Обоснована возможность применения когнитивно-семантической модели тревоги. Модель была предложена для изучения патологических проявлений этого состояния при разрешении задач оценки особенностей отношения человека к угрожающей информации в условиях "нормальной" тревоги. Рассмотрены три стадии выявления тревожного состояния через особенности переработки информации. Очерчены перспективы операционализации подхода к изучению состояния тревоги.

Дисертацію присвячено проблемі зв'язку рефлексії з професійним становленням. В роботі представлено різні концептуальні напрямки вивчення професіоналізації в сучасній психології. Встановлено, що рефлексія тісно пов'язана з основними аспектами професіоналізації - активністю, включеністю в професійне становлення, успішністю, розвитком важливих якостей професіонала та його "Я-концепцією". Запропоновано практичну модель рефлексивної підтримки формування професіонала в умовах вузу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю935.10-975 + Ю252:З811 + А6 + С5*676

Рубрики:

Психологія пізнавальної та комунікативної діяльності в цілому

Теорія інформації

Інформатика та обчислювальна техніка, кібернетика (теорія управляючих систем), інформатизація і кібернетизація. Інформаційне суспільство

Соціологія

Шифр НБУВ: В344099 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто прикладні аспекти застосування моделювання як системоутворюючої складової частини діяльності психіки людини.

Рассмотрены прикладные аспекты применения моделирования как системообразующей составляющей части деятельности психики человека.

The problem aspects of applying of simulation as component part, generatrix a system, of activity of mentality of the man are reviewed.

Запропоновано педагогічну інтерпретацію поняття "музичне мислення вчителя", визначено його зміст та структуру на базі інтегративного розгляду існуючих наукових підходів. Теоретично розроблено механізм формування музичного мислення вчителя через творчо-самостійну інтерпретацію музики. Виявлено педагогічний потенціал музично-інструментальної підготовки та особливості її використання у фаховій підготовці майбутніх вчителів, зокрема, у формуванні їх музичного мислення. Визначено умови ефективності формування музичного мислення студентів, що грунтуються на засадах діалогової взаємодії, використання форм і методів проблемного навчання, організації виконавської практики. Обгрунтовано залежність ступеня підготовки студентів до музично-педагогічної діяльності від рівня сформованості їх музичного мислення.

Рассмотрены различные варианты репрезентации информационной модели психики, особенности ее функционирования.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177 + Р1234.0 + Ю935.10-2

Рубрики:

Загальна зоологія

Психологія пізнавальної та комунікативної діяльності в цілому

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано теоретичний аналіз становлення проблеми пізнавальної активності в психологічній науці.

Подан теоретический анализ становления проблемы познавательной активности в психологической науке.

The article considers the theoretical analysis of the cognitive activity problem in psychology.

Вивчено, конкретизовано уявлення про зміст, суть, психологічні складові та умови розвитку комунікативного потенціалу студентської групи. Теоретично та експериментально досліджено проблему його психологічної детермінації в професійній підготовці майбутніх менеджерів-економістів. Виявлено специфіку співвідношення самоусвідомлення особистістю майбутнього менеджера-економіста власного комунікативного досвіду та психологічних складових комунікативного потенціалу студентської групи. З'ясовано залежність успішності комунікативної діяльності студентської групи від задоволеності майбутніх менеджерів-економістів у процесі навчання. На підставі теоретичного та експериментального аналізу обгрунтовано шляхи актуалізації досліджуваного потенціалу на етапі професійної підготовки даних студентів.

Розкрито психологічні механізми впливу рефлексії на становлення та розвиток суб'єктності індивіда, виявлено взаємозв'язок між рівнями розвитку рефлексії та суб'єктності. Розроблено, теоретично обгрунтовано та практично впроваджено оригінальну методику розвитку суб'єктності школярів шляхом розвитку їх рефлексії. Зазначено, що запропонована методика передбачає діалогічне пізнання певного етапу розвитку суспільства та засвоєння притаманного даному етапу рівня рефлексії, що є рефлексивним механізмом становлення суб'єктності.

Розроблено новий підхід до операціоналізації поняття "комунікативна креативність" як інтегральної властивості особистості. Вперше експліковано та описано формально-динамічні та якісні показники комунікативної креативності. Досліджено психологічні особливості осіб, що відрізняються рівнем комунікативної креативності. Встановлено специфіку комунікативної креативності у осіб з різною емоційною диспозицією. Доповнено уявлення про системотвірну функцію емоційності як властивості особистості: виявлено, що специфіка комунікативної креативності детермінована емоційністю. Створено тест-опитувальник комунікативної креативності. Розроблено програму, спрямовану на корекцію основних компонентів даної якості у осіб юнацького віку.

