Розглянуто історичні підвалини та культурологічні аналоги формування корпусу української наукової публіцистики кінця XIX - поч. XX ст. і сучасного періоду, коли українська наукова література у цілому та її важливий складник - наукова публіцистика - відновлюють свої тематико-типологічні та мовностилістичні позиції. З огляду на подібність перебігу процесів доведено результативність орієнтації на вже напрацьований досвід, зокрема наголошено на необхідності відтворення жанрової системи наукової публіцистики.

З'ясовано особливості історичної рухомості проповідницького жанру. Досліджено вплив християнства на проблематику проповіді як публіцистичного виступу на морально-етичну тему особливої соціальної ваги у різні культурно-історичні епохи. Доведено авторитарність ідеї та мови Святого Письма у публіцистичному дискурсі сучасності. Проаналізовано роль проповідницької публіцистики у формуванні сучасної людини. Висвітлено світоглядну концепцію та аргументаційну базу модерної проповіді, яка розвивається поряд з іншими публіцистичними жанрами (аналітичною кореспонденцією, концептуальним інтерв'ю, науково-популярними статтями, есе). Розглянуто комунікаційні принципи та діалогічну природу морального типу мислення у сучасному контексті мультимедіа.

Розглянуто теоретичні засади масової комунікації (на прикладі журналів "Літературно-науковий вісник" і "Питання філософії та психології"). Масив текстів, який раніше вивчався в хронікально-описовому аспекті, проаналізовано в контексті теорії комунікації. Методологія комунікативної репрезентації журналістського тексту, запропонована як доповнення до загальноприйнятого висвітлення історико-журналістського матеріалу, дає змогу в повному обсязі розглянути екстралінгвістичне "буття" публіцистичного виступу, розшифрувати не лише поверхневі значення, але й імпліцитно виражені. Ідентифіковано низку жанроутворювальних факторів публіцистики, а також виявлено метатекстові елементи, які є передумовою задовільного перебігу процесу комунікації.

Запропоновано дефініцію прихованого впливу, розроблено класифікацію його видів залежно від реалізації мети та засобу активізації уваги реципієнта. Проаналізовано прийоми продукування прихованого впливу на рівні структури, семантичних відношень та лексичного вираження денотатів. На підставі аналізу масиву сучасних публіцистичних текстів виявлено особливості адаптації прийомів впливу у тексті. Запропоновано три часткові методики виявлення впливогенних місць у тексті: "визначення інформаційного балансу тексту", "векторного аналізу тексту", "смислово-експресивного картування" та комплексну методику, що поєднує та структурує використання часткових. Розроблено алгоритми аналізу тексту, проведено експериментальну перевірку ефективності використання даних методик.

Розглянуто дискурс як соціолінгвальне явище комунікативного середовища та політичний дискурс як феномен сучасного інформаційного простору України. За результатами аналізу методології та архітектоніки дискурсу виділено основні конститутивні, жанрово-стилістичні, семантико-прагматичні та формально-структурні категорії дискурсу. Розкрито механізми створення та функціонування політичних текстів на матеріалах сучасної газетної публіцистики. Висвітлено жанрові особливості актуалізації українського політичного дискурсу.

Рассмотрен дискурс как социолингвальное явление коммуникативной среды и политический дискурс как феномен современного информационного пространства Украины. На основании результатов анализа методологии и архитектоники дискурса выделены конститутивные, жанрово-стилистические, семантико-прагматические и формально-структурные категории дискурса. Раскрыты механизмы порождения и функционирования политических текстов по материалам современной газетной публицистики. Освещены жанровые особенности актуализации украинского политического дискурса.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-319 + Ч612.161

Рубрики:

Література

Публіцистика (Преса)

