы как психологические новообразования, любовь как средство самопознания в раннем возрасте. Проанализированы психологические особенности формирования целостной личности в раннем онтогенезисе, посттравматического синдрома изнасилования, особенности взаимосвязи между содержанием "Я-концепции" и личностным самоопределением у юношей и девушек. Определено влияние факторов окружающей среды на индивидуально-психологические характеристики индивида. Раскрыты психологические аспекты одиночества.

Проаналізовано психологічні закономірності професіогенезу мислення майбутнього психолога-практика, становлення його професійного мислення в системі фахової підготовки за умов ВНЗ. Запропоновано психологічні парадигми вивчення та розвитку професійного мислення та його довільної саморегуляції як складової компетентності фахівця, концепцію професіогенезу мислення в системі фахової підготовки фахівців психологічних спеціальностей. Наведено результати комплексного дослідження психологічних механізмів, особливостей і чинників розвитку професійного мислення, а також психолого-педагогічних умов професійного розвитку регулятивної культури мислення в системі підготовки психологів і практичних психологів у вищій школі.

Проанализированы психологические закономерности профессиогенеза мышления будущего психолога-практика, становления его профессионального мышления в системе специальной подготовки в условиях ВУЗ. Предложены психологические парадигмы изучения и развития профессионального мышления и его произвольной саморегуляции как слагаемой компетентности специалиста, концепция профессиогенеза мышления в системе профессиональной подготовки специалистов в области психологии. Приведены результаты комплексного исследования психологических механизмов, особенностей и факторов развития профессионального мышления, а также психолого-педагогических условий профессионального развития регулятивной культуры мышления в системе подготовки психологов и практических психологов в высшей школе.

Досліджено особливості та системні взаємозв'язки загальних тенденцій емоційної сфери та поведінки студентів, які навчаються за спеціальністю "Психологія" у контексті забезпечення відповідності особистісних якостей фахівців даної галузі професійним вимогам. Встановлено пріоритетне значення у детермінації емоційних і поведінкових тенденцій особистості таких мотиваційно-смислових утворень як цінності та відношення "Я - інший". Визначено особливості впливу на зазначені тенденції властивостей темпераменту особистості, характеристик її самосвідомості та саморегуляції. Побудовано теоретичні моделі сприятливих і несприятливих для спеціальності психолога динамічних, мотиваційних і рефлексивно-регуляційних якостей та обгрунтовано рекомендації щодо їх застосування у процесі організації підготовки психологів.

Досліджено психологічні особливості когнітивного стилю як чинника розвитку інтелектуального потенціалу майбутнього практичного психолога. Розкрито зміст поняття "інтелектуальний потенціал", визначено специфіку формування даної якості у майбутніх практичних психологів. Досліджено зв'язок процесів розвитку інтелектуального потенціалу та продуктивних характеристик когнітивних стилів. Модифіковано методики дослідження взаємозв'язку складових інтелектуального потенціалу та когнітивних стилів, зокрема, таких як рефлексивність - імпульсивність, ригідність - гнучкість, простота - складність. Встановлено зв'язок між продуктивними характеристиками та складовими інтелектуального потенціалу майбутніх практичних психологів, розроблено й апробовано програму тренінгу з розвитку їх інтелектуального потеціалу. Обгрунтовано психолого-педагогічні умови ефективного впровадження тренінгу в процес вузівської підготовки майбутніх практичних психологів.

Теоретично обгрунтовано та експериментально показано вплив когнітивних стилів на утвердження індивідуально-специфічних способів професійного становлення майбутніх психологів. Грунтовно проаналізовано існуючі концептуальні підходи до вивчення когнітивних стилів у вітчизняній і зарубіжній психології, а також надано їх критичну оцінку у контексті існуючої наукової парадигми. З використанням базових методичних положень запропоновано концептуально новий спосіб вивчення когнітивно-стильових відмінностей, які найбільш виразно проявляють себе у взаємозв'язку з багатьма особистісними характеристиками у процесі професійного становлення суб'єкта. З використанням комплексу певних методик виявлено когнітивну простоту - складність та диференційованість досліджуваних студентів, а також розглянуто взаємозв'язок особистісних і професійно важливих характеристик, а саме: значущості мотивів, рівня професійної оцінки та самооцінки, особистісної тривожності, показників професійної ідентифікації, навчальної успішності. Доведено, що когнітивно-стильові відмінності майбутніх психологів мають суттєвий вплив на формування їх "професійного Я", а також специфіку засвоєння ними засад професійної діяльності.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження креативності як чинника формування професійно-комунікативних здібностей майбутніх психологів. Уточнено зміст поняття "комунікативні здібності" та "професійно-комунікативні здібності". Здійснено інтегроване вивчення професійно-комунікативних здібностей психологів у контексті їх взаємозв'язку з креативністю та її змістовими складовими. Розкрито психологічну сутність креативності як чинника розвитку професійно-комунікативних здібностей. Виявлено психологічні особливості професійно-комунікативних здібностей студентів-психологів. Визначено складники та показники рівнів розвитку професійно-комунікативних здібностей у студентів. Охарактеризовано структурні складові професійно-комунікативних здібностей майбутніх психологів. Розроблено інтегровану розвивальну програму активізації креативності за умов застосування креативних психотехнологій.

