Монографію присвячено вивченню комунікативних властивостей тексту та його місця в соціальній комунікації. Головним предметом дослідження був процес текстотворення та прагматичні фактори, що визначають будову текстів різних функціональних класів. Розглянуто загальні проблеми вивчення текстової комунікації; специфіку текстів наукової та приватної комунікації, афоризми, тексти-розповіді. Проаналізовано комунікативні стратегії при створенні текстів та визначаються їх типи; прагматичний статус суб'єкта текстотворення, характер співвідношення в текстах інформаційного та контактного механізмів; варіативні можливості текстів певного функціонального класу.

Відмічено, що мовна компетенція людини є одним з найвизначніших здобутків людства. На основі використання засобів мовної комунікації порушено проблеми моралі, співіснування на гуманістичних засадах, в т.ч. і співіснування з природою.

Предлагается новый диахронический подход к исследованию данного явления, позволяющий установить модель речевого взаимодействия и выявляющий необходимость создания более гибкой теории вежливости с учетом этно-культурной специфики коммуникации.

Проаналізовано текстотворення як вид мовної діяльності, описано комунікативні стратегії, що визначають різні аспекти формування тексту. Розроблено системний підхід до опису та моделювання процесу текстотворення з урахуванням культурно-лінгвістичного та соціолінгвістичного рівнів аналізу тексту. Встановлено, що за співвідношенням семантичної та прагматичної підсистем тексту в соціальній комунікації наведено текстові типи аналітичної та синтетичної організації. В аспекті діяльності суб'єкта текстотворення експліцитно розглянуто характер кореляцій між факторами текстотворення та прагматичними, семантико-синтаксичними, а також номінативними особливостями текстів, що репрезентують різні соціокомунікативні сфери (науковий текст, енциклопедія, довідник, спогади, щоденник та афоризм). З'ясовано, що комунікативна концепція автора у процесі текстотворення виконує функцію адаптаційного механізму та зумовлює варіювання текстового типу.

Викладено концепцію структури вербальної комунікації на засадах психолінгвального і соціолінгвального розуміння мови чи мовлення як засобу спілкування між людьми. До основи структури комунікації покладено відбиття в мові чи мовленні зовнішнього, внутрішнього світів та емпірії індивіда і всієї мовної спільності.

На матеріалі української та російської художньої літератури здійснено комплексний аналіз мовленнєвих девіацій в аспекті вербалізації. Розглянуто найважливіші типи аномалій у зв'язку з порушенням закономірностей побудови пропозиції та модальної рамки висловлювання на різних етапах (у межах різних модулів) процесу породження мовлення. Виявлено особливості взаємодії когнітивного та лінгвального в мовленнєво-мисленнєвій діяльності людини. Вперше в українському мовознавстві зроблено спробу типологізувати комунікативні невдачі (провали). Визначено статус девіатології у межах сучасної комунікативної лінгвістики.

Данное исследование посвящено проблеме коммуникации на ее основных уровнях с позиции мифологической схемы мировоззренческих моделей контактеров в процессе высказывания. Предложенная схема включает в себя понятийно-концептуальный (символы) и периферийно-явленный (реалии) аппараты.

На концептуальних засадах новітньої парадигми нейролінгвістичного програмування виділено лінгвістичні та невербальні особливості комунікативних процесів. Систематизовано відповідні емпатичні конструкти залежно від базових характеристик комунікації та психолінгвістичних домінант аудиторії. Установлено лінгвістичні маркери впливових ефектів спілкування.

На концептуальных основаниях новейшей парадигмы нейролингвистического программирования выделены лингвистические и невербальные особенности коммуникативных процессов. Систематизированы соответственные эмпатичные конструкты в зависимости от базовых характеристик коммуникации и психолингвистических доминант аудитории. Установлены лингвистические маркеры влиятельных эффектов общения.

