Показано залежність ходу психічного розвитку дитини від типу батьківського ставлення. Зроблено теоретичний аналіз специфіки даного ставлення до дитини молодшого шкільного віку. Визначено його соціально-психологічні детермінанти, діагностичні критерії та методи вивчення, а також розроблено нову типологію ставлення батьків до дітей. Запропоновано трикомпонентну модель психологічної корекції, яка включає індивідуальний та груповий тренінги та комбіновану форму роботи з батьками. Установлено психолого-педагогічну ефективність корекційної моделі та проаналізовано зміни в ставленні батьків до дітей.

Наведено шляхи гуманізації буття дитини перших трьох років життя за умов сімейного та суспільного виховання. Розкрито зміст особистісно орієнтованого підходу до виховання та навчання малюків, визначено умови, за яких розвивається природний потенціал дитини раннього віку. Описано форми, методи та прийоми її повноцінного фізичного, емоційно-соціального, пізнавального, мовленнєвого, екологічного та художньо-естетичного розвитку.

Приведены пути гуманизации бытия ребенка первых трех лет жизни в условиях семейного и общественнного воспитания. Раскрыто содержание личностно ориентированного подхода к воспитанию и обучению младенцев, определены условия, в которых развивается природный потенциал ребенка раннего возраста. Описаны формы, методы и приемы его полноценного, эмоционально-социального, познавательного, речевого, экологического и художественно-эстетического развития.

Проведено соціальний та психолого-педагогічний аналіз динаміки розвитку і стану сучасної української сім'ї. Охарактеризовано її основні функції, структуру та типологію. Виявлено роль і значення сімейної комунікації, охарактеризовано специфіку роботи з батьками, вікові, фізіологічні та психологічні особливості виховання молодших школярів. Досліджено динаміку регіонального розвитку сімейного виховання та його результативність. Обгрунтовано шляхи підвищення педагогічної культури батьків і визначено доцільне співвідношенння сімейного та суспільного виховання. Запропоновано нові методи взаємодії батьків і професійних педагогів. Проведено діагностику статусу батьківської сім'ї молодшого школяра та процесу сімейного виховання як бази для його безперервної та динамічної корекції. Представлено корелятивний аналіз результатів регіонального досвіду. Обгрунтовано варіативну модель впровадження у практику сімейного виховання традицій української народної педагогіки. Обгрунтовано шляхи ефективного використання інноваційного досвіду в процесі гуманізації суспільства.

Проаналізовано наукові погляди на природу міжособистісних взаємин батьків і дітей. Розкрито психолого-педагогічну суть зазначених взаємин з дітьми дошкільного віку. Виокремлено істотні характеристики гармонійних батьківсько-дитячих взаємин і особливості їх порушень. Досліджено моделі психолого-педагогічної корекції цих взаємин, а також умови життя й особливості виховання дітей старшого дошкільного віку в сім'ї, відмінності у позиціях батька та матері щодо їх взаємин з дитиною та особливості поведінки батьків і дітей у конфліктних ситуаціях. Здійснено експериментальну перевірку педагогічних умов формування гармонійних взаємин батьків з дітьми старшого дошкільного віку. Охарактеризовано динаміку змін у даних взаєминах, здійснено оцінку ефективності розробленого корекційно-педагогічного комплексу.

Наведено деякі результати теоретико-емпіричного дослідження типів емоційності підлітків і стилів сімейного виховання, а також характеристики стилю сімейного виховання в сім'ях підлітків - представників мономодальних типів емоційності.

Представлены результаты теоретико-эмпирического исследования типов эмоциональности подростков и стилей семейного воспитания, а также характеристики семейного воспитания подростков в семьях подростков-представителей мономодальных типов эмоциональности.

Рresents some results of theoretical and empirical investigation on relation between teenager's type of emotionality and educational style in their families.

Вперше досліджено особливості становлення статеворольової "Я"-концепції у дівчат-підлітків з повних і неповних родин у контексті вивчення відношення батька до доньки. Показано роль суб'єктивного сприйняття характеру батьківського виховання дівчатами-підлітками як чинника, що впливає на розвиток їх статеворольової "Я"-концепції. Обгрунтовано теоретичні положення про трансформацію соціокультурних уявлень щодо чоловічих і жіночих ролей. Наведено дані про характер впливу батьківського виховання на кількісні та якісні параметри фемінності й маскулінності у дівчат-підлітків. Уточнено особливості сімейної структури та статеворольового розвитку дівчат-підлітків з вираженою статеворольовою девіацією. Досліджено характер взаємозв'язку між поведінковими і соціогенним рівнями функціонування симптомокомплексу "маскулінності/фемінності" у дівчат-підлітків. Розроблено програму індивідуальної та сімейної корекції процесу статеворольового самовизначення дівчини з урахуванням відносин в діаді "батько - донька" або в тріаді "мати - батько - донька".

