Охарактеризовано суть і зміст музично-театральної діяльності. Визначено її естетико-виховну значущість. Проаналізовано методичні проблеми підготовки майбутніх учителів музики до ефективного використання засобів музичного театру в естетико-виховному процесі школи. Визначено й обгрунтовано критерії, показники, рівні підготовки студентів музичних спеціальностей до естетичного виховання учнівської молоді засобами музичного театру. Розроблено й апробовано поетапну методику даної підготовки.

Розкрито суть поняття "естетичні орієнтації". Обгрунтовано зміст, структуру й особливості педагогічного процесу. Запропоновано визначення поняття "музична вистава". З'ясовано критерії та встановлено рівні сформованості естетичних орієнтацій підлітків. Досліджено педагогічний процес, умови та засоби формування зазначених орієнтацій. Розроблено й експериментально апробовано методику формування естетичних орієнтацій підлітків засобами дитячого музичного театру-студії. Науково обгрунтовано результати дослідно-експериментальної діяльності, використання яких дозволяє підвищити рівень навчально-виховної роботи дитячого музичного театру-студії у позашкільних закладах.

Визначено шляхи, форми та методи розвитку естетичного смаку молодших школярів у театрально-сценічній діяльності у дитячих аматорських театрах ляльок за умов дозвілля. Розглянуто теоретичні засади досліджуваної проблеми, показано можливості мистецтва театру ляльок у розвитку естетичного смаку молодших школярів. Розкрито особливості дозвіллєвої діяльності, які необхідно враховувати під час організації занять молодших школярів мистецтвом театру ляльок, уточнено зміст базових понять ("естетичний смак", "аматорський театр", "театрально-сценічна діяльність", "мистецтво театру ляльок", "дозвілля", "дозвіллєва діяльність"). Обгрунтовано значення естетичного смаку як ознаки духовної якості особистості. Доведено, що специфіка театрально-сценічної діяльності молодших школярів найбільш адекватно може бути відображена у моделі естетичного смаку, розглянуто її мотиваційний, діяльнісний, когнітивний та емоційно-почуттєвий аспекти. Здійснено експериментальну апробацію розробленої методики, показано її ефективність. Наведено рекомендації щодо використання мистецтва театру ляльок в організації дозвіллєвих занять для дітей молодшого шкільного віку.

На підставі аналізу стану розробки проблеми формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності у науковій теорії та виховній практиці з'ясовано й уточнено суть наукових понять "естетична культура" та "театралізована діяльність" молодших школярів, розкрито їх роль і місце в естетичному вихованні школярів. Визначено критерії та показники рівнів сформованості естетичної культури молодших школярів у процесі тетралізованої діяльності. Розроблено, науково обгрунтовано й експериментально перевірено методику даного формування, яка передбачає єдність урочної та позаурочної діяльності на базі особистісно орієнтованого підходу.

Розкрито методологічні засади формування ціннісних орієнтацій молоді за умов театрального аматорства. Визначено пріоритетні ціннісні орієнтації молоді у сфері аматорської діяльності (гуманістичні, соціальні, морально-естетичні, художні, національні). На підставі розроблених критеріїв визначено рівні сформованості ціннісних орієнтацій у молодих учасників аматорських театральних об'єднань. Розроблено програму педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молоді, варіативну за призначенням, мобільну за характером практичного використання. Експериментально доведено ефективність методики формування ціннісних орієнтацій молоді як основи її духовного становлення та життєвого самовизначення.

Висвітлено питання теорії і практики формування ціннісних орієнтацій підлітків у діяльності дитячого театру. Розкрито сутність понять "цінності", "ціннісні орієнтації", визначено систему, зміст і структуру ціннісних орієнтацій підлітків. Розглянуто виховні можливості дитячого театру у формуванні даних орієнтацій, а також педагогічні помилки та суперечності використання цього засобу у виховній практиці. Визначено основні напрямки застосування досвіду українського самодіяльного театру в сучасній виховній практиці. Обгрунтовано основні педагогічні умови, що сприяють удосконаленню формування ціннісних орієнтацій підлітків у діяльності дитячого театру, розроблено та експериментально апробовано програму діяльності дитячого театру як виховної технології формування ціннісних орієнтацій підлітків. Визначено зміст і форми взаємодії освітніх закладів і сім'ї з формування ціннісних орієнтацій підлітків засобами театральної самодіяльності.

