Обгрунтовано концептуальні основи самореалізації творчого потенціалу старшокласників у науковій гуртках і об'єднаннях гімназій і ліцеїв. Вперше представлено цілісний комплекс педагогічної підтримки професійно-зорієнтованої дослідницької роботи здібних учнів як незамінного чинника самозростання їх творчих сил: стабільне включення дослідницької роботи в освітній процес, виконання гуртківцями замовлень, наявність підготовленого керівника - компетентного вчителя-дослідника, оволодіння необхідними методами, цінностями творчого дослідництва і творчої комунікації, забезпечення неперервності шкільної та вузівської освіти здібної і обдарованої молоді, педагогічна діагностика процесу їх самореалізації. Експериментально доведено оптимальність запропонованих моделей і технологій педагогічного супроводження творчої самореалізації учнів.

Досліджено актуальну проблему формування творчої особистості школяра. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено ефективність технології впровадження в навчальний процес дидактичної системи навчально-дослідницьких завдань з метою успішного формування навчально-дослідницьких умінь старшокласників. Встановлено, що процес їх формування забезпечується поєднанням у навчальному процесі різноманітних форм і методів самостійної роботи учнів, методичною підготовкою вчителя до організації навчально-дослідницької діяльності школярів. Обгрунтовано форми та методи організації навчально-дослідницької діяльності старшокласників, розроблено програму семінару-практикуму для вчителів "Учитель - організатор навчально-дослідницької діяльності школярів".

Висвітлено проблему підготовки учнів до науково-дослідної діяльності. Наголошено, що підготовку учнів необхідно здійснювати упродовж усього процесу навчання, починаючи з молодших класів, шляхом комплексного використання методів, завдань, форм уроків, спрямованих на активізацію пізнавальної діяльності учнів. Наведено приклади таких форм уроків, методів, завдань.

Освещена проблема подготовки учеников к научно-исследовательской деятельности. Подчеркнуто, что подготовку учеников к научно-исследовательской деятельности необходимо начинать с младших классов и продолжать при дальнейшем обучении путем комплексного использования методов, заданий, форм уроков направленных на активизацию познавательной деятельности учеников. Приведены примеры таких форм уроков, методов, заданий.

The article is devoted to a problem of opening-up of the schoolboys to research activity. Is detected what to start to prepare the schoolboys for research activity it is necessary from low classes and to prolong at further training, by complex(integrated) usage of methods, tasks, forms(shapes) of lessons directional on activating of cognitive activity of the schoolboys. The examples of such forms(shapes) of lessons, methods, tasks are adduced.

Класифіковано дослідницькі задачі з фізики за їх дидактичними цілями у відповідності до методів наукового пізнання.

Классифицированы физические исследовательские задачи по их дидактическим целям в соответствии с методами научного познания.

The author suggests the classification of study tasks in physic taking into account their didactic aims and methods of scientific perception and substantiates the necessity of this classification.

Розкрито суть поняття наукової школи (НШ), її ознаки, визначено типи. Наведено загальну характеристику науково-педагогічної школи, виявлено основні ознаки її існування. Розглянуто історію становлення НШ в організації студентської науки, проаналізовано внесок М.І.Пирогова, В.Б.Антоновича, В.І.Вернадського у розвиток студентської наукової діяльності. Запропоновано методику організації дослідницької діяльності учнів. Розкрито суть поняття творчості, визначено умови розвитку творчого потенціалу особистості.

Раскрыты содержание понятия научной школы (НШ), ее признаки, определены типы. Приведена общая характеристика научно-педагогической школы, выявлены основные признаки ее существования. Рассмотрена история становления НШ в организации студенческой науки, проанализирован вклад М.И.Пирогова, В.Б.Антоновича, В.И.Вернадского в развитие студенческой научной деятельности. Предложена методика организации исследовательской деятельности учеников. Раскрыто содержание понятия творчества, определены условия развития творческого потенциала личности.

