Исследован процесс становления и развития философии воспитания Западной цивилизации, сформировавшейся в XVIII веке. Изучена педагогическая интерпретация философской антропологии английских, французских и немецких просветителей. Рассмотрены аксиологические, методологические и герменевтические аспекты их философско-педагогических концепций. Определены статус, предназначение и функции философии воспитания. Освещены социально-исторические особенности исследуемого периода и характер педагогических традиций Западной цивилизации в эпоху Просвещения.

Розглянуто методологічні засади розвитку систем неперервної освіти в країнах Східної Європи, особливості їх становлення та розвитку у другій половині XX ст. Охарактеризовано специфічні внутрішні національні, зовнішні загальноєвропейські та світові чинники, що зумовили формування концепції неперервної освіти в цих країнах. Висвітлено тенденції розвитку неперервної освіти та можливі шляхи творчого використання прогресивних ідей зарубіжного досвіду та проаналізовано основні напрями розвитку неперервної освіти в Україні.

Рассмотрены методологические принципы развития систем беспрерывного образования в странах Восточной Европы, особенности их становления и развития во второй половине XX в. Охарактеризованы специфические внутренние национальные, внешние общеевропейские и мировые факторы, которые обусловили формирование концепции беспрерывного образования в этих странах. Освещены тенденции развития беспрерывного образования и возможные пути творческого использования прогрессивных идей зарубежного опыта и проанализированы основные направления развития беспрерывного образования в Украине.

Проаналізовано значення шкільної риторики в Україні в першій половині XVIII ст., єзуїтське шкільництво як чинник національно-культурного розвитку в польській історіографії ХІХ - ХХ ст. Висвітлено проблеми розвитку "національної моделі" університетської освіти в Західній Європі та Росії в ХІХ ст. Розглянуто питання корпоративності та етнічної ідентичності Казанського імператорського університету, заснування Київського і Харківського університетів в ХІХ ст.

Проанализированы значение школьной риторики в Украине в первой половине XVIII ст., езуитское школьное образование как фактор национально-культурного развития в польской историографии ХІХ - ХХ ст. Освещены проблемы развития "национальной модели" университетского образования в Западной Европе и России в ХІХ ст. Рассмотрены вопросы корпоративности и этнической идентичности Казанского императорского университета, учреждений Киевского и Харьковского университетов в ХІХ ст.

Освещены проблемы развития опыта классического образования в Европе в XVIII - ХХ вв. Изучен исторический опыт, теория и практика классического гуманитарного образования в различных образовательных институтах Европы. Проанализировано содержание зарубежных учебников по всемирной истории, мифологии, культуре, искусству, методике преподавания дисциплин исторического цикла, изданные в России в XVIII - ХХ вв. Рассмотрен современный опыт обучения в классических гимназиях и лицеях в ХХ в. в ведущих европейских странах и показаны возможности внедрения лучших идей и традиций, практического опыта, методических приемов и результатов в систему современного отечественного гуманитарного образования и воспитания.

Розглянуто проблему функціонування одного із найвідоміших напрямів реформаторської педагогіки "нового виховання" на основі аналізу вітчизняних та зарубіжних джерел. Проаналізовано його вплив на розвиток зарубіжної педагогіки першої половини ХХ ст., становлення вітчизняної педагогічної науки та практики досліджуваного періоду.

Рассмотрены проблемы функционирования одного из самых известных направлений реформаторской педагогики "нового воспитания" на основе анализа отечественных и зарубежных источников. Проанализировано его влияние на развитие зарубежной педагогики первой половины ХХ века, становление отечественной педагогической науки и практики исследуемого периода.

Висвітлено проблеми формування та розвитку національної системи освіти на засадах гуманістичної філософії та європейської парадигми освіти. Розглянуто можливості фізичного, психічного та соціального розвитку особистості. Проаналізовано психолого-педагогічні аспекти інтерактивного фактора у формуванні здоров'я людини. Увагу приділено питанням валеології як комплексної науки, що об'єднує знання з філософії, педагогіки, психології, біології, гігієни, профілактичної та клінічної медицини, фізичної культури та спорту.

Освещены проблемы формирования и развития национальной системы образования на основе гуманистической философии и европейской парадигмы образования. Рассмотрены возможности физического, психического и социального развития личности. Проанализированы психолого-педагогические аспекты интерактивного фактора в формировании здоровья человека. Уделено внимание вопросам валеологии как комплексной науки, объединяющей знания по философии, педагогике, психологии, биологии, гигиене, профилактической и клинической медицине, физической культуре и спорте.

Зроблено спробу цілісного дослідження процесу розвитку педагогіки "нового виховання", розкрито соціально-економічні та педагогічні передумови виникнення цього педагогічного напрямку. Визначено етапи розвитку теорії та практики "нового виховання", виявлено тенденції в організації навчально-виховного процесу "новими школами" у європейських країнах. Обгрунтовано вплив ідей зазначеного виховання на розвиток вітчизняної педагогіки у досліджуваний період. З'ясовано шляхи використання позитивного досвіду організації навчально-виховного процесу у "нових школах" за умов реформування шкільної системи.

