Досліджено проблему естетики економічного, описано механізм прояву естетичного в ціннісних орієнтаціях, який розкриває взаємозв'язок естетичних та економічних потреб в аспекті їх ціннісного змісту. Розглянуто механізми утворення зацікавленості (зокрема економічної) людини в естетичних потребах у різних сферах діяльності (в художній творчості та мистецтві). Проаналізовано вплив естетичного на економічні сторони буття людини в соціальній реальності (повсякденній, економічній та духовній) та художній практиці та доведено його пріоритетне значення у процесі актуалізації "комплементації" естетичного й економічного. Розкрито сутність, структуру та поведінку "людини естетичної" та "людини економічної" на різних рівнях буття. Досліджено розвиток людини у напрямку "homo estheticus" у контексті енвайронментальної естетики. На підставі визначення співвідношення та взаємовпливу естетичного й економічного в рекламі виокремлено естетичну сферу сучасного буття реклами як універсальної культури. З використанням останніх досягнень у галузі філософсько-естетичної рефлексії проведено дослідження реклами як феномену, онтологічно вкоріненого у людському бутті, як універсального механізму відтворення та регулювання світовідчування, зокрема естетичного. З'ясовано, що різновекторна спрямованість мотивації естетичного й економічного у бутті людини призводить до змін її внутрішнього світу й обумовлює необхідність пошуку компромісів ("естетизації економічного" й "економізації естетичного"), які проявляються в художній практиці.

Розкрито сутність поняття і структуру людської діяльності. З'ясовано, що економічна теорія у найбільш загальному вигляді є теорією людської діяльності. Доведено, що на сучасному етапі формування постнекласичної науки, необхідно застосовувати комплексний підхід та методології тріалектики для аналізу цілісного змісту людської діяльності. Обгрунтовано твердження, що людська діяльність є свідомим, насамперед духовно-творчим виробництвом необхідних матеріальних і духовних благ для життя людини як процесу її саморозвитку. Виявлено основні причини змін структури людської діяльності у сучасному господарстві у контексті забезпечення її цілісності. Визначено основні напрямки трансформації структури людської діяльності у період формування економіки знань.

Проведено соціально-філософське дослідження феномену "економічної людини" за умов глобалізації з позиції антропосоціокультурного підходу. Розроблено типологізацію соціально-історичних суб'єктів людської історії для визначення соціоантропних меж їх домінування, у тому числі, історичних меж домінування "економічної людини". Досліджено наслідки домінування "економічної людини" в межах економічної епохи як передумову глобалізації. З'ясовано механізм зворотного впливу глобалізації на суспільне буття "економічної людини" як пануючого людського типу. Визначено шляхи оптимізації процесів інституціоналізації соцієтальної конкуренції як способу долучення українського суспільства до глобальних тенденцій "постекономізації".

Висвітлено теоретико-методологічні проблеми становлення ринкової економіки в Україні. На підставі аналізу світового досвіду господарювання визначено принципи здійснення інформаційних реформ у країні. Запропоновано механізм забезпечення ефективності функціонування вітчизняних промислових підприємств. Увагу приділено світовим тенденціям і моделям перехідної економіки, методам регулювання нерівності між людьми, механізму удосконалення менеджменту промислових підприємств на підставі комплексного підходу щодо вибору професії.

Освещены теоретико-методологические проблемы становления рыночной экономики в Украине. На основе анализа мирового опыта хозяйствования определены принципы осуществления информационных реформ в стране. Предложен механизм обеспечения эффективности функционирования отечественных промышленных предприятий. Уделено внимание мировым тенденциям и моделям переходной экономки, методам регулирования неравенства между людьми, механизму усовершенствования менеджмента промышленных предприятий на основе комплексного подхода к выбору профессии.

Визначено зміст понять "суспільство", "економіка", "економічний розвиток", "людський розвиток", з'ясовано атрибути, прояви, індекси "людяності" економічного розвитку. Подано визначення концепту "економічна істина", досліджено його значення для господарської діяльності людини. Проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні чинники розгортання гуманістичних складових економічного розвитку, особливості процесу соціалізації економічних інтересів. Виокремлено світоглядні настанови, які є передумовою людиновимірчої спрямованості та результативності господарської діяльності. Обгрунтовано висновок, що посилення людиновимірності економічного розвитку є необхідною вимогою подальшого просування соціуму в XXI ст.

