Викладено погляд на природу психіки як процес взаємодії суб'єктів. Проаналізовано категорії взаємодії, суб'єкта, ідеального. Важливим фактором взаємодії визнано існування об'єктів, які являються носіями будь-якої інформації про суб'єктів; саме за допомогою цих об'єктів здійснюється акт взаємодії, тобто вони опосереднюють його. Розглянуто необхідність існування психіки як потреби взаєморегуляції життєдіяльності суб'єктів. Досліджено етапи розвитку психіки та їх залежність від характеру опосереднюючих об'єктів.

Обговорено механізм дії ефірного масла лаванди на показники кардіодинаміки у процесі адаптації до навантажень, вплив різних типів погоди на показники мислення та працездатності дітей, нейрофізіологічні особливості мігрені у дітей. Наведено дані щодо нормалізуючого впливу фізичних вправ у разі захворювань органів травлення, розглянуто взаємозв'язок рівня інтелекту з функціональною рухливістю та силою нервових процесів, сенсомоторні функції у молоді з вадами слуху. Показано залежність успішності навчання від нейродинамічних властивостей нервової системи та психічних функцій, вікові особливості психофізіологічного стану, системи кровообігу у водіїв тощо.

Обсуждён механизм влияния эфирного масла лаванды на показатели кардиодинамики при адаптации к нагрузкам, а также воздействия разных типов погоды на мышление и трудоспособность детей, нейрофизиологические особенности мигрени у детей. Приведены данные относительно нормализующего влияния физических упражнений при заболеваниях органов пищеварения, рассмотрена взаимосвязь уровня интеллекта с функциональной подвижностью и силой нервных процессов, сенсомоторные функции у молодёжи с патологией слуха. Показана зависимость успеваемости, нейродинамических свойств нервной системы и психических функций, возрастные особенности психофизиологического состояния и системы кровообращения у водителей и др.

Розглянуто питання психофізіології функціональних станів людини. Наведено характеристику найпоширеніших ендо- та екзогенних впливів на функціональний стан, а також загальні уявлення про його зміни у процесі фізичного і розумового напруження. Висвітлено психофізіологічні особливості стану жіночого організму.

Рассмотрены вопросы психофизиологии функциональных состояний человека. Приведены характеристика наиболее распространенных эндо- и экзогенных влияний на функциональное состояние, а также общие представления об его изменениях в процессе физического и умственного напряжения. Освещены психофизиологические особенности состояния женского организма.

Розглянуто властивості основних нервових процесів, психологічну структуру темпераменту, функціональну асиметрію півкуль головного мозку. Викладено особливості визначення схильності до певного стилю керівництва, передбачуваних типів засвоєння інформації, а також стилю навчання та мислення.

Рассмотрены свойства основных нервных процессов, психологическая структура темперамента, функциональная ассиметрия полушарий головного мозга. Изложены особенности определения склонности к определённому стилю руководства, предусматривающих типов усвоения информации, а также стиля обучения и мышления.

Уперше запропоновано під час здійснення психофізіологічного забезпечення діяльності використовувати загальний для різних її видів алгоритм, а також враховувати адаптаційні можливості людини як суб'єкта діяльності. Досліджено питання щодо застосування методу самооцінки для діагностики та оптимізації психофізіологічного стану людини. Розроблено новий підхід до визначення адаптаційних типів з урахуванням стабільності та величини діагностичних показників, що характеризують психофізіологічний стан, а також індивідуального рівня адаптаційних можливостей людини в аспекті співвідношення між індивідуально сприйнятливими та дезадаптаційними факторами. Проаналізовано соціально-психологічні та психофізіологічні особливості діяльності, визначено адаптаційно вагомі фактори для учнів, студентів і вчителів.

Висвітлено проблеми загальної та прикладної психофізіології. Розглянуто методи психофізіологічних досліджень, зокрема, реєстрації показників електричної активності шкіри, серцево-судинної системи, реакції очей. Розкрито загальні властивості сенсорних процесів, нейрофізіологічні механізми сенсорних систем зору, слуху, шкіри, кістково-м'язового апарату, смаку, нюху. Наведено дані щодо психофізіології уваги, пам'яті, мовлення, мислення, емоцій. Висвітлено питання щодо змінених станів свідомості, значення сну, класифікації рухів, працездатності, психічного стану людини. Викладено загальні поняття про адаптацію, її види, загальні закономірності й адаптаційні можливості.