Проаналізовано вплив родини на виховання у дітей шестирічного віку відповідальності. Виокремлено специфічні психофізіологічні властивості дітей зазначеного віку. Визначено складові компоненти впливу сімейної життєдіяльності, зокрема виховання відповідальності. Наведено результати практичного застосування наукової технології - "домашнє завдання", що активізувала сімейне виховання, залучаючи батьків до цілеспрямованих спостережень за своїми дітьми.

Досліджено суть, вікові та психологічні особливості прояву амбівалентності як чинника розвитку особистості у ранній юності за умов сім'ї. Розкрито взаємозв'язки цього психічного явища з амбівалентністю ставлень до сімейних стосунків і особистісною амбівалентністю старшокласників. Проаналізовано науково-теоретичні концепції та підходи до вивчення даної проблеми у зарубіжній і вітчизняній психології, розглянуто вікові особливості прояву. Визначено структуру амбівалентності ставлень до сімейних стосунків у ранньому юнацькому віці (когнітивну, афективну, поведінкову компоненти), критерії її діагностування (самостійність - залежність, прийняття - емоційне знехтування, турбота - гіпоопіка/гіперопіка), самооцінка амбівалентності, фрустраційна інтолерантність - толерантність, агресивність - доброзичливість) та рівні прояву (низький збалансований, середній незбалансований, високий дезінтегрований). Розроблено й апробовано психокорекційну програму щодо зниження амбівалентності особистості у ранній юності за умов сім'ї шляхом створення психопедагогічних умов впливу. На підставі аналізу результатів впровадження програми доведено її ефективність та позитивний вплив на особистісне зростання сташокласників.

Розглянуто проблему моральних якостей школярів у молодшому шкільному віці, яка потребує найбільш пильної уваги батьків, педагогів і всього суспільства в цілому. На підставі результатів анкетування батьків учнів початкових класів м.Алчевськ зроблено висновок, що батьки надають перевагу розвитку більш раціональних якостей, закриваючи безпосередню сприйняливість чистого та відкритого серця дитини до добра, співчуття, милосердя. Наведено методику роботи з батьками з метою допомоги вихованню високоморальної особистості.

З'ясовано, що в останні роки науковий інтерес до проблеми конфлікту значно збільшується, що пояснюється підвищенням загального рівня конфліктності сучасного суспільства. Наголошено на тому, що характерні для кожної людини способи поведінки в конфліктній ситуації починають закладатися на ранніх етапах становлення особистості; в процесі активного засвоєння дитиною навколишньої дійсності, її включення у широку систему соціальних відносин, усвідомлення себе і свого місця в ній. Висвітлено результати експериментального дослідження ролі стилів сімейного виховання у виникненні конфліктної поведінки в дошкільному віці та частоти виникнення конфліктних ситуацій у сім'ях із різними типами батьківського ставлення. Підкреслено необхідність створення програм пропедевтичної роботи з батьками дітей дошкільного віку для попередження конфліктної взаємодії.

Отмечается, что в последние годы научный интерес к проблеме конфликта значительно увеличивается, что объясняется повышением общего уровня конфликтности современного общества. Акцентировано на том, что характерные для каждого человека способы поведения в конфликтной ситуации начинают закладывается на ранних этапах становления личности; в процессе активного усваивания ребенком окружающей действительности, его включения в широкую систему социальных отношений, осознания себя и своего места в ней. Освещены результаты экспериментального исследования роли стилей семейного воспитания в появлении конфликтного поведения в дошкольном возрасте и частота появления конфликтных ситуаций в семьях с различными типами родительского отношения. Подчеркнута необходимость создания программ пропедевтической работы с родителями детей дошкольного возраста для предупреждения конфликтного взаимодействия.

Акцентировано внимание на формах физического воспитания и оздоровления детей раннего возраста - от рождения до 3-х лет. Охарактеризованы основные направления физических занятий с детьми, среди которых: гимнастика грудного ребенка, упражнения в воде, гимнастика пробуждения после дневного и ночного сна, индивидуальная коррекция, терапия положением (на мяче, валике, модуле и т. п.), парные боди-тренинги взрослого и младенца, ручное сенсорное обогащение, песочная терапия, физкультурные развлечения, танцевально-хореографические занятия, закаливающие процедуры, массаж и др.

