Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.22 + Ю6*671

Рубрики:

Людська природа

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: ДС51062 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.22 + Ю212.63

Рубрики:

Людська природа

Заперечення і збереження

Шифр НБУВ: ДС50548 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В історико-філософській перспективі показано зародження проблеми та її розвиток. Обгрунтовується ідея, що криза духовності у ХХ столітті та пошук шляхів виходу з неї знайшли своє відображення у поясненні розуміння художньої комунікації. Установлено, що звернення до проблеми художньої комунікації пояснюється збільшенням у суспільстві значущості міжособистісного інтелектуального та емоціонального спілкування, зростанням ролі комунікативного компонента у структурі духовної діяльності. У роботі доведено важливість теоретичного осмислення художньо-кумунікативних процесів для аналізу стану сучасної культури, формування менталітету особистості.

В дисертаційному дослідженні здійснено філософський аналіз ідеї надлюдини. Проаналізована трансформація історико-філософських та загальнокультурних концепцій надлюдини. Доведено тісне співвідношення ідеї надлюдини з просторовою метафорикою в філософії. Здійснено поглиблений аналіз постсучасних підходів до надлюдського.

Дисертація являє собою спробу побудови методологічної моделі взаємодії свідомості зі змістами колективного несвідомого та визначення на цій підставі напрямів її застосування до аналізу соціального буття людини. Досліджуючи феноменологічне розгортання архетипів в образних та символічних презентаціях свідомості, автор наголошує на соціальній значущості освоєння різноманітних виявів колективного несвідомого та окреслює перспективи еволюції особистості і суспільства.

Освещаются вопросы истории и теории гуманизма. Актуальные проблемы развития Украины и Донбасса как ее составной части рассматриваются через призму гуманистических идей. Среди представленных материалов - гуманистическое значение украинско-русского культурного синтеза в Донбассе; внутрикультурное образование как субкультурная гетерогенность и гуманистический потенциал субкультуры Донбасса; проблема человека в украинской философской мысли ХVII в.; спор славянофилов и западников с точки зрения семиотического анализа; проблема человека в современной философии образования; роль государства и права в разрешении конфликтов переходного периода и перспективы развития Украины в направлении гуманизма; отношения распределения и перераспределения в социальной структуре; моделирование нравственной экономики на основе оптимизации накопления и др.

Містяться матеріали наукової конференції "Гуманізм. Людина. Творчість", що відбулася в Дрогобичі у жовтні 1995 року. Висвітлюються питання освітнього процесу і феномену надкультурного, приводяться гуманістичні аспекти правотворчості, онтологічні підстави становлення суб'єктивності в сім'ї, концепція творчості в теорії символізму. Розкриваються духовний світ митця і проблеми інтерпретації художнього твору, наводяться національно-культурні витоки творчих здібностей особистості. Розглядається мовна картина світу як чинник соціальної поведінки, а розвиток творчого мислення - як фактор формування особистості вчителя. Характеризується роль школи і особистості у музично-виконавській педагогіці тощо.

Розглядається феномен віри і знання у людському бутті, роль релігійного фактору у формуванні моральних цінностей, а також моральні засади феномену віри. Аналізуються деякі аспекти функціонування релігії в сучасних умовах, проблема віри в лютеранській доктрині. Досліджується феномен віри у медицині. Простежується вплив християнства на процес становлення української духовності, висвітлюється релігійна духовність українського народу в його історичній генезі. Визначена ідея божественної трансценденції в художній практиці українських символістів. Пропонується сакральний досвід як форма духовного самотворення людини тощо.

Досліджено взаємодію "недержавна освіта - особистість" в контексті соціально-політичних трансформацій в суспільстві. Встановлено, що функціонування інституту недержавної освіти виступає одним з варіантів вирішення протиріччя між суверенністю особистості і держави шляхом формування поліваріативності спрямованостей особистості, що залежать від світоглядних настанов і освітніх концепцій конкретних навчальних закладів.

Дисертацію присвячено дослідженню сутності і призначення повсякденності у культурній дійсності. Розвиток культури і її визначення як феноменального буття людини дозволяє подати повсякденність як постійно присутню реалію культури, головними рисами якої є безпосередня чуттєва даність, суб'єктивна спрямованість у формуванні та організації, а також утилітарно-прагматичний характер структурних елементів, пов'язаний з основним її призначенням - збереження і продовження життя людини. Культурологічне вивчення структур повсякденної реальності забезпечує можливість прослідкувати особливості індивідуального відбиття загальнокультурних форм, визначити ті аспекти, які універсально присутні в культурній дійсності.