Освещены проблемы общей и прикладной психофизиологии. Рассмотрены методы психофизиологических исследований, в частности, регистрации показателей электрической активности кожи, сердечно-сосудистой системы, реакции глаз. Раскрыты общие свойства сенсорных процессов, нейрофизиологические механизмы сенсорных систем зрения, слуха, кожи, костно-мышечного аппарата, вкуса, нюха. Приведены данные о психофизиологии внимания, памяти, речи, мышления, эмоций. Освещены вопросы, касающиеся измененных состояний сознания, значения сна, классификации движений, трудоспособности, психического состояния человека. Изложены общие понятия об адаптации, ее видах, общих закономерностях и адаптационных возможностях.

Розглянуто спроби подолання протиставлення психіки та тіла методами тілесно орієнтованої психотерапії. Розкрито можливість представлення нового методу біоенергетичної пластики.

Рассмотрены попытки противопоставления психики и тела методами телесно ориентированной психотерапии. Обобщены результаты авторского исследования по данной проблеме. Раскрыто возможность представления нового метода биоэнергетической пластики.

Analysis of the ways of overcoming contraposition between psyche and body by means of bodily oriented psychotherapy suggested an opportunity of introducing a new method of bioenergetics psycho plastics.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю952.2 + Ю932.1-214

Рубрики:

Формування, самоствердження, самовиховання особистості

Психіка

Шифр НБУВ: Ж14642 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено аспекти психосоціальності людини та суспільства, проаналізовано закони доглибинної психіки. Розглянуто питання фрактальної психології в контексті функціонування індивідної психіки. Розкрито роль соцієтального психофракталу в системі колективної психіки, визначено архетипні та соціально-організаційні патерни як специфічні механізми взаємодії колективної та індивідної психіки. Описано соціально-психологічні функції політичної влади, базові функції ідеології, феномен страху як фрактальний механізм структурування та функціонування політичної еліти.

Освещены аспекты психосоциальности человека и общества, проанализированы законы доглубинной психики. Рассмотрены вопросы фрактальной психологии в контексте функционирования индивидной психики. Раскрыта роль социетального психофрактала в системе коллективной психики, определены архетипные и социально-организационные патерны как специфические механизмы взаимодействия коллективной и индивидной психики. Описаны социально-психологические функции политической власти, базовые функции идеологии, феномен страха как фрактальный механизм структурирования и функционирования политической элиты.

Досліджено динаміку психофізіологічних функцій у студентів різних спеціальностей: майбутніх юристів (31 осіб) і майбутніх вітчизняних лікарів (60 осіб) і студентів-іноземців (25 осіб). Результати досліджень показали, що нераціонально організований режим дня і робочого тижня (особливо відсутність належного рівня рухової активності) за умов тривалої розумової діяльності студентів різних спеціальностей негативно впливає на основні психофізіологічні функції, що забезпечують успішність навчання студентів.

Исследована динамика психофизиологических функций у студентов разных специальностей: будущих юристов (31 человек) и будущих отечественных врачей (60 человек) и студентов- иностранцев (25 человек). Результаты выполненных исследований показали, что нерационально организованный режим дня и рабочей недели (особенно отсутствие должного уровня двигательной активности) при длительной умственной деятельности студентов разных специальностей негативно влияет на основные психофизиологические функции, которые обеспечивают успешность обучения студентов.

Investigated dynamics of psycho-physiological parameters functions at the students of different specializations: the future lawyers (31 men) and future domestic doctors (60 men) and students of the foreigners (25 men). The results of the executed researches have shown, that the irrationally organized mode of day and working week at long intellectual activity of the students of different specializations negatively influences on basic psycho-physiological parameters, which provide successful teaching of the students.

Рассмотрены вопросы психофизиологии функциональных состояний человека, приведена характеристика наиболее распространенных эндогенных и экзогенных влияний на функциональное состояние организма. Освещены психофизиологические аспекты адаптаций организма. Проанализированы психофизиологические особенности состояний организма в процессе протекания и изменений биологических ритмов, а также депрессивных состояний.

Висвітлено проблему взаємовідносин душі та тіла в психологічній науці. Проведено історико-культурологічний аналіз проблеми психіки та тіла. Розглянуто окремі варіанти та спроби вирішення цієї проблеми.

Освещена проблема взаимоотношения души и тела в психологии. Проведен историко-культурологический анализ проблемы психики и тела. Рассмотрены варианты и попытки решения данной проблемы.

