Розглянуто основні тенденції та суперечності економічного розвитку у цивілізаційному контексті, визначено цивілізаційну структуру сучасного світу, моделі, концепції та динаміку економічного розвитку, чинники його глобалізації. Значну увагу приділено міжнародним програмам сприяння розвитку та розкриття змісту і перспектив стійкого економічного зростання, а також обгрунтовано якісні та кількісні індикатори та параметри господарського поступу України.

Книга посвящена фундаментальным проблемам экономической науки, философско-экономическим вопросам общественного воспроизводства. Экономические явления показаны в логической связке, отличной как от исторической последовательности хозяйственных преобразований, так и от географического расположения хозяйственных доменов. Рассмотрены общесистемные вопросы воспроизводства человеческой популяции, воспроизводство экологической и социальной ниши человека, представлены элементарно-базовые модели общественного воспроизводства, обсуждаются традиционные для политической экономии вопросы стоимости, денег и труда, модели распределения товаров, динамика товарно-денежного обращения, статические и динамические составляющие воспроизводственного процесса. Центральное место в книге занимает рассмотрение с философских позиций сути деятельности человека, направленной на создание и воссоздание условий своего существования.

Проанализировано влияние процесса информатизации на формирование нового образа жизни общества и человека. Определены аспекты взаимоотношений субъектов хозяйствования, человека и общества в реальном и виртуальном мире.

Висвітлено закономірності формування обмінного курсу, механізми його впливу на інфляцію та економічний розвиток України. Розкрито макроекономічний аспект процесу курсоутворення, залежність між темпами зміни валютного курсу та інфляції. Значну увагу приділено актуальним проблемам валютної політики на сучасному етапі для стимулювання економічного розвитку та структурної перебудови економіки.

Освещены закономерности формирования обменного курса, механизмы его влияния на инфляцию иэкономическое развитие Украины. Раскрыты макроэкономический аспект процесса курсообразования, зависимость между темпами изменения валютного курса и инфляции. Значительное внимание уделено актуальным проблемам валютной политики на современном этапе для стимулирования экономического развития и структурной перестройки экономики.

Проаналізовано новітні глобальні трансформації, що визначають складну специфіку сучасної епохи, її функціональну незбалансованість та системну невизначеність. Висвітлено цивілізаційні процеси, тенденції самозаперечення держави-нації, ринкових детермінант, утвердження глобального постформаційного суспільства.

Проанализированы новейшие глобальные трансформации, определяющие сложную специфику современной эпохи, её функциональную несбалансированность и системную неопределенность. Освещены цивилизационные процессы, тенденции самоотрицания государства-нации, рыночных детерминант, утверждения глобального постформационного общества.

Обгрунтовано, що природні катаклізми (вплив космосу, зміна клімату, активізація вулканічних вивержень, цунамі тощо) та штучно створені людиною негативні явища (військові конфлікти, хвороби, голод, політичні, економічні, соціальні кризи тощо) є небезпекою існування життя на Землі. Розроблено ідеї наукової теорії розвитку цивілізації як органічної єдності людства і навколишнього світу.

Обосновано, что природные катаклизмы (влияние космоса, изменение климата, активизация вулканических извержений, цунами и другое) и искусственно созданные человеком отрицательные явления (военные конфликты, болезни, голод, политические, экономические, социальные кризисы и прочее) представляют опасность для существования жизни на Земле. Разработаны идеи научной теории развития цивилизации как органического единства человечества и окружающего мира.

The threat to all living beings on the Earth is twofold: on the one hand - natural cataclysms (cosmos effects, climate changes, more frequent volcanic eruptions, tsunami, etc.); on the other - negative phenomena created artificially by the man himself(military conflicts, diseases, hunger, political, economic, social crises, etc.). All these negative phenomena make intellectual people think about the real danger threatening our planet. Theses on the theory of civilizational development as a fundamental unity of mankind and environment are being elaborated. Can people withstand these negative factors? Of course, they can if they unite around rational ideology and find an intellectual way of development.

Розглянуто основні тенденції та суперечності економічного розвитку в цивілізаційному контексті. Визначено цивілізаційну структуру сучасного світу та чинники його глобалізації. Описано моделі, концепції та динаміку економічного розвитку. Висвітлено міжнародні програми сприяння сталому економічному зростанню країни.

Рассмотрены основные тенденции и противоречия экономического развития в цивилизационном контексте. Определены цивилизационная структура современного мира и причины его глобализации. Описаны модели, концепции и динамика экономического развития. Освещены международные программы содействия устойчивому экономическому росту страны.

