Обговорено проблеми створення й організації роботи органів охорони культурної спадщини на регіональному рівні, кримінально-правової відповідальності у випадку порушення законодавства про охорону культурної спадщини. Розглянуто питання охорони пам'яток історії, культури та археології м. Києва, Волинської, Івано-Франківської областей, Північного Причорномор'я, Національного історико-культурного заповідника "Чигирин". Висвітлено досвід ведення реставраційних робіт на пам'ятках.

Обсуждены проблемы создания и организации работы органов охраны культурного наследия на региональном уровне, криминально-правовой ответственности в случае нарушения законодательства об охране культурного наследия. Рассмотрены вопросы охраны памяток истории, культуры и археологии г. Киева, Волынской, Ивано-Франковской областей, Северного Причерноморья, Национального историко-культурного заповедника "Чигирин". Освещён опыт ведения реставрационных работ на памятках.

Наведено біографічні відомості понад 400-т представників сучасного краєзнавчого руху в Україні, які своєю працею внесли значний вклад у розвиток теоретичного та прикладного краєзнавства, сприяли комплексному поглибленому дослідженню свого краю, відродженню духовних традицій українського суспільства.

Приведены биографические данные более 400-т представителей краеведческого движения в Украине, которые внесли значительный вклад в развитие теоретического и прикладного краеведения, содействовали комплексному углубленному исследованию своего края, возрождению духовных традиций украинского общества.

Висвітлено діяльність першого в Наддніпрянській Україні воєнно-історичного товариства, яка поширювалася на територію Київського військового округу та заклала засади воєнно-історичного пам'яткознавства та краєзнавства. Проаналізовано значний внесок товариства у збереження національної історико-культурної спадщини, досвід з охорони та популяризації всіх видів пам'яток історії та культури (рухомих і нерухомих). Наведено покажчик публікацій першого спеціалізованого часопису "Военно-исторический вестник".

Освещена деятельность первого в Надднепрянской Украине военно-исторического общества на территории Киевского военного округа, заложившего основы военно-исторического памятковедения и краеведения. Проанализированы значительный вклад общества в сохранение национального историко-культурного наследия, опыт по охране и популяризации всех видов памяток истории и культуры (движимых и недвижимых). Приведен указатель публикаций первого специализированного журнала "Военно-исторический вестник".

Викладено теоретичні питання пам'яткознавства, охарактеризовано процеси формування системи захисту та збереження пам'яток історії та культури в Україні. Висвітлено концептуальні положення щодо культурного надбання в зарубіжних країнах. Проаналізовано практичний досвід підготовки та видання багатотомного "Зводу пам'яток історії та культури України". На підставі сучасних наукових розвідок визначено принципи відбору, класифікації та систематизації пам'яток археології. Показано роль державних установ і недержавних інституцій у вирішенні актуальних питань комплексного захисту культурної спадщини.

Изложены теоретические вопросы памятковедения, охарактеризованы процессы формирования системы защиты и сохранения памяток истории и культуры в Украине. Освещены концептуальные положения о культурном достоянии в зарубежных странах. Проанализирован практический опыт подготовки и издания многотомного "Свода памяток истории и культуры Украины". На основе современных научных разведок определены принципы отбора, классификации и систематизации памяток археологии. Показана роль государственных учреждений и негосударственных институций в решении актуальных вопросов комплексной защиты культурного наследия.

Досліджено проблеми охорони, вивчення та використання пам'яток історії та культури на Харківщині у період 1920-их рр. - червня 1941 р. Розкрито позитивні та негативні аспекти цих процесів у контексті зміни суспільно-політичної ситуації в державі. На базі матеріалу широкого кола опублікованих і архівних документів, періодичних видань і преси розглянуто етапи становлення, розвитку та занепаду державних і громадських пам'яткоохоронних установ, музеїв регіону. Проаналізовано роль окремих осіб у збереженні історико-культурної спадщини. Визначено причини занепаду пам'яткоохоронного руху та ліквідації установ відповідної спрямованості у першій половині 1930-х рр. Вивчено трагічні долі репресованих пам'яткоохоронців Харківщини.

