Розглянуто актуальні проблеми теорії літератури, порівняльного літературознавства, культурології, а також літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування легендарно-міфологічної та біблійної сюжетно-образної тематики в культурі різних народів. Висвітлено цивілізаційні, психологічні та біблійні аспекти імені в романі Д.Ф.Купера "Звіробій", аспекти референції та інтерпретації у поезії українського зарубіжжя. Проаналізовано гносеологічні передумови та естетичні здобутки міфотворчості єлизаветинських хроністів. Описано мовні особливості жанрів проповіді, обрядової промови ("слова") та молитви.

Рассмотрены актуальные проблемы теории литературы, сравнительного литературоведения, культурологии, а также литературоведческие, философско-теологические и лингвистические проблемы функционирования легендарно-мифологической и библейской сюжетно-образной тематики в культуре разных народов. Освещены цивилизационные, психологические и библейские аспекты имени в романе Д.Ф.Купера "Зверобой", аспекты референции и интерпретации в поэзии украинского зарубежья. Проанализированы гносеологические предпосылки и эстетические достижения мифотворчества елизаветинских хронистов. Описаны особенности речи проповедей, обрядовой речи ("слова") и молитвы.

Висвітлено актуальні літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування біблійного сюжетно-образного матеріалу в культурі різних часів і народів. Досліджено особливості рецепції Святого Письма у ранній творчості Івана Леванди. Описано своєрідність псаломних переробок Ю.Федьковича. Проаналізовано біблійну символіку в українській поезії бароко. Вивчено християнсько-релігійні елементи у топонімній прозі Буковинського і Карпатського регіонів. Визначено роль заперечної форми дієслівних перифраз іспанської мови у побудові текстів Нового Заповіту.

Розкрито фундаментальну роль Біблії у формування світогляду зарубіжних і українських літераторів, наведено системний аналіз репрезентативних явищ літературно-мистецької рецепції пам'ятки. Висвітлено специфіку біблійного світосприйняття, показано відмінність Біблії як сакральної книги від секуляризованої літератури. Наведено напрямки розвитку біблійної традиції у сфері риторичної прози, епосу та поезії, висвітлено проблему біблійного канону та творчої індивідуальності митця, а також національні та загальнолюдські моменти в інтерпретації Вічної Книги.

Раскрыта фундаментальная роль Библии в формировании мировозрения зарабужных и украинских литераторов, приведен системный анализ репрезентативных явлений литературно-художественной рецепции памятки. Освещена специфика библейского мировосприятия, показано отличие Библии, как сакральной книги, от секуляризованной литературы. Приведены направления развития библейскоой традиции в сфере риторической прозы, эпоса и поэзии, освещены проблемы библейского канона и творческой индивидуальности художника, а также национальные и общечеловеческие моменты в интерпретации Вечной Книги.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э37-202.04 + Ш401.444

Рубрики:

Християнство

Роман. Повість <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(0)-304 + Э37-202.04

Рубрики:

Література

Християнство

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми теорії літератури, порівняльного літературознавства, культурології, а також літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування легендарно-міфологічного та біблійного сюжетно-образного матеріалу в культурі різних часів і народів. Розглянуто психоаналітичну парадигму особистості в українській літературі кінця ХІХ - початку ХХ ст. як проблему сучасного літературознавства. Описано наративні моделі українського реалізму, розкрито генетичні витоки фольклорної поетики. Проаналізовано провідні ідейно-смислові концепти італійського гуманізму на основі культурологічної реконструкції. Визначено своєрідність трансформації мотивів гомерівської "Одіссеї" в європейській літературі ХХ ст. Вивчено вплив церковнослов'янської мови на українську за матеріалами семантичного простору лексеми "душа" у "Повісті временних літ".

Освещены проблемы теории литературы, сравнительного литературоведения, культурологии, а также литературоведческие, философско-теологические и лингвистические проблемы функционирования легендарно-мифологического и библейского сюжетно-образного материала в культуре разных времен и народов. Рассмотрена психоаналитическая парадигма личности в украинской литературе конца ХІХ - начала ХХ ст. как проблема современного литературоведения. Представлены нарративные модели украинского реализма, раскрыты генетические истоки фольклорной поэтики. Проанализированы ведущие идейно-смысловые концепты итальянского гуманизма на основе культурологической реконструкции. Определено своеобразие трансформации мотивов гомеровской "Одиссеи" в европейской литературе ХХ ст. Изучено влияние церковнославянского языка на украинский по материалам семантического пространства лексемы "душа" в "Повести временных лет".

