Проанализированы условия гармонизации взаимодействия мужчин и женщин с целью более полного раскрытия их потенциала во имя прогресса мирового сообщества. Выявлена позитивная роль ООН в процессе формирования гендерной идеологии, в создании условий зарождения нового гендерного мировоззрения, которое касается фундаментального изменения характера взаимоотношений между мужчинами и женщинами как двумя социальными группами в каждой стране. Сделана попытка с позиции гендеризма обсудить некоторые основные термины, определения и категории современной социологии. Впервые дан социологический анализ ряда документов ООН, касающихся этой актуальной проблематики.

З позицій чинного міжнародного права аналізується інститут гуманітарної інтервенції як найяскравіший приклад силового захисту прав людини в міжнародних відносинах та висвітлюється сучасна практика гуманітарних силових операцій ООН. Внесено пропозиції щодо підвищення ефективності механізму міжнародного захисту прав людини.

Розглянуто проблеми та перспективи розвитку вітчизняного та міжнародного етнополітичного законодавства. Особливу увагу приділено кількісним аспектам листування радянського керівника з американськими та британськими лідерами, а також проблемам стратегії держав антигітлерівської коаліції 1941 - 1945 рр. Детально проаналізовано історичний досвід застосування санкцій ООН (на прикладі Родезії) та зовнішню політику Російської Федерації у 90-ті рр. XX ст. Окремі розділи присвячено концептуальним засадам Загальної декларації прав людини.

Розглянуто питання відбудови судової системи у Східному Тиморі. Виконання цієї місії взяла на себе Організація Об'єднаних Націй шляхом створення тимчасової адміністрації Східного Тимору. Крім того, експерти ООН розробили законодавчу базу, що стала основою для перебудови всієї судової системи держави.

Рассмотрены вопросы восстановления судебной системы Восточного Тимора. Выполнение этой миссии взяла на себя Организация Объединенных Наций путем создания временной администрации Восточного Тимора. Кроме того, эксперты ООН разработали законодательную базу, которая стала основой для перестройки всей судебной системы государств.

The article deals with the problem of the reconstruction of the judicial system of East Timor. The task was challenged by the United Nations through an interim government in East Timor. The UN had created the legal base which served a basis for the judicial system reconstruction.

Рассмотрен конструктивный характер гендерных отношений между мужчинами и женщинами, который приобрел международный статус и стал использоваться как основа построения взаимодействия стран. Освещена позитивная роль ООН в процессе формирования гендерной идеологии, создании условий зарождения нового гендерного мировоззрения - фундаментальной основы изменения характера взаимоотношений между мужчинами и женщинами как двумя социальными общностями в каждой стране. Проведен социологический анализ ряда гендерных документов ООН. Акцентировано внимание на выдающейся роли Совета Европы в проведении активной конструктивной политики по созданию равных возможностей для мужчин и женщин с целью более полного раскрытия их личностного потенциала.

Досліджено розвиток доктрини верховенства права (ДВП) упродовж ХХ ст. у конституційній теорії країн англосаксонської системи права - Великої Британії, Канади, США. Здійснено порівняльний аналіз ДВП та її відносних еквівалентів, що виникли та сформувалися в європейських країнах континентальних систем права - німецької доктрини Rechsstaat, французької доктрини Etat de Droit, італійської доктрини Stato di diritto, а також відповідних концепцій, що притаманні правним системам країн Північної Європи. Виконано аналіз діяльності політичних інститутів Ради Європи (Парламентської Асамблеї та Комітету міністрів), спрямованої на впровадження принципу верховенства права як одного зі складників тріади принципів спільної спадщини європейських народів у контексті європейського публічного порядку - плюралістичної демократії, верховенства права та прав людини.