Розроблено модель експериментального дослідження взаємодії образних та вербальних чинників у різних видах психічної активності, яка досліджувалася за природних та експериментальних умов сприймання рекламних повідомлень, а також в асоціативно-колірному експерименті. Виявлено "когнітивні домінанти", за якими виокремлюються "образний", "вербальний" та "змішаний" психотипи. Описано психологічний механізм взаємодії зазначених чинників, у якому відіграють роль: ситуативні складові діяльності (конкретна задача, умови та засоби її реалізації), послідовність зміни взаємозв'язку чинників залежно від когнітивної діяльності суб'єкта, фіксація на суб'єктивно значущих змістових характеристиках інформації. Наведено рекомендації до використання закономірностей взаємодії образних та вербальних чинників в оптимізації опрацювання інформації.

Подано структуру комунікативних характеристик, а також психологічні компоненти комунікативної активності особистості. Досліджено психологічні умови, що спричинюють комунікативну природу навчальної діяльності та створюють основи для реалізації комунікативних особливостей студентів, а також оптимізують їх комунікативну активність та забезпечують успішність відповідної підготовки. Показано рівень розвитку комунікативних характеристик і активності студентів у реальній практиці навчальної діяльності. Емпірично встановлено взаємозв'язок між недостатнім рівнем вияву даної активності та неадекватною мотивацією навчання. Зазначено щодо необхідності проведення комунікативної підготовки. Теоретично обгрунтовано її структуру в студентів. За результатами дослідження встановлено, що розвиток комунікативної активності сприяє оптимізації навчальної діяльності.

Дана критика попыток перенесения принципа дополнительности из физики в психологию. На примере психологии развития доказывается, что психологическое знание движется взаимодополняющим образом: в русле перехода от одного типа научной рациональности к другому; в виде способов решения психогенетической проблемы; в пределах "круга самопознания", заданного в психологии тождеством субъекта и объекта.

Удосконалено уявлення про когнітивні стилі та їх місце у пізнавальній діяльності особистості як фактора, що зумовлює специфіку впливу на успішність навчальної діяльності студентів. Вперше розглянуто поєднання їх індивідуально-психологічних особливостей і когнітивно-стильових характеристик. Визначено вплив даного зв'язку на успішнішність навчальної діяльності студентів. Виділено когнітивно-типові профілі особистості, охарактеризовано їх структуру та складові (когнітивно-типологічний і ціннісно-орієнтаційний комплекси). Доведено, що когнітивно-стильова організація особистості тісно пов'язана з індивідуально-психологічними характеристиками і зумовлює кінцевий результат навчальної діяльності студентів.

Досліджено комунікативний потенціал студентів-користувачів Інтернет-середовища та особливості його цілеспрямованого формування і розвитку. Обгрунтовано теоретичну модель і способи практичного застосування методів розвитку комунікативного потенціалу молоді у форматі студентського Інтернет-клубу засобами нових інформаційних технологій. Розроблено програму занять у формі соціально-психологічного тренінгу, опосередкованого Всесвітньою мережею. Розкрито ціннісну детермінацію Інтернет-діяльності студентської молоді, з'ясовано мотиваційні чинники її звернення до комунікативно-пізнавальної бази Інтернет-середовища. Експліковано наявні та створено нові продуктивні схеми пізнання студентами особистості партнерів спілкування, освоєння особистісної рефлексії, вироблення вміння адекватно виражати та диференціювати власні почуття, психоемоційні стани та настрої в процесі комунікації з віртуальними партнерами (в Інтернеті) та в реальному спілкуванні, визначено шляхи і методи розвитку складових комунікативного потенціалу.

Розглянуто принципи, що лежать в основі механізмів особистісного розвитку людини, та шляхи їх реалізації під час підготовки спеціалістів в системі МВС у процесі професійного становлення особистості.

Рассмотрены принципы, лежащие в основе механизмов развития сенсорно-когнитивной системы человека, и пути их реализации при подготовке специалистов в системе ОВД в ходе профессионального становления личности.

The principles basing gears of development sensor-cognitive of a system of the person and a path of their implementation at opening-up of the specialists in a system OIA during a professional becoming of the person are esteemed.

Викладено результати теоретичного аналізу узагальненого поняття "образ" та утворень, з яких він складається, а також співвідношення понять "образ" та "імідж".

Розкрито мету, методику та результати дослідження ролі технології управління розвитку пізнавальної активності особистості за модульно-пізнавальним, модульно-технологічним і модульно-розвивальними аспектами. Викладено сучасне розуміння поняття "педагогічна технологія управління". Висвітлено становлення технології формування аспектів пізнавальної активності та системно подано їх як єдину лінію об'єктивного закономірного розвитку. Визначено зміст предмета технології управління формування аспектів пізнавальної діяльності студентів у ВНЗ.

Розглянуто питання щодо взаємодії інтуїтивного та логічного пізнання у процесі педагогічних досліджень. Введено поняття "енергодії" знань дослідника і майбутнього вчителя.

Рассмотрен вопрос о взаимодействии интуитивного и логического познания в процессе педагогических исследований. Введено понятие "энергодействия" знаний исследователя и будущего педагога.

It is analysed interaction of intuitive and logical cognition in the process of pedagogical investigation. It is introduced a new notion - "energy effect" of investigator's and future teacher's knowledge.