Представлены соображения автора и их итог по поводу некоторых самых "современных" предположений (но не гипотез) о всяких явлениях и способе безошибочного диагностирования, всего-навсего по одному признаку, приписываемому всем без исключения людям - "личной единице времени" - одной для всех возрастов человека. Рассмотрены особенности диалектики понимания, глупости, принципов; оригинальное, по мнению автора, творчески нестандартное постижение роли черт характера; синергетически-гипперпараметрическая гипотеза судьбы, "доли", "неизбежности"; некоторое приближение к верному, нестандартному представлению о сути времени и всеобщей формы его проявления - "моды" на современность. Раскрыта всеобщность принципа доминанты; два пути дальнейшего развития человечества; солитопно-информационное поле психики; проблема частных отдельных в своих особенностях сфер времен. Изложены принципы медитации точки, линий, человека, итога, а также медитации происхождения вещей, свойств, отношений и пр.

Проанализировано понятие аргументированного рассуждения. Освещены законы правильного мышления, закон тождества, непротиворечия, исключенного третьего и закон достаточного основания. Описана структура аргумента. Сделана оценка проблемы и аргумента. Приведена обобщенная формула оценки силы аргумента с независимыми резонами.

Зроблено спробу оригінального подання курсу "Логіка" через збагачення його елементами розповсюдженого за кордоном, особливо в США, курсу "Критичне мислення". У логіки запозичено потяг до грунтовності і систематичності, а у критичного мислення - орієнтацію на розв'язання практично значущих задач, на вироблення навичок виявлення і подолання різноманітних логічних помилок. Розкриваються поняття логіки, основні закони правильного мислення. Висвітлюються логічні операції з поняттями і судженнями, логічні підстави процесу розслідування, особливості логіки в судовому розгляді, фрагменти для вироблення навичок логічного аналізу та ін.

Рассмотрены проблема и пути формирования критического мышления студентов университета, особенности применения активных методов обучения на этапе адаптации студентов-первокурсников факультета психологии как одного из условий развития данного вида мышления. Предложены модели регулятивной подструктуры личности, показана роль семьи в воспитании ребенка с ограниченными возможностями. Освещены вопросы формирования когнитивных компетенций учащихся посредством философской пропедевтики, преступной эксплуатации когнитивной, поведенческой и эмоциональной незащищенности, противоправного психологического воздействия в программе образовательной подготовки юридических психологов.

Аргументовано, що вивчення та розвиток критичного мислення є актуальною вимогою сучасності. На підставі результатів досліджень закордонної когнітивної психології розкрито зміст терміна. Наведено емпіричні підтвердження вдосконалення когнітивних навичок під час спеціального навчання. Проаналізовано властивості особистості, що характеризується критичним мисленням. Запропоновано алгоритм-керівництво, що сприяє розвитку критичного, продуктивного мислення.

Розглянуто основні групи вмінь критичного мислення майбутніх військових фахівців: інформаційно-прогностичні, рефлексивно-оцінні, контрольно-аналітичні. Обгрунтовано педагогічні умови формування критичного мислення курсантів: урахування специфічних особливостей підготовки, створення інноваційно-рефлексивного середовища, поєднання діагностики та самодіагностики стану сформованості. Визначено критерії сформованості критичного мислення: гностичний, навчально-процесуальний, особистісно-позиційний.

Досліджено розвиток критичного мислення студентської молоді як загальнопедагогічну проблему. Проаналізовано основні теоретичні положення про його розвиток, а також педагогічні засоби, які сприяють прояву його різноманітних форм. Уточнено дефініцію "критичне мислення". Розкрито суть поняття "моральне критичне мислення". Узагальнено педагогічний досвід його розвитку у студентської молоді. На підставі результатів порівняльного аналізу показано, що відмінності полягають у рівневі розвитку суб'єкт-суб'єктних виховувальних відносин "викладач (тренер) - студент", формі та методах організації діяльності. Виявлено педагогічні умови ефективного розвитку критичного мислення студентської молоді в результаті узагальнення педагогічного досвіду впровадження дебатної методики. З'ясовано вплив морально-ціннісних установок особистості на процес розвитку даного мислення для прийняття рішення шляхом порівняння досвіду цього розвитку з використанням різних методик. Здійснено конструювання педагогічного досвіду та розроблено технологію (за попереднім, безпосереднім, рефлексивно-підсумковим етапами) розвитку морального критичного мислення у студентської молоді.

Визначено суть і структуру критичного мислення. Обгрунтовано технологію формування критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки, що передбачає мотиваційно-підготовчий, змістово-процесуальний, оцінно-рефлексивний етап і доведено її ефективність. Уточнено критерії та показники рівнів сформованості критичного мислення курсантів, зокрема, мотиваційно-ціннісний, змістово-процесуальний і особистісно-оцінний. Розроблено й апробовано навчально-методичні матеріали з питань формування критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки.

Проаналізовано основні особливості процесу формування критичного мислення у майбутніх економістів під час професійної підготовки. Розкрито сутність, компонентну структуру та характеристики критичного мислення економіста. Визначено критерії та рівні сформованості. Теоретично обгрунтовано й апробовано педагогічні умови формування критичного мислення у майбутніх економістів в процесі професійної підготовки. Розроблено й експериментально перевірено експериментальну модель формування критичного мислення у майбутніх фахівців економічних спеціальностей засобами інтерактивних технологій навчання.