Висвітлено стан вивчення питання, соціально-психологічні особливості та специфіку використання методів сімейного виховання (МСВ). Традиційні МСВ класифіковано за групами: методи усвідомлення сімейних цінностей (бесіда, розповідь, навіювання, переконання), метод організації діяльності та формування досвіду суспільної поведінки (тренування, доручення, вимога, примушення), методи стимулювання діяльності та поведінки (довіра, докір, благословення, осуд, заохочення, покарання). Зазначено, що сьогодні (за вимог особистісно зорієнтованого підходу) від батьків очікується новий підхід до технології реалізації концепції сімейного виховання, очікується апробація інноваційних технологій, одною з яких є моделювання інтерактивних форм і методів сімейного виховання. Розроблено таку класифікацію інтерактивних форм виховання: імітаційні (методи діалогічної взаємодії), пізнавальні ("мозкова атака", творчий аналіз результатів спільної діяльності, ігрові ситуації), мотиваційні (діалоги між дітьми та батьками, у яких кожний визначає власну позицію щодо розподілу сімейних обов'язків, наприклад, "Мої очікування від тата (мами)", "Самооцінка"), регулятивні (розподіл обов'язків у сім'ї, встановлення правил саморегуляції дитини). Акцентовано, що проблема сімейного виховання потребує подальшої розробки, здійснення спеціального всеобучу батьків з метою підвищення їх педагогічної компетенції тощо.

Освещены состояние изучения вопроса, социально-психологические особенности и специфика использования методов семейного воспитания (МСВ). Традиционные МСВ классифицированы по группам: методы осознания семейных ценностей (беседа, рассказ, внушение, убеждение), метод организации деятельности и формирования опыта общественного поведения (тренировка, поручение, требование, принуждение), методы стимулирования деятельности и поведения (доверие, упрек, благословение, осуждение, поощрение, наказание). Указаночто сегодня (при требованиях личностно ориентированного подхода) от родителей ожидается новый подход к технологии реализации концепции семейного воспитания, апробация инновационных технологий, одной из которых является моделирование интерактивных форм иметодов семейного воспитания. Разработана классификация интерактивных форм воспитания: имитационные (методы диалогического взаимодействия), познавательные ("мозговая атака", творческий анализ результатов совместной деятельности, игровые ситуации), мотивационные (диалоги между детьми и родителями, в которых каждый определяет собственную позицию относительно распределения семейных обязанностей, например, "Мои ожидания от папы (мамы)", "Самооценка"), регулятивные (распределение обязанностей в семье, установление правил саморегуляции ребенка). Отмечено, что проблема семейного воспитания требует дальнейшей разработки, осуществления специального всеобуча родителей с целью повышения их педагогической компетенции т.д.

The article is devoted to the actual problem of the education of the schoolchildren in modern family. The certain factors, which is conditioned specifics of the use the methods of the household education. The technology of introduction methods of education in family is analyzed.

Розглянуто особливості розвитку батьківства в молодій сім’ї. Окреслено основні напрямки психологічного супроводу означеного процесу. Зроблено висновок, що перспективною є групова робота з молодими батьками.

Рассмотрены особенности развития родительства в молодой семье. Начерчены основные направления психологического сопровождения данного процесса. Сделан вывод, что перспективной является групповая работа с молодыми родителями.

The article tells about the psychological peculiarity of the young family with the first child. We analyze the main ways, by adjust this different process in young parents. The given acticle may be used by practical psychologist in the field of family.

Представлены данные о гендерных отличиях у детей младшего школьного возраста и особенностях полоролевого воспитания со стороны родителей. Определены модели гендерных стереотипов. Проанализированы результаты, полученные по тесту Кетелла по выборке "девочки" и выборке "мальчики". Подчеркнуто, что без учёта половой принадлежности ребенка родителями в современных условиях трудно воспитать гармоничную личность, счастливую и адаптированую.

Наведено дані про гендерні відмінності у дітей молодшого шкільного віку та особливості статеворольового виховання з боку батьків. Визначено моделі гендерних стереотипів. Проаналізовано результати, отримані за тестом Кетелла за вибіркою "дівчатка" і вибіркою "хлопчики". Підкреслено, що без урахування статевої належності дитини, батькам в сучасних умовах важко виховати гармонійну особистість, щасливу та адаптовану.

The figures are presented on the gender differences in children of primary school age and sex-role characteristics of education by parents. Defined model of gender stereotypes. Analyzed the results obtained by the test on a sample Ketella "girl" and asample of "the boys". Stressed that without gender of the child by parents in the present conditions it is difficult to cultivate a harmonious personality, a happy and adaptation.

Проаналізовано шлях від незначних відхилень поведінки дитини до злочинності. Розкрито умови, причини, особливості розвитку дитини, його родинного та суспільного виховання. Запропоновано методику оперативного встановлення девіантності поведінки учнів, розроблену спеціально для практичних працівників. Визначено основні види діяльності та стосунків підлітків. Названо головні причини девіацій, їх види. Надано рекомендації з профілактики та корекції відхилень поведінки, таких як тютюнопаління, алкоголізм, наркоманія, дитяча проституція тощо). Запропоновано ефективні форми та методи виховної роботи з учнями. Вперше подано методику оперативної діагностики виховної неспроможності родини, розроблено діагностичну таблицю для практичних працівників і студентів, показано основні види поведінки, інтересів і стосунків проблемних батьків. Надано практичні рекомендації з оздоровлення родинного мікроклімату, надання батькам необхідних психолого-педагогічних знань з покращання родинного виховання.

