Індекс рубрикатора НБУВ: Ю812.282.30

Рубрики:

Натуралізм

Шифр НБУВ: ДС40150 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю812.282.30

Рубрики:

Натуралізм

Шифр НБУВ: ДС40150 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю812.282.30

Рубрики:

Натуралізм

Шифр НБУВ: ДС40150 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю812.282.30

Рубрики:

Натуралізм

Шифр НБУВ: ДС40150 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю812.2

Рубрики:

Природа і специфіка мистецтва. Мистецтво як пізнання

Шифр НБУВ: ДС48982 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю812.2

Рубрики:

Природа і специфіка мистецтва. Мистецтво як пізнання

Шифр НБУВ: ДС48982 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю8 г(4РОС)6 + Ю812.2

Рубрики:

Естетика

Природа і специфіка мистецтва. Мистецтво як пізнання

Шифр НБУВ: ДС47037 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю8 г(4РОС)6 + Ю812.2

Рубрики:

Естетика

Природа і специфіка мистецтва. Мистецтво як пізнання

Шифр НБУВ: ДС47037 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю8 г(4РОС)6 + Ю812.2

Рубрики:

Естетика

Природа і специфіка мистецтва. Мистецтво як пізнання

Шифр НБУВ: ДС47037 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассматриваются закономерности формирования визуального образа в пластическом мышлении и создания на его основе изображения. На большом историческом материале моделируется пластическое отношение художника к изображаемому им миру как интеллектуальная способность и как образотворческая деятельность. Выделяется его конструктивный элемент - "маска". Исследуется ее структура и функции в канонической и неканонической системах художественной деятельности. Делается вывод о социально-культурной соотнесенности двух-вербальной и иконической -знаковых систем как механизме создания, сохранения и трансляции во времени пластического образа.

Досліджено універсально-культурну структуру художнього тексту. Доведено, що ця структура визначається базовими формами світовідношення, які в культурі трансформуються в її універсалії. Дано оригінальне визначення культури як засобу ствердження життя. Виявлено, що її універсаліями виступають категорії граничних підставин та відповідні до базових форм підтримки життя світоглядні "коди". На прикладі збірника новел Маргарити Наварської "Гептамерон" виявлено "априорну" універсально-світоглядну структуру новели та на підставі розроблених методик реконструйовано відсутні у ньому сюжети.

Дисертацію присвячено питанням культурологічного фундаменту художніх новацій XX століття. На прикладі музики розроблено концепцію аконфліктності як системоутворюючого логічного і естетичного фундаменту ряду композиторських технік і аконфліктної драматургії як самостійного типу музичної драматургії. Це дозволило з позитивних позицій оцінити процеси кардинальних змін образомовних складових у європейській (за художньою традицією) музиці XX століття, виявити їх еволюційну закономірність. Дослідження розширює уявлення щодо конфліктності в європейській культурі постренессансу. Водночас розроблено ряд питань культурологічного характеру, висвітлюючих стан найважливіших духовно-художніх течій XX століття, зокрема у слов'янській культурі, котрі грунтуються на ідеях аконфліктності.

Дисертацію присвячено дослідженню екзистенційної естетики у творах українських авторів ХХ ст. (Є.Плужника, В.Стуса, І.Калинця) на рівні репрезентації її як художньо-естетичного методу. Аналізуючи теоретико-методологічні засади концепції екзистенціалізму та історико-соціальні передумови виникнення екзистенціалістської філософічності в культурологічному процесі України наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст., автор доводить об'єктивний характер існування екзистенційності як художньо-естетичного методу. Розкриваючи специфіку методології опрацювання художнього тексту, автор доводить правомірність використання обраної методологічної бази дослідження. Виявлення типізованих засобів і прийомів створення екзистенційної поетики текстів надають змогу визначити специфіку екзистенційної естетики як художньо-естетичного методу.

Аналізується проблема засобів та методів позараціонального структурування інформації. Жанр розглядається як базовий структурний елемент, який визначає основні світоглядні параметри соціально-психологічного виявлення людини. Показано сутність жанру, параметри жанрового мислення. Висвітлюється соціальна прагматика жанровості, проблема якості, кількості та мінливості інораціональної інформації. Описуються художні образи основних ідей дослідження, інораціональні перетворення інформації, традиції та перспективи культури, здійснений інораціональний погляд на проблему постмодернізму.

