Досліджено феномен "нової релігійності" І.Багряного - ідеологічної платформи, за допомогою якої автор обгрунтовує в своєму художньому тексті програму національного відродження в усіх її аспектах. Зазначено, що сутність цього вчення складає світське тлумачення релігійних концептів, суб'єктивно-особистісний характер релігійної діяльності та поняття страждання як спосіб наслідування Ісуса Христа. Доведено, що особистісний характер релігійної творчості літературних героїв І.Багряного проявляється в індивідуалізмі, самодостатності та неміметичному підході щодо творчості. Показано, що в художньому світі письменника архітектонічний ідеал Христа-страдника виступає символом трагічного шляху представника нової української еліти до моральної та ідеологічної перемоги над усіма формами поневолення своєї нації.

  Скачати повний текст

Досліджено розуміння смисложиттєвих цінностей, виробленого авторами журналу "Путь" і яке може бути критерієм у визначенні Добра та Зла. Дослідження грунтується на ціннісних орієнтаціях християнства. Відзначено, що етичний монізм християнства надає протилежні ціннісні значення створенню та руйнації, не приділяє належної уваги єдності цих протилежностей. Стверджено, що абсолютна досконалість актуально існує в Бога. Тому акцент у діяльності людини переноситься з творчості на консервацію. Бердяєв, навпаки, онтологізує свободу, вважає, що в свободі міститься джерело величі й нікчемності людини. Обгрунтовано, що одним з напрямків пошуку шляху від Зла до Добра є "софійний" християнський соціалізм, який намагався протистояти російському марксизму як головній небезпеці для Росії на межі XIX ст. - XX ст. Виступаючи проти марксизму, релігійні мислителі обирають шлях свободи та недопущення злочину. Вони вважають, що тільки особиста, суб'єктивна свобода є основою творчості, творення (в тому числі - смисложиттєвих цінностей). Розглянуто національний аспект творчості як природне дарування людиниогієнка. Підкреслено, що питання свободи й творчості мають значення у вирішенні проблеми сенсу життя, яке суб'єктивно усвідомлюється людиною як вища цінність. Але тільки у реалізації надособистої цінності (Вища Реальність) людина може усвідомити себе як істоту, яка потребує розумного, осмисленого життя.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження особливостей осмислення буття як категорії релігійної філософії пізнього західноєвропейського Середньовіччя. З'ясовано принципову новизну розуміння буття мислителями пізньої середньовічної західноєвропейської філософії у порівнянні з філософами античності. Розкрито теїстичну суть релігійно-філософської онтології пізнього західноєвропейского Середньовіччя, що полягає в основоположному статусі ідеї про зумовленість буття світу буттям Бога. Розглянуто основні форми її вияву (теоцентризм, визнання унікальності місця людини як Богодухвенної істоти та храму у структурі буття) та найважливіші характеристики (передусім - телеологічність). Проаналізовано найважливіші опозиції томістської й авероїстської концепцій буття як наріжних для середньовічно західноєвропейської релігійної філософії. Показано онтологічне значення відмінностей у доказах буття Божого різними середньовічними мислителями.

  Скачати повний текст

Доведено, що на основі взаємодії релігії та мистецтва у процесі їх історичного розвитку сформувалося релігійне мистецтво як специфічне явище історії культури. Сугестивний вплив сакрального мистецтва зумовлений не догмами й обрядами релігійного плану, а світоглядно-пізнавальними особливостями людини, її переживаннями та емоціями у процесі естетичного освоєння світу. Сакральне мистецтво є самодостатнім об'єктом, який має специфічну природу, обрядове та соціокультурне призначення, а також неабияку силу психологічного впливу на свідомість віруючих, що є основою для введення в науковий обіг поняття "релігійний катарсис". Співмірно із соціальними і духовним розвитком суспільства сакральне мистецтво трансформується, перебуваючи під впливом загальних модернізаційних процесів у християнстві. Визначено перспективи розвитку мистецтва у християнському культі за умов загострення глобальних проблем сучасності, соціальних і політичних протиріч, кризи духовності.

  Скачати повний текст

Досліджено творчість львівської групи письменників-католиків "Логос" (1922 - 1939 рр.), на основі якої визначено особливості християнсько-католицької поезії у Західній Україні 20 - 40-х рр. XX ст.: мотиви, жанри, поетику. Проаналізовано збірки Г.Лужницького (Меріяма), О.Моха (Петрійчука), С.Семчука і В.Мельника (Лімниченка), а також неопубліковані досі твори останнього. Критично осмислено українську версію концепції "католицької літератури" на тлі європейських пошуків її специфіки, окреслено роль і місце провідних діячів "Логосу" в історико-літературному процесі України.