Дисертацію присвячено філософсько-культурологічному аналізу проблеми становлення особистості в системі "індивід-суспільство". Розроблена цілісна концепція становлення особистості в органічному взаємозв'язку в ньому індивідуальності особистості, її самореалізації та смисложиттєвих засад в системі "індивід-суспільство". Встановлено, що становлення особистості є вузловим елементом її життєдіяльності, а тому фундаментальною проблемою соціально-філософського знання. Дана характеристика методологічних засад взаємовідносин "індивід-суспільство" в соціальній філософії, основних принципів становлення особистості, його головних соціальних детермінант. Досліджено становлення особистості в умовах сучасних цивілізаційних процесів.

Розглянуто релігійність у творчості Миколи Гоголя, його пошуки у розкритті тем духу та духовності, зв'язок людини з навколишнім світом; серйозну внутрішню перебудову, пов'язану з піднесенням світогляду на нову сходинку.

Досліджено проблему людської самотності та самовідчуженості у різних формах індивідної буттєвості та соціально-комунікативних процесах. Розкрито основні причини та соціальні наслідки названого феномена, проаналізовано різні шляхи ліквідації кризових явищ та оптимізації життєдіяльності людей в сучасному українському суспільстві. Концепцію дослідження побудовано на системному та діяльнісному підходах щодо явищ соціального та індивідуального порядку, з використанням комунікативної та синергетичної парадигм.

Дисертацію присвячено аналізу процесу самовдосконалення особистості як культурологічної проблеми. Розроблено методологію культурологічного підходу щодо вивчення даного феномена, на підставі якої розмежовано форми усвідомленого саморозвитку особистості - самовиховання і самовдосконалення. Обгрунтовано духовно-моральну природу процесу самовдосконалення особистості й конкретизовано його поняття. На базі порівняльного аналізу досліджено природу й сутність усвідомлених форм саморозвитку особистості у західноєвропейській, українській та російській культурних традиціях. Розглянуто суперечності реалізації моделей саморозвитку особистості за умов XX ст. Розкрито специфіку взаємозв'язку просторово-часової організації світу з якісними особливостями феноменів самовиховання і самовдосконалення, а також процесу відбиття в мистецтві моделей саморозвитку особистості у контексті різних культурних епох.

Стаття присвячена малодослідженій проблемі соціальної філософії - становленню особистості. Розкривається поняття становлення особистості та його основні принципи.

Рассмотрена духовность как один из резервов жизнеспособности человека.

На фактическом материале проанализирована история становления личности человека, процесс ее эволюционирования во внешней среде. Рассмотрены факторы, непосредственно влияющие на формирование у индивидуума нравственно-этических черт, указаны пути и средства преодоления наиболее негативных из них. Изложены подходы реального достижения каждой личностью и обществом в целом желаемого совершенства и благополучия, установления на Земле взаимопонимания, дружбы и мира между людьми. Обсуждено насилие как средство достижения целей.

Проанализированы проблемы духовности и самопознания человека в философской концепции известного русского философа С.Л.Франка.

Розвивається філософська концепція системно-енергетичного бачення творчості у її людському вимірі. Розглянуто сутність і зміст категорії "творчий потенціал", яка репрезентує механізм здійснення активно-перетворюючого відношення людини до самої себе і до оточуючого світу. Творчий потенціал постає як цілісний феномен, системна єдність діяльно-есенціального, віртуального і трансцендентивного рівнів. Проаналізоване співвідношення вказаного поняття і таких соціально-філософських категорій, як "творчість", "пізнання", "діяльність", "культура", "духовність", "менталітет". Розкриті деякі закономірності творчої еволюції людини у ході здійснення індивідуального життєвого шляху і історичного розвитку людства (у онтогенезі і філогенезі). Вказані процеси розглядаються на фоні найсуттєвіших культурно-цивілізаційних змін кінця ХХ століття і трансформаційних зрушень у сучасному українському суспільстві. Визначені головні напрями реалізації потенційних творчих сил людини.

Дисертацію присвячено соціально-філософському аналізу ролі і місця особи в системі соціальних відносин. Викладена цілісна концепція особи в системі соціальних відносин в сучасних умовах. Визначаючи систему понять, що відбивають суть особи і її роль в суспільстві, з'ясовано суть морально-етичних якостей особи; показано єдність природного і суспільного в людині. Об'єктом дослідження стали різні групи населення. Здійснені соціологічні дослідження дали можливість сформулювати концепцію: особа в системі соціальних зв'язків; з'ясувати потреби та інтереси як механізми визначеності поведінки особи, мотиви, ціннісні орієнтації; розкрити процеси інтеграції та соціалізації особи; розкрити фактори і механізми соціалізації особи; соціальної адаптації та інтеріоризації ; висвітлити механізми соціальної діяльності і поведінки особи; розкрити суть соціальної філософії про роль молоді в суспільних відносинах.