Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)142 + Х916.702.3 + Ю701.528

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що розвиток духовної кризи серед молоді, виникнення розриву між поколіннями має серйозні наслідки для подальшої еволюції сучасного суспільства. Одним з засобів розвитку у молоді духовної культури є система освіти.

Указано, что развитие духовного кризиса среди молодежи, возникновение разрыва между поколениями имеет серьезные последствия для дальнейшей эволюции современного общества. Одним из средств развития у молодежи духовной культуры является система образования.

Development of spiritual crisis among young people, the origin of break between generations has the serious consequences for further to evolution modern society. One of mean of development at the young people of the Spiritual culture is the system of education.

Досліджено доцільність взаємозв'язку стилю життя і етосу як напрямку модифікації моралі.

Исследована необходимая взаимосвязь стиля жизни и этоса как направления модификации морали.

The necessity of correlation of lifestyle and ethos as a trend in modification of the morals is being considered in the article.

Рассмотрено качественное своеобразие человека, охарактеризованы его биологические, социальные и идеальные потребности. Особое внимание уделено изучению человеческих эмоций, чувств и творческих возможностей. Исследованы нравственные и моральные аспекты взаимоотношений между людьми. Рассмотрены вопросы сексуального здоровья и проблемы брачных союзов. Проанализированы актуальные проблемы медицины и профессиональной деятельности врача. Показана роль информации в человеческой жизнедеятельности, проанализированы особенности формирования глобального информационного общества. Определено значение индустрии информационных технологий в развитии принципиально нового планетарного социума. Подчеркнута исключительная важность влияния внутренних человеческих особенностей на качество жизни и самореализацию человека.

Наведено результати теоретичного аналізу класифікацій видів віктимної поведінки, а також дані експериментальної перевірки ролі аморальної поведінки в процесі віктимізації населення. Доведено, що чим аморальніше поводиться людина, тим тяжчий вид злочину може бути скоєний проти неї.

Проаналізовано негативні віктимогенні поведінкові прояви в молодіжному середовищі. Наведено результати теоретичного аналізу проблеми аморально-провокуючої віктимної поведінки молоді, а також аналіз даних емпіричного психодіагностичного дослідження потенційно і реально віктимізованих молодих людей.

Розглянуто норми суспільної моралі у світлі стабільності в суспільстві. Після суспільних перетворень прийняття громадянами вимог нового державного ладу сприяє стабілізації суспільства, підвищенню суспільної моралі. Неприйняття ж нових норм викликає кризу моральних норм та настановлень громадян, внаслідок чого вони вдаються до протестів.

Проаналізовано такі моральні аспекти віктимної поведінки як аморально-провокуюча та аморально-сприяюча. Наведено результати емпіричного дослідження оцінки представниками студентської молоді ступеня віктимності моральної та аморальної поведінки.

Розроблено концептуально-методологічний апарат сучасної соціальної філософії стосовно аналізу проблем девіантних дій людини та соціальних груп, що мають соціальну, економічну, політичну та правову значимість. Визначено, що вирішення цих проблем може бути найбільш ефективним у разі комплексного підходу, сутність якого полягає в плідному співробітництві соціальних філософії, соціології, психології, антропології філософії права та інших соціальних наук, об'єктом досліджень яких є людина. Доведено, що такий підхід має велику практичну спрямованість на вирішення широкого спектра соціально важливих завдань, починаючи з виховних і психологічних, і закінчуючи державно-правовими (соціальний контроль, регулювання). Розглянуто різні погляди зарубіжних і сучасних українських суспільствознавців щодо проблеми девіантної поведінки особистості та соціальної групи. Застосовано філософсько-правовий підхід щодо оцінки кримінально-девіантних дій правопорушників, а також організованих злочинних і терористичних угруповань. На підставі філософського аналізу розкрито поняття "правопорушник", "злочинець", "бунтівник", сутність людської агресії тощо.

Розглянуто принципи побудови філософської моделі діалогу та морально-етичні критерії його функціонування на рівні культури. Визначено, що на сьогодні діалог культур - це взаємовплив, за яким кожен має свої погляди, але обох цей діалог сутнісно збагачує. Доведено, що єдина можливість існування такого діалогового відношення - покладання в його основу морально-етичних критеріїв: відповідальності за іншого та перед іншим, толерантності тощо. Зазначено, що "універсальній гомогенності" може бути протиставлена взаємодія культур за принципом "гостинності" щодо іншого.