Описано роботу щорічної конференції "Юність науки", яку проводять в м.Обнінську з метою залучення школярів до творчої, пізнавальної діяльності, підвищення їх інтелектуального рівня. Проаналізовано деякі підсумки конференції.

Освещена работа ежегодной конференции "Юность науки", проводимой в Обнинске с целью привлечения школьников к творческой, познавательной деятельности, повышения их интеллектуального уровня. Проанализированы некоторые итоги конференции.

The paper describes the annual conference "Youth of Science" held in Obninsk. The aim of the conferenceis to attract pupils to the creative cognitive activities and to raise their intellectual level. Some results of theconference are analysed.

На підставі аналізу психолого-педагогічних досліджень та практичної діяльності вчителів визначено дидактичні умови розвитку дослідницьких здібностей учнів під час навчання фізики у Малій академії наук (МАН). Запропоновано методику розвитку дослідницьких здібностей учнів у процесі навчання фізики - методику динамічного моделювання (МДМ). Розроблено та класифіковано складові МДМ, на яких базується фізична задача. Уточнено та поглиблено поняття дослідницької задачі як універсальної складової завдання будь-якого рівня. Висвітлено етап перетворення навчальної задачі у дослідницьку, а також дослідницької - у творчу. Зауважено, що МДМ передбачає застосування дослідницьких ланцюжків І рівня для вивчення фізичних теорій, дослідницьких ланцюжків II рівня - для перетворення навчальних задач на дослідницькі. У дослідницьких ланцюжках IIІ (вищого) рівня є доцільним затосування МДМ для розв'язування та складання творчих задач. Розроблено навчальні програми, які відповідають цілям системи "Школа - МАН".

Розглянуто проблеми формування творчої особистості гімназиста у процесі пошуково-дослідницької діяльності. Здійснено ретроспективний аналіз понять "творчість" і "творча особистість" та систематизовано сучасні наукові уявлення щодо категорії "формування творчої особистості учня". Обгрунтовано зміст, форми та методи пошуково-дослідницької діяльності гімназистів залежно від закономірностей їх вікового розвитку. Теоретично визначено науково-методичні й організаційно-технологічні умови формування творчої особистості гімназиста у процесі пошуково-дослідницької діяльності. Доведено позитивний вплив застосування експериментальної навчальної моделі на підвищення ефективності формування творчої особистості гімназиста у пошуково-дослідницькій діяльності.

Проаналізовано діяльність шкільних наукових товариств м. Херсон, міського наукового товариства школярів "Пошук", Херсонського обласного територіального відділення Малої академії наук. Розглянуто й охарактеризовано практичну діяльність наукових товариств Херсонської області. Оцінено ефективність існуючої системи діяльності Малої академії наук України в Херсонській області. Обгрунтовано умови підвищення ефективності соціалізуючого впливу позашкільної освіти.

Акцентовано увагу на проблемах формування культури мислення учнів шляхом проведення наукової, експериментально-дослідницької роботи у Рівненській Малій академії наук. Розкрито систему підготовки молоді до інноваційної діяльності. Названо наукові установи, на базі яких працює МАН.

Розглянуто досвід практичної діяльності Сумського територіального відділення Малої академії наук України у формуванні та розвитку творчої активності та креативної культури обдарованої учнівської молоді засобами навчально-творчої та пошуково-дослідницької діяльності. Окреслено основні завдання стосовно забезпечення дієвої соціально-педагогічної моделі територіального відділення й охарактеризовано організаційно-технологічні умови, напрями та форми його освітньо-розвивальної діяльності. Визначено основні критерії оцінювання ефективності діяльності МАН як функціонального комплексу для розвитку креативних та інноваційних здібностей учнівської молоді. Висвітлено актуальні питання щодо поліпшення системи роботи МАН України та використання у її діяльності прогресивних європейських методик.

