Изложены основные закономерности нарушений психической сферы у детей, страдающих детским церебральным параличом (ДЦП). Описаны психопатологические синдромы, наблюдаемые при заболевании. Дана подробная медико-психологическая характеристика нарушений личности, интеллекта, речи и других психических функций. Освещаются социально-психологические проблемы семьи, имеющей больного ребенка. Излагаются основные принципы разработанной В.И.Козявкиным системы интенсивной нейрофизиологической системы реабилитации больных ДЦП, а также рассматривается эффективность ее применения в аспекте влияния на психическое здоровье детей и их социально-психологическую адаптацию.

Выявлены индивидуально-психологические особенности и основы формирования у юношей граничных нервно-психических расстройств (ГНПР) и обоснован комплекс методов психодиагностики и психокоррекции. Доказана эффективность предложенных организационно-методических, психодиагностических, индивидуальных и групповых коррекционных методов, направленных на улучшение психического здоровья у юношей с ГНПР с учетом индивидуально-психологических особенностей, которые нашли практическое применение в работе психоневрологических диспансеров и учебных заведений, готовящих практических психологов.

Зроблено спробу привернути увагу до деяких несамоочевидних результатів, що випливають з експериментальної практики моніторингу порушень пізнавальної та емоційно-вольової сфери дітей, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС. Узагальнюючи світовий і вітчизняний досвід вивчення динаміки психічних процесів під впливом малих доз радіації, автор пропонує перейти від моніторингу констатуючого до моніторингу діагностуючого; на основі вивчення особливостей характеру нейропсихологічних порушень у всіх ланках нервової системи мають будуватись медико-психологічні діагностичні та коригуючі технології терапевтичної та профілактичної роботи з "чорнобильськими" дітьми. Як один з варіантів моніторинго-коригуючої технології запропоновано комп'ютерну діагностику і тренування уваги, пам'яті та деяких ділянок емоційно-вольової сфери, найбільш чутливих до радіації.

"Невроз очікування невдачі" (НОН) - діагноз, що дуже часто ставлять чоловікам, які звертаються за сексологічною допомогою. Разом з тим існують два альтернативних уявлення про цю патологію. Згідно з першим з них, невроз очікування - самостійна форма неврозу, а згідно з другим - особливий вид неврозу нав'язливих станів (ННС). Під час спеціального обстеження хворих на НОН було виділено 8 його типів за критеріями для їх виділення були усвідомлення болісності тривожного очікування невдачі, його патогенного впливу, а також наявність боротьби з ним. За результатами проведеного аналізу зроблено висновок про те, що цей невроз є певним континуумом. На одному з його полюсів знаходяться форми, де відсутні ознаки, характерні для ННС в його традиційному розумінні (згідно з котрим нав'язливість обов'язково усвідомлюється), а на другому - варіанти, які виявляють ці ознаки повною мірою. Наведено характеристику кожного типу неврозу. Зроблено висновок про можливість існування нав'язливостей, що не усвідомлюються. Визнано недоцільним відносити пацієнтів сексологічного профілю з патологією, що розглядається, до різних класифікаційних рубрик. У всіх випадках, якої б точки зору не дотримувався лікар, рекомендовано ставити діагноз "невроз очікування невдачі", який знайшов своє відображення у вітчизняних класифікаціях сексуальних розладів у чоловіків.

Изложены основные закономерности формирования невротических расстройств у детей и подростков, пострадавших в результате аварии на Чернобыльской АЭС. Проанализированы причины и условия развития невротических расстройств, описаны их основные клинические формы. Дана медико-психологическая характеристика нарушений личности и когнитивной сферы у таких детей. Освещены социально-психологические проблемы семьи, имеющей больного ребенка.

Наведено результати дослідження перебудови динамічної системи смислових утворень, пов'язаних з регуляцією психічних станів за умов хронічної психічної напруженості. Доведено, що хронізація психічної напруженості змінює емоційне відношення до цього стану у хворих на неврози, знижує їх оцінку власних мобілізаційних можливостей.