Дисертація присвячена дослідженню феномена "експресіонізм" в контексті західноєвропейської культури XX століття. Розглядається естетико-мистецтвознавче підгрунтя західноєвропейського експресіонізму та його місце в діалозі культур "Захід-Схід" в контексті компаративістського аналізу. Реконструйована історія становлення і розвитку експресіонізму, обгрунтовані його естетико-мистецтвознавчі засади, специфіка прояву у різних видах мистецтва. Експресіонізм досліджено як напрямок у сучасному мистецтві, що має корені у світовій філософській думці і обумовлений динамікою розвитку художнього мислення. З'ясовані типи творчого процесу експресіоністів відповідно до видової специфіки мистецтва. В пропонованому дослідженні експресіонізм розглядається не лише як мистецький напрямок, а, передусім, як специфічний духовний простір в західноєвропейській культурі XX століття, якому притаманне самобутнє світобачення, здатне виконати інтегративну функцію у діалозі "Захід-Схід".

Дисертацію присвячено проблемі освоєння художніх аспектів архітектурного проектування в початковій архітектурній освіті. Розроблено модель вираження художнього образу як методичного засобу для використання в початковій архітектурній освіті. Визначено типологію навчальних завдань з питань освоєння художніх аспектів архітектурного професіоналізму - елементів поетики архітектури, зокрема, метафори як елементарної знакової конструкції, здатної виконувати роль структурної та семантичної основ художнього образу. Удосконалення моделювання як несучої структури навчального проектування пов'язано з освоєнням процедури інтерпретації.

В дисертації розроблена культурологічна концепція мистецтва, яка вносить суттєві корективи в розуміння походження мистецтва, причин та умов його видової специфіки, характеру еволюції художнього освоєння світу, ролі культурного контексту у своєрідності історичного виявлення природи мистецтва. Аналіз сучасного стану вивчення первісних форм мистецтва дозволив вичленити основні формоутворюючі художні засоби (ритм, інтонація, метафора, міф, символ і архетип), які сформувались в умовах синкретичної єдності практичної і розумової діяльності, синкретичних форм культури і забезпечили подальшу можливість виокремлення і розвитку мистецтва, як самостійного культурного феномену. Дослідження таких феноменів мистецтва як архітектура, міфологія, скульптура, трагедія, живопис, музика, література в контексті культури дозволили обгрунтувати їх органічне породження специфічними культурними умовами, спрямованими на освоєння буттєвих основ людського існування-соціального простору, соціального часу, людської тілесності і свідомості, людської особливості та соціальних відносин.

Дисертацію присвячено вивченню модернізму як епохи історії європейської культури, тобто цілісності, яка має структуру. В основу дослідження покладено ідею використання психологічного критерію в оцінці явищ європейського модернізму. Наклавши структуру психіки на розмаїті рухи епохи, ми змогли впорядкувати видимий хаос складного і суперечливого явища. Модернізм розглядається як багатошарова категорія естетики і літературознавства: епоха в історії культури, тип художнього світосприйняття, художній метод. У дисертації досліджено на матеріалі російської і української літератур типлогію модернізму як художнього методу. Метод розглянуто як парадигму літературного процесу, напрями і стилі - як його форму. Модернізм структурується як синтетичний метод, що складається із чотирьох провідних методів - символізму, експресіонізму, футуризму, сюрреалізму. Кожен з них сформувався внаслідок об'єктивації в процесі художньої творчості відповідного психологічного типу. Кожен із методів модернізму також структуровано.

Дисертація є розробкою концепції загальної теорії жанру. Жанр розглядається як форма структуралізації інформації на позараціональних засадах і базовий елемент інораціонального художньо обумовленого мислення. Пропонується типологія і систематика жанрів, яка враховує трансвидові ментальні ознаки жанру у мистецтві і віддзеркалює генезу світоглядних настанов у жанрових перетворених формах мислення. Досліджуються основні закономірності еволюції жанрового мислення і способи функціонування інораціонально структурованої інформації у загальному соціокультурному виявленні. Розглядається співвідношення інораціонального та несвідомого. Аналізуються сучасні гносеологічні процеси в культурі. На основі дослідження інораціональності у функціонуванні культури формулюються деякі настанови неоструктуралістського напрямку в естетиці.

Аналізується проблема інтонації у гносеологічному аспекті. На основі музичної інтонаційної моделі зроблено спробу розширити рамки вживання поняття "інтонація" як структурної особливості усіх видів мистецтва. Інтонація трактується як глибинний смисл мистецької інформації, що пізнається не раціональним шляхом і водночас є способом пізнання та засобом передачі інформації.