Збірник складається з рефератів-доповідей (або статей) на 4-й всеукраїнській науковій конференції, яка відбулася 14-18 вересня 1998 р. в Запоріжжі на базі кафедри німецької філології Запорізького держуніверситету. Головна тема - підвищення наукового і методичного рівня вивчення та викладання філологічних дисциплін у вузі. Висвітлено не тільки старі проблеми під новим кутом зору, а перш за все - нові фізіологічні явища, що виростають на межі різних наукових "грунтів", так що важко згрупувати ці розшуки до традиційних галузей: мовознавство, літературознавство тощо. Через це тут запропоновано нове тематичне упорядкування : "Слово" (вивчення лексичної семантики та граматичних категорій слова), "Текст" (аналіз мікро- та макровисловлювання), "Мови" (міжмовні зв'язки), "Навчання" (проблеми викладання філології).

Монографія складається з наукових статей, які тематично зібрані у розділи: слово в художньому тексті (аналіз твору, збірки, творчості, літературного напрямку, аналіз-зіставлення, аналіз ритму, нове в теорії перекладу); теорія лексичних досліджень (теорія діалогу, мови, практика лексичних та системних досліджень); слово в навчанні (ділове читання). Розділи та підрозділи становлять єдине цілісне дослідження нового в теорії та практиці вивчення та викладання вузівських філологічних дисциплін.

Збірник містить статті з питань теорії і методики викладання української, російської, англійської мов і літератур.

Розглядаються актуальні проблеми філології, зокрема, загальномовознавчі питання, структура різних мов, історія світової та української літератури. Висвітлюється явище конотації в аспекті сучасних лінгвістичних уявлень, культурологічна проблематика і антична спадщина в творчості українських полемістів, специфіка реалізації категорії заперечення. Описуються фонетичні особливості складних слів та стійких словосполучень у сучасній англійській мові, семантико-функціональні особливості мікротекстів, визначається місце жіночої прози в сучасній афро-американській літературі та ін.

Розглядаються джерела формування української літературної мови, деякі граматичні особливості китайської мови, афіксація як найпоширеніший засіб поповнення словникового складу в англійській мові, синтаксичні особливості перської мови. Висвітлюються актуальні пролеми сучасного перекладознавства в Україні, розвиток перекладацької думки в Київській Русі, зв'язок перекладознавства з іншими науками, роль перекладу у збагаченні та розширенні меж національної культури. Характеризуються біблійні мотиви у літературних пам'ятках народів Сходу, твори українських письменників про голодаючих дітей, досліджується проблема авторства "Слова о полку Ігоревім". Аналізується проблема національного відродження, етнічні проблеми існування нації та національних меншин у сучасній Україні, проблеми походження назви "Русь" та ін.

Розглянуто теоретичні питання лінгвістики, історико-літературні зв'язки поліетнічного Криму та регіональні проблеми вивчення мов в умовах формування функціонального полілінгвізму.

Розглядаються проблеми сучасної світової літератури. Аналізується жіноча творчість в літературній історії США (період з кінця ХVIII ст. і до сучасності), характеризуються художні особливості творчої манери Генріха Бьолля та біблійні ілюзії в романі Д.Чівера "Фалконер". Відображається творчість Джона Апдайка в інтерпретації зарубіжної критики. Досліджуються також проблеми сучасної лінгвістики, зокрема, містяться деякі стилістичні аспекти вживання іноземних слів в німецькій мові. Акцентується увага на основних напрямках застосування комп'ютерних технологій у процесі викладання іноземних мов у вищому навчальному закладі. Обгрунтовуються загальні лінгвометодичні принципи відбору лексико-граматичного матеріалу в підручнику "Українська мова для студентів-іноземців".

Розглянуто деякі питання лінгвоісторіографії, лексикології, ономасіології, синтаксису, літературознавства, а також методику викладання іноземних мов. Висвітлено проблеми перекладу французьких юридичних термінів українською мовою, деякі когнітивні аспекти словотворення в англійській мові, викладено диференціацію значень англіцизмів та американізмів у німецькій мові. Розкрито деякі функціональні особливості індивідуальної авторської номінації, поняття функціоналізму, функціонального стилю та функціонально-орієнтованого тексту тощо.

Розглянуто актуальні проблеми філології, зокрема іноземної, та журналістики. Висвітлено концептуальні питання історії української літературної мови та слов'янської філології в Київському університеті, основні положення теорії оптимальності, завдання та перспективи розвитку нормативного курсу "Лінгвоукраїнознавство". Розкрито особливості функціонування італійської мови у сучасному суспільстві в світлі культурних відносин між Україною та Італією, правові умови діяльності українських засобів масової інформації, деякі аспекти політичного лідерства в державній пресі тощо.

Висвітлено історію заснування Волинських середніх жіночих училищ православного відомства. Окремий розділ присвячено бердичівським стародрукам у фондах Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Короленка. Значну увагу приділено діяльності Ю.І.Крашевського, Б.Тена, Є.М.Кудрицького, П.Білоуса та ін.

