Висвітлено історію існування біблейської фразеології, детально проаналізовано всі протиріччя, пов'язані з теоретичним осмисленням даних одиниць, показано співвідношення між біблейськими фразеологізмами та текстом Біблії, виявлено можливі принципи й аспекти порівняльного аналізу біблейської фразеології різних мов. Найголовніша проблема полягає в неможливості зафіксувати мову та конкретний час виникнення будь-якого біблейського фразеологізму, що має велике значення для етимологічного та семантичного аналізів цих одиниць мовлення, а також в неоднозначному теоретичному визначенні даних одиниць фразеологічного складу російської мови.

Исследованы поэтика библейского слова, его полисемантичность в контексте романтического произведения.

Рассмотрены проблемы изучения текста Библии. Освещены вопросы библейского канона. Раскрыта специфика Библии как образца сакральной литературы. Определено ее место среди других сакральных книг человечества. Отображены проблемы ее перевода и рецепции в художественной литературе.

Розглянуто актуальні літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування біблійного сюжетно-образного матеріалу в культурі різних часів і народів. Висвітлено закономірності переосмислення сюжетів та образів Нового Завіту в українській літературі ХХ ст., проблематику християнської моралі у малій прозі В.Підмогильного у зв'язку з філософією Ф.Ніцше, основні принципи освоєння біблійних образів у ліриці І.Франка. Охарактеризовано етику англіканського протестантизму та її художню репрезентацію у творчості Н.Бретона, біблійні образи в етнологічному аспекті, особливості виявлення апеляції в сакральних текстах, співвідношення експліцитного та імпліцитного в євангельському тексті.

Розглянуто фразеологічні одиниці (ФО) біблійного походження - окремі слова, словосполучення або навіть цілі вислови зі структурою речення, які невід'ємною частиною увійшли в культуру та мови багатьох народів і асимілювалися в них. Біблеїзмами, простішими для пізнавання, є фразеологічні одиниці з власними іменами біблійного походження. Саме антропонім сигналізує про зв'язок фразеологізму з Біблією і саме він посилює емоційне забарвлення висловлення. Ім'я власне виступає тут як ознака, характерна для даної особистості. ФО біблійного походження часто відрізняються від їх біблійних прототипів. Біблеїзми можна розподілити на цитатні та ситуативні, крім того, вони функціонують у вигляді структурних і семантичних дериватів. Біблійні фразеологізми (БФ) є цікавим матеріалом для дослідження. Для наукового пошуку перспективними напрямками можуть бути: 1) семантична класифікація БФ; 2) структурні варіанти БФ (у тому числі деривати); 3) ступінь асиміляції БФ у соціокультурних контекстах різноманітних мов; 4) регістр конотативно-стилістичних значень і прагматичний потенціал БФ; 6) БФ як елемент організації тексту.

Рассмотрена рецепция библейских мотивов, образов в произведениях писателей-современников - А.Блока и Л.Украинки. Проведен сопоставительный анализ поэм, позволяющий выявить общие закономерности, которые наблюдались в начале века в осмыслении художественной литературой Святого Письма. На уровне мотивов, образов освещены особенности интерпретации Библии, отмечено своеобразие творческих индивидуальностей.

Предпринята попытка в легендах и притчах, написанных на протяжении более 4-х тысячелетий, рассмотреть информацию, которую передал Создатель в основном источнике Христианства - Библии.

Виявлено лінгвокульторологічні особливості фразеологічних біблеїзмів на матеріалі мов європейського ареалу. Проведено зіставний аналіз культурних концептів біблійних виразів. Встановлено культурно-мовну спільність ціннісних духовних домінант міжмовних біблійних фразеологічних еквівалентів.

Выявлены лингвокультурологические особенности фразеологических библеизмов на материале языков европейского ареала. Проведен сопоставительный анализ культурных концептов библейских выражений. Установлена культурно-языковая общность ценностных духовных доминант межъязыковых библейских фразеологических эквивалентов.

The lingual and cultural peculiarities of the biblical phraseological units are revealed on the European languages material. The comparative analysis of biblical expressions cultural concepts has been made. The cultural and lingual community of valuable spiritual dominants of interlanguage biblical phraseological equivalents is established.

Освещен феномен Библии, рассмотрены вопросы её соотношения с наукой, специфика древней науки, интеллектуальные "корни" Библии. Изучены особенности классического естествознания. Проанализированы место и роль эзотерического знания в развитии духовного потенциала общества, проблемы этногенетики, этнос как пространство реализации личности, религия как основа этноса, изложены этнические основы христианства.

Рассмотрена Библия как банк данных и база знаний, информационная программа. Освещены вопросы возникновения Библии, невозможности ее расшифровки. Определены основные черты классического естествознания и неклассической науки. Показаны социальная роль символов, место и роль эзотерических знаний в развитии духовного потенциала общества. Раскрыто содержание понятий космизма, духовности, морали, апокалипсиса в историческом аспекте, а также религии как духовной основы этноса, этноса как пространства реализации личности. Изложены этнические основы христианства, а также метафизическая основа науки.

Розглянуто актуальні проблеми теорії літератури, порівняльного літературознавства, культурології, а також літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування легендарно-міфологічної та біблійної сюжетно-образної тематики в культурі різних народів. Висвітлено цивілізаційні, психологічні та біблійні аспекти імені в романі Д.Ф.Купера "Звіробій", аспекти референції та інтерпретації у поезії українського зарубіжжя. Проаналізовано гносеологічні передумови та естетичні здобутки міфотворчості єлизаветинських хроністів. Описано мовні особливості жанрів проповіді, обрядової промови ("слова") та молитви.

