Удосконалено метод сигнального розпізнавання артилерійської системи (АС), який передбачає використання встановленого закономірного взаємозв'язку між частотами прецесійно-нутаційних коливань балістичного об'єкта (БО) та спектром амплітудних флуктуацій відбитого від нього сигналу, що дозволило розробити алгоритм і структурну схему пристрою розпізнавання класу АС у радіолокаційних станціях (РЛС) розвідки вогневих позицій (РВП). Удосконалено метод визначення координат ВП гармат, що стріляють, шляхом порівняння виміряних координат БО з еталонними траєкторіями з застосуванням одержаних двопараметричних (кута падіння та моменту часу від початку руху БО) еталонних залежностей траєкторій польоту БО на початковій ділянці (за фіксованої початкової швидкості БО) та їх вибору з використанням удосконаленого методу сигнального розпізнавання, на базі якого розроблено алгоритм і структурну схему пристрою визначення координат ВП. Уперше застосовано РЛС РВП. Розроблено математичну модель для дослідження обробки відбитих від БО, стабілізованих у польоті власним обертанням, сигналів з метою розпізнавання класу АС та визначення координат ВП, яка відрізняється від відомих можливістю моделювання комплексного розв'язання задачі розпізнавання-визначення координат ВП.

  Скачати повний текст

Запропоновано технологію розробки некерованого неопереного літального апарату (снаряд) з максимальною щільністю компоновки, який обертається навколо своєї повздовжньої вісі. Розроблена технологія базується на загальних аеродинамічних підходах та уявленнях та передбачає числове моделювання різноманітних режимів просторового обтікання снаряда довільної форми з урахуванням оберту та процесії, тобто факторів вільного польоту літального апарата з метою визначення коефіцієнтів опору. Наведено методи та засоби верифікації результатів числового аеродинамічного експерименту за умов аеробалістичної траси. Створено методику визначення емпіричних залежностей, що мають використовуватися для проектування літальних апаратів малого розміру (снарядів) спеціальної та загальної форми. Відзначено, що запропонована технологія дає змогу розробляти малорозмірні аеробалістичні літальні апарати з пасивною траєкторією руху у повітрі з заданими аеродинамічними властивостями та дозволяє значно зменшити вартість та скоротити терміни проведення досліджень, а також розвинути уявлення про процеси обтікання об'єкта проектування завдяки частковій, або повній заміні натурних випробувань числовим аеродинамічним експериментом.

  Скачати повний текст