Розкрито суть поняття "емоційна сфера", висвітлено педагогічний потенціал театрального мистецтва у вихованні емоційної сфери дитини молодшого шкільного віку. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови виховання емоційної сфери молодших школярів засобами театрального мистецтва, які передбачають підготовку молодших школярів до сприйняття театрального мистецтва; залучення їх до театралізованої діяльності, зорієнтованої на накопичення ними досвіду емоційних переживань. Експериментально доведено їх ефективність. Уточнено критерії (мотиваційно-ціннісний; емоційно-когнітивний; рефлексивно-поведінковий) та відповідні показники вихованості емоційної сфери молодших школярів.

Розкрито теоретичні, методичні та практичні засади формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності. Обгрунтовано педагогічні умови, зміст, методи та прийоми формування даної культури. Наведено вправи з розвитку умінь і навичок театралізованої діяльності.

Доведено залежність ефективності формування творчих умінь підлітків від педагогічного керівництва й умов, якими передбачається активізація мотиваційних орієнтацій учнів, впровадження поетапного формування творчих умінь з поступовим ускладненням запропонованих завдань, організація занять у формі діалогу та педагогічної взаємодії на засадах співтворчості, опора, орієнтація на синтез художніх засобів видів мистецтва, запровадження системи інтеграції мистецтва. Конкретизовано сутність та структуру творчих умінь підлітків, визначено їх компонентну структуру, а також критерії та рівні сформованості. Визначено та проведено експериментальну апробацію методики формування творчих умінь підлітків засобами музичного театру ляльок. Розроблено та впроваджено у навчально-виховний процес методику формування творчих умінь підлітків засобами музичного театру ляльок, яка поєднує в собі організаційний, репродуктивно-творчий і самостійно-творчий етапи формування творчих умінь. Здійснено експериментальну апробацію створеної методики, яка супроводжується статистичними даними, та засвідчує її ефективність.

Розкрито психолого-педагогічні підходи до художнього розвитку особистості. Здійснено аналіз історико-педагогічного досвіду використання театралізованої діяльності у формуванні творчої особистості. З'ясовано особливості організації та педагогічну ефективність театралізованої діяльності дітей 5 - 7-ми років за умов навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад". Розроблено експериментальну модель художнього розвитку дітей 5 - 7-ми років засобами театралізованої діяльності. Визначено організаційно-педагогічні умови художнього розвитку вихованців навчально-виховного комплексу даного закладу. Одержано позитивні результати апробації експериментальної моделі художнього розвитку дітей 5 - 7-ми років за умов навчально-виховного комплексу, які засвідчили її ефективність.

Розглянуто художній розвиток особистості як проблему психолого-педагогічних досліджень. Розкрито історико-педагогічний досвід використання театралізованої діяльності у формуванні творчої особистості, показано особливості та визначено принципи організації театралізованої діяльності дітей 5 - 7-ми років за умов навчально-виховного процесу. Визначено структурні компоненти й організаційно-педагогічні умови художнього розвитку вихованців навчально-виховного комплексу. Увагу приділено теоретичному обгрунтуванню та реалізації експериментальної моделі художнього розвитку дітей даної вікової категорії, проаналізовано результати дослідницько-експериментальної роботи.

Описано зарубіжний досвід використання шкільної драми як методу навчання та виховання. Надано визначення понять "драма", "драматична гра".

Розглянуто питання вивчення різновидів сценічного хвилювання школярів під час прилюдних виступів. Розкрито зміст експериментально перевірених інноваційних методів та прийомів цілеспрямованого формування позитивних видів сценічного хвилювання у школярів, а саме: хвилювання-піднесення та хвилювання в образі. Виокремлено умови, за яких нівелюється "зайве" "Я" під час сценічного виступу. Зазначено, що цілеспрямоване досягнення бажаного виду сценічного хвилювання у школярів потребує впевненості в абсолютній ліквідації "дефіциту інформації" на основі якісного засвоєння текстових та виконавських компонентів і успішного подолання технічних труднощів. Подано рекомендації щодо уникнення негативного емоційного впливу на репетиційний процес відтворення всіх обміркованих деталей вокальних творів та під час прилюдних виступів. Констатовано, що основу цілеспрямованого формування позитивних видів сценічного хвилювання становить орієнтація школярів на емоційне оцінювання привабливості музичної палітри і образного змісту літературного тексту кожного твору з метою свідомого вибору концертного репертуару, який максимально відповідав би їхнім особистим естетичним уподобанням.

