Розглянуто основні типи гіпершвидкісних установок, що дозволяють кидати снаряди з високою початковою швидкістю, їх класифікацію та обгрунтування умов використання. Наведено основні конструктивні відмінності легкогазових, електромагнітних та газодинамічних гармат, що можуть розганяти тіло, яке кидають, до швидкості понад 2500 м/с.

У статті йдеться про можливість використання для проведення балістичних експериментів газодинамічних прискорювачів. Наведено енергетичні показники різних газових сумішей, які можуть бути використані для одержання початкових швидкостей снарядів. Початкова швидкість може регулюватися. Це дає змогу в лабораторних умовах проводити експерименти щодо визначення залежності початкової швидкості польоту снаряда від маси суміші газів або тиску в камері прискорювача. Максимальна початкова швидкість, одержана в ході експериментів, дорівнювала 2340 м/с. Використання газодинамічних прискорювачів дозволяє змінювати зовнішньобалістичні характеристики елемента, що кидають, у широких межах. Завдяки проведеним дослідженням створено можливості для проектування прискорювача із відомими параметрами.

Запропоновано нову технологію, що дозволяє покращити техніко-економічні показники процесу складання стволів із бандажами великої довжини. Розроблено розрахункові моделі, математичний апарат та методику проведення числових експериментів, необхідних для визначення основних параметрів технологічного обладнання та режимів технологічного процесу щодо гарматних стволів різних калібрів. Показано, що нагрівання бандажа для складання із стволом не потребує обов'язкової наявності пічного обладнання. Для складання бандажа довжиною 1785 мм із товщиною стінки 35 мм і стволом діаметром 220 мм необхідно мати 16 нагрівачів потужністю 1,2 кВт. Операцію складання можна виконати за 3 год. Результати розрахунків потребують практичної перевірки з метою коректування (у разі необхідності) розроблених математичних моделей процесу.

Досліджено можливості підвищення ефективності стрільби по повітряних цілях ЗАК малого калібру шляхом узгодження групових та індивідуальних помилок стрільби за рахунок штучного розсіювання снарядів. Наведено залежності очікуваного збільшення ефективності стрільби від основних умов бойового застосування. За розрахунками, за умови раціонального узгодження групових та індивідуальних помилок, ефективність стрільби ЗАК типу "Шилка" може бути підвищено в середньому в 1,4 рази.

Поряд із значним розповсюдженням ракетного озброєння, класичні артилерійські комплекси посідають одне з найважливіших місць в арміях країн світу. Артилерія має ряд переваг перед ракетною технікою: може вести вогонь за будь-яких погодних умов, у будь-який час та на будь-якій місцевості; вогонь можна переносити з одного напрямку на інші та зосереджувати на найбільш важливій цілі; артилерійська підтримка у змозі забезпечити одночасну поразку цілей, які знаходяться як на передовій, так і у тилу противника; простота використання та дешевизна відрізняють артилерійську техніку від ракетної; можливе використання боєприпасів різних видів, в тому числі звичайних, хімічних, керованих, атомних та ін. Стаття розкриває основні напрямки розвитку різноманітних артилерійських систем (гаубиць, бойових колесних машин, танків, артилерійських зенітних комплексів) на найближчі роки. У статті наведено деякі технічні характеристики діючих та розроблюваних систем в арміях розвинутих країн світу.

У статті йдеться про методику попередньої оцінки характеристик гіпершвидкісного уражаючого елемента, який потребує нанесення термозахисного покриття з метою запобігання перегріванню елемента на траекторії. Найбільш прийнятним для такого покриття є тефлон. Порівняльний аналіз його фізико-механічних характеристик показав, що вони оптимальні, тобто за незначної абляції цей матеріал має задовільні захисні властивості. Внаслідок проведених розрахунків термодинамічних характеристик гіпершвидкісного елемента доведено необхідність враховування зменшення (дефекту) маси елемента в польоті. Це важливо для створення зброї, яка дозволить кидати елементи з високою початковою швидкістю.

У статті розглянуто декілька (два відомих і один новий) способів оцінки початкового наближення часу польоту снаряда щодо використовування їх в алгоритмах розв'язання задачі зустрічі. Одержано порівняльні характеристики точності та часу способів, що розглянуті. За результатами аналізу, з метою реалізації в алгоритмах розв'язання задачі зустрічі рекомендовано новий спосіб обчислення попередньої оцінки часу польоту снаряда. Цей спосіб передбачає спрощене розв'язання задачі зустрічі, внаслідок припущення, що до точки упередження снаряд летить з середньою швидкістю в незбудженному повітряному середовищі з нормальними значеннями густини та вологості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ц541-11

Рубрики:

Артилерійське озброєння та артилерійські науки

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено деякі дані про основні розробки військової техніки в Державному науково-технічному центрі артилерійсько-стрілецького озброєння (ДНТЦ АСО): універсальну 30-міліметрову артилерійську систему, автономну мобільну установку з 120-міліметровим мінометом, мобільну ракетну систему та варіанти модернізації бойових машин БМП-1, БМП-2, БМД-1, БМД-2, БТР-60, БТР-70.