З'ясовано специфіку проблем виховання творчої особистості у позашкільному закладі, пріоритетною формою якого є МАН України. Висвітлено науково-методичне забезпечення виховання творчої активності учнів засобами науково-дослідної діяльності. Наголошено на спрямованості виховної діяльності МАН на плекання лідера як майбутнього організатора науки, техніки, культури. Розглянуто фактори, що стимулюють ефективність науково-дослідницької роботи учнів. Розкрито зміст форм пошуку, розвитку та підтримки обдарованої молоді, здатної до наукової творчості.

Досліджено проблеми організації науково-дослідної діяльності старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах. Здійснено аналіз сучасних філософських, психологічних і педагогічних наукових праць з даного питання. Досліджено основні концептуальні положення теорії діяльності, організації й управління. Розроблено модель організації науково-дослідної діяльності старшокласників у загальноосвітньому навчальному закладі. Обгрунтовано етапи та способи організації такої діяльності та доведено їх ефективність.

Досліджено теоретичні засади проблеми формування культури мислення старшокласників у процесі дослідницької діяльності. Розкрито суть і зміст структурних компонентів даної культури. Обгрунтовано й експериментально перевірено дидактичні засади формування культури мислення, визначено принципи й умови впровадження дослідницької діяльності учнів до навчально-виховного процесу. Установлено чотири групи критеріїв сформованості культури мислення старшокласників, які відповідають певним структурним компонентам процесу особистісного розвитку учнів, а саме: логічному, особистісно-мотиваційному, емоційно-ціннісному, мовленнєвому. Розроблено та впроваджено комплекс навчально-методичного забезпечення формування культури мислення старшокласників, ефективність якого підтверджено результатами педагогічного експерименту.

Окреслено основні лінії роботи практичного психолога зі слухачами Малої академії наук учнівської молоді. Проведено дослідження на базі психологічної секції Рівненської Малої академії наук. Виокремлено дві лінії роботи: співпраця з учнями, що працюють у секціях загальноосвітніх наук (географічні, біологічні, краєзнавчі секції) та робота із членами психологічної секції. Зазначено, що первинною лінією роботи є ознайомлення старшокласників із основами психологічних знань: сутністю психіки, її структурою, особливостями розвитку діяльності й особистості людини, віковими та гендерними аспектами функціонування психіки. Проаналізовано, що учні успішно можуть виконувати розробку цілого ряду наукових проблем у сфері психологічної науки.

Очерчены основные линии работы практического психолога со слушателями Малой академии наук учащейся молодежи. Проведено исследование на базе психологической секции Ровенской Малой академии наук. Определены две линии работы: сотрудничество с участниками, которые работают в секциях общеобразовательных наук (географические, биологические, краеведческие секции), а также работа с членами психологической секции. Обращено внимание на то, что первичной линией работы является знакомство старшеклассников с основами психологических знаний: сущностью психики, ее структурой, особенностями развития деятельности и личности человека, возрастными и гендерными аспектами функционирования психики. Проанализировано, что учащиеся успешно могут выполнять разработку целого ряда научных проблем в сфере психологической науки.

Розглянуто положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, яке передбачає структуру її організації та визначення рівнів: всеукраїнського, регіонального, рівня окремого навчального закладу. Розкрито сутність науково-дослідної роботи закладу освіти. Окреслено послідовність виконання експериментальної роботи в закладі освіти та алгоритми етапування науково-дослідної діяльності. Перераховано необхідні матеріали, потрібні для організації і проведення експериментальної та науково-дослідної роботи. Висвітлено досвід організації експериментально-дослідної роботи в закладах освіти Одеської області, науково-методичної діяльності Одеського обласного інституту удосконалення вчителів щодо її супроводу.

Розкрито деякі аспекти підготовки і перепідготовки педагогів до організації праці учнів на наукових засадах у системі педагогічних курсів, що функціонували в Україні у I половині 1920-х рр. Наведено ретроспективний огляд окремих нормативних документів і учбових матеріалів з досліджуваної проблеми. У контексті готовності вчителя до забезпечення умов організації праці учнів на наукових засадах акцентовано увагу на вимогах до особистості педагога професійної та загальноосвітньої школи 1920-х рр.