Рассмотрены актуальные проблемы теории литературы, сравнительного литературоведения, культурологии, а также литературоведческие, философско-теологические и лингвистические проблемы функционирования легендарно-мифологической и библейской сюжетно-образной тематики в культуре разных народов. Освещены цивилизационные, психологические и библейские аспекты имени в романе Д.Ф.Купера "Зверобой", аспекты референции и интерпретации в поэзии украинского зарубежья. Проанализированы гносеологические предпосылки и эстетические достижения мифотворчества елизаветинских хронистов. Описаны особенности речи проповедей, обрядовой речи ("слова") и молитвы.

Охарактеризованы исторические факты, подтверждающие истинность библейских пророчеств. На основе обобщения литературных и научных источников рассмотрена история Ближнего Востока и раннего средневековья. Предложены хронологические схемы истории Ассирии, Египта, а также Эламского и Мидийского царств, Греческой и Римской империй. Освещены вопросы религии древних вавилонян.

На підставі узагальнення матеріалів міжнаціональної рецепції літературних джерел першої половини ХХ ст. проаналізовано теоретичні проблеми біблійної герменевтики, показано роль перекладознавства в компаративістичному аспекті. Розглянуто питання тестуалізованих генологічних відповідностей текстів українських "молодомузівців" у контексті філософії екзистенціалізму, поетики символізму та синтезу мистецтв.

На основании обобщения материалов межнациональной рецепции литературных источников первой половины ХХ ст. проанализированы теоретические проблемы библейской герменевтики, показана роль переводоведения в компаративистическом аспекте. Рассмотрены вопросы тестуализированных генологических соответствий текстов украинских молодых музыкантов в контексте философии экзистенциализма, поэтики символизма и синтеза искусств.

Висвітлено засади біблієзнавства, зокрема, історію формування біблійного канону, біблійних перекладів та видань від найперших до сучасних. Визначено особливості та форми функціонування Біблії як священної книги в іудаїзмі та християнстві. Розглянуто Біблію як об'єкт критики та інтерпретації. Проаналізовано вплив біблійних сюжетів, образів, мотивів і символіки на світову та вітчизняну духовну культуру. Наведено бібліографію сучасних іноземних видань і довідкові таблиці, охарактеризовано біблієзнавчі ресурси мережі Internet.

Висвітлено актуальні літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування біблійного сюжетно-образного матеріалу в культурі різних часів і народів. Досліджено особливості рецепції Святого Письма у ранній творчості Івана Леванди. Описано своєрідність псаломних переробок Ю.Федьковича. Проаналізовано біблійну символіку в українській поезії бароко. Вивчено християнсько-релігійні елементи у топонімній прозі Буковинського і Карпатського регіонів. Визначено роль заперечної форми дієслівних перифраз іспанської мови у побудові текстів Нового Заповіту.

Розкрито фундаментальну роль Біблії у формування світогляду зарубіжних і українських літераторів, наведено системний аналіз репрезентативних явищ літературно-мистецької рецепції пам'ятки. Висвітлено специфіку біблійного світосприйняття, показано відмінність Біблії як сакральної книги від секуляризованої літератури. Наведено напрямки розвитку біблійної традиції у сфері риторичної прози, епосу та поезії, висвітлено проблему біблійного канону та творчої індивідуальності митця, а також національні та загальнолюдські моменти в інтерпретації Вічної Книги.

Раскрыта фундаментальная роль Библии в формировании мировозрения зарабужных и украинских литераторов, приведен системный анализ репрезентативных явлений литературно-художественной рецепции памятки. Освещена специфика библейского мировосприятия, показано отличие Библии, как сакральной книги, от секуляризованной литературы. Приведены направления развития библейскоой традиции в сфере риторической прозы, эпоса и поэзии, освещены проблемы библейского канона и творческой индивидуальности художника, а также национальные и общечеловеческие моменты в интерпретации Вечной Книги.

Предложен метод логико-математического анализа библейских текстов, принципиально отличающегося от использованного в Каббале. Доказано, что "триады" (тройные повторения слов) и числосодержащие слова выполняют специальные духовно-мистические функции. Проанализированы методы деления событий в Библии на группы и подгруппы, размеры которых заданы математическим содержанием духовных концепций христианства. Показано присутствие послойного наложения информации в одних и тех же стихах, предложены способы ее извлечения. На основе найденных математических закономерностей приведены способы расшифровки ряда библейских пророчеств.

Стисло наведено результати дослідження канонічних церковних текстів Біблії, перекладених українською мовою. Висунуто тезу, що певні елементи мовної структури можуть свідомо використовуватися для створення конфесійно-сакрального стилю, притаманного Біблії. Висвітлено етапи розвитку старослов'янської мови: солунський, мораво-паннонський, болгаро-македонський. Зазначено, що вже наприкінці XI ст. сформувалася давньокиївська (давньосхіднослов'янська) редакція старослов'янської мови, детально охарактеризовано її найголовніші ознаки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-31 + Э37-20

Рубрики:

Християнство

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні переклади біблійних книг слов'янськими мовами на тлі історичних подій, які відбувалися в Європі. Зазначено, що наближення Святого Письма до розуміння народу сприяло становленню національних мов.

This article deals with the main translations of the Bible books into Slav languages having the historical events occured in Europe as the background. The approaching of the Bible to the comprehension by peoples of the world facilitated the formation of national languages.