Исследовано развитие доктрины верховенства права (ДВП) в течение ХХ в. в конституционной теории стран англосаксонской системы права - Великобритании, Канады, США. Осуществлен сравнительный анализ ДВП и ее относительных эквивалентов, которые возникли и сформировались в европейских странах континентальных систем права - немецкой доктрины Rechsstaat, французской доктрины Etat de Droit, итальянской доктрины Stato di diritto, а также соответствующих концепций, принадлежащих правовым системам стран Северной Европы. Выполнен анализ деятельности политических институтов Совета Европы (Парламентской Ассамблеи и Кабинета министров), направленной на внедрение принципа верховенства права как одного из слагаемых триады принципов совместного наследия европейских народов в контексте европейского публичного порядка - плюралистической демократии, верховенства права и прав человека.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф088 + Х915.212-922

Рубрики:

Етнополітика

Організація Об'єднаних Націй (ООН)

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф51(0) + Х911.22 + Х915.212-922

Рубрики:

Заборона дискримінації за національними ознаками

Організація Об'єднаних Націй (ООН)

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х915.212-921

Рубрики:

Організація Об'єднаних Націй (ООН)

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано історичний розвиток участі України в проведенні операцій з підтримки миру та правові основи даної діяльності в країні та за кордоном. Висвітлено практичний досвід адміністративної діяльності працівників органів внутрішніх справ під час їх перебування в міжнародних миротворчих операціях і запропоновано внесення певних змін до законодавчих актів для вдосконалення роботи міліції. Визначено компетенцію та функції підрозділів органів внутрішніх справ та окремих працівників, які проходять службу в правоохоронних структурах миротворчих місій, з забезпечення охорони громадського порядку, безпеки дорожнього руху та здійснення адміністративно-юрисдикційних повноважень.

Проанализированы историческое развитие участия Украины в проведении операций по поддержке мира и правовые основы данной деятельности в стране и за рубежом. Освещен практический опыт административной деятельности работников органов внутренних дел в период их пребывания в международных миротворческих операциях и предложено внесение определенных изменений в законодательные акты для усовершенствования работы милиции. Определены компетенция и функции подразделений органов внутренних дел и отдельных работников, проходящих службу в правоохранительных структурах миротворческих миссий, по обеспечению охраны общественного порядка, безопасности дорожного движения и осуществления административно-юрисдикционных полномочий.

Рассмотрены актуальные проблемы международного религиозного права как формирующейся отрасли современного международного публичного права. Уделено внимание системе международно-правовых норм и принципов, регулирующих взаимоотношения государств и различных религий на международной арене, а также право на свободу религии каждого человека.

Запропоновано власний підхід до розуміння суті міжнародних миротворчих операцій, який дозволить визначити сучасні тенденції, що характеризують роль сил і засобів у таких акціях.

Проаналізовано сучасну концепцію гуманітарної діяльності ООН під час врегулювання конфліктів, а також визначено механізми її реалізації та показано їх еволюцію. Розглянуто практичну ефективність гуманітарних програм у ході розблокування військово-політичних криз, виявлено фактори негативного впливу на миротворчий ефект гуманітарних програм ООН. Доведено, що ООН вдалося досягти значного прогресу в гуманітарній сфері, а також визначено важливу роль гуманітарних заходів у досягненні миротворчих цілей. Розроблено пропозиції щодо посилення миротворчого потенціалу ООН.

Розглянуто питання правомірності гуманітарної інтервенції у сучасному міжнародному праві. Сформульовано зміст, визначено юридичні ознаки та структуру гуманітарної інтервенції, здійснено її розмежування від суміжних інститутів: гуманітарної інтерцесії, гуманітарних операцій з порятунку власних громадян за кордоном, операцій з надання гуманітарної допомоги та підтримання миру. У науковий обіг введено поняття мінімального гуманітарного стандарту. Розглянуто практику здійснення односторонніх гуманітарних інтервенцій, проаналізовано питання їх правомірності. Особливу увагу приділено дослідженню інтервенції НАТО в Косово в 1999 р. Визначено нормативний зміст терміна "міжнародний мир", здійснено уточнення сутності даного поняття. Вивчено досвід застосування під егідою ООН примусових заходів збройного характеру у відповідь на масові грубі порушення прав людини. Проаналізовано статути регіональних міжнародних організацій щодо відповідності ознакам системи колективної безпеки та їх потенційної здатності виступати суб'єктами гуманітарної інтервенції.

Досліджено генезу та тенденції розвитку державного регулювання діяльності українських миротворчих контингентів (ДРДУМК) за умов євроатлантичної інтеграції. Запропоновано підходи до оптимізації ДРДУМК, визначено основні тенденції та закономірності розвитку даного процесу у Збройних Силах України. Виконано аналіз становлення та розвитку міжнародного гуманітарного права (МГП) в історії Росії, СРСР і незалежної України, наведено основні методологічні підходи до запровадження МГП у ЗС України. Розкрито засади оптимізації ДРДУМК, що спрямовані на підвищення ефективності та результативності управлінської діяльності органів виконавчої влади.

