Розглянуто особливості пам'яткоохоронного руху в Україні 1917 - 1991 рр. та актуальні завдання збереження історико-культурної спадщини на сучасному етапі. Детально проаналізовано вплив сучасних політологічних концепцій свободи волі людини на формування громадянського суспільства в нашій державі. Значну увагу приділено антиконфліктним технологіям, українській глобалістиці, а також проблемам державного регулювання за умов перехідної економіки.

Здійснено аналіз сучасного стану, актуальних проблем і перспектив дослідження однієї з найважливіших галузей історико-філософського українознавства - історії філософії ХІХ - початку ХХ ст.

Досліджено становлення та утвердження професійної філософії в Україні. Охарактеризовано рівень викладання філософії у духовно-академічних навчальних закладах Західної Європи та Києво-Могилянської академії. Детально проаналізовано діяльність професорів Київської академії: Л.Барановича, І.Галятовського, І.Гізеля, С.Яворського та ін.

Вивчено вплив антропології Й. Міхневича на російський космізм. Подано стислий огляд біографії та наукової творчості філософа. Розглянуто основні теми його творчого доробку. Порівняно ідеї українського філософа Міхневича та російського вченого М. Федорова і зроблено висновок про гіпотетичну можливість прямого впливу Й. Міхневича на формування доктрини М. Федорова.

Зроблено філософське дослідження апокрифічної апокаліптики у контексті патристики. Проаналізовано проблему походження "вічності" зла в світі, ідею апокаліпсиса. Значну увагу приділено апокаліптичним темам у ранніх пам'ятках словесності Руси-України, особливостям рецепції у різних слов'янських традиціях.

Зроблено спробу систематичного наукового аналізу світогляду видатного представника київської духовно-академічної школи В.І.Екземплярського та з'ясування значення спадщини мислителя в історії філософської культури України. Простежуються віхи життя та творчості В.І.Екземплярського, становлення його релігійно-філософського світогляду в контексті київського духовно-академічного життя та релігійно-філософського відродження початку ХХ ст.

Обгрунтовано думку про пріоритетний внесок Ф.Прокоповича у формулювання філософського принципу збереження матерії та руху.

Прослідковується вплив ідей античної філософії на формування філософської концепції Г.Сковороди. Зроблена спроба проаналізувати трактування українським мислителем Бога, релігії та церкви в житті людини, яке не співпадає з ортодоксально-християнським розумінням, під впливом стоїчної філософії.

Досліджуються історичні і внутрішньотеоретичні обумовленості визначення питання про істину, а також його змісту і структури в філософії Григорія Сковороди завдяки зверненню до структурного методу текстуального аналізу та його використанню у вивченні такого специфічного типу дискурсу, як філософський. Предметом аналізу автора стає розгортання проблематики істини, а також шляхів її розв'язання на текстуальному просторі сковородинівських праць, і, зокрема, діалогів острозького і бабаївського циклу.

Робота знайомить з особистістю та творчим доробком церковного й громадського діяча, письменника, мислителя й філософа ХVIII ст. - Г.Кониського, який створив драму-мораліте в українській літературі, завершив процес переорієнтації філософії від схоластичного арістотелізму до дослідного природознавства, послідовно відстоював права православного населення в Речі Посполитій. У додатках вміщено уривки з його філософського курсу та окремих промов в українському перекладі.

Розглянуто процес зародження, формування та розвитку української філософської думки, вплив християнства на філософську думку Київської Русі, гуманістично-освітянську діяльність братств. Досліджено питання становлення української класичної філософії, зокрема, філософські погляди Г.Сковороди, соціально-філософські ідеї кирило-мефодіївців, розвиток філософії в Києво-Могілянській академії. Проаналізовано українську філософію в період формування капіталістичних відносин, долю філософської думки в Україні в пореволюційні роки, в період незалежності та в українській діаспорі.

Розглянуто філософські та соціально-політичні погляди київських "книжників" у Х - ХІІІ ст., соціально-політичну думку України ХV - XVII ст. Визначено роль Києво-Могилянської академії у піднесенні української культури у цей період, зокрема, передумови виникнення закладу, систему освіти, моральні та соціально-філософські погляди вчителів Академії. Особливу увагу приділено розвитку філософських поглядів, соціально-політичних ідей в Україні ХІХ ст., а також релігійно-освітнім проблемам та філософським поглядам Т.Г.Шевченка.

Статтю присвячено розгляду нового аспекту в дослідженні філософських ідей у культурі Київської Русі. Це - аналіз зображення образу Києва в давньоруських текстах у системі сакральної онтології.

Описано життя та творчість українського поета XVIII ст. Семена Климовського. Значну увагу приділено поширенню у світі його популярної пісні "Їхав козак за Дунай", що стала народною та ввійшла у музичну культуру націй світу.

Висвітлено життя, наукову діяльність та погляди академіка Б.О.Кістяківського (1868 - 1920 рр.) - українського правознавця, філософа, журналіста, дослідника теорії конституціоналізму, федералізму та засад правової держави, наукові, суспільно-правові праці та статті якого посідають значне місце в світовій теорії соціал-демократичного та ліберального руху, гуманізму й універсальних прав людини.

Представлены размышления автора по осмыслению сущности осваивающей практики (освоения). Освоение развертывается на трех исторических (прибытийном, безбытийном и событийном) типах практического становления и, соответственно, - материи человеческого бытия. Преимущественное внимание уделено безбытийному (производственно-присваивающему, в частности, индустриальному и постиндустриальному) человеческому бытию.

Изложены основные биографические сведения о П.Д.Юркевиче. Проанализировано его философское творчество в контексте мировой и отечественной философской мысли. Раскрыты концептуальные основы философии сердца.

Зазначається, що керівною засадою дослідження та теоретичного узагальнення людини стали у П.Ліницького ідеї гуманізму, ставлення до філософії як до вкраплення людських спрямувань, досягнення більшої повноти буття, духовної свободи. Наголошується, що творча спадщина Ліницького спрямована на філософські пошуки та осмислення проблеми людини, з'ясування її морально-духовних основ, де сутність людини, її місце в світі, сенс людського буття пов'язуються з духовністю вільної духовної особистості.

Вперше в українській історико-педагогічній науці цілісно представлена педагогічна спадщина П.Д.Юркевича (1826-1874), уродженця Полтавщини, філософа і педагога, оригінального на теренах гуманізації людської особистості засобами освіти і виховання, творця всесвітньо відомої "філософії серця". Представлена його педагогічна концепція: фактори формування особистості, сутність, мета, принципи, методи, прийоми і засоби виховання. Значна увага приділяється розгляду дидактики П.Д.Юркевича: розкрито предмет дидактики, мета, сутність, принципи, зміст, методи, прийоми, засоби і форми процесу навчання. Висвітлена роль П.Д.Юркевича як історика педагогіки.

Викладені переконання П.Ліницького в необхідності реформування суспільства, удосконалення його через слідування принципу справедливості, де мислитель передбачав появу ряду негативних тенденцій, таких як популізм, прислужництво, спроби видати свої інтереси народним уповноваженим за суспільні, пророкував постійність непродуманих переворотів політичного життя в Росії на початку ХХ століття.