У людей віком від 7 до 20 років вивчено динаміку становлення швидкості центральної обробки інформації (ЦОІ) та її зв'язок з функціональною рухливістю нервових процесів (ФРНП). Виявлено, що у дітей, підлітків та юнаків швидкість ЦОІ та ФРНП поступово підвищувалися та сягали максимального розвитку у 19 - 20 років. У всіх вікових групах обстежуваних з різним рівнем ФРНП виявлено статистично значимі відмінності швидкості ЦОІ. Особи з високим рівнем ФРНП характеризувалися достовірно вищими значеннями швидкості ЦОІ у порівнянні з особами з низьким рівнем. Кореляційний аналіз підтвердив ці відмінності. Встановлено загальні вікові закономірності формування ЦОІ і ФРНП, що свідчить на користь генетично детермінованої програми їх розвитку. Існують підстави стверджувати, що швидкість ЦОІ, яка характеризує індивідуальні особливості переробки інформації, може бути використана як індикатор ФРНП та збільшить можливість аналізу експериментального матеріалу.

Приведены результаты экспериментальных исследований индивидуальных и групповых способностей к описанию собственной внешности и внутренних качеств студентов-информантов с использованием или без использования определенной формы изложения.

Розглянуто питання становлення системи ціннісних орієнтацій у молоді як важливого чинника успішності їх соціалізації і розвитку у них здатності до критичного мислення і сприйняття дійсності.

Розглянуто особливості впливу інформаційного суспільства на освітню парадигму вищих навчальних закладів, проаналізовано перспективи використання критичного мислення у навчально-виховному процесі.

Розглянуто необхідність формування навичок критичного мислення. Наведено основні методики застосування та впровадження цього ментального процесу на заняттях з навчальної дисципліни "Логіка".

З часу створення першого тесту інтелекту, так званого коефіцієнта інтелектуальності (IQ) минуло понад 100 років. Згідно останніх досліджень позитивна кореляція між IQ і життєвим успіхом зберігається лише до значення 115 - 120. Подальші успіхи людини визначають такі якості, як самосвідомість, настирливість, працездатність та емоційний інтелект.

Розглянуто можливість розвитку інформаційного системного мислення за умов нової парадигми за рахунок розробки інтегрованої моделі мислення та впровадження програми розвитку нового мислення на рівні всіх виховних і навчальних закладів.

Розглянуто характеристику та методику використання інтерактивної технології веб-квестів як інноваційної технології в навчально-виховному процесі ВНЗ для підготовки майбутніх учителів іноземних мов в інтеграції з традиційним навчанням. Наведено класифікацію та типи освітніх веб-квестів для формування критичного мислення майбутніх учителів іноземних мов.

Здійснено науковий аналіз сутності критичного мислення у психологічному та педагогічному аспекті. Обгрунтовано способи його формування у студентів інженерно-педагогічних ВНЗ. Експериментально досліджено педагогічні технології, які можуть бути ефективно використані для формування критичного мислення у майбутніх інженерів-педагогів.

Осуществлен научный анализ сущности критического мышления в психологическом и педагогическом аспекте. Обоснованы способы его формирования у студентов инженерно-педагогических ВУЗ. Экспериментально исследованы педагогические технологии, которые могут быть эффективно использованы для формирования критического мышления у будущих инженеров-педагогов.

The article gives a scientific analysis of the critical thinking essence as far as psychological and pedagogical aspects are concerned, as well as substantiates methods of its formation in students of engineering pedagogical higher educational establishments. The pedagogical technologies to be effectively used by forming critical thinking in future teacher-engineers have been experimentally investigated.

Досліджено трактування у науковій літературі поняття "критичне мислення". Розглянуто шляхи розвитку критичного мислення з використанням колективно-діяльнісного підходу. Висвітлено його методологічний і теоретичний зміст. Визначено умови його успішної реалізації. Наголошено на важливості логіки побудови процесу колективної діяльності. Значну увагу приділено питанню визначення ефективності впливу колективно-діяльнісного підходу на процес розвитку критичного мислення. Запропоновано три моделі професійно-навчальної колективної діяльності вчителів.

Розглянуто вітчизняні та зарубіжні наукові джерела, які висвітлюють поняття "критичне мислення". Наголошено, що критичний стиль мислення, який передбачає правильне розуміння законів функціонування мозку людини, механізмів сприймання і переробки інформації, алгоритмів прийняття рішень є вищою формою наукового мислення. Наголошено на необхідності критичного підходу до впровадження методик розвитку критичного мислення, запозичених у зарубіжних вчених. На прикладі України та Росії проаналізовано небажані (загрозливі) наслідки прискореного розвитку критичного мислення у суспільстві, зокрема знецінення набутих знань з точних наук, зменшення кількості науково-популярних часописів та їх маленький наклад, свободу дій прихильників "нетрадиційних" знань, певну втрату впливу наукової спільноти на громадську думку, зниження ефективності діяльності середньої та вищої школи. Висвітлено стан залучення до навчального процесу середньої і вищої школи найновіших досягнень науки. Запропоновано впровадження нового навчального курсу "Сучасне природознавство".