Розглянуто теорію номінації та проблему нового слова у когнітивній лінгвістиці. Висвітлено історію походження та розвитку богемської говірки на Закарпатті, а також деякі аспекти української діалектної лексикографії. Значну увагу приділено літературно-художнім антропонімам у драматичних творах І.Карпенка-Карого, стилістичним ефектам трансформованих фразеологізмів у художніх творах І.Чендея, любовній ліриці Т.Осьмачки.

Розглянуто питання вивчення семантики субстантивної та дієслівної метафор М.Гоголя. Проаналізовано особливості розвитку книгодрукування на Чернігівщині у XVII - XVIII ст., становлення професійного музичного мистецтва та розвитку музичної культури в Чернігові та Ніжині наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст., а також розвитку історичної освіти та науки в Ніжинському історико-філологічному інституті в період Першої світової війни. Висвітлено організацію навчального процесу в Ніжинській сільськогосподарській та технічній школі в період окупації 1942 - 1943 рр.

Рассмотрены вопросы изучения семантики субстантивной и глагольной метафор Н.Гоголя. Проанализированы особенности развития книгопечатания на Черниговщине в XVII - XVIII ст., становления профессионального музыкального искусства и развития музыкальной культуры в Чернигове и Нежине в конце ХІХ - начале ХХ ст., а также развития исторического образования и науки в Нежинском историко-филологическом институте в период Первой мировой войны. Освещена организация учебного процесса в Нежинской сельскохозяйственной и технической школе в период оккупации 1942 - 1943 гг.

Проаналізовано роль слов'ян-сіверян у заснуванні та розвитку Чернігова з найдавніших часів до початку Х ст. Розглянуто питання волинського територіального самоврядування міжвоєнного періоду у дослідженнях польських істориків. Висвітлено державну політику радянського керівництва щодо населення Західної України у 1940-х рр. Розкрито організаційно-правові основи роботи архівних установ на звільненій від фашистської окупації Сумщині в 1943 - 1944 рр. Описано процес десталінізації в період Хрущовської "відлиги" у дослідженнях вітчизняних учених. Визначено особливості соціально-демографічної політики радянського уряду в УРСР в 1980-х рр.

Проанализирована роль славян-северян в основании и развитии Чернигова с древнейших времен до начала Х ст. Рассмотрены вопросы волынского территориального самоуправления межвоенного периода в исследованиях польских историков. Освещена государственная политика советского руководства относительно населения Западной Украины в 1940-х гг. Раскрыты организационно-правовые основы работы архивных учреждений на освобожденном от фашистской оккупации Сумском регионе в 1943 - 1944 гг. Описан процесс десталинизации в период Хрущевской "оттепели" в исследованиях отечественных учёных. Определены особенности социально-демографической политики советского правительства в УССР в 1980-х гг.

Розроблено й експериментально перевірено педагогічні умови та модель розвитку творчого самовираження вчителя української мови та літератури у системі післядипломної педагогічної освіти. Розкрито зміст, сутність і структуру творчого самовираження особистості вчителя-словесника як професіонала. Уточнено наукові положення про особливості реалізації педагогічних умов творчого самовираження вчителя-словесника у післядипломній освіті та педагогічній діяльності. Наведено рекомендації щодо використання результатів наукового дослідження у ВНЗ педагогічного профілю та у системі підвищення кваліфікації учителів з метою реалізації особистісного потенціалу сучасної освіти, зокрема, у самоосвітній діяльності й особистісно професійному саморозвитку вчителів української мови та літератури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш041.14я44 + Т3(4УКР)я44

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ВА731232 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми та шляхи вирішення мовної політики в Україні у сучасний період, зокрема, її вплив на становлення норм офіційно-ділового стилю української мови (УМ), культурно-етичні та законодавчі проблеми використання УМ як державної. Розглянуто питання функціональної периферії дієслівних форм минулого часу в сучасній УМ, семантики та прагматики нарративних часів у пізній класичній латині. Описано типологію моделей модальних модифікацій речень в українській та російській мовах, морфонологічних моделей у віддієслівному словотворенні сучасної УМ. Визначено статус, обсяг і функційну типологію еквівалентів речення. Розкрито диференційний та класифікаційний аспекти питальних речень. Проаналізовано православно-християнські лінгвокультуреми як елементи образності української соціально-психологічної прози першої половини ХХ ст., стилістичні особливості перекладу дієслівних форм у творах М.В. Гоголя. Розкрито психолінгвістичні засади філософії мови видатного філософа О. Потебні в контексті формування культури мови та комунікації у студентів ВНЗ. Викладено функціонально-стилістичний підхід у формуванні культури мовлення студентів-філологів.

