Висвітлено власні назви у поетичній мові Яра Славутича. Вивчено язичницьку мітологію у творчості поета. Описано елементи "Слова о полку Ігоревім" у поезіях митця. Досліджено поетичний ономастикон Яра Славутича. Наведено характеристику поетичного ідіостилю.

Висвітлюється цілий комплекс теоретичних та історико-літературних проблем, пов'язаних з явищем філософської лірики. Аналізуються ранні етапи розвитку філософської лірики у світовій літературі, джерела української філософської лірики. Пропонується систематичний розгляд української філософсько-поетичної традиції у найяскравіших проявах, що дає змогу з'ясувати як універсальні, так і національні її особливості. Найбільшу увагу приділено розгляду різних напрямків в українській філософській ліриці ХХ ст. (В.Свідзинський, Б.-І.Антонич, М.Зеров, М.Бажан, В.Мисик, В.Стус та ін.).

Висвітлено цілий комплекс теоретичних та історико-літературних проблем, пов'язаних з явищем філософської лірики. Систематичний розгляд української філософсько-поетичної традиції у найяскравіших проявах дав змогу з'ясувати як універсальні, так і національні її особливості. Значну увагу приділено українській філософській ліриці XX ст., зокрема, творчості видатних українських поетів: В.Свідзинського, Б.-І.Антонича, М.Зерова, М.Бажана, В.Мисика, В.Стуса та ін.

Досліджено семантико-стилістичні особливості формування та використання назв-космонімів в українській фольклорній традиції та поетичних творах. Розглянуто питання художньої природи та еволюції мови, основним завданням якої є створення словесного образу. З урахуванням національних лінгвістичних особливостей, емпіричного досвіду народу, культурологічної та ментальної специфіки його світогляду, оригінальної форми репрезентації творчого, асоціативного, художньо-естетичного мислення митця досліджено розвиток образної системи українського поетичного дискурсу. Встановлено специфіку мовного відтворення космосу в книжній літературі Київської Русі, авторській поезії другої половини XVI - початку XVIII ст., у художніх творах І.Котляревського, Т.Шевченка, І.Драча, В.Стуса, Д.Павличка, Л.Костенко, Б.Олійника, М.Вінграновського. Проаналізовано особливості застосування літературних засобів у процесі творення художніх образів Всесвіту. Розроблено словник-покажчик смислових інтерпретацій назв-космонімів в текстах української поезії.

Исследованы семантико-стилистические особенности формирования и использования названий-космонимов в украинской фольклорной традиции и поэтических произведениях. Рассмотрены вопросы художественной природы и эволюции языка, главной целью которого является создание словесного образа. На основе изучения национальных лингвистических особенностей, эмпирического опыта народа, культурологической и ментальной специфики его мировоззрения, оригинальной формы репрезентации творческого, ассоциативного, художественно-эстетического мышления поэта исследован процесс развития образной системы украинского поэтического дискурса. Проанализирована специфика формирования космической символики в книжной литературе Киевской Руси, авторской поэзии второй половины XVI - начала XVIII вв., в художественных произведениях И.Котляревского, Т.Шевченко, И.Драча, В.Стуса, Д.Павличко, Л.Костенко, Б.Олейника, М.Винграновского. Проанализированы особенности использования литературных средств в процессе создания художественных образов Космоса. Разработан словарь-показатель смысловых интерпретаций названий-космонимов в текстах украинской поэзии.

Розглянуто історію розвитку жанру елегії в українській поезії від давнини до початку ХХ ст. Проаналізовано твори Г.Сковороди, Л.Боровиковського, А.Метлинського, М.Петренка, В.Забіли, Т.Шевченка, Л.Глібова, С.Руданського, Ю.Федьковича, П.Грабовського, В.Самійленка, М.Старицького, І.Франка, Л.Українки в елегійному аспекті. Встановлено джерела та висвітлено еволюцію елегії. Розкрито типологічні риси жанру на різних етапах літературного процесу.

Рассмотрена история развития жанра элегии в украинской поэзии с древнейших времен до начала ХХ в. Проанализированы произведения Г.Сковороды, Л.Боровиковского, А.Метлинского, М.Петренко, В.Забилы, Т.Шевченко, Л.Глебова, С.Руданского, Ю.Федьковича, П.Грабовского, В.Самойленко, М.Старицкого, И.Франко, Л.Украинки в элегийном аспекте. Установлены источники и освещена эволюция элегии. Раскрыты типологические черты жанра на различных этапах литературного процесса.

Вміщено фольклорні афоризми з творів давньої української літератури (XI - XVII ст.), афоризми Григорія Сковороди, Івана Котляревського та Панька Куліша, афоризми з "Кобзаря" та творів інших письменників шевченківської та митців післяшевченківської доби, афоризми Лесі Українки, Івана Франка та поетів останньої чверті XIX ст. і початку XX ст. Наведено афористичні вислови, використовувані представниками західної діаспори та сучасними українськими поетами, твори яких були опубліковані в часописах "Дніпро", "Дзвін", "Вітчизна", "Березіль" і "Дніпро" та "Літературна Україна" за 1991 - 2000 рр. Здійснено їх аналіз, синтез та узагальнення. Висвітлено взаємозв'язок прислів'їв та афоризмів. Проведено стисле підсумкове узагальнення результатів дослідження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)-335

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)6-5 + Х809(4Укр)8 + Ш5(4Укр)-335

Рубрики:

Історія

Державне право окремих країн

Література

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)-335

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано жанр "роман-міф", розкрито проблему втілення міфу в сучасних літературних творах. Висвітлено витоки українського ліризму, визначено функції самотності як естетичної категорії в поетичній творчості Т.Шевченка, фемінність як архетипну домінанту у творчості поета. Розглянуто питання модифікації мандрівного сюжету в поемі М.Вінграновського "Демон". Розкрито феномен взаємодії тексту з культурним середовищем у поемі-епопеї Я.Славутича "Моя доба", взаємодію та синтез національного та інтернаціонального в літературі.