У роботі наведено дані досліджень можливостей зовнішнього охолодження стволів швидкострільних гармат. Існуючі системи охолодження мають ряд суттєвих недоліків, які утруднюють їх використання в артилерійському озброєнні. Проведені розрахунки теплового режиму вказують на перспективність використання в конструкціях стволів теплових труб у порівнянні з конвективними системами охолодження. Показано, що підвищення швидкострільності і довжини черги пов'язане із вирішенням комплексного завдання щодо створення інтенсивної системи охолодження і спеціальних умов теплозахисту поверхні каналу ствола, за яких можливо досягти високих температур без руйнування матеріалу ствола. Одним із можливих напрямків у цій області є створення спеціальних захисних покриттів із низькою теплоакумулюючою та високою тепловідбивною здатністю. Теплозахисні покриття повинні мати високі міцність і пластичність, хімічну й корозійну стійкість стосовно до продуктів горіння пороху, а також високу адгезію щодо матеріалу ствола.

На основі розробленої двофазної газодинамічної моделі внутрішньої балістики методом математичного моделювання розраховано початкові швидкості снаряда для кількох варіантів гармат із стволами конічної форми з однаковим відношенням калібрів 10/7 і максимальному тиску у зарядній камері. Проведено порівняння балістичних параметрів гармат із конічними стволами і відповідних гармат із стволами циліндричної форми за однакової довжини стволів. Показано, що в стволах конічної форми можливе збільшення швидкості снаряда в 1,37 разів порівняно з стволами циліндричної форми. Важливо підкреслити, що врахування реального значення сили опору рухові снаряда в конічному каналі не впливає на цей показник завдяки відповідній перебудові діаграми тиску. За розрахунками, подібний приріст швидкості в 1,37 рази може бути одержаний при використанні підкаліберного снаряда, що доводить теоретичну рівноцінність обох схем.

У роботі викладено порівняльний аналіз використання аналітичних і чисельних методів розрахунків на міцність базових деталей артилерійського озброєння. Створено кінцево-елементні моделі ствола, казенника та клина виробу КБА-3, виконано розрахунки на міцності аналітичним методом та методом кінцевих елементів, оцінено можливості різних розрахункових комплексів. Використаний метод дозволяє проводити розрахунки на міцність конструкцій складної геометричної форми з комплексними навантаженнями та різноманітними граничними умовами. За даних умов оцінка міцності здійснюється на основі аналізу полів напружень і деформацій, що представлені в зручному графічному вигляді. Крім того, з'являється можливість оцінювати вплив топологічних особливостей конструкції на її напружено-деформований стан. На основі проведеного аналізу можна зробити висновок щодо необхідності широкого використання методу кінцевих елементів у розрахунках на міцність базових деталей артилерійського озброєння.

Розглянуто спосіб розрахунку екстрапольованих значень часу польоту цілі у прямому розв'язанні задачі зустрічі. Подано оцінку точності екстраполяції часу упередження та рекомендації щодо використання цього способу в обчислювальних алгоритмах розв'язання задачі зустрічі.

Роботу присвячено чисельному дослідженню характеристик динамічної міцності ствола міномета калібру 82 мм під час пострілу. Моделювання виконувалося за допомогою програмного комплексу FEM_TOOLS - універсального програмного забезпечення багатоцільового призначення, яке дозволяє проводити розрахунки теплового і напружено-деформованого стану масивних елементів конструкцій, що піддаються впливу статичних і динамічних термосилових навантажень. Під час роботи послідовно проводилися дослідження статики й динаміки (розповсюдження пружних хвиль у матеріалі конструкції) мінометного ствола в процесі пострілу. За зовнішнє навантаження приймали значення тиску порохових газів у каналі ствола, яке одержували в результаті розв'язання задачі внутрішньої балістики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ц541-11

Рубрики:

Артилерійське озброєння та артилерійські науки

Шифр НБУВ: Вс33492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено матеріали з питань теорії та практики артилерійського і стрілецького озброєння (АСО), математичного і фізичного моделювання процесів внутрішньої балістики, взаємодії снаряда з перешкодою. Розглянуто деякі питання балістики за гіперзвукових швидкостях тіл, що метаються, управління артилерійським вогнем, підвищення ефективності стрільби та подальшого розвитку АСО. Запропоновано новий варіант розв'язання задачі зустрічі снаряда з ціллю. Приділено увагу модернізації існуючого озброєння та деяким проблемам розробки його нових видів, технології виробництва й підвищенню якості матеріалів та заготовок для виробів АСО, питанням міцності і поліпшення їх службових властивостей.

Створено алгоритм визначення основних характеристик артилерійського комплексу ( АК) та оцінки їх ефективності. Цей алгоритм може бути використаний для створення відповідної методики оцінки якості вже існуючих комплексів та розробки рекомендацій для створення перспективних АК.

У статті сформульовано суть прямого розв'язання задачі зустрічі снаряда із ціллю, що рухається; розглянуто особливості, які відрізняють пряме розв'язання задачі від зворотнього. Наведено алгоритми прямого і зворотнього розв'язання задачі зустрічі. На основі одержаних результатів аналізу подано рекомендації щодо реалізації прямого розв'язування задачі зустрічі в системах управління зенітним артилерійським вогнем.

Розглянуто шляхи зменшення розмірності та спрощення процесу розв'язання задачі оптимізації характеристик зенітних артилерійських комплексів за рахунок використання методів динамічного програмування та залежності основних тактико-технічних характеристик ЗАК від калібру.

У статті на основі аналізу завдань, що їх вирішують зенітні артилерійські комплекси (ЗАК) у складі системи протиповітряної оборони (ППО) сухопутних військ, та критеріїв оцінки ефективності ЗАК визначено математичний апарат, необхідний для дослідження проблем створення ЗАК, показано доцільність його розробки у вигляді системи математичних моделей, наведено їх склад та структуру. Викладено призначення кожної із моделей системи, коротко розглянуто їх особливості, можливості та взаємозв'язок.