Освещены проблемы и пути решения языковой политики в Украине в современный период, в частности, её влияние на становление норм официально-делового стиля украинского языка (УЯ), культурно-этические и законодательные проблемы использования УЯ как государственного. Рассмотрены вопросы функциональной периферии глагольных форм прошедшего времени в современном УЯ, семантики и прагматики нарративных глаголов в поздней классической латыни. Описаны типология моделей модальных модификаций предложений в украинском и русском языках, морфонологических моделей в отглагольном словообразовании современного УЯ. Определены статус, объем и функциональная типология эквивалентов предложения. Раскрыты дифференциальный и классификационный аспекты вопросных предложений. Проанализированы православно-христианские лингвокультуремы как элементы образности украинской социально-психологической прозы первой половины ХХ ст., стилистические особенности перевода глагольных форм в произведениях Н.В. Гоголя. Раскрыты психолингвистические основы философии языка выдающегося философа А. Потебни в контексте формирования культуры речи (КР) и коммуникации у студентов ВУЗ. Изложен функционально-стилистический подход в формировании КР студентов-филологов.

Наведено бібліографію книг, брошур, авторефератів кандидатських і докторських дисертацій, статей, тез доповідей, рецензій, перекладів і редакційних робіт працівників Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, що відображають наукову діяльність установи в 2001 - 2010 рр. Увагу приділено відділам археології, історії середніх віків, нової та новітньої історії, української мови, літератури, наукових та інформативних видань, а також Центру дослідження українсько-польських відносин.

У зв'язку з 200-літтям від дня народження Юліуша Словацькогонаведено ряд публікацій, у яких висвітлено основні грані його творчості, зокрема, проаналізовано українські контексти у його творах, дискурс долі та профетизму, а також розглянуто інтертекстуальність творів митця як проблему міжкультурної комунікації та перекладу. Проаналізовано наративні пошуки полемічної публіцистики кінця XVI - початку XVII ст. крізь призму українсько-польських літературних взаємин. Охарактеризовано полемічні традиції у "Літосі..." Петра Могили, сакральний світ польськомовної прози Дазаря Барановича, барокову лірику Адама Корчинського. Значну увагу відведено розгляду певних аспектів творчості Михайла Чайковського, Антонія Марцінковського, Міхала Грабовського, Ігнація Крашевського, Анджея Кусьнєвіча, Станіслава Лема, Вітольда Гомбровича, Григора Тютюнника та ін. Розкрито особливості польсько-українського культурного діалогу другої половини XX - початку XXI cn&

Висвітлено питання польсько-українських взаємин, актуальні проблеми літературознавства, компаративістики та культурології, мовознавства. Наведено матеріали до ювілеїв Станіслава Вінценза, Чеслава Мілоша, Юзефа Крашевського, Лесі Українки, зокрема, розглянуто питання експлікації музичних образів і мотивів у творчості С. Вінценза, проаналізовано мотиви ранньої поезії Ч. Мілоша, дискурс ідентичності в його есеїстичній прозі, наукову та перекладацьку рецепцію творчості Лесі Українки у Польщі, кримські відлуння поезії Л. Українки та Адама Міцкевіча, новаторство різножанрової творчості Ю.І. Крашевського у волинський період, особливості еволюції образної системи та проблематику польської прози на прикладі його творчості. Увагу приділено системі барокових образів у польськомовній поезії Д. Братковського, розглянуто збірник "Літос" П. Могили у полемічному дискурсі першої половини VII ст. та вказано на його роль у формуванні тогочасної літературної традиції. Проаналізовано окремі аспекти творчості С. Бжозовського, В. Гомбровича, А. Кусьневича, Е. Редлінського, С. Лема, М. Хороманського, Я. Дукая, А. Хцюка, а також І. Франка, Т. Шевченка, В. Стефаника та ін.

Розглянуто актуальні питання культурології, мовознавства, літературознавства та лінгводидактики. Висвітлено окремі аспекти творчості Лесі Українки, Івана Франка, В. Петрова (Домонтовича), М. Йогансена, Івана Филипчака, Валерія Шевчука, Бориса Шкандрія. Проаналізовано історію, сучасність та перспективи мовної політики в Україні, стратегії навчання студентів української мови на неспеціальних факультетах ВНЗ. Розкрито національно-культурну специфіку мовленнєвої поведінки у лінгвоукраїнознавчому аспекті, науково-педагогічні засади навчання української мови в іноземній аудиторії.