Проанализирован жанр "роман-миф", раскрыта проблема воплощения мифа в современных литературных произведениях. Освещены истоки украинского лиризма, определены функции одиночества как эстетической категории в поэтическом творчестве Т.Шевченка, феминность как архетипная доминанта в творчестве поэта. Рассмотрены вопросы модификации странствующего сюжета в поэме Н.Винграновского "Демон". Раскрыты феномен взаимодействия текста с культурной средой в поэме-эпопеи Я.Славутича "Моя эпоха", взаимодействие и синтез национального и интернационального в литературе.

Висвітлено особливості української символіки. Розглянуто динамічну структуру тексту, віршову жанрострофу в системі художнього ідіолекту, особливості поетики оніма. Проаналізовано інтертекстуальний компонент у структурі поетичного твору.

Освещены особенности украинской символики. Рассмотрены динамическая структура текста, стихотворная жанрострофа в системе художественного идиолекта, особенности поэтики онима. Проанализирован интертекстуальный компонент в структуре поэтического произведения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)-335

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)-335

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.18 + Ш5(4УКР)-335

Рубрики:

Теорія вірша. Віршування <теорія л-ри>

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано малодосліджену проблему жанрової модифікації канону молитви у літературно-художньому просторі (на матеріалі української поезії XII - XX ст.). Висвітлено історію формування традиції віршованої молитви у східнослов'янській словесній культурі XI - XVII ст. Проведено дослідження покаянних віршів як перших зразків руської книжної поезії молитовного змісту. Розглянуто віршовані обробки псалмів у культурному дискурсі західноєвропейських і східнослов'янських народів. Проведено огляд текстів канонічних молитов у художній рецепції українських поетів. Розроблено принципи аналізу "молитовного тексту" в синхронічному та діахронічному аспектах з урахуванням національної своєрідності літературного дискурсу. Досліджено розвиток індивідульно-авторської молитви в українській поезії у XVI - XVIII, XIX і XX ст. Зроблено інтерпретацію конкретно-естетичних контекстів творів і загальних усталених уявлень про світоглядні пріоритети визначних українських митців, зокрема, Г. Сковороди, Т. Шевченка, Є. Маланюка, Б.-І. Антонича.

Проанализирована малоисследованная проблема жанровой модификации канона молитвы в литературно-художественном пространстве (на материале украинской поэзии XII - XX ст.). Освещена история формирования традиции поэтической молитвы в восточнославянской словесной культуре XI - XVII ст. Проведено исследование покаянных стихов как первых образцов русской книжной поэзии молитвенного содержания. Рассмотрены поэтические обработки псламов в культурном дискурсе западноевропейских и восточнославянских народов. Проведен обзор текстов канонических молитв в художественной рецепции украинских поэтов. Разработаны принципы анализа "молитвенного текста" в синхороническом и диахроническом аспектах с учетом национального своеобразия литературного дискурса. Исследовано развитие индивидуально-авторской молитвы в украинской поэзии в XVI - XVIII, XIX, XX ст. Дана интерпретация конкретно-эстетических контекстов произведений и общепринятых представлений о мировоззренческих приоритетах выдающихся украинских поэтов, в частности, Г. Сковороды, Т. Шевченка, Е. Маланюка, Б.-И. Антонича.

Розкрито сутнісні ознаки художньо вираженого національного розуміння на основі вивчення літературної практики витлумачення національного сенсу людського існування в поезії Т. Шевченка, Є. Маланюка, Л. Костенко. Проаналізовано специфіку розвитку українського художньо-герменевтичного мислення як глибоконаціонального буттєво-історичного розуміння. Теоретично окреслено іманентний українському буттю національно-екзистенціальний тип тезаурусу (передзнання).

Раскрыты сущностные признаки художественно выраженного национального понимания на основе изучения литературной практики толкования национального смысла человеческого существования в поэзии Т. Шевченко, Е. Маланюка, Л. Костенко. Проанализирована специфика развития украинского художественно-герменевтического мышления как глубоконационального исторического понимания. Теоретически очерчен имманентный украинскому бытию национально-экзистенциальный тип тезауруса (предзнания).

Досліджено поетичні особливості віршів - метафор. Зроблено огляд структури, змісту та форми деяких творів Т. Шевченка, П. Грабовського.

Порушено питання про вичерпаність класичного вірша в українській літературі. На думку автора, мелодійність і ліричність української мови, що роблять її дуже зручною для версифікації, створюють проблему для поетів - нею легко писати, вона не чинить опору, що продукує велику кількість графоманів у сучасній українській літературі. Отже, сьогоднішня українська поетика потребує нових форм і зміни поетичної мови.

На базі елегійних творів давньоукраїнської поезії та елегій Л. Боровиковського, М. Шашкевича, А. Метлинського, М. Петренка, В. Забіли та Т. Шевченка простежено вплив філософії серця на розвиток української елегії як один із проявів національної самобутності жанру.

Вперше проведено систематизоване та концептуальне дослідження дендронімів (назв деревних рослин) як лексико-семантичного класу. На базі лексикографічних джерел встановлено принципи та критерії виокремлення дендронімів із загального лексичного складу української мови, визначено їх статус та структуру. На матеріалі оригінальної української поезії I половини XX ст. проаналізовано парадигматичні зв'язки дендронімів, особливості синонімічних та контекстуальних антонімічних відношень між ними, а також синтагматичні характеристики назв дерев у складі художніх метафор та системі перефрастичних найменувань.