Визначено соціально-психологічні чинники соціальної інтеграції особистості, зокрема, юнацького віку та студентської молоді, з соматичними вадами здоров'я, а також психолого-педагогічні чинники та умови, що сприяють інтеграційним процесам. Обгрунтовано вибір життєвого шляху у соціальній адаптації особистості з вадами здоров'я. Висвітлено психолого-педагогічні проблеми організації навчання в інтегрованій групі. Розглянуто психофізіологічні та психологічні аспекти репродуктивного здоров'я як чинника соціального благополуччя особистості.

Определены социально-психологические факторы социальной интеграции личности, в частности, юношеского возраста и студенческой молодежи, с соматическими отклонениями здоровья, а также психолого-педагогические факторы и условия, содействующие интеграционным процессам. Обоснован выбор жизненного пути в социальной адаптации личности с отклонениями здоровья. Освещены психолого-педагогические проблемы организации обучения в интегрированной группе. Рассмотрены психофизиологические и психологические аспекты репродуктивного здоровья как фактора социального благополучия личности.

Розглянуто сутність і концептуальні підходи моніторингу соціально-політичних процесів, визначено показники моніторингу євроатлантичної інтеграції (ЄІ) України. Запропоновано методики моніторингу національного експертного інтелекту, громадської думки щодо ставлення різних верств населення до ЄІ України. Розкрито міжнародні та геополітичні аспекти необхідності ЄІ, надано оцінку підтримки курсу української держави на ЄІ. Проаналізовано вплив вступу до Європейського Союзу на зміцнення демократичних цінностей і стабільність громадянського суспільства.

Рассмотрены сущность и концептуальные подходы мониторинга социально-политических процессов, определены показатели мониторинга евроатлантической интеграции (ЕИ) Украины. Предложены методики мониторинга национального экспертного интеллекта, общественной мысли об отношении различных слоев населения к ЕИ страны. Раскрыты международные и геополитические аспекты необходимости ЕИ, дана оценка поддержки курса украинского государства на ЕИ. Проанализировано влияние процесса вступления в Европейский Союз на укрепление демократических ценностей и стабильность гражданского общества.

Проаналізовано місце та роль неформальної організації як форми соціальної інтеграції в розвитку європейської духовної культури. Розглянуто питання становлення неформальної організації в добу італійського Відродження (XIV - XV ст.), в період формування гуманістично-реформаційного світогляду в Україні (XVI - XVII ст.). Розкрито засади життєдіяльності особистості.

Проанализированы место и роль неформальной организации как формы социальной интеграции в развитии европейской духовной культуры. Рассмотрены вопросы становления неформальной организации в эпоху итальянского Возрождения (XIV - XV ст.), в период формирования гуманистическо-реформационного мировоззрения в Украине (XVI - XVII ст.). Раскрыты основы жизнедеятельности личности.

На підставі праксологічного підходу, парадигми синергетики розглянуто наукові категорії загальної психології, психології управління людиноповедінкою. Запропоновано концепції цілісності із використанням положень соціоінтеграції, соціоніки, сучасної типологізації. Охарактеризовано принципи управління конфліктами у контексті межі допустимих дій. Розкрито теоретичні та прикладні засади мотивації, а також соціоінтеграційні аспекти формування особистості високопрофесійного менеджера-контактера, першою ознакою комунікабельності якого є вміння приймати безпомилкові рішення по відношенню до людини та колективу людей будь-якого типу організації чи бізнесу. Висвітлено місце праксеології у парадигмі синергетики. Досліджено соціонічну методологію на засадах теорій А.Аугустинавичюте, І.Ф.Вайбанда (Онуфрієнка), А.Л.Панченка, О.Б.Слинька.

На основе праксологического подхода и парадигмы синергетики рассмотрены научные категории общей психологии, психологии управления человекоповедением. Предложены концепции целостности с учетом положений социоинтеграции, соционики, современной типологизации. Охарактеризованы принципы управления конфликтами в контексте предела допустимых действий. Раскрыты теоретические и прикладные основы мотивации, а также социоинтеграционные аспекты формирования личности высокопрофессионального менеджера-контактера, первым признаком коммуникабельности которого является умение принимать безошибочные решения по отношению к человеку или коллективу людей любого типа организации или бизнеса. Освещено место праксеологии в парадигме синергетики. Исследована соционическая методология на основе теорий А.Аугустинавичюте, И.Ф.Вайбанда (Онуфриенко), А.Л.Панченко, О.Б.Слинько.