Проведено прагмалінгвістичне дослідження категорії звертання в сучасній російській мові. Об'єктом комплексного аналізу є ситуації мовленнєвого акту звертання з експлікованим перлокутивним ефектом. Здійснено комплексний аналіз прагматичного потенціалу звертань на матеріалі художнього дискурсу. Досліджено прагматично адекватні/неадекватні звертання з позицій адресата та розгортання комунікації. Обгрунтовано текстову валентність звертання. Розроблено типологію мовленнєвих реакцій у ситуаціях з прагматичною неадекватністю звертань. Виявлено закономірність взаємодії категорій адекватності/неадекватності, ефективності/неефективності з позицій розгортання комунікативного акту. На підставі позитивної/негативної реакції адресата встановлено різновиди комунікативних моделей кооперації та конфлікту. Виявлено типізовані мовленнєвою практикою репліки-реакції адресата, досліджено авторський коментар як засіб зображення комунікації загалом.

С учетом научного потенциала смежных дисциплин (прагматики, герменевтики, стилистики, семиотики, теории литературы, когнитологии, психолингвистики, эстетики) рассмотрена интегративная лингвистическая теория текста и коммуникации. Приведены текстово-дискурсивные модели, в частности, К.Бюлера, Р.О.Якобсона, а также информационно-технические модели коммуникации. Определены составляющие дискурса, в частности, коммуниканты, коммуникативные стратегии и шумы, а также имплицитные факторы формирования когнитивной карты дискурса. Приведены методы лингвистической теории текста и коммуникации, в частности, диалогической интерпретации, когнитивного картирования, прагматического анализа, а также математические и компьютерные методы исследования текста.

Наведено результати психолінгвістичного дослідження поняття "атмосфера спілкування". На підставі аналізу словесних відповідей шістдесяти носіїв української мови засвідчено, що атмосфера спілкування - це комплексна категорія, яка формується низкою мовних і позамовних чинників і впливає на лінгвальні аспекти та успішність комунікації в цілому.

The present paper is an attempt at a psycho-linguistic study of the notion of atmosphere of communication. The processing of verbal reactions of sixty speakers of Ukrainian has led to believe that the atmosphere of communication is quite a complex category moulded by a set of verbal and non-verbal factors. The said category is argued to be of relevance for the verbal aspects and overall efficiency of communication.

Приведены результаты лингвистического исследования построения, свойств и функций языка. Рассмотрены вопросы лингвистического функционализма и функциональной лингвистики. Представлен функциональный подход к проблеме возникновения естественного языка. Проанализированы язык как система в субстанциональной лингвистике, фонема - функциональная фонетическая единица, иерархия сем - лингвистическая форма представления идеальной системы человеческого опыта, семантема - функциональная единица системы номинации.

Показано взаимодействие лингвистических и нелингвистических принципов означивания в контексте депрессии. Предложена модель человеческого общения, которая объединяет три основных способа коммуникативного взаимодействия. В рамках этой модели описывается определённый вид сообщения - депрессивный дискурс, который позволяет глубже проникнуть в феномен депрессии и переосмыслить его.

Розглянуто питання риторики телевізійної реклами в аспекті міжрівневої інтеграції. Наведено функціональну характеристику ілокутивних актів рекламної комунікації. Проаналізовано напрямки урбаністичної комунікації в контексті дослідження мовленнєвої комунікації Києва. Висвітлено особливості стилістичного увиразнення фразеологізмів у журналістських текстах, а також функціонально-семантичні особливості темпоральності у текстах української публіцистики. Визначено лінгвоідеологічні та комунікативні особливості політичного дискурсу Великобританії з питань іміграції, шляхи формування образу оратора в передвиборчому політичному дискурсі на основі промов кандидатів у президенти США.