Раскрыты некоторые аспекты подготовки и переподготовки педагогов к организации труда учащихся на научных основах в системе педагогических курсов, функционировавших в Украине в I половине 1920-х гг. Приведен ретроспективный обзор отдельных нормативных документов и учебных материалов по исследуемой проблеме. В контексте готовности учителя к обеспечению условий организации труда учащихся на научных основах акцентировано внимание на требованиях к личности педагога профессиональной и общеобразовательной школы 1920-х гг.

The article deals with the analysis of the problem of teacher training and retraining on Teacher Training Courses in Ukraine in the 20th years of the XX century. The author analyses certain normative documents and training aids of the given period. The main teacher professional competence components are characterized in the context of studentsТ and pupils' scientific labor management. The article deals with the analysis of the problem of teacher training and retraining on Teacher Training Courses as a psychological and pedagogical problem.

Проаналізовано стан дослідження проблеми формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької діяльності в Малій академії наук (МАН) України у педагогічній теорії та практиці. Досліджено процес становлення та розвитку МАН України як навчально-виховної системи. Розроблено критерії оцінювання та здійснено перевірку ефективності сучасної соціально-педагогічної моделі МАН України як комплексу організаційно-педагогічних умов для формування творчих здібностей старшокласників у процесі дослідницької діяльності. Розроблено й експериментально перевірено методику такого формування. Окреслено стратегію розвитку навчально-виховної системи "Мала академія наук України" на державному, регіональному та процесуальному рівнях. Обгрунтовано необхідність переорієнтації освітнього середовища МАН України з навчальної мети на виховну та навчально-розвивальну.

Визначено соціально-педагогічні аспекти пошуково-дослідницької діяльності. Розглянуто групи базових вмінь та навичок (інтелектуальні, практичні, навички самоорганізації та самоконтролю), сформованих під час дослідницької роботи. На основі моніторингу навчально-виховної діяльності Малої академії наук України(МАН) визначено функції пошуково-дослідницької діяльності, що забезпечують розвиток творчих здібностей. Запропоновано авторську методику формування творчих здібностей старшокласників у процесі пошуково-дослідницької роботи як складової системи навчально-виховної роботи, яку апробовано протягом 2003 - 2006 рр. в Сумському територіальному відділенні МАН. Охарактеризовано складові структури методики науково-методична розробка методики, реалізація методики, система роботи з розвитку творчих здібностей. Обгрунтовано думку, що організація навчально-виховної роботи територіального відділення МАН має здійснюватися з урахуванням її переорієнтації з навчальної на навчально-розвивальну мету, що залежить, зокрема, від якості розробки програмних та науково-методичних матеріалів. Висвітлено основні етапи здійснення орієнтації виховного процесу на розвиток творчих здібностей.

Актуалізовано проблему визначення й наукового обгрунтування ефективних педагогічних умов виховання інтересу учнів до науково-дослідницької роботи. Охарактеризовано чинники, які спричиняють поглиблене вивчення цієї проблеми, а саме: діючий підхід до визначення вікових особливостей учнів - членів МАН України; термін перебування членів наукових секцій, наукових товариств на першому початковому рівні навчання, що не сприяє глибокому вивченню їх інтересів; відсутність умов для запровадження принципів випереджальної методики виховання інтересу до дослідницької роботи та наступності у розвитку дослідницьких умінь юних здобувачів. Розкрито проблему виховання в учнів інтересу до знань взагалі, і зокрема до додаткових знань, які вони можуть здобути за межами навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи чи шкільних підручників. Висвітлено результати опитування учасників ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт членів МАН з вивчення їх інтересів щодо різних форм пошукової, дослідницької роботи, які засвідчили про серйозні недоліки в організації навчально-виховної роботи з учнями та вивчення їх інтересів до наукового дослідження. Рекомендовано ряд педагогічних умов, які можуть бути використані педагогічними колективами під час побудови шляху особистісного становлення, прояву творчих здібностей, уподобань і формування певних якостей характеру юних дослідників.