  Скачати повний текст

Розглянуто аналіз поглядів Г. Сковороди у відношенні до двох традицій християнської думки - східної, греко-візантійської та західної, латинської. З'ясовано головні характерні ознаки релігійності Г. Сковороди, а також розвинуто оригінальну концепцію, пов'язану з характеристикою його світогляду з точки зору естетизму та психологізму мислителя. Відповідно, естетизм Сковороди пов'язується з впливом східної, а психологізм - західної філософсько-теологічних традицій. Доведено, що поєднання даних двох принципових елементів обох традицій у Г. Сковороди відбувається відповідно до нагальних потреб його філософсько-теологічної концепції, проте, у всіх її пунктах проглядає намагання уникнути однобічності й ідеологічної обмеженості, прагнення до гармонійної єдності внутрішнього та зовнішнього, чуттєвого та раціонального, досвіду та теорії, східних і західних елементів.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності рецепції ідей та образів Нового Завіту в українській літературі ХХ ст. Розглянуто соціально-ідеологічні, філософські, морально-психологічні та літурознавчі аспекти трансформації євангельських колізій в українській літературі. У контексті функціонування загальнокультурних традицій в українській літературі проаналізовано систему мотивувань євангельського матеріалу. З урахуванням трагічних процесів еволюції національної духовності визначено форми та способи трансформації євангельських структур. Наведено аналіз онтологічних і аксіологічних домінант образів Ісуса Христа, Іуди Іскаріота, Понтія Пілата.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз протиріччя між філософським і теологічним просвітництвом в німецькій філософській думці початку XIX ст. Визначено необхідність переосмислення суті й ролі релігійного відображення й релігійного ставлення до світу у суспільстві, що переживає світоглядну кризу й злам старої системи цінностей. Досліджено, як від логічного аналізу релігії (Гегель), через історичний (Штраус) і культурологічний аналіз священних текстів (Бауер) в особі Руге і Фейєрбаха німецька філософська думка пов'язала роль і місце релігії в історії з логікою руху суспільства до свободи. Означено, що релігійний шлях розвитку є необхідністю історії, через релігію людина проявляється як істота творча, яка діє в межах певної культурної традиції.

  Скачати повний текст

Акцентовано увагу на актуалізації архетипів води, землі, вогню та повітря в творах Фленнері О'Коннор. Серед архетипів води вивчено "комплекс Харона" (сугестію фігури міфологічного перевізника душ), "комплекс Офелії" (акт добровільного втоплення невинної жертви), архаїку струмка вічної молодості, мотив крові. Виявлено художні імплікації архетипу землі, досліджено "комплекс Іони" (черево, проковтування, поїдання їжі), образ труни, архетипи дому, матері, сходів, гроту, печери (природної могили), архаїку скелі, павича, ока (слабкозорість, сліпоту, самозасліплення). Наведено трактування архетипу вогню в художній прозі авторки (пожежі, мотиву шалу, гніву, насильства), здійснено колористичний дискурс (опозиція "світло - темрява"). Серед архетипів повітря проаналізовано образ дерева (вертикальна вісь) і неба. Творчість Фленнері О'Коннер розглянуто і в аспекті "літературної теології", яка інтегрує, парадоксально синтезує в собі відомі тенденції католицтва (релігійний еволюціонізм Тейяра де Шардена) та протестантизму. О'Коннорівські імплікації феномену віри охарактеризовано зважаючи на теології К.Барта (віру як незнання, напружене очікування, ствердження та заперечення) та неопротестантизм П.Тілліха та братів Нібурів (одкровення, епіфанію). Здійснено інтерпретацію символічних імен персонажів.

  Скачати повний текст

З'ясовано культурно-історичні передумови виникнення та розвитку філософських, етичних і релігійних поглядів Лесі Українки. Досліджено причини звернення поетеси до Біблії та духовних традицій світової культури. Значну увагу приділено розгляду релігієзнавчої концепції письменниці, в якій розкрито основні положення щодо походження та сутності релігії, проблему співвідношення релігійного та етнічного, роль їх взаємовпливів у світовому розвитку та в історії України, а також аспект зв'язку віри й церкви з громадським, культурним і національним життям.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано феномен творчості М.В.Гоголя у контексті християнської антропології. У ході дослідження визначено сутнісні філософські характеристики художніх творів письменника, що дозволяють говорити про його безсумнівну філософську значущість для культурного дискурсу не тільки XIX ст. Призмою антропологічного аналізу для нього є феномен буття, який забезпечує людині справжність існування. Доведено, що підгрунтям понятійних та образних структур творів М.В.Гоголя є глибоко приховані універсальні релігійно-моральні засади. Таким чином, встановлено тісний зв'язок ідеології християнства, напрацьованої фундаторами Церкви зі змістом гоголівських текстів, які є закономірним явищем, бо віддзеркалили зміни й очікування, що відбувались у духовному житті XIX ст. Показано, що в основі уяви митця про людину лежать ключові положення християнської антропології, але особливість гоголівського уявлення полягає у тому, що воно набуває "негативного" відтінку. Проаналізовано художні та епістолярні твори прозаїка стосовно даної проблеми.

  Скачати повний текст

Досліджено питання духовної зумовленості витоків оперної вокальності та самого змісту оперних творів. Зазначено, що сучасні відомості про притаманість візантійській традиції Вселенської церкви використання співу кастратів, установлення у сучасному творчому обігу посилань на літургійну драму - християнську містерію, яка історично передувала саме оперному театру та сприймається як оновлена оперна концепція (опери-містерії Б. Бріттена, О. Мессіана, К. Шокхаузена), та інші чинники дають змогу стверджувати щодо християнсько-містеріальних джерел оперності, на базі яких традиційне, раціоналістично вибудоване музикознавство абстрагувалося, відстоюючи художньо-самодостатні засади музики. Запропонована думка щодо світської природи опери в логічній послідовності спрямована на відсторонення від містики музичного єства, що є невід'ємною стороною художнього вираження в цілому та потребує спеціального розгляду й узагальнення відповідних спостережень. Розкрито причетність оперної вистави та композиції до духовно-церковних витоків з посиланням на ознаки містеріальності, що відзначили історичний початок оперного шляху в римській школі у безпосередньому продовженні концепції літургійної драми та містерії-гри християнської візантійської традиції. Розглянуто опери XVII - XX ст., в яких ознаки містеріального дійства достатньо виражені (твори С. Ладі, А. Скарлатті, М. Глінки, Р. Вагнера, М. Римського-Корсакова, Ф. Шрекера, О. Мессіана), а також оперні твори, в яких містеріальність є драматургічною складовою.

  Скачати повний текст