Висвітлено проблеми мовної та міжкультурної комунікації, зокрема, розглянуто питання контрастивної лінгвістики та процесу запозичення мовних одиниць, перекладознавства, теорії та практики комунікативної взаємодії та взаєморозуміння, інтерпретації художнього тексту. Визначено функції університетської мовної освіти в європейському мультикультурному просторі. Розкрито зміст і сутність суб'єкт-суб'єктної взаємодії, проаналізовано її вплив на процес іншомовної комунікації. Проведено структурно-компонентний аналіз метафоричних словосполучень економічного дискурсу ХХІ ст. Показано роль усної мови у становленні літературного стандарту. Висвітлено образ-концепт "правосуддя" в українській перемійній картині світу. Охарактеризовано постать М. А. Кусьневича - маловідомого співака багатокультурного простору Галичини.

Висвітлено основні етапи становлення вітчизняної орієнталістики. Проаналізовано історичні контакти прадавніх українців з народами Сходу, які відзеркалися в українській лексиці та фольклорі, а також мовні та літературні зв'язки України з країнами Сходу. Наведено рідкісні біографічні та бібліографічні матеріали, присвячені життю, творчій діяльності та науковій спадщині корифеїв вітчизняної орієнталістики А. П. Ковалівського, А. Ю. Кримського, О. Й. Пріцака.

Раскрыты основные этапы становления отечественной ориенталистики. Проанализированы исторические контакты древних украинцев с народами Восхода, отразившиеся в украинской лексике и фольклоре, а тажке языковые и литературные связи Украины со странами Востока. Приведены редкостные биографические и библиографические материалы, посвященные жизни, творческой деятельности и научному наследию корифеев отечественной ориенталистики А. П. Ковалевского, А. Ю. Крымского, О. И. Прицака.

Наведено результати досліджень з питань мовознавства. Проаналізовано лінгвокультурологічні особливості етикетних вітальних формул в обрядовій ліриці слов'янських народів. Розглянуто явище синонімії в поетичній мові М. Зерова, мовну норму і стиль художньої прози М. Коцюбинського, особливості функціонування слів-символів у творах О. Гончара. Охарактеризовано лексико-фразеологічні засоби експресивності газетних заголовків (на матеріалі україномовних видань). Увагу приділено англіцизмам в сучасній українській мові.

Висвітлено особливості семантики індивідуально-авторських кольороназв у поезії В. Барки, символічну функцію кольору у художній прозі М. Хвильового, естетичні функції слова в контексті поетичної культури. Проведено порівняльний аналіз перших українських словників авторської неологічної лексики. Визначено лексико-семантичні параметри індивідуального поетичного словника Т. Карабовича. Розглянуто питання лексико-семантичної диференціації власне-відносних прикметників. Розкрито семантичну специфіку оказіональних номінацій у поезії Л. Костенко, феномен "сценарного" стилю оповіді авангардиста Л. Скрипника, особливості композиції нотаток П. Тичини.

Освещены особенности семантики индивидуально-авторских цветоназваний в поэзии В. Барки, символическая функция цвета в художественной прозе Н. Хвылевого, эстетические функции слова в контексте поэтической культуры. Проведен сравнительный анализ первых украинских словарей авторской неологической лексики. Определены лексико-семантические параметры индивидуального поэтического словаря Т. Карабовича. Рассмотрены вопросы лексико-семантической дифференциации собственно-относительных прилагательных. Раскрыты семантическая специфика оказиональных номинаций в поэзии Л. Костенко, феномен "сценарного" повествовательного стиля авангардиста Л. Скрипника, особенности композиции заметок П. Тычины.

Освещены жизненный путь и творческое наследие профессора О. М. Соколова, разработавшего учение о фазовости как лексико-грамматической категории глагола и его связи с грамматической категорией вида славянского глагола, универсальную схему систематизации типов оппозиции языковых единиц, связанных по форме и содержанию (матрицу О. М. Соколова), теорию имплицитной морфологии, семной комбинаторики и др. Приведены воспоминания об ученом его коллег и учеников, а также результаты исследований, посвященных проблемам славянской аспектологии, лексикографии, лингвокультурологического анализа художественного текста, литературоведения, методики преподавания языков в средней и высшей школе. Раскрыты вопросы пропозиционально-фреймового моделирования лексики русских донских говоров (на материале фрейма "цветовая гамма"). Освещены принципы и практика лексикографического описания аббревиатур иноязычного происхождения. Проанализирована эволюция образа россиян в польских учебниках русского языка последних десятилетий. Проведен лингвокультурологический анализ фразеологизмов с семантикой "Физическое воздействие на предмет". Охарактеризована концепция жизни и смерти И. А. Бунина (на материале его ранних произведений). Уделено внимание фреймовой структуре украинского глагола и ее отображению средствами других языков.

