Розглянуто питання формування концептуальних засад ісламської політики та близькосхідного мирного врегулювання нової адміністрації президента США Б. Обами. Визначено пріоритети адміністрації в політичному врегулюванні на Близькому Сході (БС). Проаналізовано особливості політичного ісламу та проблему стабільності на БС в контексті розвитку ядерної програми в країнах регіону (КР). Висвітлено консервативну еволюцію традиційних соціально-політичних структур Арабського Сходу як фактору стабільності цивілізаційного розвитку, перспективи трансформаційних процесів у КР. Увагу приділено зовнішній політиці Туреччини у сфері енергетики в контексті проблем глобальної енергетичної безпеки, проблемам безпеки у регіональній політиці Індії. Описано процеси економічної інтеграції у Східній Азії за умов глобальної фінансово-економічної кризи. Розкрито значення природних ресурсів Африки для підтримки екологічної системи планети.

На підставі аналізу новітніх джерел, зокрема, офіційних документів і публікацій ООН, матеріалів Ради Безпеки та Генеральної Асамблеї, висвітлено особливості стратегії і тактики здійснених і чинних операцій миротворчої діяльності ООН. Розкрито історичний досвід миротворчості і підтримання миру. Охарактеризовано правові засади та шляхи боротьби з міжнародним тероризмом, показано роль ООН в цих процесах. Увагу приділено участі України в миротворчій діяльності ООН.

Висвітлено актуальні проблеми забезпечення інформаційно-психологічної безпеки суспільства. Охарактеризовано основні типи політичних маніпуляторів. Проаналізовано сучасні моделі та технології інформаційно-психологічного управління міжнародними конфліктами. Розглянуто інформаційну агресію в Інтернеті як загрозу національній безпеці України та Росії (на прикладі інформаційних ресурсів неофашистських рухів). Вивчено маніпулятивно-лінгвістичні технології впливу на масову свідомість. Висвітлено освітні та законодавчі аспекти забезпечення інформаційно-психологічної безпеки. Увагу приділено інформаційно-психологічному впливу на суспільство засобів масової комунікації неурядових організацій, зокрема, релігійних сект.

Розглянуто проблему впорядкування кібербезпекової термінології (кіберпростір, кібербезпека, кібератака, кібертероризм) та надано огляд підходів, що існують у цій сфері в практиці вітчизняних і західних досліджень.

Викладено теоретико-концептуальні підходи до дослідження політичної безпеки (ПБ) масових комунікацій (МК) держави за умов посилення протидії тероризму. Висвітлено етапи розвитку та методологічні засади дослідження феномену медіа-тероризму (МТ). Розглянуто теоретичні проблеми дослідження трансформації МК та визначення ПБ МК, питання трансформації тероризму в світовому медіа-інформаційному просторі, ПБ МК і протидії тероризму. Визначено кібертероризм як різновид та складову МТ, медіа-інформаційну міфологізацію тероризму.

Досліджено явище тероризму в контексті його впливу на стан і розвиток світової політики держав. Визначено концептуально-теоретичні засади типології тероризму, виокремлено нові форми терористичних загроз, досліджено основні міжнародно-політичні механізми контртерористичної стратегії акторів міжнародних відносин. Розглянуто взаємозв'язок між соціально-політичними конфліктами та причинами проявів тероризму. Висвітлено основні механізми впливу тероризму на світову політику локального, регіонального та глобального рівнів. Сформульовано головні пріоритети держав у протидії явищу, інструменти запобігання його деструктивним діям. Виокремлено місце тероризму за сучасної системи міжнародних відносин.

Освещены основные глобализационные процесы и их влияние на уровень безопасности отдельных людей, социальных групп, регионов и государств, а также цивилизации в целом. Рассмотрены вопросы влияния глобальных тенденций на сферу образования, а также систему образования по вопросам безопасности.

Розглянуто особливості застосування системного підходу до вивчення міжнародних відносин. Розкрито природу та тенденції розвитку сучасної світової системи, процесу глобалізації. Проаналізовано фундаментальні аспекти дослідження глобального розвитку, а саме проблеми глобального суспільства, світового порядку, світового лідерства, глобалізації управління та глобальної безпеки. Висвітлено особливості глобальної цивілізаційної конкуренції й альтерглобалістського руху.

Рассмотрены особенности применения системного подхода к изучению международных отношений. Раскрыты природа и тенденции развития современной мировой системы, процесса глобализации. Проанализированы фундаментальные аспекты исследования глобального развития, а именно проблемы глобального общества, мирового порядка, мирового лидерства, глобализации управления и глобальной безопасности. Освещены особенности глобальной цивилизационной конкуренции и альтерглобалистического движения.

Розглянуто низку категорій, які допомагають визначити, коли й де можливе виникнення геноциду, як міжнародній спільноті діяти більш організовано в таких випадках. Зокрема, поняття "оцінка ризиків", що фокусує свою увагу на визначенні умов виникнення геноциду в певній державі, та "раннє попередження", яка визначає перелік країн, здатних до геноциду, і таких, які вже перебувають на межі геноциду. Миротворчі операції розглядаються як такі, що можуть досить удало поєднати в собі як класичні функції миротворчості, так і функції захисту населення від геноциду та масового насилля. Ставиться питання: миротворчі операції мають розгортатись у відповідь на геноцид чи випереджати його.

Продовжено розгляд питання стосовно статті "Толерантність як імператив: національна ідентичність в добу глобалізації", видрукуваній у попередньому номері "Політичного менеджменту", з акцентуванням уваги на вирішенні проблем міграції за умов України.

