Розглянуто особливості формування нових світоглядних засад спілкування, зокрема у сфері туризму. Відзначено, що в сучасній системі гуманітарних зв'язків має місце переорієнтація самосвідомості та рефлексії на нове розуміння гуманізму та комунікації. Поступово відходить в минуле концепція класичної раціональності (як концепція домінування), стверджуються позиції раціональності постмодерного, постнекласичного типу - комунікативні. У межах комунікативної раціональності висвітлено можливості інтерсуб'єктивної комунікації, яка спроможна досягти компромісу, згоди, порозуміння, довіри та створення передумов співпраці, що відповідає глобальним тенденціям формування майбутньої планетарної спільноти.

Теоретично обгрунтовано та розроблено критеріально-ціннісну систему оцінювання узагальнених умінь професійного спілкування, що визначає комунікативну компетентність особистості. Визначено шляхи підвищення означених умінь у системі фахового удосконалення спеціалістів.

На підставі зіставлення наукового, релігійного, міфологічного та технологічного способів осмислення буття людства взагалі та окремої людини зокрема визначено основні закономірності соціально-професійного становлення особистості стосовно контексту її існування. Наведено поняття "контекстова орієнтація", "онтологічні уявлення", "психоенергетичний егрегор".

Розвивається філософська концепція системно-енергетичного бачення творчості у її людському вимірі. Розглянуто сутність і зміст категорії "творчий потенціал", яка репрезентує механізм здійснення активно-перетворюючого відношення людини до самої себе і до оточуючого світу. Творчий потенціал постає як цілісний феномен, системна єдність діяльно-есенціального, віртуального і трансцендентивного рівнів. Проаналізоване співвідношення вказаного поняття і таких соціально-філософських категорій, як "творчість", "пізнання", "діяльність", "культура", "духовність", "менталітет". Розкриті деякі закономірності творчої еволюції людини у ході здійснення індивідуального життєвого шляху і історичного розвитку людства (у онтогенезі і філогенезі). Вказані процеси розглядаються на фоні найсуттєвіших культурно-цивілізаційних змін кінця ХХ століття і трансформаційних зрушень у сучасному українському суспільстві. Визначені головні напрями реалізації потенційних творчих сил людини.

Предложено использовать идеи праксеологии в интеллектуальном совершенствовании общества.

Наведено результати соціально-філософського дослідження феномену підприємництва та підприємницької праці. Визначено зміст і структуру підприємницької діяльності, специфіку пізнавальної активності суб'єкта підприємництва, його ціннісні орієнтації. Запропоновано теоретичну розробку понять, що характеризують підприємницьку працю та процес її становлення. Проаналізовано фактори підвищення соціальної ефективності підприємницької діяльності, тенденції її розвитку та роль підприємництва в соціокультурному оновленні українського суспільства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*312.11*152.5

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено віковічні проблеми філософії, що перетворюються на запитальний потенціал сучасного філософування стосовно софістики та катастрофічності життя й пізнання. Детально розглянуто можливості інтелектуального пояснення буття та його таємниці, ліміти практики та споглядання, колізії історії та метаісторії. Значну увагу приділено цивілізаційним кодам людської діяльності, її ціннісно-смисловому контексту, гуманітарним і науковим стратегіям входження у III тис.

Освещены вековечные проблемы философии, которые превращаются на вопросительный потенциал современного философствования относительно софистики и катастрофичности жизни и познания. Детально рассмотрены возможности интеллектуального разъяснения бытия и его тайны, лимиты практики и созерцания, колизии истории и метаистории. Значительное внимание уделено цивилизационным кодам человеческой деятельности, ее ценностно-смысловому контексту, гуманитарным и научным стратегиям вхождения в III тыс.

З філософських позицій розглянуто роль соціальних моделей в управлінні соціальними процесами. Висвітлено проблеми управління соціальними процесами в історії філософської думки від античності до Новітнього часу, а також інформаційного пізнання. Описано механізм соціального управління як особливий зв'язок між законами і процесами суспільного розвитку. Розкрито суть понять експерименту, інтересу.

С философский позиций рассмотрена роль социальных моделей в управлении социальными процессами. Освещены проблемы управления социальными процессами в истории философской мысли от античности до Нового времени, а также информационного познания. Описан механизм социального управления как особая связь между законами и процессами общественного развития. Раскрыто содержание понятий эксперимента, интереса.

Розглянуто сучасні теорії мотивації праці (Коліна - Кларка, Пола Ромера, Кароля Войтили), запропоновано біхевіористичну модель групової мотивації. З використанням філософських та економічних категорій праці, а також у поєднанні з визнаними постулатами праксеології як засобу максимізації досягнутого рівня знань наведено напрямки втілення теорії у практичний результат працедіяльності людей. Розкрито зміст соціально-психологічної роботи менеджера.

