Рассмотрена роль культуры в жизни общества и личности. Детально проанализированы вопросы развития культуры и ее основные достижения в период первобытнообщинного строя, эпоху Древнего Востока, Античного мира, Средневековья, Возрождения и Реформации. Охарактеризовано формирование европейской культуры Нового времени (XVII - XVIII вв.). Значительное внимание уделено истории украинской культуры, в частности, после монголо-татарского нашествия, в условиях национально-освободительного движения (XVI - XVIII вв.), а также достижениям, проблемам и перспективам культуры современной Украины.

Дисертацію присвячено грунтовному аналізу процесу відтворення генераційної цілісності духовної культури та його управлінському аспекту. На основі інтегративного підходу здійснено комплексно-системний аналіз механізму функціонування цього процесу. Особливу увагу приділено проблемам розвитку духовної культури в сучасний період та виокремленню основних теоретико-методологічних засад державного управління культурою за умов становлення української державності.

Робота присвячена комплексному аналізу механізму функціонування генези духовної культури як суспільного феномена. Здійснено поділ видів спадкоємності в духовній культурі, визначені та проаналізовані її форми та засоби. Особлива увага приділяється проблемам розвитку духовної культури в сучасний період. Виокремлюються основні теоретико-методологічні засади державного управління культурою в умовах становлення української державності. Проаналізовано діяльність деяких основних державних інститутів та органів в Україні, метою яких має бути розробка та реалізація державної культурної політики - Міністерства культури та мистецтв України, Міністерства освіти України, Державного комітету інформаційної політики України тощо. Підкреслюється, що культурна спадщина визначається як своєрідна сукупність засобів спадкоємності, що сприяють безпосередньому спілкуванню людини з надбаннями культури, накопиченими протягом всього існування людства.

З переходом до інформаційного суспільства змінюється тип методологічної свідомості науки: місце модернізму займає постмодерна методологія, яка органічно поєднує природничо-наукове і гуманітарне знання, фундаментальні та прикладні його галузі, а також різні типи культур. Найбільш ефективними на сьогодні моделями дослідження глобальних, регіональних та локальних негативних проблем людства, частина яких виникла внаслідок науково-технічного розвитку, вважаються синергетичні стохастичні моделі, для побудови яких застосовується арсенал сучасних фундаментальних і прикладних математичних теорій. Постнекласична наука все тісніше взаємодіє з іншими формами знання і соціальною практикою, наукова система все більше відчуває вплив інших соціальних систем, інтра- та екстрасоціального середовища.

Досліджено феномен кризи культури. За допомогою соціально-філософського аналізу концепцій кризи культури Е.Дюркгейма та П.Сорокіна розкрито поняття кризи культури як закономірного стану культурної трансформації, який характеризує перехід культури у нову якість. Однією з основних причин кризи культури визначено "культурне відставання", коли елементи духовної культури не встигають пристосуватися до інтенсивних змін матеріальних умов культурного існування. Доведено, що результатом є процес руйнування цілісності культури, який отримав назву "аномія". Відзначено, що одним з вирішальних чинників подолання особистістю наслідків кризових ситуацій культурного буття стають нові форми соціальної солідарності особистостей.

Проаналізовано онтологічні фактори і логічні механізми становлення та подальшої динаміки культурної історії. Істотно об'єктивізовано та підвищено прогностичні можливості вивчення культурно-історичного процесу. Обгрунтовано основні положення авторської концепції культурогенезу, окреслено її теоретико-методологічні альтернативи. Визначено найбільш перспективні шляхи дослідження даного феномену, визначальні фактори та логічні тенденції культурно-історичного процесу як органічного продовження еволюції форм буття. Запропоновано критеріальну призму виявленої логіки історії. На підставі теоретико-методологічної моделі культурогенезу з метою конструктивного розгляду критичного стану сучасної культури вироблено адекватні засоби логіко-історичного прогнозування та подолання культурної кризи.

Наведено текст доповіді, виголошеної на Другій Всеукраїнській сходознавчій конференції, яка відбулася в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" у квітні 2000 р. Окреслено деякі напрямки можливих компаративних досліджень генетичних і гомологічних паралелей на рівні архетипів і міфологем давньоіндійської та кельтської культур. Зіставлення даних окраїнних ареалів Євразії - ведичного та кельто-італійського, де збереглося багато культурних архаїзмів, дало можливість цілісно реконструювати первісні світоглядні уявлення індоєвропейців.

Проаналізовано "природу" об'єктивних законів, зокрема, процедури виміру та існування законів, освіту як чинник трансляції, а мову як форму онтологізації законів. Визначено детерменістську структуру закономірного світу, місце закону в структурі наукового пізнання. Запропоновано метод класифікації у пізнанні.

Розглянуто питання специфіки та перспектив соціокультурного розвитку Росії у концепціях "західників", народників, ранніх слов'янофілів.

Визначено сутність інновацій, зміст і механізми інноваційного розвитку. Охарактеризовано інноваційний потенціал і його структуру, інноваційну культуру та її функції. Оцінено інноваційний потенціал Росії, проаналізовано проблеми її інноваційного розвитку. Визначено важливість інноваційної культури як особливої форми людської культури для розвитку суспільного життя й економіки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*327.01 + Ч111.16

Рубрики:

Соціальна філософія

Структура ( морфологія ) та динаміка культури. Взаємозв'язок різних культур. Розвиток. Зміни. Глобалізація

Шифр НБУВ: Ж70616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено погляди Ю.М.Лотмана та О.М.Панченка на сенс культури.