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено прагматичний, композиційно-структурний, когнітивний та паралінгвістичний аспекти літературно-критичної статті (ЛКС) сучасної німецької публіцистики. Розглянуто категорію оцінки та способи її прояву на прагматичному та пропозиційному рівнях. З'ясовано закономірності взаємодії композиційних та комунікативних блоків, слотів фрейма та компонентів тематичної будови, ілокуцій та пропозицій, вербальних та невербальних компонентів тексту ЛКС. Визначено поняття літературно-критичної статті та її основні ознаки, специфіку типів аргументації оцінки, встановлено значення суб'єктивного інформаційного пласта. Макропропозицію тексту ЛКС описано за макроправилами Ван Дейка, обгрунтовано найбільшу прагматичну валентність ілокуції - констативну. Доведено вплив оцінності та похідності як основних ознак тексту ЛКС, на прагматичну стратегію, композицію, фрейм та макроілокуцію. Змодельовано дворівневий фрейм ЛКС. Описано горизонтальні пропозиційні та ілокутивні відношення, висвітлено особливості гібридності та креалізованості тексту ЛКС. Наведено основні ознаки літературно-критичної статті як гіпертексту в Інтернеті.

Комплексно проаналізовано всі відомі теоретичні здобутки у галузі публіцистики. Визначено основні ознаки розвитку жанру, що має назву "публіцистика перших років державної незалежності". Здійснено грунтовні дослідження практичних засад у галузі публіцистики, зокрема періоду 1960 - 1990-х рр. З використанням наукових методів систематизовано тенденції, характерні для публіцистики шістдесятників, розглянуто їх інтеграцію в публіцистику 1990-х рр.

Зроблено спробу представити українську наукову публіцистику XIX - початку XX ст. як яскравий феномен науково-творчої та загальнокультурної діяльності українських учених. Обгрунтовано доцільність, продуктивність та перспективність "поетизації" сучасної вітчизняної наукової прози. Запропоновано періодизацію її формування та розвитку типологічної схеми, у межах якої уточнено та доповнено дефініцію поняття "наукова публіцистика". Досліджено теоретичні засади поетики наукового тексту з використанням теорій XVII - XVIII ст. та універсальних поетичних концепцій XIX - початку XX ст. (О.Потебні, І.Франка, В.Домбровського). На реальних матеріалах продемонстровано ефективність творення та аналізу наукових текстів у поетичному аспекті. Визначено основні складові поетики та виокремлено жанри наукової публіцистики з найвищим "поетичним" потенціалом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.161

Рубрики:

Публіцистика (Преса)

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано деякі тенденції розвитку так званої резонансної публіцистики, репресивної критики у системі оцінки й моделювання ситуації. Докладно проаналізовано, зокрема, публікації газети "Столичные новости".

Здійснено комплексний аналіз сучасного жанру публіцистичного портрета, викладено та доведено гіпотезу функціональної незалежності, методологічної та поетичної самодостатності жанру. З використанням історико-порівняльного методу існуючих портретних зразків сформовано загальну концепцію жанру та сформульовано його особливу роль у формуванні естетичної думки та створенні історичної пам'яті в іменах. Базуючись на системно-типологічному методі, виокремлено концепт жанру "об'єкт - мета" і на його основі запропоновано диференціювати різновиди публіцистичних портретів у однорідні типологічні ряди. Проаналізовано еклектичну, імпровізаційну, феноменальну за своєю інтелектуальною розкутістю природи публіцистичного портрета.

Звернуто увагу на тенденцію невпинної візуалізації друкованих видань в Україні та за кордоном, зростання ролі зображальної журналістики та її впливу на реципієнта. Суто інформаційні жанри візуальної журналістики залишено осторонь, сконцентровано увагу на жанрах публіцистичних.

Досліджено питання виявлення потенціалу демінутивних одиниць як засобу створення емоційно-оцінного колориту повідомлення й емоційного впливу на адресата. За допомогою контент-аналізу здійснено спробу описати мовні засоби, здатні реалізувати на словотвірному рівні емоційну оцінку у газетній періодиці. З'ясовано значення демінутивних утворень для комунікативно-впливового потенціалу газетно-публіцистичних текстів. З метою одержання даних про сприймання пестливих слів адресатом, вплив емотивно-оцінних слів (зокрема демінутивів) на читача, роль цих засобів у вираженні авторської оцінки проведено анкетування. Здійснено порівняльний аналіз впливу лексем з демінутивними формантами на емоційно-оцінне забарвлення центральної та регіональної молодіжної преси. Виявлено шляхи досягнення адекватності емоційних оцінок, виражених або посилених демінутивними формантами, у російській та українській пресі.