Розкрито семантико-синтаксичну структуру вставних конструкцій у новелах Марка Черемшини. Висвітлено роль внутрішньої форми слова у процесах номінації. Визначено роль тексту у формуванні лінгвістичної компетенції іноземця. Розглянуто питання становлення лінгвістичного аналізу тексту як наукової та навчальної дисципліни. Застосовано квантитативні методи у лінгвостилістиці. Досліджено проблему коректування помилок у процесі викладання англійської мови у вищому навчальному закладі. Наведено семіологічні характеристики й описано словотворчі можливості дієслова. Охарактеризовано когнітивні процеси сучасної лінгвістики. Накреслено деякі перспективи структурування архаїчної обрядової моделі світу.

Розглянуто нові підходи і напрями розвитку теорії та практики міжмовних (міжлітературних) контактів, зокрема, українські історико-культурні реалії в англомовних виданнях, деякі аспекти історико-ономасіологічного та когнітивного підходів до вивчення неологізмів, функціонально-когнітивну характеристику фразеологічних дериватів з погляду комунікативної діяльності людини. Особливу увагу приділено питанням лексики, словотворення та граматики близькоспоріднених і віддаленоспоріднених мов у зіставному аспекті, принципам міжмовних і міжлітературних студій у лінгводидактичному плані.

Рассмотрены современная проблематика психолингвистических исследований, текст как объект лингвистического анализа, способы экспликации пространственного и временного дейксиса. Охарактеризованы категория ориентации в языкознании и других человековедческих науках, специфика рефлексии при понимании символа в художественном тексте, мышление как универсальная категория разума. Исследованы национально-культурный потенциал художественного текста, особенности невербального общения в межкультурной коммуникации, роль иностранного языка как средства выработки социальной интеркультурной компетентности личности.

Розкрито структуру, семантику і функціонування мовних одиниць. Наведено результати лінгво-комунікативного дослідження тексту. Висвітлено проблеми теорії та практики перекладу. Описано сучасні технології навчання. Розглянуто питання методики викладання іноземних мов.

Розглянуто ключові проблеми неориторики та функціональної семантики. Охарактеризовано вплив естетичної культури на прагматичну еквівалентність перекладу тексту. Проаналізовано особливості відтворення українських реалій у сучасній французькій мові. Значну увагу приділено національній термінології у контексті культурного діалогу дистантноконтактуючих спеціальних мов, ролі складнопідрядних речень із кореляційним зв'язком частин у побудові тексту-розповіді, мемуаристиці російських письменників у паризьких емігрантських періодичних виданнях 1920 - 30 рр., а також тенденціям розвитку російської літератури доби постмодернізму.

Рассмотрены проблемы структурной типологии грамматических категорий субстантива, логические, семантические, грамматические роли и отношения элементов высказывания, органично построенные языковые картины мира. Освещены основные подходы к трактовке понятия "цивилизация", универсальные характеристики языка разумных систем, лингвокультурологический аспект исследования лексической базы неродного языка. Проанализированы мифопоэтический период в развитии системных представлений, этика и политика дискурса, особенности происхождения праславянского и индо-иранского этноязыковых массивов в контексте древнейшей истории индоевропейских племен.

Рассмотрена содержательность художественного текста как одно из оснований для его типологизации, роль сигналов эмотивности в интерпретации художественного текста. Проанализированы проблемы эволюции женских образов в литературе и живописи 1730 - 50-х гг., развитие театрального конструктивизма, импликации и экспликации в художественном тексте. Охарактеризована православная церковная обрядность как явление культурного фона в художественном мире С.Есенина, синкретизм литературного и скульптурного символизма в скульптуре "Лазарь" А.Архипенко, визуализация вербальных концептов в творчестве современных американских композиторов, тема света и покоя у М.Булгакова в контексте русской и украинской культуры.

Рассмотрены художественность литературного текста как параметр оценки его качества и одно из оснований для его типологизации, влияние национально-психологического аспекта личности на формирование деловых контактов в условиях международного менеджмента, культура межнационального общения и языковые контакты в условиях двуязычия, критерии лексической и семантической сочетаемости слова. Проанализированы многовариантность немецкого языка в интернациональном контексте, историческая эволюция форм обращения в романских языках, тенденции изменения стилистической нормы словоупотребления, правовая основа культурной политики, специальная лексика военного дела.

Наведено фрагмент концептуального аналізу англійських неологізмів кінця ХХ ст. Описано різновиди американського індивідуалізму. Висвітлено англоцентризм в англійській мові, мовні традиції в іспанській національній мові. Розглянуто проблему спрямованості інтертекстуальних зв'язків під час реконструкції текстових концептів. Визначено юридичний статус французької мови. Проаналізовано мовні аспекти спілкування за допомогою електронної пошти. Запропоновано структурні характеристики драматургічного тексту в художній літературі. Розкрито специфіку логічного втілення авторської ідеї у синтаксичних дієслівних конструкціях.

Рассмотрены языковые средства диалогичности в балладах немецких классиков, традиция знака и значения как отражение ценностной и нормативной функций языка. Охарактеризован орнамент как основа космологической системы в поэме Н.Клюева, освещена роль поэтики испанской романтической драмы в стилевой и жанровой эволюции итальянской оперы, изучены элементы авангардной эстетики и поэтики в прозе позднего И.Бунина, психологический подтекст картины В.Э.Борисова-Мусатова "Изумрудное ожерелье", функционирование дейктических слов в лирике поэтов "серебряного века".