Рассмотрены проблемы изучения текста Библии. Освещены вопросы библейского канона. Раскрыта специфика Библии как образца сакральной литературы. Определено ее место среди других сакральных книг человечества. Отображены проблемы ее перевода и рецепции в художественной литературе.

Освещены вопросы развития украинской, русской и зарубежной литературы в историко-литературном контексте. Рассмотрены проблемы воспроизведения пушкинских текстов на украинском языке в жанрах оригинального произведения и перевода, современного изучения художественной прозы Н.А.Некрасова. Проанализированы особенности организации художественного пространства в романах М.А.Булгакова, функционирования классической литературы в современном социокультурном обществе.

Висвітлено художню специфіку белетристики для дітей, комунікативні аспекти дитячої книги. Описано функцію антропонімів у дитячій літературі. Проаналізовано соціокультурну роль літературної казки. Розглянуто питання рецепції української народної казки в болгарській дитячій літературі.

Освещены художественная специфика беллетристики для детей, коммуникативные аспекты детской книги. Описана функция антропонимов в детской литературе. Проанализирована социокультурная роль литературной сказки. Рассмотрены вопросы рецепции украинской народной сказки в болгарской детской литературе.

Уперше в українському літературознавстві висвітлено основні теоретичні проблеми, пов'язані з поглядами читача, які сформувала літературно-критична думка ХХ ст. Розглянуто соціокультурний феномен читання з урахуванням динамічних змін, що сприяли появі щораз новіших загальнокультурних і літературних візій, впровадженню та циркулюванню несподіваних теоретичних ідей, а також пошукові практичного втілення розмаїтих форматів комунікування читача з текстом.

Впервые в украинском литературоведении освещены основные теоретические проблемы, связанные со взглядами читателя, сформировавшихся с учетом литературно-критической мысли ХХ ст. Рассмотрен социокультурный феномен чтения на основе динамических изменений, содействующих появлению обновляющихся общекультурных и литературных визий, внедрению и циркулированию неожиданных теоретических идей, а также поиску практического внедрения разнообразных форматов коммуникации читателя с текстом.

Вміщено наукові та критико-публіцистичні праці М.Р.Черкашиної-Губаренко - доктора мистецтвознавства, члена-кореспондента Академії мистецтв України, завкафедрою історії зарубіжної музики Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського. Висвітлено питання музичного та театрального мистецтва, наведено інформацію про концертне життя, фестивалі, симпозіуми, оперні та балетні прем'єри, які відбувалися в 1990-х рр. в Україні та за її межами. Проаналізовано творчість філософа та музиканта Ф.Ніцше, а також поезію А.Міцкевича у творчості українських композиторів.

Помещены научные и критико-публицистические труды М.Р.Черкашиной-Губаренко - доктора исскуствоведения, члена-корреспондента Академии исскуств Украины, заведующей кафедрой зарубежной музыки Национальной музыкальной академии Украины им. П.И.Чайковского. Освещены вопросы музыкального и театрального исскуства, приведена информация о концертной жизни, фестивалях, симпозиумах, оперных и балетных премьерах, которые происходили в 1990-х гг. на Украине и за ее пределами. Проанализированы творчество философа и музыканта Фридриха Ницше, а также поэзия Адама Мицкевича в творчестве украинских композиторов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(0)-30

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У контексті інтелектуалізації творчої свідомості показано еволюцію форм і методів вираження інформації та її роль у розвитку творчого інтелекту. Визначено суть понять інформаційно-художньої свідомості, інтелектуальної комунікації, мислення умовно реального (міфологічного) та реального (публіцистичного), відображення (художнього), свідомісної інтенсифікації вираження факту, інформаційно-естетичного аспекту форм індивідуального вираження, свідомісно-домінантного рівня творчості, авторської та інтелектуальної модульності, образної комунікації. Висвітлено еволюцію авторської модульності інформаційно-художньої свідомості ХІХ - початку ХХ ст. Розглянуто процес формування національних інформаційних модулів (особистостей), які утверджують інформаційно-художню свідомість усіх рівнів сприйняття й обробки інформації (міфологічного, художнього та публіцистичного мислення).

Викладено багатоаспектні характеристики людини неписьменної, а також особистості в епоху рукописної та друкованої книги, створені канадським ученим, літературознавцем, соціологом, культурологом, видатним представником техніцизму в філософії культури Маршалом Мак-Люеном (1911 - 1980 рр.). Наведено поетичні цитати, окремі твори англійських поетів переважно епохи середньовіччя - Шекспіра, Чосера, Вордсворда, Мільтона, Спенсера, Сідні, Попа. Виконано порівняльний аналіз електричної та механічних (друкарських) технологій. Вміщено список авторів і творів, а також покажчики назв-тез та імен з даного питання.

