Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.410.030-2 + Р733.410.030-2

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба у вагітних

Гіпертонічна хвороба у дітей

Шифр НБУВ: ДС41194 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.410.105.0-3

Рубрики:

Вади серця у вагітних

Шифр НБУВ: ДС48302 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.410.030-2 + Р733.410.030-2

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба у вагітних

Гіпертонічна хвороба у дітей

Шифр НБУВ: ДС41194 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.410.105.0-3

Рубрики:

Вади серця у вагітних

Шифр НБУВ: ДС48302 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено питанням вивчення кровообігу у вагітних з порушенням функції нирок з метою визначення форми патологічного процесу, ступеня його тяжкості, і на основі цього визначення оптимальної акушерської і перинатальної тактики. На підставі епідеміологічного дослідження за період 1987-97 рр. встановлено зростання частоти захворювання нирок у вагітних південного регіону України. Вивчено перебіг та завершення вагітності у жінок з хронічним гломерулонефритом, пієлонефритом і ЕРН-гестозом. Досліджено загальну, ниркову, церебральну гемодинаміки та стан внутрішньоутробного плоду у жінок на протязі вагітності. У вагітних з хронічним гломерулонефритом, хронічним пієлонефритом і ЕРН-гестозом відбуваються суттєві порушення як центральної, так і регіональної гемодинаміки, ступінь порушень яких корелює з динамікою основного захворювання. На основі отриманих результатів визначено гемодинамічні диференційно-діагностичні критерії, характерні для первинного захворювання нирок та "чистих" форм ЕРН-гестоза.

На основі комплексної оцінки стану вагітних з первинною артеріальною гіпертензією та їх плодів (ультразвукова фетометрія, кардіотокографія, плацентографія, вміст гормонів фето-плацентарного комплексу у крові) розроблено диференційовану систему санаторно-курортного лікування вагітних з гіпертонічною хворобою. Запропоновано новий комплекс немедикаментозного санаторного лікування гіпоксії і гіпотрофії плода, який включає: фонову терапію для всіх вагітних з гіпертонічною хворобою (кліматотерапія, лікувально-охоронний режим, УФО, психотерапія, рухові режими і ЛФК, гідрокінезотерапія, аерофітотерапія, фітотерапія, масаж комірової зони, дієтичне харчування), а також диференційоване лікування в залежності від стану плода (вуглекислі та кисневі ванни, електросон, синусомодульовані струми, дециметрова мікрохвильова терапія, електрофорез, додаткове харчування). Показано ефективність санаторно-курортного лікування: позитивний вплив його на перебіг вагітності, пологів, стан плода, зменшення ступеню кисневої недостатності та частоти відставання темпів росту плода.

Клінічний прояв гестозу достатньо відомий, тоді як тлумачення патогенезу ще потребує уваги з боку дослідників. Основною ланкою патогенезу артеріальної гіпертензії, обумовленої вагітністю, є порушення обміну простагландинів, перекисне окиснення ліпідів.

Встановлено, що основними ланками патогенезу артеріальної гіпертензії, зумовленої вагітністю, є гормональна регуляція об'єму позаклітинної рідини, зміни парціальних ниркових функцій, обмін натрію, обмін білка. Наведено протилежні і неоднозначні результати про ступінь їх участі у розвитку артеріальної гіпертензії у вагітних. Формування артеріальної гіпертензії у вагітних пояснено одночасним впливом сукупності факторів, активацією різних механізмів формування і підтримування артеріальної гіпертензії, зумовленої вагітністю. Вказано, що гетерогенність досліджених показників може свідчити про можливість існування різних форм артеріальної гіпертензії у вагітних.

Розроблено новий напрям інтенсивної терапії, який засновано на вивченні патогенетичних механізмів формування артеріальної гіпертензії у вагітних. Встановлено, що артеріальна гіпертензія, зумовлена вагітністю, об'єднує патогенетично різні варіанти: низько-, нормо- та високореніновий. Запропоновано комплекс клініко-лабораторних досліджень, що дозволить диференціювати варіант артеріальної гіпертензії у вагітних та визначати показання з метою диференційованого лікування. Розроблено диференційовану, з урахуванням варіанта артеріальної гіпертензії, програму інтенсивної терапії з застосуванням преформованих фізичних факторів та методу ентеросорбції. Встановлено, що її застосування забезпечило виношування вагітності, збільшення числа самостійних пологів, зменшення операцій під час пологів, а також скорочення строків лікування.

На підставі комплексної оцінки стану вагітних із серцево-судинною патологією науково обгрунтовано та розроблено нові деференційовані патогенетично орієнтовані програми санаторно-курортного лікування, що грунтуються на індивідульному виборі методу терапії залежно від виду патології, її тяжкості, типу гемодинаміки та функціонального резерву міокарда, хронобіологічних показників біорегуляторної ланки L-аргінін/NO, психоемоційного стану й особливостей особистості, змін стресасоційованих систем організму та фетоплацентарного комплексу. За результатами обстеження пацієнток (109 з вадами серця, 150 з нейроциркулярною астенією, 119 з метаболічною кардіоміопатією та 100 здорових) доведено, що запропонована програма позитивно впливає на перебіг захворювання, вагітності, пологів, стан різних функціональних систем вагітної, розвиток плода та стан новонародженого.

У 34 вагітних і породіль за умови використання препарату "Діовенор" у поєднанні з еластичним бинтуванням та втиранням венозного гелю припинялось прогресування варикозного розширення підшкірних вен нижніх кінцівок і не наступали тромботичні ускладнення під час вагітності, пологів та в післяпологовому періоді. Наведена лікувальна тактика покращує перебіг вагітності та пологів у вказаних хворих.