Здійснено аналіз соціально-філософського феномену морально-правового конформізму як однієї з найпоширеніших форм деформації соціальної свідомості. Феномен морально-правового конформізму розглянуто в онтологічному та гносеологічному контекстах у "світ-системному" аспекті як у процесі інтеграції України до світової спільноти, на рівні внутрішньої трансформації суспільства, а також на рівні взаємозв'язку "свій - чужий". Проаналізовано аксіологічний вплив концептів "мораль", "моральність", "право" на формування соціальної свідомості та виникнення морально-правового конформізму.

Розглянуто явище доносництва з точки зору моралі і права як негативне соціальне явище, яке безпосередньо не регламентується законом, але має визначене правове, законодавче і соціально обгрунтоване етичне підгрунтя для розвитку як у сучасному українському суспільстві, так і за кордоном. Показано формальний зв'язок між реалізацією конституційного права поширювати будь-яку інформацію, якщо вона не обмежена законом, і доносом як методом передачі інформації. З іншого боку, показано прямий зв'язок між заохоченням і розвитком доносництва як державного і громадського механізму і встановленням і підтримкою певного громадського порядку, управлінням соціумом в цілому і психологічним тиском на окремих індивідуумів зокрема.

На основі вивчення науково-педагогічних джерел і статистичних документів зроблено теоретичний і педагогічний аналіз методологічних, наукових і методичних основ формування моральної культури майбутніх менеджерів ринку праці у процесі вивчення економічних дисциплін. Викладено теоретичні питання сучасної педагогічної науки й окреслено сучасну парадигму підготовки менеджера сучасних технологій до підприємницької діяльності в конкурентному ринковому середовищі. Розкрито сутність і структуру розвитку моральної культури особистості в освітньо-виховних напрямах школи та соціуму. Проведено аналіз реформи системи шкільної економічної освіти та розвитку професійних компетенцій в Польщі.

Проаналізовано сутність поняття "статева деморалізація", розглянуто його дефініції у науково-дослідній літературі з педагогіки й інших галузей знань, які послуговуються цим поняттям (психологія, соціологія, етика, культурологія, філологія, теологія, право тощо) та визначено основні аспекти проявів і наслідків статевої деморалізації неповнолітніх дівчат в Україні. Приділено увагу тому, що статева деморалізація неповнолітніх дівчат - це один із проявів девіантної, аморальної, асоціальної поведінки, який полягає в ранньому веденні статевого життя, частій зміні статевих партнерів (проміскуїтет), і є деградацією особистості у двох сферах: духовно-моральних і культурних цінностей, поведінки. Підкреслено, що статева деморалізація підлітків набуває стрімкого поширення за умов сучасного українського соціуму та проявляється в різних формах деструктивної й аморальної поведінки, найважчою з яких, на думку автора, є проституція неповнолітніх дівчат.

Проанализирована сущность понятия "половая деморализация", рассмотрены его дефиниции в научно-исследовательской литературе по педагогике и другим отраслям знаний, использующим это понятие (психология, социология, этика, культурология, филология, теология, право), и определены основные аспекты проявлений и последствий половой деморализации несовершеннолетних девушек в Украине. Показано, что половая деморализация несовершеннолетних девушек - одно из проявлений девиантного, аморального, асоциального поведения, заключающегося в ранней половой жизни, частой смене половых партнеров (промискуитет), и является деградацией личности в двух сферах: духовно-нравственных и культурных ценностей, поведения. Подчеркнуто, что половая деморализация подростков стремительно распространяется в условиях современного украинского социума и проявляется в различных формах деструктивного и аморального поведения, самой тяжелой из которых, по мнению автора, является проституция несовершеннолетних девушек.

The author makes a scientific analysis of the notion of sexual demoralization of female teenagers, its definitions in scientific and research literature on pedagogy and other spheres of knowledge that use the notion (psychology, sociology, culture sciences, philosophy, theology, law, and others). She determines expressions and consequences of sexual demoralization of female teenagers in Ukraine.

Розкрито актуальні проблеми правового регулювання захисту суспільної моралі в Україні та світі. Подано інформацію про органи державної влади, що здійснюють нагляд і контроль у сфері захисту суспільної моралі. Проаналізовано практику застосування нормативно-правових актів у вказаній сфері та висвітлено напрями діяльності Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.

Проанализированы проблемы химической зависимости с позиций био-психо-социо-духовной концепции, а также основные вопросы и представления об этой патологии в рамках каждого из обозначенных направлений. Изложены возможности программы "12 шагов" как один из эффективных методов реабилитации данной патологии. Описаны методы подхода к изучению личностных особенностей аддиктов, являющихся участниками программы "12 шагов".