Розглянуто мотиваційно-смислову регуляцію професійної реалізації психолога у стильовому аспекті її прояву. Виявлено структурно-функціональні та динамічні особливості мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації та специфіку репрезентації процесуальних і результативних характеристик професійного досвіду на кожному з етапів професійного становлення психолога. Запропоновано загальну стратегію та засоби визначення стилю мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога. Встановлено закономірності стильового прояву мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога, а також засіб фіксації й оцінки досліджуваного феномену. Обгрунтовано стильову типологію мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації та шляхи ефективного набуття професійного досвіду. Розроблено модель мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога та визначено її концептуальну універсальність як засіб вивчення інтрапсихічних детермінант професіоналізації особистості.

Розглянуто процес особистісного змінювання, який визначено як міжсистемний перехід до нових можливостей нової ідентичності, проаналізовано його умови та індивідуально-особистісні характеристики переживання. Даний процес сприяє формуванню професійно значущих новоутворень в ідентичності студентів-психологів. З'ясовано складові професійної ідентичності психолога, які забезпечують успішність його діяльності як фахівця-практика: адаптивність, самосприйняття, прийняття інших, емоційний комфорт, інтернальність, домінантність, ескапізм, досліджено динаміку зазначених складових у процесі навчання у вищому навчальному закладі (ВНЗ). Розроблено програму тренінгу формування професійно значущих новоутворень в ідентичності даних студентів та проведено формуючий експеримент, за результатами якого підтверджено запропоновану тезу щодо можливості такого формування шляхом процесу особистісного змінювання в організованому навчанні у ВНЗ за умов включення студентів-психологів у інтенсивний, спеціально-організований процес групової комунікації індивідуальних моделей реальності.

Досліджено зміст і структуру психологічної готовності психологів (ПГП) до професійної діяльності у спорті (ПДуС), розроблено критерії та визначено рівні сформованості ПГП до ПДуС. Запропоновано комплекс методик, спрямованих на встановлення рівня ПГП до ПДуС. Доведено можливості цілеспрямованого підвищення ПГП до ПДуС за спеціально розробленою програмою корекційної роботи.

Здійснено теоретико-експериментальне дослідження процесу формування професійної свідомості майбутніх психологів під час їх професійної підготовки у вищому навчальному закладі. Висвітлено основні підходи до дослідження даного питання у зарубіжній та вітчизняній психологічній науці. Доведено, що оптимізація професійної свідомості сприяє забезпеченню професійної спрямованості особистості, формуванню цілісної професійної картини світу, розширенню поля діяльності психологів. Обгрунтовано інтегративний підхід до формування професійної свідомості особистості. Розроблено модель навчально-практичної діяльності, яка сприяє дослідженому формуванню, а також переходу майбутніх психологів від їх навчальної діяльності до професійної. Експериментально підтверджено перспективність і доцільність використання діяльнісно-рефлексивного навчання та загальних принципів експериментально-генетичного методу з метою забезпечення формування професійної свідомості особистості.

Теоретично обгрунтовано й експериметально встановлено структурно-функціональні та динамічні показники розвитку перфекціоністських настанов щодо професійної діяльності майбутніх практичних психологів. Розроблено та реалізовано концептуально-методичну модель дослідження, що дозволило встановити значущий репрезентативний взаємозв'язок умов освітнього середовища з мотиваційними, рефлексивно-регулятивними та персонологічними складовими перфекціонізму. Визначено факторну структуру перфекціоністських настанов і експліковано цикл їх розвитку у студентів-психологів у контексті професійної підготовки у ВНЗ. Розкрито психологічні механізми, тенденції та закономірності становлення даного феномену у майбутніх практичних психологів. Доведено гіпотезу, що акмеологічний фокус розвитку перфекціоністських настанов передбачає поєднання соціабельності як професійно придатної структури мотивів афіліації з конструктивною самокритикою, раціональним цілепокладанням, самоорганізацією й оптимістично налаштованим стратегічним плануванням діяльності в синтетичному владно-турботливому особистісному профілі майбутнього практичного психолога.

Досліджено аксіопсихологічні чинники особистісно-професійного становлення майбутніх психологів. Висвітлено погляди вітчизняних і зарубіжних дослідників щодо природи та генези ціннісно-смислової сфери особистості, здійснено структурно-функціональний аналіз особистісних цінностей. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи щодо визначення завдань і засобів професійно-особистісного становлення студентів-психологів. Розроблено базову нормативну модель професійного аксіогенезу психолога. Запропоновано прогностичну функціональну модель психологічного консультування як основного виду майбутньої професійної самореалізації студентів-психологів. Експериментально підтверджено припущення про вплив професійної підготовки у ВНЗ на полімотивовану структурно-динамічну трансформацію особистості студента-психолога у спосіб актуалізації його суб'єктивних властивостей та екстеріоризації сутнісних духовних інтенцій у напрямі становлення ціннісно-смислової сфери майбутнього психолога, релевантної вимогам професійної діяльності. На підставі математико-статистичного аналізу емпіричних даних виявлено когортну послідовність генеральних факторів та відповідні їм динамічні тенденції професійного аксіогенезу: I курс - доброзичливість/антагонізм (адаптація до освітнього середовища ВНЗ), II курс - сумлінність/безвідповідальність (самоствердження у професійно-орієнтованому навчанні), III курс - емоційна стабільність/невротизм (криза середини професійної підготовки), IV курс - екстра- або інтроверсія (професійно-особистісна інтеграція), V курс - відкритість/закритість новому досвіду (формування готовності до самостійної професійної діяльності).

