Визначено смислопродукуючі чинники тематизації масової відеопродукції: бойовиків, фільмів жаху, еротики і порнографії у контексті функціонування та розвитку соціальних систем. Проаналізовано історико-соціальні, теоретико-соціологічні та соціально-психологічні проблеми смислопродукуючого впливу відеопродукції даних жанрів на масову свідомість.

Определены факторы психологического воздействия тематизации массовой видеопродукции: боевиков, фильмов ужаса, эротики и порнографии в контексте функционирования и развития социальных систем. Проанализированы историко-социальные, теоретико-социологические и социально-психологические проблемы влияния психологического воздействия видеопродукции на массовое сознание.

Висвітлено історію та сучасність українського кіно. Проаналізовано роль українських першопрохідників у розвитку кіномистецтва наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Розглянуто теоретичні та історичні проблеми світового кіномистецтва. Описано взаємодію творчого процесу з технологією та ринком в екранних мистецтвах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.11(4Укр) + Щ373(0)

Рубрики:

Зміст преси

Історія киномистецтва

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано творчість та окремі фільми видатних митців світового кіно: О.Веллса, Ф.Фелліні, К.Сіндо, А.Тарковського, К.Кесльовського, Х.Медема, П.Альмодовара, П.Гріневея, Д.Джармуша, Л. фон Трієна, С.Параджанова, Ю.Іллєнка, Б.Івченка та І.Миколайчука. Зроблено висновок, що кіномистецтво є автономною системою, яка працює за власними правилами, і якщо починає керуватися законами літератури, театру або живопису, втрачає свою сутність, кіно має можливість безпосередньо діяти на почуття людини.

Проанализированы творчество и отдельные фильмы известных деятелей мирового кино: О.Веллса, Ф.Феллини, К.Синдо, А.Тарковского, К.Кеслевского, Х.Медема, П.Альмодовара, П.Гриневея, Д.Джармуша, Л. фон Триена, С.Параджанова, Ю.Ильенко, Б.Ивченко и И.Миколайчука. Сделан вывод, что киноискусство является автономной системой, которая работает по собственным правилам, и если начинает руководствоваться законами литературы, театра или живописи, утрачивает свою суть, кино имеет возможность непосредственно действовать на чувства человека.

Освещены различные темы в рамках проблемы медицины в художественных образах. Проанализированы мотивы болезни и исцеления в народных волшебных сказках, а также медицинские сюжеты в средневековом изобразительном искусстве Западной Европы. Приведен историографический анализ древнерусского врачевания в "Киевско-Печерском патерике" - памятнике православной агиографической литературы. Раскрыты роль медицины в судьбе и творчестве В.Г.Гроссмана, а также литературы в формировании личности врача. Освещена медицинская проблематика в повести А.И.Солженицына "Раковый корпус".

З'ясовано, що всі жанри кіно відображали необхідність для суспільства фізичної культури та спорту. Висвітлено кінематографічні джерела, де подано історичну панораму процесів у фізкультурному і спортивному русі батьківщини XX сторіччя (І900 - 1940 рр.).

Все жанры кино в той или иной мере раскрывали значение и необходимость для общества такого явления как физическая культура и спорт. Освещены кинематографические источники, где отражена историческая панорама объективно действующих процессов в физкультурно-спортивном движении отечества XX века (1900-1940гг.).

All genres of cine in this or that measure uncovered value and necessity for company of such phenomenon as physical culture and sports. At the same time, being mirrored one in the friend, they have given to us bright, interesting on the significance and latitude a historical panorama of objective& operational processes, which one took place in physical culture-sporting motion of fatherland XX centuries /1900-1940/.

Розглянуто проблему інтерпретації культури та мистецтва. Висвітлено традиції неоромантичної естетики у світовому й українському кіномистецтві, культурні міфи та символи в неоромантичному кіно О.Довженка, його традиції в радянському кіно. Проаналізовано розвиток кіплінгівських мотивів у світовому кіномистецтві.

Рассмотрена проблема интерпретации культуры и искусства. Освещены традиции неоромантической эстетики в мировом и украинском киноискусстве, культурные мифы и символы в неоромантическом кино А.Довженко, его традиции в советском кино. Проанализировано развитие киплинговских мотивов в мировом киноискусстве.

Висвітлено динаміку змін у кінематографічних інтерпретаціях таких фундаментальних категорій, як час і простір. Акцентовано увагу на модусах творення та сприйняття "іншої реальності" у кінематографі від доби його зародження до сьогодення. Проаналізовано значний масив кіноматеріалів у контексті теорій відомих мистецтвознавців, філософів, психологів, представників інших сфер гуманітарного знання.