Изложены многоаспектные характеристики человека неграммотного, а также человека рукописной и печатной книги, созданные канадским ученым, литературоведом, социологом, культурологом, известным представителем технизма в философии культуры Маршалом Мак-Люеном (1911 - 1980 гг). Предложены поэтические цитаты, отдельные произведения английских поэтов преимущественно эпохи средневековья - Шекспира, Чосера, Вордсворда, Мильтона, Спенсера, Сидни, Попа. Выполнен сравнительный анализ электрической и механических (печатных) технологий. Предложен список авторов и произведений, а также указатели названий-тезисов и имен по данному вопросу.

Уперше в українському шекспірознавстві визначено типологічні зв'язки між творчим методом В.Шекспіра та ренесансним діалектичним вченням. Розглянуто взаємовплив між літературою та філософією в творчості англійського драматурга як характерну рису культурної спадщини, яку засвоювали тогочасні письменники. Наведено порівняльне дослідження принципів створення словесних образів світла в творчості Ф.Петрарки, Д.Бруно, Ф.Сідні, В.Шекспіра. Розглянуто еволюцію образів Гамлета, Отелло, Макбета з урахуванням впливу на неї діалектичної думки доби Відродження.

Впервые в украинском шекспироведении определены типологические связи между творческим методом В.Шекспира и ренессансным диалектическим учением. Рассмотрено взаимовлияние между литературой и философией в творчестве английского драматурга как характерную черту культурного наследия, усваиваемую писателями того времени. Приведено сравнительное исследование принципов создания словесных образов света в творчестве Ф.Петрарки, Д.Бруно, Ф.Сидни, В.Шекспира. Рассмотрена эволюция образов Гамлета, Отелло, Макбета с учетом влияния на нее диалектической мысли периода Возрождения.

Викладено онтологічні, гносеологічні та методологічні аспекти наукового пізнання. Висвітлено проблеми раціонального, ірраціонального та синергетики. Розглянуто питання індивідуального та суспільного буття людини. Описано образ буддійського монаха в сучасній масовій культурі. Проаналізовано значення міфу в процесі конструювання національної ідентичності, еволюцію моралі.

Изложены онтологические, гносеологические и методологические аспекты научного познания. Освещены проблемы рационального, иррационального и синергетики. Рассмотрены вопросы индивидуального и общественного бытия человека. Описан образ буддийского монаха в современной массовой культуре. Проанализированы значение мифа в процессе конструирования национальной идентичности, эволюция морали.

Рассмотрены актуальные проблемы творчества и биографии А.С.Пушкина, а также различные аспекты его рецепции в контексте мировой литературы и культурного сознания ХХ ст. Проанализированы лингвистические особенности наследия поэта. Предложена пушкинская версия прозы в "Повестях Белкина" на материале повести "Гробовщик". Проанализированы особенности интерпретации художественных образов-символов в творчестве А.Белого в контексте пушкинской смысловой парадигмы.

Освещен особый подход к изучению исторических проблем. После естественности и гармоничности отношений, присущих трайбализму, наступила эпоха абсолютной власти визуализации. Главный грех западной цивилизации - создание алфавита и письменности на его основе. Возникла "галактика Гутенберга", где все грамотные люди - в той или иной мере расщепленные личности, шизофреники. Это привело к деколлективизации, детрайбализации, индивидуализму. А поощряя индивидуализм, книгопечатание в той или иной мере порождает национализм, превращая язык как способ коммуникации в замкнутую систему. С наступлением электронной эры, символом которой является аудиовизуальная аппаратура, человеческое сознание присоединяется к замкнутой глобальной системе видеокоммуникаций. Это способствует развитию мозга, а на планете возникает прообраз новой цивилизации - электронного трайбализма, эры планетарного униформизма, или, по Мак-Люзну, "глобальной деревни".