Визначено теоретико-методологічні засади дослідження економічної сфери буття людини й етапи розвитку проблематики. З'ясовано, що використання методів класичного економічного аналізу щодо даної проблематики є обмеженим і зводиться до з'ясування ролі людини лише як виробника та споживача благ, суб'єкта виробничих відносин. Досліджено трансформацію економічної діяльності людини за умов сучасних соціальних викликів. Проаналізовано особливості формування економічної діяльності людини в Україні.

Окреслено шлях розвитку категорії "людина" в економічних теоретичних побудовах вчених класичного напряму.

Проведено комплексне теоретико-економічне дослідження ролі людини як суб'єкта у сучасному господарському розвитку. Проаналізовано передумови становлення нової методології та засади дослідження людини як суб'єкта господарської динаміки. Викладено ресурсну й інституціональну парадигму включення людини у глобальну економіку знань. Розглянуто холістичний персоналізм як методологічну основу дослідження людини в господарському розвитку. Викладено інституційні особливості формування суб'єктності людини в економіці України.

Досліджено проблеми нужд людини та соціально-економічних важелів їх задоволення. Нужди людини класифікуються на біологічні, духовні і соціальні. Вивчено питання трансформації біологічних і духовних нужд, діяльності для їх задоволення у відповідні економічні форми. Запропоновано цивілізованість країни визначати, зокрема, рівнем задоволення нужд кожної людини.

Вивчено традиційні та сучасні методологічні підходи до аналізу моделі людини як системи певних припущень щодо детермінант і способів її економічної поведінки за різних економічних умов. Головними компонентами моделі визначено гіпотези про фізичні та інтелектуальні можливості людини, мотивацію економічної діяльності, доступність інформації та пристосування до зовнішніх умов у процесі досягнення її потреб та інтересів. Обгрунтовано власне бачення моделі людини в сучасній економічній теорії.

Зазначено, що становлення постнекласичної людинорозмірної економічної науки потребує кардинального оновлення формату світосприйняття, розуміння господарства як сфери цілісної життєдіяльності людини. Розглянуто оновлення методологічних засад економічної науки як передумову сучасних досліджень динаміки національного господарства. Розкрито методологічні основи дослідження особливостей сучасних трансформацій глобальних господарств. Висвітлено духовно-творчі засади національного господарського розвитку. Простежено економічну динаміку як складну кількісно-якісну різнофакторну взаємодію забезпечення стійкості господарського розвитку. Проаналізовано соціокультурні чинники сучасного глобального та національного господарського розвитку. Розглянуто соціокультурну інфраструктуру як головну засаду забезпечення формування людського потенціалу. Показано особливості державної політики вдосконалення культурно-мистецької та освітньої інфраструктури в Україні.

Розглянуто сучасні інформаційні технології управління діяльністю людини за умов сучасного інформаційного суспільства. Показано можливості використання інформаційної моделі типу двокомпонентного абстактного інформаційного автомату для прогнозування результатів діяльності людини. Запропоновано методики для здійснення типології людей на основі цієї моделі. Надано відомості про існуючі програмно-апаратні комплекси для ідентифікації психофізіологічних характеристик людини та перспективні напрямки підвищення їх ефективності.

Розкрито сутність понять "культура", "культура особистості", "економічна культура". Виділено й охарактеризовано складові елементи і функції (пізнавальну, світоглядну, виховну, комунікативну і регулятивну) економічної культури як компонента загальної культури. У графічному вигляді представлено взаємозв'язок структурних елементів економічної культури особистості, ядром якої є економічна свідомість - системне утворення з трьох сфер: нормативно-проективної, мотиваційної та когнітивної. Констатовано, що економічне виховання як частина цілісного виховного процесу підпорядковується його базовим закономірностям, в основі яких лежить діяльність і спілкування, що визначають соціальну сутність людини. Кінцевим продуктом економічного виховання є економічна культура суспільства, складовою якої є економічна культура особистості.

