Розглянуто роль та значення духовності та духовної культури молоді у період трансформації суспільства, фактори, що впливають на її формування.

Рассмотрены роль и значение духовности и духовной культуры молодежи в период трансформации общества, факторы, оказывающие влияние на ее формирование.

In the article the role and meaning of the youth's spiritual culture in the period of the society's transformation as well as the factors influencing the youth's formation are considered as the ground points for the further development of the entire society.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4НІМ)6д + Ю6*23 + Ю701.461.1

Рубрики:

Історія філософії

Соціальна філософія

Мораль і звичаї "суспільства споживання" і постіндустріальних суспільств

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано комплекс морально-етичних проблем, пов'язаних зі збереженням людської ідентичності. Розкрито роль моральних стимулів у життєдіяльності цивілізації та самовизначенні людської особистості. Особливу увагу приділено вивченню тенденцій спотворення моральних стимулів під тиском дегуманізуючих чинників сучасності, зокрема, гіпертрофованої політичної прагматики та терористичних загроз. Висвітлено питання боротьби за високу моральність й активізації її ролі у розвитку світової цивілізації та культури.

Проанализирован комплекс морально-этических проблем, связанных с сохранением человеческой идентичности. Раскрыта роль моральных стимулов в жизнедеятельности цивилизации и самоопределении человеческой личности. Особое внимание уделено изучению тенденций негативного изменения моральных стимулов под давлением дегуманизирующих факторов современности, в частности, гипертрофированной политической прагматики и террористических угроз. Освещены вопросы борьбы за высокую моральность и активизации ее роли в развитии мировой цивилизации и культуры.

Розглянуто норми суспільної моралі у світлі стабільності в суспільстві. Після суспільних перетворень прийняття громадянами вимог нового державного ладу сприяє стабілізації суспільства, підвищенню суспільної моралі. Неприйняття ж нових норм викликає кризу моральних норм та настановлень громадян, внаслідок чого вони вдаються до протестів.

Проаналізовано соціально-психологічні чинники, що визначають стан і тенденції розвитку суспільної моралі в інформаційному суспільстві. Показано, що певні особливості інформаційного суспільства здатні порушувати цілісність світосприймання, сприяють появі множинних, компліментарних одна одній ціннісно-нормативних систем, що призводить до "хаотизації" моральних цінностей.

Проаналізовано принцип етичного релятивізму у філософії постмодерну, актуалізованого суттєвими трансформаціями сьогодення в Україні та світі. Зазначено, що з другої половини XX ст. відбувається процес відмови етики від класичної парадигми, зумовленої загальнокультурними змінами у напрямі плюралізації, релятивізації, здійснюється відхід з позиції центризму (его-, раціо-, тео-, телеоцентризму тощо), підривається віра у Граднаративи модерну. На підставі порівняльного аналізу праць провідних етиків, філософів проаналізовано особливості етики постмодерну (конструктивної та деконструктивної), її вплив на моральну свідомість людини та суспільства. Розглянуто особливості етики постмодернізму, а саме: спрямованість на маргінальні сфери людського життя; відкидання абстрактно-унікальних способів суджень і цінностей як вияв плюральності; відмова від бінарного протистояння модерну, злиття з живим моральним досвідом, переосмислення проблеми відповідальності з позиції ацентризму. Досліджено сучасну форму етичного релятивізму з властивими їй імморалізмом, деконструкцією, ігровим простором моралі. Зауважено, що суперечливий характер репрезентації суб'єкта у дискурсі постмодернізму взаємопов'язаний з розвитком нового типу взаємодії людини та суспільства.

Вперше здійснено спробу вивчення специфіки впливу інформаційного суспільства на мораль. Показано, що формування інформаційного суспільства можливе лише за умов стимулювання певних споживчих потреб та легітимізації відповідних моральних норм. Встановлено, що ритм даного процесу визначається розвитком технологій та ідеологією світового ринку. Розкрито специфіку методів дослідження моралі в контексті реалій інформаційного суспільства: як основний підхід до проблеми вперше використано аксіологічний. Встановлено причини, специфіку та можливості спрямованої інформаційної дії на мораль, наслідки інформаційних воєн і трансляції під виглядом інформації певної системи цінностей, яка руйнує існуючі механізми саморегуляції людини й суспільства. Показано роль інформаційної та правлячої еліти в інформаційному суспільстві. З'ясовано, що напрямок, стратегію та тактику його розвитку, зокрема морально-етичну, визначає правляча еліта, інформаційна ж еліта забезпечує технологічну підтримку просування в заданому напрямку. Встановлено, що розкриття змісту моральної парадигми інформаційного суспільства можливе за допомогою аксіологічної та морально-етичної рефлексії інформації, яка переважає в суспільстві. Виявлено, що у формуванні моралі та моральних пріоритетів світу, в якому відбуваються процеси глобалізації, переважають моральні стандарти, прийняті в економічно та інформаційно розвинених країнах.

Проаналізовано зміни у етичній сфері життя людини, які відбулись із становленням масового суспільства, та продемонстровано відмінності між традиційною етикою та етикою ХХI ст. Зосереджено увагу на важливості формування почуття відповідальності у членів масового суспільства. Досліджено комунікативну сферу життя людини та основні зміни, які відбулись у ній під впливом технологічного поступу та глобалізації. Розглянуто поняття ековідповідальності, яке сформувалось під впливом глобальних трансформацій суспільства. Окреслено позитивні моменти впливу глобалізації та технологізації на життя людини.