Освещены традиции путевого и бытописательного очерка в творчестве А.С.Пушкина и М.Ю.Лермонтова. Описаны типология женских романтических образов английской литературы первой половины ХІХ в., специфические черты "женского" творчества по материалах романистики писательниц 1860 - 1880 гг. М.Вовчка и Н.Хвощинской. Проанализированы взаимодействие повествовательного и драматического начал в прозе А.П.Чехова конца ХІХ в., специфика повествовательной структуры в рассказе писателя "Дом с мезонином". Раскрыта тема жизни и смерти в цикле поэтических драм 1920-х гг. В.В.Набокова.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(0)-304 + Э37-202.04

Рубрики:

Література

Християнство

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми поглибленої візуалізації, яка викликала відокремлення можливостей і особливостей зору від інших органів чуттів. Розкрито особливості розширення візуальних можливостей людини, пов'язаних із неперервністю, однорідністю й поєднаністю організації часу та простору. Показано, що з настанням електронної доби, символом якої є аудіовізуальна апаратура, людська свідомість приєднується до замкненої глобальної системи відеокомунікації, що сприяє розвиткові мозку, а на планеті виникає прообраз нової цивілізації електронного родоплемінного ладу, ери планетарного уніформізму, так званого "глобального села".

Рассмотрены проблемы углубленной визуализации, вызвавшей отмежевание возможностей и особенностей зрения от других органов чувств. Раскрыты особенности расширения визуальных возможностей человека, связанных с непрерывностью, однородностью и единством организации времени и пространства. Показано, что с наступлением электронной эпохи, символом которой является аудиовизуальная аппаратура, человеческое сознание присоединяется к замкнутой глобальной системе видеокоммуникации, что содействует развитию мозга, а на планете возникает прообраз новой цивилизации электронного родоплеменного строя, эры планетарного униформизма, так называемого "глобального села".

Розглянуто питання формування свідомості у середовищі культури візуального в дитячому романі іспанської письменниці Ельвіри Ліндо "Маноліто Гафотас". Висвітлено танатологічну інтерпретацію дитинства у Еріка Еммануеля Шмітта в "Оскарі і Рожевій дамі". Описано функції ляльки в літературі етнічних меншин в соціокультурному аспекті. Проаналізовано систему координат українського дитячого фольклору за матеріалами колискових, ігрових пісень та віршів, записаних наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. та сучасних записів.

Рассмотрены вопросы формирования сознания в среде культуры визуального в детском романе испанской писательницы Эльвиры Линдо "Монолито Гафотас". Освещена танатологическая интерпретация детства у Эрика Эммануэля Шмитта в "Оскаре и Розовой даме". Раскрыты функции куклы в литературе этнических меньшинств в социокультурном аспекте. Проанализирована система координат украинского детского фольклора по материалам колыбельных, игровых песен и стихотворений, записанных в конце ХІХ - начале ХХ ст. и современных записей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)5-4 Кобилянська,О.Ю. 24 + Ш5(0)-307

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: ВА686089 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы истоки современного феномена поэтического мышления, являющегося основой актов самопознания, трансцендирования, диалогичности. Рассмотрена эдипология Софокла как символ трагичности самопознания и поэтическая реализация смыслового содержания эпохи. Трагедия бытия и самопознания Эдипа освещена в контексте философских идей античности и современности и раскрыта в мифологическом, философско-антропологическом, со-бытийном ракурсах феномена поэтического мышления.

Досліджено зв'язок між гуманістичною спрямованістю літературного твору та його художністю. Розкрито суть поняття "гуманізм", розроблено методичні принципи аналізу гуманістичної змістовності літературно-художніх творів. Проаналізовано твори "Грона гніву" Дж.Стейнбека та "Жовтий князь" В.Барки щодо їх гуманістичної спрямованості. Розкрито поетику гуманізму цих романів, виявлено аналогії та відмінності художніх систем. Доведено існування взаємозалежності між гуманістичною змістовністю твору та його художністю. Виявлено та розглянуто суперечність між літературою гуманістичного спрямування та літературою, породженою дегуманістичними процесами в сучасному суспільстві.

Проаналізовано семантичну компетентність та нетермінологічний статус поняття "дитяча література", здійснено спробу деконструкції ідеологічної і риторичної практики конституювання сучасним літературознавством об'єктів теоретичного дискурсу. Запропоновано використовувати наратологічний підхід до вивчення маргінальних явищ як акцентричну стратегію їх вивчення. Висвітлено такі наратологічні категорії, як темпоральність (порядок нарації, тривалість, повторюваність) та модальність (наративні рівні та інстанції, фокус нарації), за допомогою яких дитячу літературу можна розглядати як форму функціонального дискурсу і як особливу форму літератури у відношенні щодо базових концептів (автор, текст, читач).