Досліджено взаємозв'язок економічної кризи та міжнародної міграції з проблемами безпеки європейських держав. Доведено, що за умов економічної кризи уряди розглядають міжнародну міграцію як виклик системі національної безпеки, що істотно позначається на зміні курсу міграційної політики та політики інтеграції іммігрантів більшості європейських держав. Це чітко демонструють наслідки, характерні для періодів фінансово-економічної кризи 2007 - 2009 рр. та після неї.

Розглянуто питання впливу екологічної ситуації на розвиток світового господарства. Досліджено екологічну безпеку як предмет політики міжнародного співробітництва. Доведено, що забезпечення екологічної безпеки є важливим складником діяльності міжнародних економічних організацій, яка безпосередньо залежить від політики взаємодії національних і міжнародних природоохоронних стратегій. Проаналізовано причини виникнення екологічних конфліктів та економічні втрати від природних катаклізмів у світі. Визначено основні напрями забезпечення екологічної безпеки в глобальному економічному просторі.

Висвітлено проблеми та перспективи внутрішньо- та трансрегіонального співробітництва, досліджено наслідки посилення питомої ваги держав економічного авангарду світової периферії і формат актуалізації напряму партнерства "Північ - Південь". Проаналізовано близькосхідну політику США в контексті регіональних трансформацій. Розглянуто іслам як фактор адаптації арабських суспільств до процесів глобальної трансформації. Розкрито проблеми ефективності міжнародних санкцій щодо Ісламської Республіки Іран. Увагу приділено політиці адміністрації Б. Обами в Південно-Східній Азії та її впливу на американсько-китайські відносини. Висвітлено проблеми геополітичного суперництва в Арктиці за умов глобалізації.

Запропоновано метод квантифікації головної мети воєнного конфлікту, що дозволяє враховувати як кон'юнктивні, так і диз'юнктивні зв'язки між цілями різних рівнів ієрархії. Метод дозволяє на базі логічної схеми зв'язків між цілями різних рівнів ієрархії з використанням методів логіки антонімів оцінити ступінь досягнення головної мети воєнного конфлікту з урахуванням різнотипності цілей та різновидності зв'язків між ними в умовах нестохастичної невизначеності.

Увагу приділено дипломатичним зв'язкам Південної України у ХІХ - початку ХХ ст. Визначено роль скандинавських країн у процесі диференціації ЄС. Висвітлено проблему біженців у зовнішній політиці держав світу. Проаналізовано ізраїльсько-палестинський аспект сучасної близькосхідної політики США.

Розглянуто проблему соціальної профілактики торгівлі, експлуатації та жорстокого поводження з дітьми. Встановлено головні чинники цієї проблеми та показано її наслідки. Визначено види соціальної профілактики та соціальних послуг із зазначеної проблеми. Підкреслено роль соціальної превенції як системи соціальних заходів щодо створення умов попередження негативних явищ. Окреслено діяльність урядових та громадських організацій з проблеми соціальної профілактики торгівлі, експлуатації та жорстокого поводження з дітьми.

Рассмотрена проблема социальной профилактики торговли, эксплуатации и жестокого обращения с детьми. Установлены главные факторы этой проблемы и показаны ее последствия. Определены виды социальной профилактики и социальных услуг по обозначенной проблеме. Подчеркнута роль социальной превенции как системы социальных мероприятий по созданию условий предупреждения негативных явлений. Очерчена деятельность правительственных и общественных организаций по проблеме социальной профилактики торговли, эксплуатации и жестокого обращения с детьми.

The problem of social prevention of trafficking, exploitation and child abuse. Revealed the main factors of this problem and show its effects. The kinds of social prevention and social services in designated problem. The role of social prevention as asystem of social activities for the creation of conditions preventing negative phenomena. Outlined the activities of governmental and public organizations on the social prevention of trafficking, exploitation and child abuse.

4 - 6 лютого 2011 року у Мюнхені відбувалася 47 міжнародна конференція з безпеки. Започаткована 1962 року, вона стала своєрідним політичним аналогом світового економічного форуму в Давосі. Спершу коло її учасників було досить вузьким - практично це було місце, де США узгоджували з європейцями політику в межах НАТО. З часом до участі в конференції почали залучати країни Центральної і Східної Європи, а згодом і деякі азійські держави. Нині в роботі цього форуму брало участь 70 країн, що, на думку оглядачів, дещо знизило значення конференції - не в останню чергу через те, що в Мюнхен стало приїздити все більше гравців, серед яких далеко не всі сповідують європейські цінності.

Проаналізовано роль та місце Організації договору колективної безпеки (ОДКБ) у системі міжнародних регіональних організацій. Охарактеризовано процес налагодження відносин між ОДКБ і НАТО, ОБСЄ, ГУ(У)АМ, Шанхайською організацією співробітництва, а також вивчено їх перспективи в контексті інтеграційних процесів у військово-політичній та економічній сферах. У висновках наголошено, що перспективи взаємодії з ОДКБ свідчать про наявність широких можливостей для спільних дій, хоча й різною мірою - залежно від характеру й складу членів конкретної організації.

Розглянуто задачу управління ситуаціями у воєнних конфліктах на базі концепції самоорганізації. Для її розв'язання запропоновано методологічний підхід, що базується на методології когнітивного моделювання. Сформовано основні визначення, викладено зміст етапів, а також перелік методів дослідження воєнних конфліктів, що можуть складати зміст методики когнітивного моделювання в задачах управління ситуаціями у воєнних конфліктах.

Проаналізовано досвід використання супутникової інформації в інтересах ведення операцій по боротьбі з тероризмом на прикладі підготовки операції "Geronimo" по знищенню "терориста N 1". Визначено основні тенденції розвитку космічних інформаційних систем.