Проаналізовано проблему інтеграції осіб з вадами розвитку (ВР) у суспільство. Визначено повсякденний спосіб життя як чинник соціалізації особистості. Висвітлено культурно-дозвіллєву практику в системі соціальної реабілітації молодих інвалідів у ВНЗ. Розглянуто питання фізичного виховання студентів з ВР у спеціальних групах, використання комп'ютерних технологій у навчальному процесі студентів з ВР у контексті підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці та відео-методик як інноваційної технології викладання іноземної мови. Описано особливості психологічної готовності студентів з ВР до самостійної роботи у процесі навчання, соціальні технології в організації їх інклюзивного навчання. Розкрито значення фахової практики в формуванні спеціаліста з фізичної реабілітації.

Проанализирована проблема интеграции личности с дефектами развития (ДР) в общество. Определен повседневный способ жизни как фактор социализации личности. Освещена культурно-досуговая практика в системе социальной реабилитации молодых инвалидов в ВУЗ. Рассмотрены вопросы физического воспитания студентов с ДР в специальных группах, использования компьютерных технологий в учебном процессе студентов с ДР в контексте повышения их конкурентоспособности на рынке труда и видео-методик как инновационной технологии преподавания иностранного языка. Описаны особенности психологической готовности студентов с ДР к самостоятельной работе в процессе обучения, социальные технологии в организации их инклюзивного обучения. Раскрыто значение специальной практики в формировании специалиста по физической реабилитации.

Акцентовано увагу на переважанні історичних аналогій у сучасних дослідженнях проблем антиглобалізму. Розглядаючи перспективи антиглобалістського руху, виокремлено характерні особливості такого руху та з'ясовано, які з них застаріли й тому стали безперспективними, а які відповідають сучасності.

Досліджено соціально-економічні особливості маргінальних трансформацій у суспільстві на сучасному етапі його розвитку.

Розроблено механізм етнонаціональної інтеграції українського суспільства. Базуючись на системному підході, визначено суть і характеристики моралі як соціального явища, виявлено її роль у політиці. Конкретизовано першопричини формування моралі індивіда та суспільства. Обгрунтовано актуалізацію етнічної та національної складових суспільного розвитку в Україні. Створено методику етнонаціональної інтеграції, що враховує параметри порядку систем, що інтегруються, та рівень колективної свідомості членів суспільства за домінуючою соціальною належністю (до етносу, нації, суспільства). Розроблено організаційне забезпечення дії механізму етнонаціональної інтеграції суспільства. Представлено структуру та функції органів державного управління процесами етнонаціональної інтеграції українського суспільства. Розглянуто участь соціальних інститутів у даному процесі.

Проаналізовано феномен соціальної злагоди в контексті основних історичних фаз суспільного розвитку та економічних, політичних і соціокультурних особливостей повсякденного життя суспільства. На підставі порівняльного дослідження соціологічних підходів до вивчення соціальної злагоди, враховуючи повсякденну соціокультурну специфіку, сформовано наукове розуміння даного феномену, форм його прояву та детермінуючих факторів. Зазначено, що сьогодні у межах соціальної епістемології, виходячи з макротеоретичної дослідницької перспективи, найбільш аргументованими та розробленими є консенсусні підходи щодо аналізу суспільної життєдіяльності Т.Парсонса та Н.Лумана. Обгрунтовано вирішальне значення для українського суспільства методології дослідження та методики формування консенсуальних ресурсів Т.Парсонса. Запропоновано власну концептуальну модель соціальної злагоди, яка дозволяє виокремити сутнісні характеристики, формотвірні критерії та визначити основні напрямки зміцнення її потенціалу в українському суспільстві.