Рассмотрен процесс формирования информационных концепций в ходе эволюции экономической мысли от учения А.Смита до современных неоинституциональных подходов к исследованию роли и места информации в социально-экономических отношениях. Проведен макроэкономический анализ информационных потоков, в частности, выбора методологии их исследования на макроуровне, рассмотрения информации как ресурса, продукта и товара, выявления степени влияния информации на экономику благосостояния. Определены место и роль информации в микроэкономическом анализе на основании исследования предприятия как субъекта информационно-экономических отношений, анализа субъективного экономического поведения в условиях неограниченности информационных ресурсов. Приведена оценка степени влияния информации на экономические интересы, которое обусловлено ускоряющимся научно-техническим прогрессом, изменяющим систему и структуру информационных потоков, и развитием институтов их перераспределения, обусловливающих определение стоимости и цены (полезности) информации. Изложены основные тенденции формирования, становления и развития информационной экономики в мировом масштабе и в Украине.

На основе общих закономерностей функционирования открытых стационарных систем рассмотрены факторы и механизмы развития экономических структур. Определена взаимосвязь энергетического, информационного и энергетического начал в деятельности социально-экономических систем (СЭС). Освещены проблемы социально-экономического развития при переходе к информационному обществу и экономические основы устойчивого развития (УР). Раскрыта сущность понятия устойчивого развития, проведен ретроспективный анализ формирования теории УР. Определены природные факторы в процессах развития СЭС. Осуществлена методология развития экономических систем, рассмотрен этический компонент как фактор развития СЭС.

Выявлены первичные причины безнадежной болезни либеральной экономики (ЛЭ). Предложены пути реанимации ЛЭ, основанные на замене существующих производственных отношений в социуме на принципиально новые отношения, присущие гражданскому капитализму; действующей системы государственного управления новой системой эффективного государственного управления, называемой Правовым государством гражданского общества. Изложены концепты новых производственных отношений и правового государства гражданского общества. Выявлены причины непрофессионального, невежественного управления государством и предложены пути ликвидации данных пороков. Обоснована бесперспективность эффективной жизнедеятельности государства и эффективного государственного управления им без математической теории управления.

Розкрито головні особливості та закономірності функціонування світ-системного ядра як провідного осередку інформаціоналізації та випереджаючого технологічного розвитку сучасного світу. Встановлено, що в межах світ-системного ядра соціально-економічний розвиток та природа інформаціонального суспільства мають досить відмінні форми. Визначено, що основа новітньої теорії економічного зростання має грунтуватися на розумінні взаємозв'язку між технологічними новаціями та інтересами і можливостями фірм і національно-державних інститутів.

Надано результати досліджень ранніх етапів інституційної еволюції та деякі пов'язані з цим висновки для сучасної практики інститутоутворення.

Концепт "економіка, основана на знанні" розглянуто як одну із граней інформаційної економіки. Відображено такі реальні тенденції розвитку економіки знань, як перетворення знання на важливіший фактор виробництва, широкомасштабне використання нових інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та інформаційної інфраструктури, розвиток сервісної економіки та випереджаюче зростання наукоємних послуг для бізнесу.

Розглянуто економічні основи інформатизації, що виступає передумовою інноваційного типу розвитку суспільства. Також розкрито економічну сутність категорії "інформація", що лежить в основі якісних змін усіх етапів розвитку людства. Особливу увагу приділено втіленню інноваційно-цільової стратегії, що грунтується на формуванні та реалізації цілей інформатизації.

Викладено теоретико-методологічні засади дослідження ієрархічних та мережевих структур в історії людства.

Розглянуто роль і значення інформації та знань на сучасному етапі розвитку економіки, а також багатоаспектність їх трактовки. Викладено підхід до смислового наповнення і розуміння цих термінів. Досліджено питання про те, що саме слід вважати всезагальною і суспільною інформацією, а що - знанням на загальнонауковому і прикладному рівнях.

Розглянуто деякі особливості інституційної еволюції різних доцивілізаційних універсумних утворень.

Наведено нетрадиційне бачення сутності та цільового призначення державної аграрної політики, вихідні засади її формування і розбудови на основах соціальних і суспільних цінностей, підпорядкованих інтересам села і селянства.

Досліджено понятійний апарат і передумови процесу інформатизації управління регіоном. Охарактеризовано систему інформатизації управління регіоном з її основними елементами - ресурсами, технологіями, забезпеченням тощо. Висвітлено перспективи цієї справи на базі розробки й реалізації регіональних програм.

Проаналізовано обгрунтованість розгляду теорії інформаційної економіки як однієї з нових дослідницьких парадигм економічної науки. Висвітлено зміст поняття "парадигма" і неоднозначність його вживання в суспільних науках. Запропоновано критерії віднесення певної теорії до кола економічних парадигм. Розглянуто методологічні особливості застосування в економічному аналізі теорії парадигм як однієї з неопозитивістських моделей структурування і розвитку наукового знання.