Освещена динамика изменений в кинематографических интерпретациях таких фундаментальных категорий, как время и пространство. Акцентировано внимание на модусах создания и восприятия "иной реальности" в кинематографе от его зарождения до современности. Проанализирован значительный массив киноматериалов в контексте теорий известных искусствоведов, философов, психологов, представителей других сфер гуманитарного знания.

Проаналізовано основні риси експериментального кіно ХХІ ст. в контексті проблеми темпоральності.

Проанализированы основные черты экспериментального кино ХХІ в. в контексте проблемы темпоральности.

This article is dedicated to the basic features of experimental movie of XXI century in the context of tempo-rhythmus problem.

Наведено результати досліджень зарубіжних науковців, зокрема, І.Грешлик (Словаччина) про взаємодію у кіно слова та зображення, Й.Левицької (Польща) про українське поетичне кіно. Проаналізовано творчість зарубіжних кіномайстрів - О.Велса, Л.Вісконті, П.П.Пазоліні, А.Маньяні, І.Бергмана, Т.Кітано, К.Кесловського, а також С.Параджанова.

Приведены результаты исследований зарубежных ученых, в частности, И.Грешлик (Словакия) о взаимодействии в кино слова и изображения, Й.Левицкой (Польша) об украинском поэтическом кино. Проанализировано творчество зарубежных киномастеров - О.Велса, Л.Висконти, П.П.Пазолини, А.Маньяни, И.Бергмана, Т.Китано, К.Кесловского, а также С.Параджанова.

Охарактеризовано мистецькі процеси кінематографа від його зародження до сьогодення. Розглянуто екранну версію світу як "іншу реальність", хронотопічну структуру екранного твору як сутність художнього образу. Висвітлено специфічні особливості творчих методів опанування часопростору, особливості часопросторових побудов кінотворів постмодернізму. Увагу приділено художньому перетворенню реальності у кінематографі 1920-х рр., множинності авторських концепцій даної сфери у другій половині ХХ ст., авторським екранним хронотопам, метаморфозам статусу "реального" доби нових комп'ютерних технологій.

Охарактеризованы художественные процессы кинематографа с периода его зарождения до настоящего времени. Рассмотрены экранная версия мира как "другая реальность", хронотопическая структура экранного произведения как сущность художественного образа. Освещены специфические особенности творческих методов овладения временным пространством, особенности временных пространственных построений кинопроизведений постмодернизма. Внимание уделено художественному преобразованию реальности в кинематографе 1920-х гг., множественности авторских концепций в данной сфере во второй половине ХХ в., авторским экранным хронотопам, метаморфозам статуса "реального" эпохи новых компьютерных технологий.

Наведено результати дослідження філософії світового кіномистецтва. Розкрито особливості філософії культури, зокрема кіно, СРСР і США. Охарактеризовано діяльність таких видатних американських кінорежисерів і кіномагнатів, як Ч. Чаплін, Ф. Капра, А. Хічкок, Д. Камерон, І. Талберг. Увагу приділено проблемам розвитку сучасного українського та російського кіномистецтва.

Приведены результаты исследования философии мирового киноискусства. Раскрыты особенности философии культуры, в частности кино, СССР и США. Охарактеризована деятельность таких выдающихся американских кинорежиссеров и киномагнатов, как Ч. Чаплин, Ф. Капра, А. Хичкок, Д. Камерон, И. Талберг. Уделено внимание проблемам развития современного украинского и российского киноискусства.

Зазначено, що ситуація в сучасному кіно склалася таким чином, що в ньому дедалі повніше домінують стандарти голлівудського кіно з ухилом у спецефекти та втратою індивідуального, авторського начала та національних рис. На прикладі творчості видатних кіномитців простежено безперервність проявів національного та транснаціонального в кіно.

Окреслено деякі синхронні паралельні явища ідеологічного та кінематографічного дискурсів доби 1930-х.

Здійснено естетичне дослідження постмодерністського "німого кіно" як явища культури другої половини XX - XXI ст. у динаміці його появи, становлення та сучасного розвитку. Проаналізовано загальні естетичні інтенції постмоденізму з характерним для нього розвінчанням влади мовлення. Розглянуто зв'язок постмодерністської категорії "мовчання" з трансформаціями у почуттєвості людини сучасної доби. Доведено доцільність її застосування у дослідженні естетичної природи постмодерністського "німого кіно". Вивчено художню специфіку сучасної моделі невербального кіномистецтва та виділено його виражальні складові: руйнування та викорінення вербаліки, компенсаційне зростання візуальної виразності, а також іронію та цитатність - складові, що забезпечують постмодерністську інтертекстуальність. Проаналізовано естетичний потенціал українського поетичного кіномистецтва, його нон-вербальну естетичну домінанту. Розглянуто перспективи розвитку постмодерністського "німого кіно".

