Розглянуто теолого-філософські аспекти виховання молоді на принципах християнської моралі, зокрема, проблему смислу життя у російській релігійній філософії як дидактичного принципу православної педагогіки, психічний стан віри як основу духовності людини, моральність відношення як духовну цінність. Визначено роль церкви у формуванні національної свідомості, психологічний зміст християнської моральної духовності, вплив соціоекологічної культури та християнської моралі на оптимізацію взаємовідносин суспільства та природи. Проаналізовано проблеми формування християнської моралі у контексті українського менталітету. Особливу увагу приділено християнським мотивам у творчості І.Огієнка, Т.-О.Сосновського, П.Куліша, Л.Українки, Б.Лепкого, Т.Г.Шевченка, С.Русової та ін.

Дисертація досліджує вплив Святого Письма на світ ідей художньої прози Достоєвського; встановлює і систематизує різноманітні зв'язки, які існують між Біблією та проблематикою творів письменника. У роботі по-новому характеризуються причини звернення митця до біблійних текстів, акцентується увага на кількох планах засвоєння ним Письма. Встановлено, що всі, або майже всі ідеї Достоєвського, від етичних до історіософських, коріняться у священних текстах. Виявлено цілий ряд алюзій і ремінісценцій, які беруть свій початок із Біблії і на які раніше не звертали уваги дослідники. Дисертація пропонує оригінальні вирішення деяких спірних проблем, що дискутуються достоєвськознавцями.

Відмічено, що трансформація українського суспільства відбувається на шляху переходу від моральних цінностей, багато в чому абстрактних та ідеологізованих політико-партійною ідеологією, до правових законів, диференційованих у відповідності до специфічних особливостей особи і народу в цілому. Підкреслено, що правова нормотворчість може бути швидкою і ефективною, життєдайною тоді, коли повною мірою використовує об'єктивний дух народу як історично суб'єктивний, а не такий, який лише знає, але не діє. Проголошено, що домінантні риси духовності українців - життєлюбність і життєрадісність, розвинена суб'єктивність і вольовий настрій душі дають впевненість у близьких перспективах цивілізаційно-правових зрушень в індивідуальній та суспільній свідомості.

Проаналізовано Біблію як джерело ідей. Розглянуто загальну проблематику національних, морально-особистісних і філософських питань. Описано жанрові та стильові особливості поетики, літературні елементи у Біблії. Значну увагу приділено молитві як релігійно-філософському жанру.

Проанализирована Библия как источник идей. Рассмотрена общая проблематика национальных, морально-личностных и философских вопросов. Описаны жанровые и стилевые особенности поэтики, литературные элементы в Библии. Значительное внимание уделено молитве как религиозно-философскому жанру.

Досліджено особливості функціонування образу Іуди Іскаріота у легендарно-апокрифічних творах і художній літературі. Проаналізовано соціально-ідеологічні, філософсько-психологічні та морально-етичні аспекти мотивування варіантів загальновідомої євангельської колізії у творчості Л.Українки, О.Кобилянської, С.Черкасенка, І.Багряного, В.Петрова, В.Дрозда, Б.Олійника, Р.Іваничука та інших, а також письменників слов'янських, західноєвропейських літератур.

Рассмотрены аспекты рецепции Библии в литературе средневекового Московского государства, упрочение христианской ментальности, учения о Боге, Христе и Церкви, обоснование идеала "обоженого" человека, дидактических начал словесности, а также богатство жанрово-стилистического воплощения библейских идей.

Дисертацію присвячено дослідженню специфіки поетики романів та есе французького письменника-католика Ж.Бернаноса. У біблійному сенсі вона є пророцтвом, тобто подією слова у відповідь на запитання, що лунає на історичному горизонті. Досліджується поняття эподіїю в точних і гуманітарних науках, вивчаються форми пророцтв і профетичного жанру, протистояння факту і події у розумінні самого письменника. Засоби поетики - жанри есе та роману. Оповідь, коментар, аргументація, діалог, опис, лексико-стилістичні фігури аналізуються як такі, що здійснюють трансформацію поверхового факту в текстуальну подію духовної снаги. Застосовується принцип герменевтичної арки. Аналіз історичної епохи передує вивченню діяльності творчої уяви митця, яка трансформує традиційну літературну жанрову парадигму. Особлива увага надається ефекту (коду) тексту, який породжує есхатологічну інтерпретацію творчого доробку письменника.

Підкреслено, що християнство є глибинною основою, на якій грунтується філософія М.О.Бердяєва. Зроблено висновок, що духовно-релігійне сприйняття світу мислителем допомагає йому знайти шляхи до вирішення питань, що поставив перед філософом час, а також на вічні питання людства - про особистість, її свободу та творчість.

Исследованы основные идеи религиозно-философского сборника "Вехи" в контексте современности.