Досліджено психологічні особливості, динаміку, критерії та рівні професійного самовизначнення студентів педагогічних спеціальностей з додатковою спеціалізацією "Практична психологія" та розроблено програму цілеспрямованої роботи з оптимізації даного процесу. Розкрито сутність професійного самовизначення як складної системи, основними компонентами якої є професійні мотиви, інтереси, спрямованість, здібності, самосвідомість, потреба самоосвіти та самовиховання. Виявлено особливості розвитку всіх структурних компонентів даного феномену у студентів різних напрямків підготовки, встановлено критерії та рівні його сформованості. З'ясовано, що рівень сформованості у студентів професійного самовизначення значною мірою обумовлюється наявністю діалектичної спорідненості між предметним змістом їх основної спеціальності й додаткової спеціалізації. У переважної більшості майбутніх фахівців споріднених спеціальностей виявлено високий і середній рівні всіх структурних компонентів професійного самовизначення. Встановлено, що у студентів неспоріднених спеціальностей досліджувані феномени формуються однобічно, обгрунтовано необхідність розробки методів вирішення даної проблеми.

Досліджено специфіку формування професійно значущих якостей майбутніх медичних психологів у вищому навчальному закладі. Вперше запропоновано тактику прогностичного моделювання їх професійної підготовки, визначено її компоненти: орієнтаційно-оцінний, науково-теоретичний, операційно-дієвий, мотиваційний, професійно значущі якості особистості, готовність до професійної діяльності. Розроблено прогностичну модель формування професійних якостей фахівця, на основі якої можна здійснювати успішну підготовку майбутнього медичного психолога до професійної діяльності. Встановлено взаємозв'язок між групами професійно значущих якостей та методами їх формування. Проведено комплексне застосування цілеспрямованих методів впливу у навчально-виховній роботі з майбутніми медичними психологами.

Визначено комплекс умов ефективної професійної адаптації психолога на ранніх етапах професіогенезу, серед яких провідною є рівень сформованості особистісної готовності до фахової діяльності, що складається з трьох компонентів: рівня освітньої підготовки, структури інструментальної та психологічної готовності. Розроблено системну модель підготовки психолога до вирішення практичних завдань, де центральним компонентом є розвиток здатності цілеспрямованої діяльності у ситуаціях невизначеності.

Вивчено психологічні чинники розвитку креативного мислення майбутніх практичних психологів. На підставі теоретичного аналізу стану дослідження проблеми креативності та креативного мислення зарубіжними та вітчизняними авторами узагальнено та систематизовано теоретичні положення, емпіричні факти, конструктивні ідеї, напрямки й аспекти її вивчення. Вивчено та систематизовано психологічні особливості та чинники розвитку креативного мислення майбутніх практичних психологів. З використанням певних методик досліджено характеристики даного мислення, а саме: швидкість (продуктивність), гнучкість, оригінальність. Вивчено та систематизовано психологічні особливості та чинники (спадкові, особистісні, мотиваційні, середовищні) розвитку креативного мислення майбутніх практичних психологів. Установлено, що психологічними чинниками розвитку креативного мислення є внутрішні: мотиваційно-особистісні (особистісна креативність, внутрішня мотивація, професійно-важливі якості), когнітивно-операційні (інтелектуальний рівень, психологічна компетентність, стиль мислення) та середовище ВНЗ як зовнішній чинник.

Проведено теоретичні й емпіричні дослідження провідних чинників і особливостей розвитку професійної ідентичності у студентів, що навчаються за спеціальністю практичного психолога. Проаналізовано основні підходи до вивчення феноменів ідентичності й ідентифікації. Розкрито суть поняття "професійна ідентичність" як результат процесів професійного самовизначення та самоорганізації. Виділено складові професійної ідентичності психолога, які забезпечують успішність його діяльності як фахівця-практика, а саме: когнітивний, емоційно-оцінний і поведінковий. Досліджено динаміку формування зазначених складових у процесі навчання ВНЗ. Виявлено, що ефективним шляхом розвитку професійної ідентичності майбутніх психологів є впровадження у навчальний процес тренінгової програми відповідного спрямування, побудованої за принципами активного навчання. За результатами проведеного формувального дослідження виявлено певні позитивні зміни у виділених складових професійної ідентичності досліджених студентів експериментальної групи.