Рассмотрены современные теории мотивации труда (Коллина - Кларка, Пола Ромера, Кароля Войтили), предложена бихевиористическая модель групповой мотивации. С учетом философских и экономических категорий труда, а также на основе общепринятых постулатов праксеологии как средства максимизации достигнутого уровня знаний приведены направления воплощения теории в практический результат трудоспособности людей. Раскрыто содержание социально-психологической работы менеджера.

Висвітлено проблеми життєдіяльності людини (ЖЛ) у соціально-філософському контексті. Розглянуто філософську рефлексію мисленнєвих моделей життя як передумову формування даної проблеми, гуманізацію суспільного капіталу як інтегральний фактор оптимізації розвитку ЖЛ, взаємозв'язок традицій і новаторства як закономірність еволюції ЖЛ. Охарактеризовано докатегорійний період становлення та розвитку змісту поняття "життя". Визначено критерії оптимізації розвитку ЖЛ, розкрито сутність феномену ЖЛ.

Освещены проблемы жизнедеятельности человека (ЖЧ) в социально-философском контексте. Рассмотрены философская рефлексия умственных моделей жизни как предпосылка формирования данной проблемы, гуманизация социального капитала как интегральный фактор оптимизации развития ЖЛ, взаимосвязь традиций и новаторство как закономерность эволюции ЖЧ. Охарактеризован докатегорийный период становления и развития содержания понятия "жизнь". Определены критерии оптимизации развития ЖЧ, раскрыта сущность феномена ЖЧ.

Рассмотрены теоретико-методологические проблемы концепции хозяйства С.Н.Булгакова - выдающегося русского мыслителя, экономиста, религиозного философа конца XIX - первой половины XX вв. Исследована специфика булгаковского понимания хозяйства как социокультурного феномена, включающего не только "чисто" экономические отношения, но и широкий спектр антропологических, культурологических, философско-нравственных, эстетических, религиозных и космологических интенций. Показано, что С.Н.Булгаков разработал новую, философскую концепцию хозяйства, согласно которой хозяйство необходимо рассматривать как социокультурный, транссубъективный феномен, родовой, исторический способ человеческой деятельности, субъектом которой выступает все человечество. Проанализированы его малоисследованные идеи о культурно-креативных функциях хозяйства. Показано, что С.Н.Булгаков постулирует софийную предзаданность человеческой культурно-творческой (как хозяйственной, так и художественной) деятельности человека.

Виконано соціально-філософський аналіз основних концепцій етики бізнесу (ЕБ) у контексті сучасних потреб розвитку суспільства. Запропоновано базові концепції ЕБ (ареотологічну, деонтологічну й утилітаризм), розкрито соціально-філософські засади та внутрішній механізм взаємодоповнюваності даних етичних концепцій. Охарактеризовано принцип корисності Дж.Бентама, проаналізовано вплив утилітаризму Дж.С.Міла на формування ліберально-буржуазних моральних цінностей. Висвітлено практичну філософію І.Канта в аспекті етичних вимірів бізнесу.

Выполнен социально-философский анализ основных концепций этики бизнеса (ЭБ) в контексте современных потребностей развития общества. Предложены базовые концепции ЭБ (ареотологическая, деонтологическая и утилитаризм), раскрыты социально-философские основы и внутренний механизм взаимного дополнения данных этических концепций. Охарактеризован принцип полезности Дж.Бентама, проанализировано влияние утилитаризма Дж.С.Мила на формирование либерально-буржуазных моральных ценностей. Освещена практическая философия И.Канта в аспекте этических измерений бизнеса.

Висвітлено теоретичні засади дослідження підприємницького інтересу, специфіку соціально-філософського аналізу його феномену, а також особливості змістової спрямованості. Розглянуто підприємницький інтерес як форму творчої самореалізації людини, питання становлення громадянського суспільства як передумову проведення даного інтересу. Визначено фактори гармонізації особистісного, державного та загальносуспільного в підприємницькому інтересі.

Освещены теоретические основы исследования предпринимательского интереса, специфика социально-философского анализа его феномена, а также особенности содержательной направленности. Рассмотрены предпринимательский интерес как форма творческой самореализации человека, вопросы становления гражданского общества как предпосылку проведения данного интереса. Определены факторы гармонизации личностного, государственного и общественного в предпринимательском интересе.