На підставі комплексного вивчення архівних джерел, значну кількість з яких вперше введено до наукового обігу, досліджено пам'яткоохоронну, музейну та реституційну діяльність Ф.Ернста. Показано вагомий внесок науковця у справу збереження вітчизняної історико-культурної спадщини та розвитку національної культури за складних соціально-політичних умов української революції та тоталітарного сталінського режиму. Відзначено, що в 1917 - 1933 рр. діяльність пам'яткоохоронних інституцій була тісно пов'язана з вітчизняним музейним будівництвом. Висвітлено участь Ф.Ернста у формуванні колекцій художнього відділу Всеукраїнського історичного музею, а також популяризації художньої спадщини Т.Шевченка, Г.Нарбута, Г.Гольпайна. Проаналізовано професійні досягнення ученого у справі розшуку та повернення історичних і мистецьких скарбів України.

Освещены особенности охраны и использования памятников обороны Севастополя 1854 - 1855 гг. во второй половине ХІХ - начале ХХ вв. Охарактеризована личность У.А. Боданинского - организатора этнографической деятельности Государственного дворца-музея тюрко-татарской культуры 1920 - 1930 гг. Рассмотрены памятники Крыма как объект изучения экспедиций Императорской Академии наук под руководством Е.Е. Келера. Внимание уделено истории создания библиотеки Таврического университета, семейной библиотеке ученых-медиков А.Е. Голубева и Н.П. Сусловой, а также развитию библиографии в Крымской АССР в системе памятникоохранительных исследований.

Проведено комплексний науково обгрунтований аналіз розвитку пам'яткоохоронної страви, яка не одержала всебічного й об'єктивного дослідження в сучасній історичній науці на прикладі окремого регіону держави - Донбасу. Використано та введено до обігу значну частину архівних джерел, що дозволило на яскравих фактах охарактеризувати місце та роль державних органів влади, наукових організацій, навчальних закладів, музеїв, громадських організацій у пам'яткоохоронній системі. Досліджено основні форми та напрями роботи пам'яткоохоронних інституцій, розроблено періодизацію етапів становлення системи охорони культурної спадщини у регіоні. Охарактеризовано основні пам'яткоохоронні програми, які реалізувались у Донбасі.

Розроблено періодизацію музеєфікації пам'яток давньої культури України. Проведено уточнення й узагальнення критеріїв оцінки пам'яток давньої культури на предмет їх музейності. Окреслено основні типи скансенів, де можуть бути представлені музеєфіковані пам'ятки. Подано характеристику правового забезпечення музеєфікації. Визначено переваги скансенів. У результаті аналізу до історико-культурних ресурсів мають бути включені нижньопалеолітичні стоянки Королеве, Анетівка, Амвросіївка, Мізин, Межирічі, печерні стоянки гірського Криму, ранньобронзове поселення Матвіївна-1, комплекс поселень пізньої бронзи Виноградний сад - Бугське, поселення ранніх металургів Усове озеро. Зазначено, що в античних пам'ятках Північного Причорномор'я головну увагу слід приділяти музеєфікації архітектурних ансамблів. Доведено, що більшість побутових пам'яток має бути відтворено у скансенах. Там само можуть експонуватися поховальні пам'ятки (виняток: Бердянський курган, Товста могила, Мелітопольський курган).

Розглянуто теоретичні та науково-методичні засади підготовки статей про пам'ятки історії до "Зводу пам'яток історії та культури України", а саме: пам'ятки історії державного устрою та суспільно-економічного ладу, історії громадсько-політичного життя, соціальних і національно-визвольних рухів, воєнної історії, історії науки, освіти та культури, історії релігійного та церковного життя, а також історії виробництва та техніки. Висвітлено критерії поцінування та відбору пам'яток історії, основні принципи класифікації та методику підготовки історичної частини томів. Наведено приклади типових статей про досліджувані пам'ятки.

Висвітлено актуальні проблеми теорії та практики збереження культурної спадщини України. Розглянуто історію розвитку архітектурної реставрації в країні. Подано інформацію про втрачену пам'ятку мистецтва доби бароко - іконостас Вознесенської церкви у м. Березна. Розглянуто історію художнього ансамблю Успенського собору Києво-Печерської лаври. Проаналізовано історичні джерела, в яких є свідчення про початковий етап історії Софії Київської. Висвітлено проблемні питання нової концепції датування даного собору. Увагу приділено меценатству та благодійній діяльності у сфері збереження культурної спадщини.