Вивчено феномен маргінальності в сучасному українському суспільстві, його детермінанти та форми прояву. Викладено теоретико-методологічні засади дослідження даного феномену. Реінтепретовано поняття "соціальної маргінальності". Запропоновано його трактування як становище (та процес його досягнення) елементів соціальної системи в ситуації розузгодження їх соціальних якостей, що зумовлює трансформацію останніх. Доведено, що за сучасних умов соціальна маргінальність є результатом культурних та стратифікаційних суперечностей соціальної системи, детермінованих трансформаційними процесами. Введення до дискурсивного контексту терміну "соціальна маргінальність" значно поповнює категоріальний апарат соціологічної науки в контексті аналізу соціальних явищ. Розкрито природу та специфіку розгортання механізму маргінальності залежно від типів та основних детермінант феномену. Визначено, що структурна диференціація концепту "маргінальність" дає змогу виділити "граничність" та "периферійність" як основні характеристики явища. Це дало змогу позиціювати межову маргінальність як конструктивний соціальний феномен сучасного суспільства. Виділено основні форми маргінальності.

Висвітлено соціально-філософські проблеми інтеграції, еволюції історичних досліджень та сучасні концепції міжнародних відносин. Проаналізовано стратегії інтеграції та тенденції інтеграційних процесів (ІП) у сучасному світовому просторі, описано теоретичні моделі їх альтернативного розвитку. Розглянуто питання фінансової інтеграції та геоекономічної стратегії держави. Визначено тенденції ІП та формування загальноєвропейського освітнього простору.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*328.941 + Ф024

Рубрики:

Соціологія

Динаміка політичних систем (в т. ч. модернізація суспільства)

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено актуальну тему конструювання інтеграційних практик сучасної молоді. Обгрунтовано застосування поняття інтеграції для дослідження процесу включення молоді в суспільства з урахуванням соціокультурного контексту. Проаналізовано теоретико-методологічні засади вивчення соціальної інтеграції в класичному соціологічному дискурсі та з позицій структурно-конструктивістського підходу. Виявлено механізм і чинники конструювання інтеграційних стратегій та практик. Визначено вплив соціокультурних детермінант на процес конструювання стратегій і практик української молоді. Сформовано концептуальну модель дослідження соціальної інтеграції молоді. Розглянуто особливості конструювання інтеграційних практик сучасної молоді в українських реаліях та визначено головні тенденції та чинники, що їх зумовлюють.

Розкрито головні поняття концепції суспільства модерну Ю. Габермаса. Показано, що, з одного боку, загальноєвропейська публічна сфера є тим простором, в якому відбуваються процеси соціальної інтеграції та долаються прояви аномії, спричинені розвитком системи глобального капіталістичного господарства, а з іншого, - за допомогою загальноєвропейської публічної сфери Ю. Габермас намагається сконституювати Європу як життєсвіт.

Раскрыты главные понятия концепции общества модерна Ю. Хабермаса. Показано, что, с одной стороны, общеевропейская публичная сфера является тем пространством, в котором происходят процессы социальной интеграции и преодолеваются проявления аномии, вызванные развитием системы глобального капиталистического хозяйства, а с другой с помощью общеевропейской публичной сферы Ю. Хабермас пытается сконституировать Европу как жизненный мир.

The main concepts of Habermas conception of Modernity have been revealed. It has been shown that from one hand the European public sphere is a space where the processes of the social integration take place and effects of anomie, caused by the development of a global capitalist economy system, are overcome; and from the other - with a help of the European public sphere Habermas tries to constitute Europe as a lifeworld.

Проаналізовано об'єднуючий та зв'язуючий соціальний капітал жінок - внутрішньо переміщених осіб з Луганської та Донецької областей України. Перевірено гіпотезу, яка саме форма соціального капіталу є чинником кращої локальної інтеграції в новому місці проживання. Здійснено вторинний аналіз бази даних дослідження "Оцінка потреб внутрішньо переміщених жінок та осіб похилого віку в Україні", проведеного ГО "Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка". Використано метод багатовимірної логістичної регресії. Згідно з результатами дослідження, шанси відчувати упереджене ставлення у приймаючій громаді є вищими серед жінок, які переважно покладаються на зв'язуючий соціальний капітал - родинні та дружні зв'язки (ВШ 1,53, 95 % ДІ: 1,14-2,05), нижчими - серед жінок, які надають перевагу об'єднуючому соціальному капіталу - зв'язки у межах громадських та політичних організацій (ВШ 0,61, 95 % ДІ: 0,45-0,83). Зазначено, що розбудова об'єднуючого соціального капіталу є важливим чинником успішної соціальної інтеграції та адаптації внутрішньо переміщених осіб.