The article deals with the problem of mutual relation of soul and body in psychology. It is lead brief historical and culturological the analysis of a problem of mentality and a body. Last tendencies which occur simultaneously in various areas of psychology on the specified subjects are resulted. Separate variants and attempts are considered will come nearer to the decision of the given problem.

Висвітлено психосоціальні аспекти адаптації учнів до сучасних навчальних технологій у школах першого ступеня, психологічні аспекти розвитку в учнів інтересу до виробничої діяльності. Проаналізовано особливості розвитку мислення педагогів у процесі професійної підготовки та фахової діяльності, психологічні особливості конфліктологічної підготовки учителів, розкрито суть, структуру та зміст їх профорієнтаційної компетентності. Визначено особистісний егоцентризм як чинник емоційного вигоряння у шкільних психологів. Описано специфіку операцій внутрішнього програмування та граматичного структурування у дітей старшого дошкільного віку. Розглянуто питання оптимізації психофізіологічної готовності студентів до педагогічної діяльності.

Освещены психосоциальные аспекты адаптации учеников к современным учебным технологиям в школах первой степени, психологические аспекты развития у учеников интереса к производственной деятельности. Проанализированы особенности развития мышления педагогов в процессе профессиональной подготовки и деятельности, психологические особенности конфликтологической подготовки учителей, раскрыты сущность, структура и содержание их профориентационной компетентности. Определен личностный эгоцентризм как фактор эмоционального выгорания у школьных психологов. Описана специфика операций внутреннего программирования и грамматического структурирования у детей старшего дошкольного возраста. Рассмотрены вопросы оптимизации психофизиологической готовности студентов к педагогической деятельности.

Розкрито психофізіологічні та психогігієнічні засади оптимізації навчально-виховного процесу в закладах освіти різного типу. Проаналізовано особливості психофізіологічного статусу особистості інженера-педагога в динаміці різноступеневої професійної освіти, емоційного вигоряння менеджерів з різним рівнем самоактуалізації. Розглянуто умови формування професійної рефлексії вчителів. Висвітлено проблему емоційної саморегуляції в контексті підготовки студентів до професійної діяльності. Описано методи оптимізації та корекції психофізіологічного стану студентів, сенсомоторні реакції у студентів-першокурсників з різним особистісним адаптаційним потенціалом. Визначено мотивацію соціальної активності студентів у процесі професійного становлення, мнемічні функції як компоненти їх психофізіологічної готовності до професійної діяльності. Наведено методичні рекомендації щодо формування відповідального ставлення у студентів до вивчення іноземної мови як важливого чинника успішної кар'єри.

Раскрыты психофизиологические и психогигиенические основы оптимизации учебно-воспитательного процесса в учебных заведениях разного типа. Проанализированы особенности психофизиологического статуса личности инженера-педагога в динамике разноступенчатого профессионального образования, эмоционального выгорания менеджеров с разным уровнем самоактуализации. Рассмотрены условия формирования профессиональной рефлексии учителей. Освещена проблема эмоциональной саморегуляции в контексте подготовки студентов к профессиональной деятельности. Описаны методы оптимизации и коррекции психофизиологического состояния студентов, сенсомоторные реакции у студентов-первокурсников с разным личностным адаптационным потенциалом. Определены мотивация социальной активности студентов в процессе профессионального становления, мнемические функции как компоненты их психофизиологической готовности к профессиональной деятельности. Приведены методические рекомендации относительно формирования ответственного отношения у студентов к изучению иностранного языка как важного фактора успешной карьеры.

Обгрунтовано феномен запрограмованості психіки, окреслено його соціальні та глибинно-психологічні детермінації. Досліджено усталені, повторювані форми поведінки суб'єкта, що пов'язані з психологічною запрограмованістю інфантильними тенденціями. Розглянуто різні підходи до визначення понять "запрограмованість", "життєва програма". Виходячи з аналізу науково-психологічних джерел, констатовано, що психологічна запрограмованість людини визначається характером об'єктних відносин, тобто усталеного емоційного фону, який суб'єкт переживав у "едипів" період розвитку, і нерідко призводить до деструктурування його психіки і поведінки.

Обоснован феномен запрограммированности психики, очерчены его социальные и глубинно-психологические детерминации. Исследованы устоявшиеся, повторяющиеся формы поведения субъекта, которые связаны с психологической запрограммированностью инфантильными тенденциями. Рассмотрены разные подходы к определению понятий "запрограммированность", "жизненная программа". Исходя из анализа научно-психологических источников, констатировано, что психологическая запрограммированность человека определяется характером объектных отношений, то есть устоявшегося эмоционального фона, который субъект переживал в "эдипов" период развития, и нередко приводит к деструктурированию его психики и поведения.