Рассмотрены вопросы изучения разновидностей сценического волнения школьников во время публичных выступлений. Раскрыто содержание экспериментально проверенных инновационных методов и приемов целенаправленного формирования позитивных видов сценического волнения у школьников, а именно: волнение-подъем и волнение в образе. Выделены условия, при которых нивелируется "лишнее" "Я" во время сценического выступления. Отмечено, что целенаправленное достижение желаемого вида сценического волнения у школьников требует уверенности в абсолютной ликвидации "дефицита информации" на основе качественного усвоения текстовых и исполнительских компонентов и успешного преодоления технических трудностей. Даны рекомендации по предотвращению негативного эмоционального воздействия на репетиционный процесс воспроизведения всех обдуманных деталей вокальных произведений и во время публичных выступлений. Констатировано, что основу целенаправленного формирования позитивных видов сценического волнения составляет ориентация школьников на эмоциональные оценки привлекательности музыкальной палитры и образного содержания литературного текста каждого произведения с целью сознательного выбора концертного репертуара, который максимально соответствовал бы их личным эстетическим предпочтениям.

Four types of scenic unrest are shown in the article. The content of experimentally tested innovative methods and techniques of purposeful formation of the positive types of scenic unrest of pupils is revealed.

Висвітлено проблему формування естетичного смаку дітей молодшого шкільного віку. Наведено результати практичного застосування авторської програми занять серед школярів в контексті даної теми.

Мета роботи - проаналізувати театралізовані дійства як засіб соціалізації особистості дитини. Здійснено теоретичний аналіз особливостей соціалізації дитини в театралізованих дійствах.

Висвітлено проблему соціальної адаптації молодших школярів в контексті їх самореалізації. Наголошено на важливості художньої творчої діяльності, зокрема театрального мистецтва, у стимулюванні самореалізації молодшого школяра.

Освещена проблема социальной адаптации младших школьников в контексте их самореализации. Подчеркнута важность художественной творческой деятельности, в том числе театрального искусства, в стимулировании самореализации младших школьников.

The article deals with the problem of social adaptation of younger schoolboys in a context of their self-realization. Importance of art creative activity, including a theatrical art, in stimulation of self-realization of younger schoolboys is underlined.

Проаналізовано досвід педагогів-новаторів 1970 - 1980-х рр. (В. Ф. Шаталова, І. П. Волкова, Є. М. Ільїна, Ш. О. Амонашвілі та ін.) з використання засобів театральної педагогіки для удосконалення педагогічної майстерності. Зауважено, що педагогічна дія - насамперед духовне переживання, завдяки якому відбувається взаємодія, що педагог-актор має одразу стати педагогом-режисером, передавши свої акторські функції учням. На підставі наукової спадщини цих педагогів стверджується, що завдяки засобам театральної педагогіки вчитель може удосконалювати власну педагогічну майстерність, що театральна педагогіка впродовж свого вікового існування виробила й експериментально перевірила систему навчання й виховання, завдяки яким здійснюється дана взаємодія. Резюмовано, що досвід вітчизняних педагогів-новаторів, який став світовим надбанням, набуває ще більшої актуальності нині, коли ведуться пошуки шляхів гуманізації шкільної освіти і виховання.

Проанализирован опыт педагогов-новаторов 1970 - 1980-х гг (В. Ф. Шаталова, И. П. Волкова, Е. Н. Ильина, Ш. А. Амонашвили и др.) по использованию средств театральной педагогики для совершенствования педагогического мастерства. Отмечено, что педагогическое действие - прежде всего духовное переживание, благодаря которому происходит взаимодействие, что педагог-актер должен сразу стать педагогом-режиссером, передав свои актерские функции ученикам. На основании научного наследия этих педагогов утверждается, что благодаря средствам театральной педагогики учитель может совершенствовать собственное педагогическое мастерство, что театральная педагогика на протяжении своего векового существования выработала и экспериментально проверила систему обучения и воспитания, благодаря которым осуществляется такое взаимодействие. Резюмировано, что опыт отечественных педагогов-новаторов, который стал мировым достоянием, приобретает еще большую актуальность сейчас, когда ведутся поиски путей гуманизации школьного образования и воспитания.