Розглянуто питання становлення пам'яткознавства й формування правової бази збереження культурної спадщини, діяльність у цьому напрямі провідних громадських структур України на початку XX ст.

Узагальнено унікальний досвід НДІ пм'яткоохоронних досліджень щодо розроблення планів організації території заповідника як основної та вкрай необхідної науково-проектної документації, що визначає функціонування та подальший розвиток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника у м. Київ, Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" у м. Переяслав-Хмельницький Київської області та Державного історико-культурного заповідника "Посулля" у с. Пустовійтівка Роменського району Сумскої області. Зазначено, що комплекси цих пам'яток мають універсальне історико-культурне значення, і метою розроблення планів організації території заповідників є забезпечення збереження пам'яток та об'єктів культурної спадщини, традиційного характеру середовища, ефективного використання їх для культурного поступу українського суспільства.

Рассмотрены некоторые теоретические вопросы паметниковедения как научной дисциплины. Проанализированы проблема культурного наследия и артефакт как объект последнего, а также научный статус памятниковедения. Объект культурного наследия рассмотрен как источник семантической и аксиологической информации, и как фактор социализации индивида. Он представлен как явление дуалистическое, как памятник истории и памятник культуры. Предложены принципы классификации материальных объектов культурного наследия.

Досліджено об'єкт культурної спадщини та завдання пам'яткознавства. Висвітлено історико-культурну спадщину в соціалізації індивіда. Розглянуто культурно-історичну спадщину в контексті антропогенного ландшафтознавства. Подано загальну характеристику археологічної спадщини України. Подано інформацію про пам'ятки техніки в музейних зібраннях. Проаналізовано монументальне мистецтво в загальній системі мистецтв. Акцентовано увагу на охороні пам'яток і захисту їх історичного середовища. Розглянуто міжнародні правові документи з охорони культурної спадщини. Розкрито організаційні проблеми підготовки Зводу.

Проаналізовано стан дослідження історико-культурної спадщини України, розглянуто актуальні питання охорони та збереження пам'яток. Основну увагу приділену аналізу досвіду та проблемам підготовки "Зводу пам'яток історії та культури України" - одному із найбільш масштабних проектів у галузі культури, направлений на вивчення й осмислення історичного минулого, охорону, збереження та популяризацію культурного надбання, формування колективної пам'яті народу. Висвітлено досвід підготовки Зводу в пострадянських країнах, організаційні питання, наукові засади створення 28-томного енциклопедичного видання, присвяченого історико-культурній спадщині України. Розглянуто підготовку "Зводу пам'яток історії та культури України" в регіонах.

Проаналізовано ситуацію, що склалася на сьогодні в Україні в цілому та її областях зокрема з приводу збереження культурно-історичних пам'яток, досліджено факти появи так званої "чорної археології" та законодавчу базу з відповідного питання.

Висвітлено різні підходи до діяльності Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК) як феномену культури, наведено характеристику основних напрямів, форм і методів його роботи в контексті державотворчих процесів. Розкрито вплив різних пам'яткоохоронних громадських організацій на загальнодержавну систему збереження історико-культурної спадщини та міждисциплінарні аспекти її теоретичного осмислення. Досліджено видавничу діяльність УТОПІК в Україні. Визначено види друкованих видань УТОПІК за матеріальною конструкцією та за цільовим призначенням.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР) л60 + Ч771.2

Рубрики:

Історія

Музейна експозиція. Експозиційна робота

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано концептуальні детермінанти проблематики охорони та збереження культурної спадщини, критично переосмислено сучасні наукові тсоретико-методологічні підходи до аналізу поняття "культурна спадщина" та розкрито міждисциплінарний характер феномену культурної спадщини. Розглянуто особливості організації, функцій і форм діяльності ЮНЕСКО щодо збереження культурної спадщини, встановлено значення та роль ЮНЕСКО в охороні та збереженні культурної спадщини людства. Досліджено еволюцію стратегії ЮНЕСКО у сфері збереження культурної спадщини. Проаналізовано основні історичні етапи участі України в міжнародній діяльності ЮНЕСКО у сфері охорони та збереження культурної спадщини. Простежено еволюцію політики у сфері охорони та збереження культурної спадщини України в контексті її міжнародних зобов'язань. Конкретизовано напрями міжнародної та державної політики України щодо пам'яткоохоронної діяльності, визначено її місце в сучасній системі міжнародної співпраці.