На основі теорії Бергсона та її модифікацій у концепціях Б.Кроче та А.Роб-Грійє відтворено кінематографічну модель інтуїтивізму і розглянуто творчість провідних митців Європи даного напряму. Висвітлено досвід кіноінтерпретації класичних бергсонівських теорій - зворотного часу та штучного простору, встановлено особливості художнього втілення концепції аттантизму, школи погляду та принципу речовизму, проаналізовано специфіку осмислення та реалізації зазначених аспектів в європейському кіномистецтві. Досліджено бергсонівську модель романтизму, запропоновано її визначення як теоретичного підгрунтя напряму поетичного реалізму. Показано, що інтуїтивістські кінематографічні пошуки подолали територіальні кордони французького культурного простору і виявили своє яскраве втілення у фільмах представників італійського та іспанського кіномистецтва. Розглянуто кінематографічні особливості бергсонівських категорій зворотного часу та штучного простору, а також принципу речовизму у творчості С.Параджанова.

Досліджено кінематографічну рефлексію теорії З.Фрейда. Проаналізовано досвід кіноінтерпретації трьох складових ортодоксального психоаналізу - теорії позасвідомого, теорії дитячої сексуальності та теорії сновидінь, а також обгрунтовано необхідність їх цілісного осмислення. Акцентовано увагу на доцільності використання у понятійному апараті кінознавчої науки термінів "інтерпретація", "тілесність", "компенсація", що сприяють процесу міжнаукового збагачення, розширенню спектру її методологічних можливостей. Розкрито причину звернення до окремих положень "глибинної психології" К.Г.Юнга та "індивідуальної психології" А.Адлера, які відкривають нові обрії для сучасного кінознавства. Розглянуто доробок митців, які свідомо або позасвідомо використовували концептуальні положення теорії З.Фрейда у своїх фільмах, проаналізовано художні можливості кінотворів психоаналітичної орієнтації.

На підставі аналізу діяльності кінопродюсерів провідних кінопродукуючих країн світу, а також України, досліджено тенденції та головні етапи становлення професії кінопродюсера та кінопідприємництва (кінопродюсерства). Запропоновано науково обгрунтовані визначення вказаних понять, які дотепер не вживалися в науковій літературі. Простежено зміну якісного складу кінопродюсерів від гомогенного (однорідного) до гетерогенного (різнорідного) стану в кіновиробництві. Становлення професії кінопродюсера та кінопідприємництва (кінопродюсерства), світового інституту кінопродюсерів розглянуто, зважаючи на взаємовплив внутрішніх і зовнішніх чинників у діяльності кінопродюсерів. Типові риси та стильові компоненти діяльності кінопродюсерів з'ясовано, базуючись на видах, функціях і категоральній системі розподілу їх праці. Роль і значущість кінопродюсерів визначено як складові частини культуротворчого процесу та форму соціально-культурного явища.

Освещены малоизвестные страницы докинематографического периода истории кино - "Precinema". Раскрыта роль отечественных изобретателей в истории зарождения кинематографа. Дана информация о механических, диорамных, панорамных, теневых и дисковых слайдах, циклоидотропе, зогра-, калейдо-, муто- и кинетоскопе.

Детально розглянуто види та жанри телебачення, зокрема види телевізійного та документального телевізійного мовлення, основні жанрові форми інформаційного, інформаційно-аналітичного, документально-художнього, художнього мовлення. Висвітлено особливості створення та проведення реаліті-шоу, телевізіних конкурсів, телевізійних вистав тощо. Розкрито головні жанрові форми телевізійного кіно, пізнавального телебачення, телесатири, а також кінематографу. Подано грунтовну характеристику екранних виражальних засобів (звукових, кадра, музики тощо). Значну увагу приділено монтажу екранних творів, наведено класифікацію видів монтажу та його методи. Висвітлено історичні етапи розвитку вітчизняного кінематографа, розглянуто кінематографічну діяльність О. Дранкова, О. Ханжонкова, С. Ейзенштейна, В. Пудовкіна, Д. Вертова, Е. Шуб.