Подано описання методики "Пропущені слова". Результати засвідчили, що хворі на шизофренію можуть розуміти семантичні відтінки слів, але здібність оперувати даними словами порушена.

Розглянуто теоретичні засади корекції розвитку дітей з розумовими вадами. Розкрито сутність корекційно-розвивальної роботи у спеціальному освітньому закладі, з'ясовано її місце у системі загальної та спеціальної освіти. Визначено основні ланки педагогічного процесу, а також складові досягнення корекційної мети. Наведено структуру дефекту аномальних дітей усіх основних категорій (дітей з вадами слуху, зору, інтелекту, мовлення). Проаналізовано можливості формування в учнів з вадами розумового розвитку учбової діяльності відповідно до її структури, учбових дій та становлення у них теоретичних узагальнень. Значну увагу приділено особливостям формування в учнів з вадами інтелекту узагальненості, усвідомленості, самостійності, стійкості розумової діяльності та індивідуального способу діяльності.

Символдрама (известная также как Кататимное переживание образов, метод "сновидений наяву" и Кататимно-имагинативная психотерапия) - это метод глубинно-психологической ориентированной психотерапии, который оказался клинически высокоэффективным при краткосрочном лечении неврозов и психосоматических заболеваний, а также при психотерапии нарушений, связанных с невротическим развитием личности. В работе предпринята попытка осветить основные этапы техники проведения этого вида психотерапии, описываются стандартные мотивы, предлагаемые пациенту для кристаллизации его образной фантазии. Показана диагностика внутрисемейных отношений при помощи проективной методики "Три дерева", рассказывается о детской агрессивности и проблеме анального характера в концепции Анны Фрейд, значении первого года жизни для последующего развития ребенка, а также глубинно-психологическом подходе в психотерапии психосоматических заболеваний.

Проаналізовано історію вивчення та розглянуто основні положення концепції відстрочених реакцій на травматичний стрес. Простежено еволюцію головних теоретичних підходів до вивчення проблеми "особливого воєнного неврозу", викладено методику діагностики посттравматичних стресових розладів, їх психологічної корекції. Визначено ключові напрямки зниження рівня психічних втрат і психічної недієздатності серед особового складу підрозділів особливого ризику.

Досліджено зв'язок між невротичними проявами у школярів та їх темпераментом, статтю, рівнем здоров'я, успішності навчання, проблемності сім'ї, самооцінкою. Показано наявність організованої системи зв'язків між симптомами виявлення неврозів.

Освещены различные аспекты взаимосвязи цвета и психики человека. Детально рассмотрена история развития цветовой символики. Описано психофизическое и психологическое взаимодействие цвета на человека. Проанализированы факторы и механизмы цветовых предпочтений. Приведены обширные данные об особенностях восприятия и отношения к цвету при шизофрении и других психических заболеваниях. Раскрыты актуальные вопросы цветовой психодиагностики. Особое внимание уделено цветовому тесту Люшера, как одной из наиболее распространенных методик цветовой психодиагностики.

У результаті дослідження доведено, що якість гіпнотерапії знаходиться в прямій залежності від спроможності пацієнта до трансформаційних змін, обумовлених домінантним функціонуванням правої півкулі. Ефективність гіпнотерапії визначається не тільки психомодуляцією, що реалізується сугестивними моментами, а й особистим біологічним атрибутом саногенезу. Комплексний психотерапевтичний підхід і компонент лікувальної сугестії необхідно будувати та формувати з урахуванням патогенетичної ролі базового конфлікту та емоціональної важливості несвідомого опору пацієнтів до гіпнотичної інтроекції.