Здійснено історико-педагогічний аналіз досвіду східних слов'ян у формуванні картини світу як цілісної емпіричної системи. Обгрунтовано проблему взаємодії людського суспільства й природи, що є однією із найактуальніших проблем сучасності, успішне розв'язання якої залежить від рівня екологічної культури людини, формування цілісного світогляду. Процес формування картини світу у дітей східних слов'ян розглянуто як сукупність педагогічних знань, умінь та навичок у підготовці молодших поколінь до гармонійного співіснування з природним середовищем.

Здійснено порівняльний аналіз освітньої політики, шкільних систем, законодавства у Галичині та розвинутих державах Західної Європи. Виявлено спільні для цих країн найважливіші тенденції, характерні особливості процесу становлення та розвитку народного шкільництва в досліджуваний період. Проаналізовано діяльність початкових і середніх навчальних закладів країн Західної Європи. Відтворено найважливіші особливості генезису змісту освіти, форм, принципів, методів і засобів навчання у європейських загальноосвітніх школах та їх вплив на організацію навчального процесу у вітчизняній школі досліджуваного періоду. Розкрито специфіку фахової підготовки вчителів у вітчизняних та зарубіжних педагогічних закладах. Введено до наукового обігу важливі маловідомі джерела та факти.

Висвітлено особливості становлення та розвитку питань духовно-морального виховання дітей у світовій і вітчизняній педагогічній думці. Проаналізовано ідеї духовно-морального виховання дітей у філософській і педагогічній спадщині Ф. Аквінського, Ф. Петрарки, Н. Макіавеллі, Ж.-Ж. Русо, В. Біблера, Д. Шостака, С. Гессена, І. Огієнка, К. Ушинського. Увагу приділено правовому регулюванню даних питань в Україні та світі за сучасних умов.

Висвітлено питання історії педагогіки зарубіжних країн. Розглянуто концепції генези виховання. Розкрито особливості виховання у первісному суспільстві та країнах Стародавнього Сходу. Проаналізовано погляди давньогрецьких філософів, зокрема, на Демокріта, Сократа, Платона, Аристотеля на проблеми виховання. Показано вплив Візантії та арабських завоювань на європейську освіту в епоху Середньовіччя. Охарактеризовано педагогічні ідеї М. Ф. Квінтіліана, Я.-А. Коменського, Й.-Г. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо, Й.-Ф. Гербарта. Подано інформацію про теоретичну та практичну освітню діяльність Р. Оуена. Увагу приділено особливостям утопічної педагогіки першої половини XIX ст., теорії розумового обдарування, проблемам розвитку педагогічної теорії й освіти в Росії на початку XX ст.

Зазначено, що на сучасному етапі розвитку вітчизняної педагогічної освіти існує настійна потреба у пошуках шляхів освоєння кращих, новаторських зразків як вітчизняного, так і зарубіжного досвіду. Порівняно головні засади концепцій особистості вчителя у педагогічних системах двох видатних педагогів сучасності - В. Сухомлинського і К. Денека.

Розкрито історичні передумови виникнення європейської системи освіти, становлення європейської філософії освіти. Проаналізовано особливості самореалізації особистості, котра визначається як суб'єкт власного творчого процесу. Окреслено вплив європейської системи освіти на становлення особистості, визначено сутність і можливі механізми самореалізації особистості.

Відтворено духовно-моральну парадигму освіти VI - початку IX ст. як сукупність методологічно-теоретичних підходів, принципів, цінностей, технологій у творчій спадщині ранньохристиянських педагогів Західної Європи. Показано вплив на вдосконалення навчально-виховного потенціалу сучасної середньої та вищої школи західного зразка, на процес формування християнських духовних цінностей у Європі аналізуючи вітчизняну та зарубіжну спадщину, відомості сучасників про педагогічну та громадську діяльність фундаторів парадигми раннього Середньовіччя - Маціана Капелли, Северина Боеція, Флавія Кассіодора, Григорія Великого, Ісидора Севільського Алкуїна Йоркського та ін. Викладено навчально-виховне спрямування риторики та піїтики в духовно-моральній парадигмі освіти єпископальних шкіл.

Розкрито основні тенденції в освітній системі країн Західної Європи та США кінця ХIХ - початку ХХ ст., окреслено передумови виникнення нововведень та деталізовано основні зміни в шкільній освіті, вихованні та дидактиці.

Проаналізовано методологічні засади початкової освіти дітей акторів мандрівних театрів (зокрема, театру жонглерів) Європи доби середньовіччя. Визначено співвідношення загальноосвітнього та професійно-мистецького компонентів у навчально-виховному процесі. Розглянуто методи професійного навчання, визначено соціальні функції менестрелів, висвітлено їх педагогічно-театральну діяльність.