The article considers the researches presenting the mind programming phenomenon. It researches social and deeply psychological factors of "life programs" determination and their realization in the unique subject's behavior.

Вперше проведено дослідження проблеми визначення суб'єктивних чинників тілесного розвитку людини. На підставі аналізу існуючих підходів щодо вивчення загальносоматичного розвитку та його взаємодії з життєвим шляхом виокремлено напрями їх взаємовпливу. Запропоновано модель взаємодії життєвого шляху та загальносоматичного розвитку, в якій поряд з традиційними групами детермінант враховано вплив суб'єктивних чинників життєвого шляху (таких як внутрішня, особистісна, життєва позиція) на загальносоматичний розвиток. Емпірично досліджено позицію особистості відносно свого становища (статусу) в соціальній струтурі як детермінанти образу тіла та тілесного розвитку. Наведено характеристику тілесного розвитку як феномену соматичного розвитку. Визначено детермінанти, структуру та функції образу тіла як чинника тілесного розвитку людини. Встановлено значення образу тіла для регуляції тілесного розвитку людини за умов його детермінації такими внутрішніми чинниками, як позиція щодо соціального статусу, цілісність або ушкодженість тіла. З'ясовано, що за наявності активно-перетворювальної позиції щодо соціального статусу вплив образу тіла на дії відносно тіла залежить від ушкодженості тіла. Доведено, що для пасивно-пристосувальної позиції уявлення, переживання та оцінювання тіла пов'язані з пристосуванням до соціальних вимог, настановлення та дії щодо тіла спрямовані на уникнення фізичних навантажень у праці.

Розглянуто багаторівневу модель свідомості, проаналізовано природу виявлених крос-контурних кореляцій, розкриваючи механізм просування суб'єкта вгору контурами свідомості, і обговорено роль комплексів та імпринтів у формуванні психосоматичного здоров'я. Зазначено що, залежно від ступеня дефіцитності кожного життєвого ресурсу, можна побічно визначити, на якому психічному контурі перебуває індивідуум. Цілком можливо, що в найближчому майбутньому з'являться нові критерії розмежування психічних контурів, що допоможе перевести теоретичні міркування в стадію тестів і прикладного аналізу.

Освещены современные теоретико-методологические подходы к изучению феномена телесности в психологии. Раскрыта сущность телесного образа-Я как категории психологического исследования. Проведен социокультурный анализ телесности в историко-культурном аспекте. Дано теоретико-методологическое обоснование исследования методов интегративной телесно-ориентированной психотерапии (ИТОП). Рассмотрены психосоматические феномены телесности, изложены результаты экспериментально-эмпирического исследования влияния методов ИТОП на динамику личностных образований.

У сучасний період, на тлі динамічних змін соціальних і природних процесів, усе більш актуальними стають дослідження психофізичної природи людини як основного показника його адаптаційної здатності. Системний підхід дозволяє розглядати психофізичні стани людського організму як сукупність синхронно взаємозалежних системних процесів, що обумовлюють формування просторово-часової структури функціональних станів.

В настоящее время, на фоне динамичных изменений социальных и природных процессов, всё более актуальными становятся исследования психофизической природы человека, как основного показателя его адаптационной способности. Системный подход позволяет рассматривать психофизические состояния человеческого организма как совокупность синхронно взаимосвязанных системных процессов, обусловливающих формирование пространственно-временной структуры функциональных состояний.

Now, against the backdrop of the dynamic change of social and natural processes are becoming increasingly pressing psychophysical studies of human nature, a key indicator of its adaptive capacity. Systematic approach addresses the psychophysical condition of the human body as a set of interconnected synchronous system processes, resulting in the formation of spatial-temporal structure of functional states.

Охарактеризованы направления теоретической психологии на основе идей и междисциплинарных подходов моделирования психологических явлений, трансформированных в контексте системного синтеза. Указано, что при рассмотрении человека как открытой в информационном пространстве системы определяется связь раздражений внешней среды и формируемых мозгом ощущений. Акцентировано внимание на аналогии работы памяти с квантовым принципом и иерархией энтропия - информация. Установлена связь объективных внутренних характеристик памяти человека и внешних субъективных (основанных на результатах тестов).