В результате исследования на личностном уровне показано, что качество гипнотерапии находится в прямой зависимости от способности пациентов к трансформационным изменениям, обусловленным доминантным функционированем правого полушария. Эффективность гипнотерапии определяется не только психомодуляцией, реализуемой суггестивными моментами, но и собственным биологическим атрибутом саногенеза. Комплексный психотерапевтический подход и компонент лечебной суггестии необходимо строить и формировать с учетом патогенетической роли базового конфликта и эмоциональной значимости бессознательного сопротивления пациентов к гипнотической интроекции.

Розглянуто концептуальні та методичні питання системного підходу щодо проблем дезадаптивних станів. Досліджено структуру, динаміку та особливості формування дезадаптивних станів, аспекти порушень найбільш тонких та складних форм соціально-детермінованого психічного реагування людини на оточення, тобто явища соціально-психологічної дезадаптації. Висвітлено закономірності становлення та розвитку предморбідних змін в структурі особистості.

Рассмотрены концептуальные и методические вопросы системного подхода к проблемам дезадаптивных состояний. Исследованы структура, динамики и особенности формирования дезадаптивных состояний, аспекты нарушений наиболее тонких и сложных форм социально-детерминированного психического реагирования человека на окружение, то есть явления социально-психологической дезадаптации. Освещены закономерности становления и развития предморбидных изменений в структуре личности.

Изучен субъективный опыт пациентов с различными заболеваниями, включая шизофрению, биополярное аффективное расстройство, большую эндогенную депрессию и другие расстройства с психотическими проявлениями, влекущие за собой продолжительное снижение уровня жизнедеятельности. Описаны расстройства самовосприятия, эмоций, взаимоотношений и форм поведения таким образом, как их переживают лица, страдающие психическими заболеваниями.

Визначено зміст та особливості вербальних і невербальних психотерапевтичних впливів, розкрито їх механізм та динаміку у разі постстресових розладів. Виявлено особливості корекції даних розладів, розроблено техніку та прилади для реалізації психотерапевтичної інтервенції.

Определены содержание и особенности вербальных и невербальных психотерапевтических влияний, раскрыт их механизм и динамика в случае постстрессовых расстройств. Выявлены особенности коррекции данных расстройств, разработана техника и приборы для реализации психотерапевтической интервенции.

Определены предмет, методы и виды психотерапии. Освещена структура личности, приведены основные теоретические положения психологии по теории К.Юнга. Раскрыта суть понятий современной психотерапии, в частности теорий межличностных отношений, трансактного анализа, концепций К.Хорни, экзистенциальной терапии. Исследованы проблемы и методы внушения и самовнушения, раскрыта природа гипноза. Определены направления развития психоанализа и недирективной психотерапии.

Рассмотрены понятия общего и психического здоровья, его критерии. Освещены вопросы расстройства ощущений, восприятия и внимания, расстройства памяти и мышления. Приведена общая характеристика различных групп расстройств сознания и их классификация. Описаны невротические расстройства, психопатии различных клинических типов, а также шизофрения и маниакально-депрессивный психоз.

Розглянуто проблему використання проективних методик у психодіагностиці страхів дітей дошкільного віку, обгрунтовано можливості застосування для цього інтерпретаційних схем малюнкових проективних тестів, запропоновано емпірично апробовану систему аналізу та інтерпретації дитячого малюнка.

Рассмотрена проблема использования проективных методик в психодиагностике страхов детей дошкольного возраста, обоснована возможность применения с этой целью интерпретационных схем рисуночных проективных тестов, предложена эмпирически апробированная система анализа и интерпретации детского рисунка.

The present article deals with projective methodics of fears' psichodiagnostics among the pre-school children, it's author give a ground to the opportunity in using of picturing projective tests and their interpretive schemes for this aim, there is offereal the experimentally tested system of analysis and interpretation of childrens' pictures.

Розглянуто нові підходи щодо оцінки індивідуальної норми стану організму та його функціонального оптимуму.

Рассмотрены новые подходы в оценке индивидуальной нормы состояния организма и зоны его функционального оптимума.

The new approaches in an estimation of the personal norm of a condition of an organism and zone of its functional optimum are reviewed.