Досліджено причини реформування університетів в Україні початку 1920-х рр. Проаналізовано радянську журнальну публіцистику 1920 - початку 1930-х рр. в історіографічному аспекті. Визначено співвідношення між образами публіцистики та історіографії в процесі з'ясування причин закриття університетів. Розкрито особливості розуміння причин перетворення університетів у даний період на основі інтер- та екстерналістських факторів.

Проаналізовано досвід світоглядної публіцистики світу в контексті висвітлення й обгрунтування глобальних проблем людства в сучасний період, визначення сенсожиттєвих орієнтирів. Розглянуто питання публіцистики онтологічного оптимізму, концептуальної публіцистики в історичному аспекті, онтології публіцистики. Розкрито креативний потенціал інформації, місію І. Франка як публіциста.

Проанализирован опыт мировоззренческой публицистики мира в контексте освещения и обоснования глобальных проблем человечества в современный период, определения смысложизненных ориентиров. Рассмотрены вопросы публицистики онтологического оптимизма, концептуальной публицистики в историческом аспекте, онтологии публицистики. Раскрыты креативный потенциал информации, миссия И. Франко как публициста.

Наведено результати досліджень творчої спадщини провідних українських публіцистів, зокрема, Б. Грінченка, А. Ніковського, М. Хвильового, Д. Гуменної, У. Самчука, Д. Павличка, В. Чорновола. Увагу приділено видавничо-редакційним проблемам сучасних ЗМІ.

Приведены результаты исследований творческого наследия ведущих украинских публицистов, в частности, Б. Гринченко, А. Никовского, Н. Хвилевого, Д. Гуменной, У. Самчука, Д. Павличко, В. Черновола. Уделено внимание издательско-радакционным проблемам современных СМИ.

Проаналізовано радянський дискурс про мистецтво на матеріалах мистецтвознавчої періодики 1930-х - початку 1940-х рр.(1932 - 1941) за моделлю, викладеною в розробках Ернесто Лакло і Шанталь Муфф.

Розкрито особливості політичної публіцистики періоду посткомунізму та виявлено ступінь і якість її впливу на світоглядні орієнтації людини на посткомуністичних теренах (на прикладі України, Росії та Білорусі). Установлено, що політична публіцистика впливає на готовність / неготовність суспільства сприймати цінності демократії. У порівняльному аспекті проаналізовано матеріали української, російської та білоруської політичної публіцистики як чинників соціокультурної трансформації. Наголошено, що вплив даної публіцистики на зміни у світоглядних орієнтаціях має дифузний характер. Наведено моделі розвитку національного медіа-простору у зазначених країнах, запропоновані провідними політичними публіцистами. Сформульовано вимоги до сучасної політичної публіцистики та висвітлено нове бачення можливостей подолання світоглядних бар'єрів у процесі розвитку міжслов'янських відносин якісно нового типу.

Розглянуто періодичні видання, які виходили в Рівному під час Другої світової війни. Проаналізовано суспільно-політичні передумови заснування та програмні цілі міських газети "Волинь" і однойменного видавництва "Волинь" у контексті українського національно-визвольного руху. Розкрито основні тематичні напрями публікацій У. Самчука, охарактеризовано жанрово-стилістичні, типологічні, проблемно-тематичні виступи журналістів і позаштатного активу газети "Волинь" у 1941 - 1944 рр.

Рассмотрены периодические издания, выходившие в Ровно во время Второй мировой войны. Проанализированы общественно-политические предпосылки основания и программные цели газеты "Волынь" и одноименного издательства "Волынь" в контексте украинского национально-освободительного движения. Раскрыты основные тематические направления публикаций У. Самчука, охарактеризованы жанрово-стилистические, типологические, проблемно-тематические выступления журналистов и внештатного актива газеты "Волынь" в 1941 - 1944 гг.