Наведено результати досліджень, присвячених відомому українському письменнику та громадському діячу О. Т. Гончару. Висвітлено мовні та жанрово-стильові аспекти, а також літературні й історичні проблеми його творів. Розглянуто актуальні питання сучасної лінгвістики та літературознавства. Проаналізовано особливості інтерпретації образу України в літературі та мові. Висвітлено екологічні засади зародження екологічного мотиву в ранній творчості О. Гончара. Розглянуто можливості інтенсифікації фатичної функції масмедійного мовлення синтаксичними засобами виразності. Увагу приділено темі українського села у творах І. Маслова, образу шахтарської України в оповіданнях С. Черкасенка "Ахметка", словотвірній номінації персонажів у збірці оповідань І. Роздобудько "Гра в пацьорки".

У наукових працях, що друкувалися у журналах і збірниках статей в Україні та за її межами, запропоновано нові підходи до розгляду мовних явищ у контексті структурно-семантичного, когнітивного та комунікативно-функціонального синтаксису. Розкрито зміст понять синтаксичної номінації, кореферентності та формально-семантичних співвідношень у системі синтаксичних одиниць. Висвітлено основні проблеми семантики та модальності на рівні речення та тексту, а також типології синтаксем, еквівалентів речень, складних речень ускладненої структури. Увагу приділено мові письменників (О. Кобилянської, Ю. Федьковича), комунікативному синтаксису, проблемам діалектології: лексикології, лексикографії, синтаксису, пов'язаним з дослідженням буковинських говірок.

В научных трудах, напечатанных в журналах и сборниках статей в Украине и за ее пределами, предложены новые подходы к рассмотрению языковых явлений в контексте структурно-семантического, когнитивного и коммуникативно-функционального синтаксиса. Раскрыто содержание понятий синтаксической номинации, кореферентности и формально-семантических соотношений в системе синтаксических единиц. Освещены основные проблемы семантики и модальности на уровне предложения и текста, а также типологии синтаксем, эквивалентов предложений, сложных предложений усложненной структуры. Внимание уделено языку писателей (О. Кобылянской, Ю. Федьковичу), коммуникативному синтаксису, проблемам диалектологии: лексикологии, лексикографии, синтаксиса, связанных с исследованием буковинских диалектов.

Наведено статті вітчизняних елліністів, що належать до наукової школи А. Білецького та Т. Чернишової, які доклали чималих зусиль до розвитку грецьких студій в Україні, зокрема, започаткували вивчення новогрецької проблематики. Запропоновано їх дослідження грецької мови, грецьких діалектів України, античної, візантійської та кіпрської літератури, історії формування елліністичного койне. Розглянуто явища граматики, словотворення, лексикології, фразеології новогрецької мови. Описано наслідки зіставного аналізу словотворення, способів і засобів ословлення тих самих концептів у новогрецькій та українській мовах. З'ясовано відтворення ідіостилю новогрецьких письменників в українських перекладах.

Висвітлено деякі аспекти історичної динаміки розвитку картин світу в українській культурі Нового часу. Висунуто тезу про логоцентризм фольклору як відображеня мовної картини світу, простежено історичні трансформації фольклору як чинники зміни суспільної свідомості, готової до формування наукової та художньої картин світу. Особливу увагу зосереджено на формуванні лінгвістичної філософії та філософії життя. Розглянуто питання про біолінгвістичну аналогію, криптографічні мовні програми, мімікрію як творчий принцип ретроспективізму, поетизацію світу як адекватний умовам периферії спосіб творчості, а також про рефеодалізацію як суспільний чинник історичної своєрідності розвитку української культури.

Освещены некоторые аспекты исторической динамики развития картин мира в украинской культуре Нового времени. Выдвинут тезис о логоцентризме фольклора как отражении языковой картины мира, прослежены исторические трансформации фольклора как факторы изменения общественного сознания, готового к формированию научной и художественной картин мира. Особое внимание сосредоточено на формировании лингвистической философии и философии жизни. Рассмотрены вопросы о биолингвистической аналогии, криптографических языковых программах, мимикрии как творческом принципе ретроспективизма, поэтизации мира как адекватном условиям периферии способе творчества, а также о рефеодализации как общественном факторе исторического своеобразия развития украинской культуры.

Висвітлено актуальність, проблематику та перспективи національної культури в системі українознавства. Визначено роль українознавства у формуванні міжнаціональної злагоди в українському суспільстві. Розглянуто історіографію розвитку українознавчої думки вчених української діаспори (XX ст.). Проаналізовано вагомість внеску П. Кононенка як головного редактора журналу "Українознавство" у поступальний розвиток Суверенної України та вітчизняного етнонаціодержавотворення. Розкрито світоглядні засади українського антропокосмізму. Запропоновано історичні аспекти становлення українознавчої методології дослідження художньої словесності. Приділено увагу новим тенденціям в суспільних процесах на початку XXI ст. та їх осмисленню в українознавчих дослідженнях.