Досліджено актуальну проблему запобігання педагогічній занедбаності дітей молодшого шкільного віку з дистантних сімей. Розкрито сутність поняття "педагогічна занедбаність дітей молодшого шкільного віку". Охарактеризовано дистантні сім'ї, виявлено недостатнє виконання ними основних функцій, зокрема виховної, досліджено проблеми виховання дітей у таких сім'ях. Визначено критерії, показники та рівні вихованості для оцінювання ризиків появи педагогічної занедбаності у дітей молодшого шкільного віку з дистантних сімей. Теоретично обгрунтовано структурно-функціональну модель процесу запобігання педагогічній занедбаності дітей молодшого шкільного віку з дистантних сімей. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови запобігання занедбаності молодших школярів у начально-виховному процесі початкової школи.

Розглянуто розробку технологічного забезпечення морального виховання підлітків в сім'ї на основі реалізації методу голографічного підходу.

Подано теоретичний аналіз особливостей впливу сім'ї на соціалізацію дітей дошкільного віку за сучасних умов. Зазначено, що сім'я упродовж всього життя є тим мікросередовищем, на тлі якого відбувається особистісне зростання людини. Підкреслено значення впливу домашньої атмосфери на соціалізацію дитини, а саме: стилю взаємовідносин у сім'ї, психологічного клімату, ставлення дорослих до різних подій, явищ суспільного життя, до інших людей. Виокремлено чинники соціалізації, серед яких важливим є тип поселення сім'ї, в якому проживають діти, - міський чи сільський. Встановлено позитивні та негативні аспекти соціалізації сільських дітей. Акцентовано увагу на тому, що сім'я може як сприяти процесу соціалізації, так і стримувати її.

Подан теоретический анализ особенностей влияния семьи на социализацию детей дошкольного возраста в современных условиях. Отмечено, что семья на протяжении всей жизни является той микросредой, на фоне которой происходит личностный рост человека. Подчеркнуто значение влияния домашней атмосферы на социализацию ребенка, а именно: стиля взаимоотношений в семье, психологического климата, отношения взрослых к различным событиям, явлениям общественной жизни, к другим людям. Выделены факторы социализации, среди которых важен тип поселения семьи, в которой проживают дети, - городской или сельский. Установлены положительные и отрицательные аспекты социализации сельских детей. Акцентировано внимание на том, что семья может как способствовать процессу социализации, так и сдерживать ее.

Filed a theoretical analysis of the influence of family characteristics on the socialization of preschool children in the modern world. It is noted that the family throughout the life of the microenvironment is, against which the personal growth of man. The significance of the influence of a home atmosphere for socializing children, namely: the style of relationships within the family, psychological climate, the relationship of adults to various events and phenomena of social life, to other people. The factors of socialization, including the important type of community families in which children live - urban or rural. The positive and negative aspects of the socialization of rural children. The attention to the fact that a family can contribute to the process of socialization, and to restrain her.

Розкрито психолого-педагогічні підходи до проблеми сімейного виховання дітей і зміст поняття нейротизму як ускладнення розвитку дитини. Визначено сутність феномену "моральне виховання дітей з нейротичними ускладненнями розвитку" (НУР), критерії, показники, рівні моральної вихованості молодших школярів з даною патологією. Визначено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови морального виховання в сім'ї молодших школярів з НУР (підвищення компетентності учителів початкових класів щодо співпраці з батьками учнів з НУР з метою морального виховання, розробка та запровадження педагогічної просвіти батьків цих учнів щодо морального виховання в сім'ї, урахування в кореляційно-педагогічній роботі особливостей розвитку дітей з нейротичними ускладненнями, гуманістично зорієнтований процес взаємодії школи та сім'ї у моральному вихованні дітей з НУР). Впроваджено корекційно-педагогічний комплекс на основі розробленої експериментальної моделі, яка забезпечує змістово-методичне наповнення процесу морального виховання молодших школярів.

Досліджено сімейне виховання молодших школярів у Німеччині як соціально-педагогічну проблему. Розкрито сутність, структуру та зміст виховного процесу у німецькій родині, а також особливості розвитку молодших школярів у Німеччині. Виявлено й охарактеризовано домінуючі проблеми в сімейному вихованні молодших школярів ФРН. Проаналізовано особливості взаємодії школи та родини учня початкової школи у ФРН. Встановлено форми та методи удосконалення педагогічних знань, які використовуються батьками в процесі вирішення проблем сімейного виховання молодших школярів у Німеччині. Визначено шляхи використання позитивного німецького досвіду в українському сімейному вихованні.