Проанализированы методологические основы начального образования детей актеров бродячих театров (в частности, театра жонглеров) Европы в эпоху средневековья. Определено соотношение общеобразовательного и профессионально-художественного компонентов в учебно-воспитательном процессе. Рассмотрены методы профессоионального обучения, определены социальные функции менестрелов, освещена их педагогическая и театральная деятельность.

In the article the author analyses methodological bases of actors' children's education of troubadour theatres of Europe in the Middle Ages. The correlation between the public educational and professional artistic components in the educational process is also given here. The author has a goal to show the preference of such methods among the actors of that period and to characterize values that are actual even on the modern stage of education genesis.

Установлено, що за умов розгортання глобалізаційних процесів актуалізується проблема якісних показників людського капіталу, що обумовлює необхідність ранньої соціалізації особистості. Досліджено і проаналізовано педагогічну концепцію Я. Корчака. Відзначено вагомий внесок А. С. Макаренка в теорію і практику самоврядування в закладах інтернативного типу. Виявлено, що у виховних системах Я. Корчака та В. Сухомлинського є ціла низка співзвучностей відносно забезпечення здоров'я дитини й умов його збереження, необхідності створення атмосфери любові та захищеності дитини в колективі, важливості співпраці й довіри між вихователем і вихованцем, ролі самопізнання та самовиховання як передумови успішного самовдосконалення, самоствердження особистості.

Установлено, что в условиях развития глобализационных процессов актуализируется проблема качественных показателей человеческого капитала, это приводит к необходимости ранней социализации личности. Исследована и проанализирована педагогическая концепция Я. Корчака. Отмечен значительный вклад А. С. Макаренко в теорию и практику самоуправления в учреждениях интернативного типа. Определено, что в воспитательных системах Я. Корчака и В. Сухомлинского имеется целый ряд созвучностей относительно обеспечения здоровья ребенка и условий его сохранения, необходимости создания атмосферы любви и защищенности ребенка в коллективе, важности сотрудничества и доверия между воспитателем и воспитанником, роли самопознания и самовоспитания как условия успешного самоусовершенствования, самоутверждения личности.

Висвітлено проблему сутності та змісту педагогічної майстерності майбутнього вчителя у поглядах представників західноєвропейської педагогічної думки кінця XVI - XVII ст. Визначено прогресивні підходи до формування педагогічної майстерності у практиці підготовки вчителя у кращих європейських ВНЗ.

Освещена проблема сущности и содержания педагогического мастерства будущего учителя во взглядах представителей западноевропейской педагогической мысли конца XVI - XVII ст. Определены педагогические подходы к формированию педагогического мастерства в практике подготовки учителя лучшими европейскими учебными заведениями.

The article deals with the problem of essence and the maintenance of pedagogical skill of the future teacher in sights of representatives of the West-European pedagogical idea of end XVI-XVII centuries. Pedagogical approaches to formation of pedagogical skill in practice of preparation of the teacher by the best European educational institutions are determined.

Проаналізовано педагогічні ідеї першого європейського енциклопедиста І. Севільського, творчість якого демонструє особливий тип мислення ученого та світоглядні засади середньовічної науки та нову педагогічну модель. Розглянуто основні положення релігійно-станової освіти, серед яких: поєднання теорії з практикою, розроблена ним система засвоєння матеріалу, теорія виховання правителя. Підкреслено, що витоки сучасного тьюторства виходять із педагогіки наставництва раннього середньовіччя, коли пропонувалась модель необхідного рівня знань і модель поведінки в навчанні та суспільстві, самостійне опанування якої вихованцем відбувалось без примусу й авторитарних методів виховання, залишаючись в той же час ієрархічно-теократичною по своїй суті.

Проанализированы педагогические идеи первого европейского энциклопедиста И. Севильского, творчество которого демонстрирует особый тип мышления ученого и мировоззренческие основы средневековой науки, педагогическую модель воспитания. Рассмотрены основные положения религиозно-сословного образования, среди которых: сочетание теории с практикой, разработанная им система усвоения материала, теория воспитания правителя. Подчеркнуто, что истоки современного тьютерства выходят из педагогики наставничества раннего средневековья, когда предлагалась модель необходимого уровня знаний и модель поведения в обучении и обществе, самостоятельное овладение которой воспитанником происходило без принуждения и авторитарных методов воспитания, оставаясь в то же время, иерархически-теократической по своему существу.

Paper acquaints with education system of the prominent man of science Isidorus Hispales, and with the content of renovation education of Hispales proto-university in VI - VIII centuries, its place in education evolution of Western Europe.

Виявлено закономірності становлення і перебігу педагогічної освіти в європейському освітньому просторі для визначення стратегії її подальшого розвитку в Україні. Зроблено висновок, що професійна освіта зарубіжних країн ХХ ст. була максимально наближена до потреб суспільства і це вимагало неодноразового її реформування. Наголошено, що директиви урядів зарубіжних країн спрямовувалися на покращання результативності педагогічної праці, це вимагало формування особистості вчителя-спеціаліста високої кваліфікації.