Проаналізовано розвиток культури за останнє десятиріччя. Розглянуто проблеми сучасного стану культурологічної діяльності в українському суспільстві, визначено роль і місце української культури у світовій культурі та загальнолюдській цивілізації.

На основании культуроведческого анализа произведений в областях архитектуры, скульптуры, живописи, литературы, музыки представлен тоталитарный миф искусства ХХ ст., проанализированы его социальные корни. Приведены мифологемы и ритуалы древности, освещающие представления о мире. Рассмотрены вопросы мифологемы вождя и слова, символики тоталитаризма, диалектики героя тоталитарной культуры и искусства.

Простежено генезу музично-теоретичної думки в Україні XVII ст. Проаналізовано особливості використання традицій та новаторства у творчості українських композиторів ХХ ст. Висвітлено роль освітньої традиції та оточення у формуванні особистості Г.Хоткевича - прозаїка, драматурга, критика, літературо- та мистецтвознавця, композитора, скрипаля та бандуриста, хормейстера, диригента, актора, режисера, етнографа, історика, педагога. У контексті кобзарських традицій України та діаспори розглянуто ансамблевий вид виконавства на бандурі. Охарактеризовано фольклорний ансамбль як історичний і сучасний феномен, а також загальну та професійну культуру як чинники формування національної гуманітарно-технічної еліти.

Прослежен генезис музыкально-теоретической мысли на Украине XVII ст. Проанализированы особенности использования традиций и новаторства в творчестве украинских композиторов ХХ ст. Освещена роль образовательной традиции и окружения в формировании личности Г.Хоткевича - прозаика, драматурга, критика, литературо- и искусствоведа, композитора, скрипача и бандуриста, хормейстера, дирижера, актера, режиссера, этнографа, историка, педагога. В контексте кобзарских традиций Украины и диаспоры рассмотрен ансамблевый вид исполнения на бандуре. Охарактеризованы фольклорный ансамбль как исторический и современный феномен, а также общая и профессиональная культура как факторы формирования национальной гуманитарно-технической элиты.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*671 + Ч111.16

Рубрики:

Соціальна філософія

Структура ( морфологія ) та динаміка культури. Взаємозв'язок різних культур. Розвиток. Зміни. Глобалізація

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т.с + Ч111.16

Рубрики:

Історія.Історичні науки - Методика і техніка історичного дослідження

Структура ( морфологія ) та динаміка культури. Взаємозв'язок різних культур. Розвиток. Зміни. Глобалізація

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив світових ідеологічних глобалізаційних процесів на соціальний, економічний і духовний розвиток українського народу. Визначено причини виникнення та впровадження "культурної революції" в Україні у XX - на початку XXI ст., показано вплив марксистського вчення, фашистської ідеології та сучасної критичної теорії на формування досліджуваного соціального явища. Проаналізовано особливості утворення нової культури "звільнення" у США та цивілізованих країнах Західної Європи й охарактеризовано основні засоби її впровадження - зміни в освітній системі, розповсюдження "порядку культурного усуспільнення" як засобу руйнування приватної власності, обмеження національного суверенітету, впровадження хибних духовних цінностей і пропаганди насильства у суспільстві. Досліджено процес формування споживацької свідомості.

Исследовано влияние мировых идеологических глобализационных процессов на социальное, экономическое и духовное развитие украинского народа. Определены причины возникновения и распространения "культурной революции" в Украине в XX - начале XX вв., показано влияние марксистского учения, фашистской идеологии и современной критической теории на формирование исследованного социального явления. Проанализированы особенности создания новой культуры "освобождения" в США и цивилизированных странах Западной Европы и охарактеризованы основные средства ее внедрения - изменения в образовательной системе, распространение "порядка культурного обобщения" как средства ликвидации частной собственности, ограничение национального суверенитета, внедрение ложных духовных ценностей и пропаганды насилия в обществе. Исследован процесс формирования потребительского сознания и рассмотрены некоторые негативные последствия толерантности.

З використанням значної кількості наукових джерел у контексті сучасної методології уперше у вітчизняній науці здійснено аналіз історичного розвитку західноєвропейського естетичного ідеалу в його антропному вимірі з часів античності до початку XX ст. Виявлено основні конкретно-історичні стереотипізовані форми зовнішності людини, що вважалися ознаками прекрасного на основних етапах історичного розвитку в певних географічних межах. З'ясовано специфіку естетичного ідеалу антропної (тілесної) краси, притаманної мистецтву періодів грецької класики, грецького еллінізму, періоду Римської імперії, раннього, зрілого та пізнього середньовіччя, Відродження, XVII - початку XX ст. Визначено конкретно-історичні принципи поєднання в антропній естетиці ознак тілесності та духовності людини й особливостей їх візуалізації в образотворчому мистецтві. Доведено причинно-наслідковий зв'язок між конкретно-історичними умовами та особливостями антропного виміру естетичного ідеалу.

Здійснено глибокий аналіз процесу взаємодії релігії та культури. Розглянуто загальнофілософський контекст співвідношення цих понять. Визначено сфери їх впливу, генезису та функціонального діапазону. Досліджено православну концепцію культу та культури, а також ідеї католицької інкультурації.

Осуществлен глубокий анализ процесса взаимодействия религии и культуры. Рассмотрен общефилософский контекст соотношения этих понятий. Определены сферы их влияния, генезиса и функционального диапазона. Ислледованы православная концепция культа и культуры, а также идеи католической инкультурации.