Рассмотрены вопросы риторики телевизионной рекламы в аспекте межуровневой интеграции. Приведена функциональная характеристика иллокутивных актов рекламной коммуникации. Проанализированы направления урбанистической коммуникации в контексте исследования коммуникации речи Киева. Освещены особенности стилистического подчеркивания фразеологизмов в журналистских текстах, а также функционально-семантические особенности темпоральности в текстах украинской публицистики. Определены лингвоидеологические и коммуникативные особенности политического дискурса Великобритании по вопросам иммиграции, пути формирования образа оратора в предвыборном политическом дискурсе на основе речи кандидатов в президенты США.

Проаналізовано складові загальної проблеми комунікації, зокрема, міжособистісні стосунки, засоби комунікації, висвітлено релігійні, етичні та технологічні аспекти комунікації і медіа. Розглянуто комунікацію як одну з фундаментальних категорій сучасного життя та мислення.

Проанализированы составляющие общей проблемы коммуникации, в частности, межличностные отношения, средства коммуникации, освещены религиозные, этические и технологические аспекты коммуникации и медиа. Рассмотрена коммуникация как одна из фундаментальных категорий современной жизни и мышления.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю252:Ш1 + Ш100.01

Рубрики:

Філософські питання і методологія мовознавства

Мова як засіб спілкування (комунікативна функція)

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В контексті сучасної науки про мову розглянуто проблеми комунікативної лінгвістики, зокрема, її предмет, завдання, категорії, методологію, загальні закони спілкування за допомогою мови, організацію засобів мовного коду. Проаналізовано вплив на мову психічних, соціальних, культурних чинників, а також комунікативні ситуації. Наведено мовні елементи комунікації - дискурс, жанр та акт.

С позиций современной науки о языке рассмотрены проблемы коммуникативной лингвистики, в частности, ее предмет, задачи, категории, методология, общие законы языкового общения, организация средств речевого кода. Проанализированы влияние на речь психических, социальных, культурных факторов, а также коммуникативные ситуации. Приведены речевые элементы коммуникации - дискурс, жанр и акт.

Розглянуто комунікативну діяльність як складову професійної діяльності державного службовця. Викладено теоретичні підходи до визначення комунікації в державному управлінні. Проаналізовано моделі комунікації паблік рилейшнз як елемент практичної діяльності державного службовця, політичної комунікації як традиційні елементи комунікації, а також комунікації в менеджменті як елемент внутрішньо-організаційної взаємодії державного службовця, маніпулятивної, психологічної комунікації.

Рассмотрена коммуникативная деятельность как составная профессиональной деятельности государственного служащего. Изложены теоретические подходы к определению коммуникации в государственном управлении. Проанализированы модели коммуникации паблик рилейшнз как элемент практической деятельности государственного служащего, политической коммуникации как традиционные элементы внутренне-организационного взаимодействия государственного служащего, манипулятивной, психологической коммуникации.

Визначено причини виникнення комунікативних невдач (КН) у процесі мовленнєвої діяльності, а також паралінгвістичні фактори порушення акту комунікації. Запропоновано класифікацію КН у сучасній лінгвістичній науці, показано роль комунікантів у забезпеченні успішного протікання процесу комунікації. Розглянуто види компетенції та їх роль у процесі спілкування. Розкрито суть понять розуміння та нерозуміння у сучасній лінгвістиці.

Определены причины возникновения коммуникативных неудач (КН) в речевой деятельности, а также паралингвистические факторы нарушения акта коммуникации. Предложена классификация КН в современной лингвистической науке, показана роль коммуникантов в обеспечении успешного протекания процесса коммуникации. Рассмотрены виды компетенции и их роль в процессе общения. Раскрыта сущность понятий понимания и непонимания в современной лингвистике.

Розглянуто питання трансформації структури сучасної комунікації за допомогою електронного тексту. Проаналізовано цифровий текст як інтерактивний та динамічний, цифрову риторику та мистецтво, етикет.

Рассмотрены вопросы трансформации структуры современной коммуникации с помощью электронного текста. Проанализированы цифровой текст как интерактивный и динамический, цифровая риторика и искусство, этикет.