Висвітлено соціально-філософські та культурологічні аспекти усвідомленого саморозвитку особистості. Розкрито сутність, зміст, основні функції самовиховання та самовдосконалення. Охарактеризовано моделі саморозвитку в певному етнокультурному просторі в різні історичні епохи. Наведено бібліографічний покажчик літературних джерел, опублікованих за останні сто років українською та російською мовами з проблем саморозвитку особистості.

Освещены социально-философские и культурологические аспекты осознанного саморазвития личности. Раскрыты сущность, содержание, основные функции самовоспитания и самоусовершенствования. Охарактеризованы модели саморазвития в определенном этнокультурном пространстве в разные исторические эпохи. Приведен библиографический указатель литературных источников, опубликованных за последние сто лет на украинском и русском языках по проблемам саморазвития личности.

Проаналізовано систематичний проблемний курс нового перспективного наукового напрямку - філософії дизайну, що лежить на межі багатьох наук - філософської антропології, аксіології, соціальної філософії, історії, культурології, технічної естетики. Розглянуто дизайн як соціальний, культурний, загальноцивілізаційний феномен. Вперше в контексті людської діяльності висвітлено ряд основних категорій філософії дизайну - творчості, свободи, мотивації, потреб, інтересів, цінностей, традицій. Запропоновано нові ідеї та гіпотези нелінійного дизайну, що впливає на формування парадигми дизайну XXI ст.

Представлен систематический проблемный курс нового перспективного направления - философии дизайна, лежащего на грани многих наук - философской антропологии, аксиологии, социальной философии, истории, культeрологии, технической эстетики. Рассмотрен дизайн как социальный, культурный, общецивилизационных феномен. Впервые в контексте человеческой деятельности освещен ряд основных категорий философии дизайна - творчества, свободы, мотивации, потребностей, интересов, ценностей, традиций. Выдвинуты новые идеи и гипотезы нелинейного дизайна, что влияет на формирование парадигмы дизайна XXI в.

Розглянуто актуальну проблему визначення професійної відповідальності суб'єктів управління. Проблема відповідальності є і залишатиметься однією з центральних в обговоренні цілої низки питань, пов'язаних не тільки з управлінням, але і з всіма сферами діяльності людини. Діяльність регулюється не тільки загальними нормами, але і тими, які є специфічними для даного виду діяльності. Через свою специфічність вони не можуть виступати як правові норми, але можуть бути нормами даного професійного співтовариства, наприклад, лікарів, адвокатів, вчених, інженерів і, зокрема, управлінців. У цьому випадку, оскільки існує норма, можна також ввести поняття відповідальності та назвати її професійною відповідальністю.

Розглянуто міф, як традиційний, так і сучасний, який "контролює" дійсність, світ реального буття людини і суспільства з позицій ідеалу - космічного універсального порядку. Ідеї та уявлення про перспективи розвитку людини і суспільства одержують статус ідеалу лише за умови набуття безпосередньо суспільного хварактеру, а будь-який ідеал, що функціонує в суспільстві, є суспільним, безвідносно до відображуваного об'єкта в різних формах життєдіяльності людей, інтегруючи в собі естетичний, моральний, релігійний, науковий та інші аспекти його відтворення в суспільній свідомості.

Виділено ідеї, які складають основу концепції буття людини як буття можливостей. Обгрунтовано взаємозв'язок можливості та дійсності як закономірності становлення та розвитку буття людини. Запропоновано класифікацію факторів реалізації можливостей. Розкрито взаємозв'язок можливостей і форм буття людини. Досліджено особливості реалізації можливостей особистості на різних етапах суспільного розвитку. Виявлено фактори соціального середовища, які обумовлюють буття людини як буття можливостей, визначено детермінанти оптимізації взаємозв'язку можливостей та дійсності у бутті людини за умов трансформації українського суспільства.

Здійснено соціально-філософський аналіз фенотипу соціального організму фірми. Висвітлено природу, генезис, суть, зміст, форму, елементи, структуру та властивості системи корпоративних цінностей, її функції, механізм її впливу на особистість і соціальну систему фірми та обумовленість нею системи управління. Систему внутрішньофірмових цінностей (фенотип) подано як орган фірми, що проявляється як цілісна система елементів-мислеформ, що детермінує самоорганізацію соціального організму фірми. Доведено, що людина, завдяки ціннісній свідомості, шляхом її актуалізації намагається відтворювати зміст фенотипу та всі елементи аксіосфери фірми у структурі своєї особистості. Змодельовано морфогенетичний процес, який супроводжується породженням нормативної системи, формуванням структури, системи управління, виникненням владних відносин, нових потреб, норм поведінки. Відтворено цикл саморуху механізму її життєдіяльності, висвітлено роль середнього класу, який формує ціннісний фундамент громадянського суспільства та держави. Проаналізовано механізм оптимізації формування даної системи.