The role of facilities of theatrical pedagogic, which form creative personality of teacher, is examined in the article, Analyzed facilities of theatrical pedagogic, which was used in pedagogical activity of teachers-innovators 1970 - 1980 XX of item, for the improvement of pedagogical trade.

Розглянуто найважливіші педагогічні ідеї, концепції, теорії та тенденції розвитку драматичного виховання та освіти, місце в освітній системі Польщі, Чехії та Словаччини. Осмислено національні основи феномену драматичного виховання в контексті західнослов'янської педагогічної думки. Стверджено, що у західнослов'янській педагогічній думці другої половини ХХ - початку ХХІ ст. не існувало єдиної домінуючої концепції драматичного виховання, хоча ті чи інші педагогічні конструкції мали широке розповсюдження і є на сучасному етапі на озброєнні у багатьох вчителів Польщі, Чехії та Словаччини. З'ясовано, що концептуально-теоретичний плюралізм був і залишається характерною рисою педагогічної науки драматичного виховання країн західнослов'янського світу.

Рассмотрены важнейшие педагогические идеи, концепции, теории и тенденции развития драматического воспитания и образования, место в образовательной системе Польши, Чехии и Словакии. Осмыслены национальные основы феномена драматического воспитания в контексте западнославянской педагогической мысли. Утверждено, что в западнославянском педагогическом мнении второй половины ХХ - начала ХХІ ст. не существовало какой-то единственной доминирующей концепции драматического воспитания, хотя те или другие педагогические конструкции имели широкое распространение и являются на современном этапе на вооружении у многих учителей Польши, Чехии и Словакии. Выяснено, что концептуально-теоретический плюрализм был и остается характерной чертой педагогической науки драматического воспитания стран западнославянского мира.

Major pedagogical ideas, conceptions, theories and progress of dramatic education and education trends, place in the educational system of Poland, Czech Republic and Slovakia, are considered. National bases of the phenomenon of dramatic education are intelligent through the prism of pedagogical idea. It is ratified that in pedagogical opinion of the second half of ХХ - beginning of ХХІ of centuries did not exist to some only dominant conception of dramatic education, although those or other pedagogical constructions had wide distribution and many teachers of Poland, Czech Republic and Slovakia have me today on an armament. It is found out that conceptually-theoretical pluralism was and remains the personal touch of pedagogical science of dramatic education of countries of the world.

Обгрунтовано необхідність використання у соціально-педагогічній діяльності театральних методик, висвітлено досвід підготовки майбутніх соціальних працівників до застосування засобів театрального мистецтва у процесі соціалізації дітей та молоді. Описано програму курсу "Соціалізація особистості засобами театрального мистецтва", що вже декілька років апробується у Білоцерківському інституті економіки та управління у процесі підготовки майбутніх соціальних працівників.

Обоснована необходимость использования в социально-педагогической деятельности театральных методик, освещен опыт подготовки будущих социальных работников к применению средств театрального искусства в процессе социализации детей и молодежи. Описана программа курса "Социализация личности средствами театрального искусства", что уже несколько лет апробируется в Белоцерковском институте экономики и управления в процессе подготовки будущих социальных работников.

The necessity of the use in social-pedagogical activity of theatrical methods is grounded; experience of preparation of future social workers is reflected to application of facilities of dramatic art in the process of socialization of children and young people. The program of course is described "Socialization of personality facilities of dramatic art", that already a few years approved in the Belocerkovskom institute of economy and management in the process of preparation of future social workers.

Вперше в історико-педагогічній науці комплексно розглянуто та проаналізовано розвиток шкільної драми в Україні у XVII - XVIII ст. Визначено її роль у навчально-виховному процесі тогочасних освітніх закладів. Розкрито зміст, методи, форми організації шкільної драми у школах України XVII - XVIII ст. Обгрунтовано етапи становлення та розвитку шкільної драми в Україні у XVII - XVIII ст. Виявлено основні періоди та напрями дослідження обраї проблематики. Уточнено зміст понять "шкільна драма" та "шкільний театр". Набуло подальшого розвитку висвітлення проблематики, виявлення особливостей організації та змісту навчання й виховання у цей період.