Досліджено християнські мотиви у світовій літературі. Вивчено культ роду в старокиївських княжих житіях ХІ - ХІІ ст., зокрема, культ Климента Римського - символ єднання у християнстві. Висвітлено актуальність класичного фейлетону.

Досліджено творчість львівської групи письменників-католиків "Логос" (1922 - 1939 рр.), на основі якої визначено особливості християнсько-католицької поезії у Західній Україні 20 - 40-х рр. XX ст.: мотиви, жанри, поетику. Проаналізовано збірки Г.Лужницького (Меріяма), О.Моха (Петрійчука), С.Семчука і В.Мельника (Лімниченка), а також неопубліковані досі твори останнього. Критично осмислено українську версію концепції "католицької літератури" на тлі європейських пошуків її специфіки, окреслено роль і місце провідних діячів "Логосу" в історико-літературному процесі України.

Зроблено філософське дослідження апокрифічної апокаліптики у контексті патристики. Проаналізовано проблему походження "вічності" зла в світі, ідею апокаліпсиса. Значну увагу приділено апокаліптичним темам у ранніх пам'ятках словесності Руси-України, особливостям рецепції у різних слов'янських традиціях.

У монографії розглянуто проблему релігійно-морального виховання в навчальних закладах Східної Галичини кінця XIX - початку XX ст. Висвітлено вплив різноманітних історичних обставин на освіту та виховання в Галичині даного періоду, розкрито систему виховної роботи навчальних закладів, молодіжних товариств "Січ", "Сокіл", "Пласт", "Марійські дружини". Розкрито мету, зміст, принципи, ідеали, методи, форми, засоби релігійно-морального виховання української молоді та його використання в сучасному педагогічному процесі.

Висвітлено питання про основні світоглядно-філософські джерела і настанови Християнства - нової релігії та нової цивілізації, що дві тисячі років назад виникла на берегах Середземного моря у відповідь на виклик і потреби людства, яке починало новий етап історичного розвитку. Викладено методологічні засади аналізу світоглядно-філософських передумов християнства. Запропоновано системний аналіз основних світоглядно-філософських джерел християнської релігії та християнської філософії.

Розглянуто етноконфесійні засади християнської свідомості в моральній культурі українців. Охарактеризовано моральний потенціал християнства як вияв духовних запитів "нової людини", досліджено вплив релігії на визначення сенсу життя людини. На прикладі життя св. Терези з Лізьє розкрито поняття святості як еталону християнської моралі. Висвітлено проблеми взаємозв'язку та розвитку етноконфесійних засад християнства за сучасних умов духовного відродження України, обгрунтовано необхідність формування релігійного світогляду в процесі виховання.

Розглянуто питання виникнення та становлення християнського віровчення, зокрема, християнської антропології. Проаналізовано механізм зародження віровчення християнської релігії, згідно з яким процес зародження та оформлення її віровчення відбувався переважно під впливом філософії Платона.

Освещены вопросы возникновения и становления христианского вероучения, в частности христинской антропологии. Проанализирован механизм зарождения вероучения христианской религии, согласно которому процесс зарождения и оформления ее вероучения происходил в основном под влиянием философии Платона.

Висвітлено питання релігійно-морального виховання, актуальні у другій половині ХІХ століття. Показано, що релігійність прогресивних педагогів була насичена світськими завданнями освіти та виховання. Визначено шляхи реалізації релігійно-морального виховання.

Висвітлено онтологію духовного. Визначено поняття духовного в системі фундаментальних теологічних, філософських і психологічних понять. Досліджено проблему духовності особистості у різних філософських течіях і психології. Розглянуто християнську духовність. Проаналізовано онтологію гріха. Розкрито умови становлення духовного потенціалу людини.

Комплексно проаналізовано феномен творчості М.В.Гоголя у контексті християнської антропології. У ході дослідження визначено сутнісні філософські характеристики художніх творів письменника, що дозволяють говорити про його безсумнівну філософську значущість для культурного дискурсу не тільки XIX ст. Призмою антропологічного аналізу для нього є феномен буття, який забезпечує людині справжність існування. Доведено, що підгрунтям понятійних та образних структур творів М.В.Гоголя є глибоко приховані універсальні релігійно-моральні засади. Таким чином, встановлено тісний зв'язок ідеології християнства, напрацьованої фундаторами Церкви зі змістом гоголівських текстів, які є закономірним явищем, бо віддзеркалили зміни й очікування, що відбувались у духовному житті суспільства у XIX ст. Показано, що в основі уяви митця про людину лежать ключові положення християнської антропології, але особливість гоголівського уявлення полягає у тому, що воно набуває "негативного" відтінку. Проаналізовано художні та епістолярні твори прозаїка стосовно даної проблеми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э37-103.6 + Ш5(4УКР)3-304

Рубрики:

Християнство

Література

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