Раскрыта сущность понятий "культура", "культура личности", "экономическая культура". Выделены и охарактеризованы составные элементы и функции (познавательная, мировоззренческая, воспитательная, коммуникативная и регулятивная) экономической культуры как компонента общей культуры. В графическом виде представлена взаимосвязь структурных элементов экономической культуры личности, ядром которой является экономическое сознание - системное образование из трех сфер: нормативно-проективной, мотивационной и когнитивной. Констатировано, что экономическое воспитание как часть целостного воспитательного процесса подчиняется его базовым закономерностям, в основе которых лежит деятельность и общение, определяющие социальную сущность человека. Конечным продуктом экономического воспитания является экономическая культура общества, составляющей которой является экономическая культура личности.

The essence of such concepts as "culture", "culture of a person", "economic culture", components and functions of the economic investigated.

Впервые разработаны новые концепции, понятия и методы экономики человека: интегральные системы развития человека, баланс индикаторов экономического и социального развития человека, пирамида жизни человека. Составлен прогноз развития экономики человека. Отмечено, что новую экономику человека можно использовать во всех странах, регионах, городах, на предприятиях, в организациях и учреждениях. Проанализированы феномен фактора времени и пирамида жизни человека.

Описано недоліки моделі людини економічної, запропоновано засади моделі людини культурної.

Наведено результати досліджень ролі і місця категорії "людина" в творах учених-маржиналістів. Виявлено усвідомлене використання вченими різних моделей людини як базових для побудови своїх умовиводів. Доведено, що вибрані моделі є обмеженими, неповними конструкціями живої людини, що бере участь в економічному житті.

Обгрунтовано положення концепції діяльності людини як суб’єкта господарського розвитку за умов становлення економіки знань. Розглянуто передумови виникнення нової методології господарської антропології. Висвітлено методологічні засади дослідження людини на основі запропонованого принципу холістичного персоналізму. Описано формування інституціональної архітектоніки суб’єкта господарського розвитку. Розглянуто особливості суб’єктного впливу знань на господарський розвиток, трансформації процесів праці та творчості. Проаналізовано соціально-економічні, інституційні умови формування суб’єктного потенціалу людини. Виявлено проблеми становлення економіки знань і суб’єктного потенціалу в Україні та напрямки їх подолання.

Розроблено комплексний методологічний підхід до пізнання духовно-творчої діяльності людини на основі цілісного розуміння процесу олюднення та шляхів його реалізації в сучасній господарській облаштованості людського суспільства у форматі реалізації імперативу виживання людства. Обгрунтовано рефлективну природу категорій "діяльність", "господарство" та "біо-соціо-духовна природа людини". Доведено, що за умов становлення постіндустріального, освітнього суспільства головний предмет праці переміщається з навколишнього щодо людини середовища всередину самої людини: предметом праці стає свідомість людини та розкрито двоїсте значення свідомості як предмета праці: із погляду імперативу виживання людства та у економічному форматі. Вдосконалено аргументацію гіпотези, що в основі переходу до постнекласичної науки лежить кардинальна перебудова свідомості на мислення людини, що опирається на висхідне сприйняття ціннісних начал. У глобальній економіці це проявляється в актуалізації ціннісної конкурентоспроможності, що створює реальні передумови наростання тенденції до співробітництва як актуально-ефективного типу взаємозв'язків у знаннєємній виробничій діяльності людини (економіці знань), у економічній теорії - у необхідності визнання свідомості як головного предмету праці та надання пріоритетності цінніснораціональним началам за дослідження економічних реалій.

Впервые разработаны базовые концепции, понятия и методы новой науки - интегральной экономики человека: интегральные системы развития человека, баланс индикаторов экономического и социального развития человека, пирамида жизни человека. Прогнозировано развитие интегральной экономики человека. Отмечено, что новую интегральною экономику человека можно использовать во всех странах, регионах, городах, на предприятиях, в организациях и учреждениях.

Проаналізовано значення очікувань в економічній поведінці людей, які у разі її дотримання використовують економічну інформацію від влади й економічні знання. Економічна поведінка людей повинна лежати в основі економічної політики, що робить її реалістичною та ефективною. Узгоджені дії людей та уряду за умов ринку зумовлюють формування ідеальної моделі, до якої має прагнути суспільство. Досягти цього неможливо без вільного доступу до економічної інформації та грунтовних економічних знань, якими мають володіти як представники уряду, так і кожен громадянин країни.