  Скачати повний текст

Одержано дані про характер впливу засобів фізичної реабілітації на організм жінок з артеріальною гіпертензією та плід у різні періоди вагітності. Роглянуто та доповнено наукові положення про принципи комплексності та послідовності використання різних методів фізичної реабілітації в терапії вагітних з екстрагенітальною патологією. Науково обгрунтовано та розроблено комплексну програму фізичної реабілітації для тематичних хворих, в якій передбачається використання лікувальної гімнастики, гідрокінезитерапії, лікувальної дозованої ходьби та масажу.

Проведене дослідження капілярного русла в провідній системі сердець (ПСС) у плодів і новонароджених від матерів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом, знайшло однотипні зміни, що стосуються стромального комплексу та відділів мікроциркуляторного русла (МЦР). У стромі виявлено зростання кількості колагенових волокон з дистрофічними змінами в них та явищами стромального набряку. Найбільш виражені зміни в МЦР і стромі відзначено переважно в атріовентрикулярному вузлі, менш виражені - у пучку Гіса та його ніжках. Наростання ваги гіпертонічних станів і ваги цукрового діабету сполучається з важкими дистрофічними змінами в судинній стінці. Венулярне русло відзначалося порушенням реологічних властивостей крові, аж до утворення макро-мікроагрегатів і тромбозів.

  Скачати повний текст

Уперше на підставі даних комплексного обстеження обгрунтовано новий напрям допомоги вагітним і новонародженим, який грунтується на удосконалених методах діагностики, профілактики та лікування гіпоксичних станів плода та новонародженого. Визначено шляхи підвищення ефективності ранньої неонатальної адаптації новонароджених на засадах оптимізації лікування вагітних з ревматичними вадами серця та профілактики антенатальної гіпоксії плода. Базуючись на результатах комплексного обстеження у динаміці раннього неонатального періоду, показано особливості функціонального стану основних систем адаптації (стрес-реалізувальних і стрес-лімітувальних), визначено характер нейро-гуморальної, гормональної регуляції, компенсаторно-адаптаційних механізмів новонароджених залежно від важкості перенесеної гіпоксії у матерів, здорових і хворих на ревматичні вади серця, а також залежно від активності ревматичного процесу та стадії недостатності кровообігу у жінок. Визначено особливості функціонування ГАМК-ергічної системи та її ролі у формуванні компенсаторно-адаптаційних процесів у періоді ранньої неонатальної адаптації у новонароджених з гіпоксичними пошкодженнями, що зумовило розробку нових підходів до профілактики та лікування гіпоксії плода й асфіксії новонароджених. З використанням моделі хронічної гіпоксії плода уперше доведено, що введення вагітним ноотропних препаратів ("Пірацетам") супроводжується значними морфофунціональними змінами у легенях та серці, відбувається нормалізація стрес-лімітувальних систем, що призводить до зниження перинатальних пошкоджень плодів та покращання адаптивних можливостей організму. З урахуванням даних

Розглянуто особливості впливу диференційованої програми використання засобів фізичної реабілітації на перебіг основного захворювання, плин і результати вагітності у жінок, які страждають на артеріальну гіпертензію.

Рассмотрены вопросы особенностей влияния дифференцированной программы использования средств и методов физической реабилитации на протекание основного заболевания, течение и исход беременности у женщин, страдающих артериальной гипертензией

The paper considers peculiarities of the influence of differentiated programme of physical rehabilitation means and methods utilization upon the course of major disease as well as on the course and outcome of pregnancy in patients with arterial hypertension.

Висвітлено питання активності ферментів аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, лактатдегідрогенази та лужної фосфатази як маркерів функцій печінки у разі пізніх гестозів і гіпертонічної хвороби у вагітних. Зміни активності ферментів корелюють з тяжкістю гестозу та гіпертонії.

Проведены исследования, целью которых было изучение возможности использования показателей, характеризующих систему L-аргинин - NO в оценке эффективности санаторно-курортного лечения беременных с сердечно-сосудистой патологией. Проанализирована динамика суточного ритма содержания L-аргинина, суммарных нитритов и нитратов в слюне 58-ми беременных, из них 20-ти с метаболической кардиомиопатией, 23 с нейроциркуляторной дистонией и 15-ти здоровых беременных. В результате обследования обнаружены значительные изменения показателей биологического ритма: длительности цикла, ритма, среднесуточного уровня активности, разницы между максимальным показателем за сутки и среднесуточным уровнем, временем максимальной и минимальной активности. Анализ характера суточных ритмов в динамике санаторно-курортного лечения позволил определить характерные особенности восстановления значений этих параметров.

Розглянуто особливості центральної та перифиричної гемодинаміки і фазові показники серцевої діяльності в III триместрі за умови неускладненого перебігу вагітності та у разі гіпертензивних станів. На підставі результатів дослідження обгрунтовано необхідність визначення параметрів гемодинаміки у різних положеннях тіла вагітної. Встановлено вплив гемодинамічної складової на перинатальні наслідки. Запропоновано схему дослідження серцево-судинної системи у вагітних в III триместрі за допомогою постуральних функційних навантажень, впроваджено в клінічну практику індекс волемії. Розроблено критерії клінічної діагностики гіповолемічного синдрому. Доведено доцільність корекції гіповолемії у вагітних з різними типами гемодинаміки, виявлено позитивні наслідки у разі відновлення судинного об'єму у таких жінок.