Показано місце топоса Нового Єрусалима у творчості Ю.Словацького та Лесі Українки, міфологічного та фантастичного у романі Б.Олдісса "Йокаста". Обгрунтовано постмодерну парадигму образу-симулякру Грааля у романі Д.Брауна "Код да Вінчі". Висвітлено проблему функціонування традиційних сюжетів у творчості П.Хакса. Розглянуто структурну побудову роману Е.Юнсона "Прибій і береги" як трансформувальний елемент традиційного сюжету. Розкрито роль кінематографа у літературі Франції другої половини ХХ ст.

Показано место топоса Нового Иерусалима в творчестве Ю.Словацкого и Л.Украинки, мифологического и фантастического в романе Б.Олдисса "Иокаста". Обоснована постмодерная парадигма образа-симулякра Грааля в романе Д.Брауна "Код да Винчи". Освещена проблема функционирования традиционных сюжетов в творчестве П.Хакса. Рассмотрено структурное построение романа Э.Юнсона "Прибой и берега" как трансформирующий элемент традиционного сюжета. Раскрыта роль кинематографа в литературе Франции второй половины ХХ в.

Описано архетипні образи Духа Божого у Святому Письмі. Висвітлено проблематику художньо-мистецької цілісності поезії Е. Паунда, зокрема, композиційну специфіку його епічної поеми "Кантос". Розглянуто питання трансформаційної міфології в німецькій драматургії Х. Мюллера. Проаналізовано новаторство віршованої форми І. Франка як ознаку модерністського напрямку його поезії. Визначено європейський напрям української повоєнної еміграційної літератури.

Описаны архетипные образы Духа Божьего в Святом Письме. Освещена проблематика художественной целостности поэзии Э. Паунда, в частности, композиционная специфика его эпической поэмы "Кантос". Рассмотрены вопросы трансформации мифологии в немецкой драматургии Х. Мюллера. Проанализировано новаторство стихотворной формы И. Франко как свойство модернистского направления его поэзии. Определено европейское направление украинской послевоенной эмиграционной литературы.

Запропоновано новий ракурс осмислення біблійного символізму, зокрема біблеїзмів як лінгвокультурологічних одиниць, що мають не лише мовне наповнення, а і зберігають у часі інформацію культурно-національного характеру. Здійснено порівняльний аналіз біблеїзмів, що побутують у російській і французькій мовах, що дозволило розкрити механізм творення та збереження етнокультурної специфіки окремої нації, формування рис національної самобутності та толерантності, що базуються на засадах християнського етносу. Висвітлено формування основних концептів простору біблійної культури у аспекті семіотики. Зроблено висновок, що сучасні культурно-національні картини світу активно використовують вирази, джерелом яких є Біблія, незалежно від того, чи відбувся процес фразеологізації біблеїзму на рівні тексту-джерела (Біблії) або у більш пізніших текстах. Свідомість людини сприймає їх у готовому вигляді або переосмислює, надаючи їм нові значення. Зазначено щодо позанаціональної схильності людської свідомості до збереження "заповітних смислів" у вигляді сталих мовних виразів, що використовується у сфері інформаційних технологій (ЗМІ, телевізійних новинах, рекламі). Зауважено, що факти асиметрії складу біблеїзмів у кожній культурно-національній картині світу відображають особливості культурної свідомості французького, російського й українського соціуму, які зумовлюють різницю їх культурних традицій.

Розглянуто проблему формування біблійного антропоцентризму, протиставленого богоборчому за своєю суттю магізму - джерелу становлення секулярного антропоцентризму. У процесі вирішення проблеми антроподицеї Біблія переносить акцент з обожнення людини на її обоження, що кардинально змінює етичну парадигму Стародавнього світу. Показано, що біблійний антропоцентризм докорінно відрізняється від секулярного (прометеїстичного) варіанта антропоцентризму, який генетично сягає язичницької свідомості. Останній побудовано на наївному прагненні до могутності та всевладдя людини, яка вільно та необмежено заглиблюється в пізнання Добра та Зла, а перший невіддільний від розуміння дискретності людських можливостей, зречення пізнання глибин Зла. З'ясовано, що біблійна концепція людини базується на необхідності постійного духовного самовдосконалення, суворого дотримання моральних норм релігійного Закону та величезної відповідальності людини за все, що її оточує. Обгрунтовано, що біблійний антропоцентризм є переходом від наївного міфологічного мислення та прагматичних теургічних практик до умоглядних (теологічних) моделей світу, що раціоналізують осягнення істини.

Розглянуто Біблію як фундамент нашої культури, ідею "тимчасовості історичного" як підгрунтя біблійної естетики. Проаналізовано "теологічний" і "релігієзнавчий" підходи до Біблії: проблему "відкритого мислення", гуманізацію освіти та гуманітарні науки в сучасному виші.

