Проаналізовано принцип етичного релятивізму у філософії постмодерну, актуалізованого суттєвими трансформаціями сьогодення в Україні та світі. Зазначено, що з другої половини XX ст. відбувається процес відмови етики від класичної парадигми, зумовленої загальнокультурними змінами у напрямі плюралізації, релятивізації, здійснюється відхід з позиції центризму (его-, раціо-, тео-, телеоцентризму тощо), підривається віра у Граднаративи модерну. На підставі порівняльного аналізу праць провідних етиків, філософів проаналізовано особливості етики постмодерну (конструктивної та деконструктивної), її вплив на моральну свідомість людини та суспільства. Розглянуто особливості етики постмодернізму, а саме: спрямованість на маргінальні сфери людського життя; відкидання абстрактно-унікальних способів суджень і цінностей як вияв плюральності; відмова від бінарного протистояння модерну, злиття з живим моральним досвідом, переосмислення проблеми відповідальності з позиції ацентризму. Досліджено сучасну форму етичного релятивізму з властивими їй імморалізмом, деконструкцією, ігровим простором моралі. Зауважено, що суперечливий характер репрезентації суб'єкта у дискурсі постмодернізму взаємопов'язаний з розвитком нового типу взаємодії людини та суспільства.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено спробу вивчення специфіки впливу інформаційного суспільства на мораль. Показано, що формування інформаційного суспільства можливе лише за умов стимулювання певних споживчих потреб та легітимізації відповідних моральних норм. Встановлено, що ритм даного процесу визначається розвитком технологій та ідеологією світового ринку. Розкрито специфіку методів дослідження моралі в контексті реалій інформаційного суспільства: як основний підхід до проблеми вперше використано аксіологічний підхід. Встановлено причини, специфіку та можливості спрямованої інформаційної дії на мораль, наслідки інформаційних воєн і трансляції під виглядом інформації певної системи цінностей, яка руйнує існуючі механізми саморегуляції людини й суспільства. Показано роль інформаційної та правлячої еліти в інформаційному суспільстві. З'ясовано, що напрямок, стратегію та тактику його розвитку, в тому числі морально-етичну, визначає правляча еліта, інформаційна ж еліта забезпечує технологічну підтримку просування в заданому напрямку. Встановлено, що розкриття змісту моральної парадигми інформаційного суспільства можливе за допомогою аксіологічної та морально-етичної рефлексії інформації, яка переважає в суспільстві. Виявлено, що у формуванні моралі та моральних пріоритетів світу, в якому відбуваються процеси глобалізації, переважають маральні стандарти, прийняті в економічно та інформаційно розвинених країнах.

  Скачати повний текст