Проаналізовано протиріччя між глобалістами і антиглобалістами, інтеграційними і дезінтеграційними процесами, державою і громадянським суспільством, прогнозується становлення державно-громадської форми управління соціальним розвитком як реакція сучасної держави на тиск глобалізаційного процесу.

Розглянуто питання соціальної інтеграції молоді з функціональними обмеженнями через процес соціалізації в суспільство. Розглянуто теорії В.Г.Барановського, Т.О.Башкатова, З.І. Файнбурга, Б.Д.Паригіна стосовно соціальної взаємодії та інтеграції в суспільство, що трансформується.

Рассмотрены вопросы социальной интеграции молодежи с функциональными ограничениями через процесс социализации в общество. Рассмотрены теории В.Г.Барановского, Т.О.Башкатова, З.И. Файнбурга, Б.Д.Парыгина в отношении социального взаимодействия и интеграции в трансформирующееся общество.

The study deals with the problem of social integration of youth with functional disabilities in the process of socialization. It analyses the theories of V.G. Baranovsky, G.O. Bashkatov, Z.I.Fainburg, B.D. Parygin concerning the process of social interaction and integration to the transforming society.

Досліджено чинники інтеграції внутрішньо переміщених осіб у місцеві громади; на основі соціологічного опитування визначено основні проблеми переселенців та рівень їх усвідомлення себе частиною місцевої спільноти, наміри після закінчення АТО; запропоновано використання одержаних результатів місцевою владою та громадянським сектором для прискорення вирішення проблем переселенців та їх соціальної, економічної та культурної інтеграції.

Проналізовано проблеми, суперечності та технології консолідації діяльності суб'єктів інформаційної безпеки. Розглянуто вплив як внутрішніх, так і зовнішніх інформаційно-ідеологічних суб'єктів. Доведено, що під тиском інформаційної революції виникають загрози, які спричинюють необхідність упровадження різних засобів і технологій інформаційної безпеки. Їх функціонування покликані забезпечувати суб'єкти інформаційної безпеки - від окремих індивідів до соціальних інститутів, між якими має бути налагоджена належна взаємодія.

В Украине приобретает актуальность проблема консолидации общества, нынешнее состояние которой не позволяет осмысленно прогнозировать его будущее. Во многих публикациях предлагаются рекомендации решения этой проблемы за счет перманентной диагностики механизмов формирования и развития мировоззренческих ресурсов. Окружающий человека мир постоянно непредвиденно меняется и нуждается в разработке научно обоснованных механизмов осознанного приспособления к нему человека за счет развития его мировоззрения. Цель работы - обобщение предпосылок создания теоретико-методологического обеспечения гармонизации развития мировоззрения, консолидации общества и отечественной науки. Мировоззрение создает для человека общую картину окружающего мира, которой он руководствуется, принимая жизненно важные решения и совершая социально значимые поступки. Исследование мировоззрения позволит определить, какую модель общества нужно и можно построить в Украине, какие создать технологии гармонизации механизмов его консолидации и солидарности, как обеспечить конструктивное обсуждение способов решения насущных проблем представителями разных мировоззрений; поможет адаптировать традиционную для отечественной науки систему диалектических принципов к исследованию мировоззрения. Представлены определения центральных категорий статьи, акцентировано внимание на зависимости мировоззренческих ориентаций и модели поведения человека в первую очередь от его материального положения. Решение сложных задач, поставленных внутренним развитием нашего общества и условиями международной ситуации, выдвигает со всей остротой задачу формирования систематизированного научного мировоззрения. Решению проблем мировоззрения общества способно содействовать обновление концепций построения его научной и образовательной сфер. В управлении мировоззрением необходимо ориентироваться не на стандартные функции и принципы менеджмента, а на формирование условий активизации внутренних сознательных источников желания людей реализовать собственные уникальные идеи. Процессы консолидации и солидарности реализуются как в обществе, так и в научной сфере общества. Со всей отчетливостью они проявляются в научных школах.