Розглянуто проблеми соціалізації морального розвитку особистості у суспільстві, певних відмінностей особистостей (менталітету, культурних). За Л. Кольбергом наведено три рівня і шість стадій морального розвитку особистості. Наголошено на сприйнятті як найважливішої умови існування людства, орієнтації на альтруїстичну про-соціальну поведінку.

Рассмотрены проблемы социализации морального развития личности в обществе, определенных различий личности (менталитета, культурных). По Л. Кольбергу приведены три уровня и шесть стадий нравственного развития личности. Подчеркнуты восприятие как важнейшее условие существования человечества, ориентация на альтруистическое про-социальное поведение.

ItТs considered the problems of socialization of moral development of the individual in society, certain differences in characteristics (mentality, cultural, etc.). By L.Kolberg are three levels and six stages of moral development of personality. Highlighted perceived as the most important conditions for the existence of mankind targeting altruistic pro-social behavior.

Розглянуто феноменологію цинізму в зв'язку з тим, що в наш час зростає інтерес до проблеми духовно-морального розвитку особистості та приділяється велика увага значенню моральності. Досліджено сутність поняття цинізму, проаналізовано соціальні та психологічні передумови формування цинічності в педагогічній діяльності. Проведено етимологічний аналіз поняття цинізму, охарактеризовано його філософські, моральні, етичні та соціальні аспекти. Підкреслено, що однією з проблем морального становлення особистості є високий ступінь цинічності серед людей як однієї з характеристик деструктивності особистості. Наголошено, що цинізм є серйозною соціальною небезпекою, оскільки цинічна "переоцінка цінностей" передбачає повну відмову від тих способів організації суспільного життя і культури, які вироблені людством протягом двох з половиною тисячоліть. Моральний релятивізм, неминуче супутній цинізму, підриває сталість соціальних зв'язків.

Відзначено, що використовувати інтернет-сайти та комп’ютерні ігри варто з навчальною метою, а проблему інтернет-залежності необхідно вивчати за умови комплексного підходу психологів, педагогів, медиків, програмістів, правоохоронців. К. Янг одна з перших здійснила класифікацію критеріїв поведінкових проявів інтернет-залежності. Виділено психологічні й фізичні симптоми інтернет-залежості, які негативно впливають на поведінку особистості. Досліджено, що серед чинників, які сприяють зануренню людини в мережу, є наступні: недолік спілкування в реальному світі, безвідповідальність, можливість для реалізації уявлень, фантазій зі зворотним зв'язком, контролю за інформацією про себе, уникнення конфліктних ситуацій, необмежений доступ до неструктурованої інформації, вибору будь-якої ролі, анонімної взаємодії з людьми, можливість відійти від реальності. Проведене опитування виявило, що ігромани, які проводять за комп’ютером по п'ять і більше годин, найбільше скаржаться на сонливість (65 %), слабкість (40 %), погіршення зору (30 %), погане самопочуття (22 %), неможливість сконцентруватися на вирішенні власних проблем (15 %). Зауважено, що розвиток ігрового комп’ютерного ринку, збільшення кількості комп’ютерних клубів, дорослих та дітей, які там проводять свій вільний час, змушує уважніше ставитися до впливу інтернет-інформації, сайтів, ігор на ще не сформовану психіку молодої людини і можливі прояви девіантної поведінки: агресивності, неадекватної самооцінки і сприймання себе, тривожності, викривлення системи життєвих цінностей, неврозів, психозів.

Досліджено соціально-філософський аспект девіантної поведінки, який визначає девіацію "природною" формою поведінки. Розкрито й обгрунтовано онтологічні та соціальні основи девіантної поведінки. Проаналізовано теорії та концепції девіантної поведінки в межах трьох напрямків (антропологічного, психологічного, соціально-філософського), визначено основи теорій девіантної поведінки. Встановлено, що ціннісні відношення фіксуються у вигляді соціальної норми. Норма визначається домінантою по відношенню до девіації, але й норма розглядається через відхилення від неї. Ці два поняття доповнюють одне одного, розкривають різні, але неминуче існуючі аспекти соціального буття. Відповідно, система, структура, класифікація девіацій значною мірою задані відповідною нормативною системою, що свідчить про співвідношення сутності девіації з ціннісно-нормативною проблематикою. Розкрито механізм взаємозалежності між ціннісними відносинами та девіантною поведінкою особистості, визначено роль цінностей у поведінці людини. Усвідомлено роль індивідуальних культурних цінностей у девіантній поведінці (ціннісно-нормативно орієнтована поведінка й аномія). Проаналізовано різниця між аномією та ціннісно-орієнтованою девіантною поведінкою.