Досліджено роль ООН і ОБСЄ у запобіганні та врегулюванні конфліктів на пострадянському просторі у 1990-х рр. На підставі проведеного аналізу доведено дієвість засобів превентивної дипломатії у запобіганні та врегулюванні конфліктів у країнах Балтії, Молдові, Україні та Білорусі, у Кавказькому регіоні та Таджикистані. На підставі науково-теоретичних і емпіричних даних розроблено класифікацію, з'ясовано відмінності, виявлено особливості перебігу конфліктів і способи їх урегулювання у спільній діяльності інститутів ООН і ОБСЄ, оцінено застосовані методики. Проаналізовано проблеми безпеки, а саме: теорії та практичної ролі інститутів, діяльність яких спрямована на зміцнення миру. Запропоновано визначення поняття безпеки та джерел сучасних загроз міжнародної стабільності. Доведено необхідність реформи європейської архітектури безпеки. Виявлено можливості для розвитку процесу подальшого співробітництва ООН і ОБСЄ. Проаналізовано сутнісні та формальні проблеми, що стосуються співробітництва ООН і ОБСЄ у галузі запобігання та врегулювання конфліктів, що дозволяє сформулювати пропозиції щодо можливого вдосконалення його ефективності.

Уперше в українській політичній науці комплексно досліджено проблему міжнародно-політичного та регіонального вимірів урегулювання ліванського конфлікту у всіх його аспектах. Розроблено концепцію моделей забезпечення стабільності, ідентифіковано суть, формальні ознаки та механізм функціонування даних моделей, які існували в ліванському суспільстві. Проаналізовано модель ліванського етноконфесійного конфлікту, виокремлено її формальні ознаки. Значну увагу приділено дослідженню моделей та механізмів урегулювання цього конфлікту, апробованих ООН, Лігою арабських держав, США, Сирією, Ізраїлем. Визначено три типи моделей врегулювання криз у глибоко розділених мозаїчних соціумах: стабілізаційну, адаптаційну, трансформаційну, а також запропоновано спеціальну методику врегулювання конфліктів у таких соціумах.

Визначено специфічні риси та запропоновано авторську дефініцію корінних народів. Розкрито еволюцію їх міжнародно-правового статусу. Комплексно проаналізовано міжнародні документи, що визначають міжнародно-правовий статус корінних народів, розкрито їх взаємозв'язок. Досліджено відповідні документи, визначено їх вплив на розвиток галузі. Всебічно проаналізовано проекти Американської декларації про права корінних народів і Декларації ООН. На підставі аналізу правового статусу цих народів в Україні внесено пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства.

Досліджено питання правового забезпечення участі підрозділів Збройних Сил України (ЗСУ) у міжнародних миротворчих операціях. Запропоновано шляхи удосконалення законодавчої бази, що регулює ці процеси. Установлено, що миротворча діяльність України суттєвою мірою впливає на рівень її національної безпеки. Запропоновано розширити підстави застосування підрозділів ЗСУ у миротворчих операціях, уточнити владні повноваження командирів миротворчих контингентів, використовувати інститут військово-польових судів для підтримки відповідного рівня дисципліни. Обгрунтовано необхідність створення Концепції миротворчої діяльності України.

Проведено науковий аналіз теоретичних підходів до вивчення питання захисту прав людини в діяльності ООН. Висвітлено її внесок у загальносвітові зусилля, спрямовані на формування надійних механізмів захисту прав людини на міжнародному рівні. Досліджено еволюцію механізмів ООН щодо захисту прав людини. Науково обгрунтовано причини створення органу Управління Верховного комісара ООН з прав людини та процес формування цього інституту, охарактеризовано його діяльність. Розглянуто комплекс актуальних проблем у сфері захисту прав людини, зокрема, порушення прав жінок, торгівлю людьми, зловживання та незаконний обіг наркотичних засобів; визначено напрями діяльності ООН щодо їх вирішення, наведено оцінку її позитивних та негативних наслідків. Проаналізовано сукупність міжнародних зобов'язань України у сфері захисту прав людини відповідно до її членства в ООН, надано оцінку діяльності держави у галузі дотримання та захисту прав людини.