Рассмотрена Библия как фундамент нашей культуры, идея "временности исторического" как основа библейской эстетики. Проанализирован "теологический" и "религиеведенный" подходы к Библии: проблему "открытого мышления", гуманизацию образования и гуманитарные науки в современном више.

Розглянуто Біблію як фундамент світового письменства, показано її роль в літературному процесі та відмінність від творів художньої літератури. Досліджено маловивчені аспекти структури Біблії та характерні явища її рецепції в художній літературі, зокрема як інтертексту. Значну увагу приділено теологічній та національній інтерпретації біблійного тексту, зокрема, питанням фольклорно-міфологічного потрактування постаті Ісуса Христа в ранньому Талмуді, історії перекладу Біблії на англійську мову, культурно-філологічному значенню українського перекладу Біблії митрополита Іларіона (Івана Огієнка), філософсько-педагогічним експлікаціям Біблії В. Зеньковським. Висвітлено питання художньої інтерпретації біблійних джерел, охарактеризовано традиції псалмодії та апокаліптики в ліричній поезії Нового часу, окультну парадигму як один з алгоритмів контркультури в літературі російського Срібного століття, сакральний сюжет у сучасній масовій культурі ("Код да Вінчі" Дена Брауна). Проаналізовано типи та символи у пророчих візіях ліризованої та духовної прози М. Гоголя, християнські ідеї у творах Андрія Платонова, біблійну концепцію історії в російському художньому епосі (Лев Толстой і Д. Мержковський).

Проаналізовано розділ "Граматки" П. О. Куліша під назвою "Великі слова із Письма Святого", який охоплює 20 найхарактерніших, з погляду виховного впливу, біблійних віршів для читання, осмислення й засвоєння школярами, а також обширні й детальні коментарі до них. Систематизовано та прокоментовано ці вірші за схожістю їх освітньо-повчального змісту. Зроблено висновок про значення традиційного способу створення шкільних посібників із включенням у їх зміст фрагментів Святого Письма з відповідними коментарями, що може послужити надійними дороговказом для авторів навчальних книжок сучасної української школи.

Проанализирован раздел "Граматки" П. А. Кулиша под названием "Великие слова из Писания Святого", который охватывает 20 наиболее характерных, с точки зрения воспитательного воздействия, библейских стихов для чтения, осмысления и усвоения школьниками, а также обширные и подробные комментарии к ним. Систематизировано эти стихи по сходству их образовательно-назидательного содержания. Доступно и понятно прокомментированы библейские стихи для школьников. Сделан вывод о значении традиционного способа создания школьных пособий с включением в их содержание фрагментов Священного Писания с соответствующими комментариями, которые могут служить надежными указателями для авторов учебных книг современной украинской школы.

Analyzed section Grammatik PA Kulich, entitled "Great words from the Holy Scriptures", which covers the 20 most characteristic in terms of educational impact of Bible verses to read, comprehension and assimilation of students, as well as extensive anddetailed comments. Systematized these poems on the similarity of their educational and didactic content. Accessible and understandable commented on the Bible verses for schoolchildren. The conclusion about the importance of traditional ways of creating the school benefits from the inclusion of their content snippets of Scripture with comments, may serve as a reliable indicator for the authors of textbooks in modern Ukrainian schools.

Вперше в українському літературознавстві здійснено системний аналіз біблійних символів, образів і мотивів як джерела інтертекстуальності й алегоризації у прозі І. Франка. Обгрунтовано актуальність вивчення художньої обробки біблійних матеріалів на основі прози І. Франка. Визначено християнську домінанту авторської інтерпретації біблійних образів і сюжетів. На основі прозових текстів І. Франка розкрито характерні риси художньої обробки біблійних матеріалів. Проведено типологію контекстів алюзій, ремінісценцій, стилізацій, а також прийомів маскування політичних оцінок за алегоричними образами, символами та сюжетами зі Святого Письма.

Уточнено трактування лінгвокультурологічного терміна "символема". Диференційовано параметри граматичного вираження символем на лексичні засоби експлікації та фразеологічні, що є більш експресивними й прагматично виразнішими. Підкреслено, що символьне навантаження таких лінгвокультурологічних одиниць як універсального засобу ретрансляції світоглядних орієнтирів українців моделює специфіку світосприймання етносу. Інтегровано різноманітні культурно значущі змісти в сакральних символемах релігійного характеру.

Уточнено определение лингвокультурологического термина "символема". В исследовании проанализированы основные критерии выделения и классификации библейских символем.

In the article it is clarified the interpretation of the linguistic­culturological term symbolema. In the research the main criteria of defining and classifying the Bible symbolemes are analyzed.