Обследованы 72 первородящие с физиологическим течением беременности и родов. В зависимости от метода обезболивания родов все пациентки разделены на три группы: в I группе использовалось фракционное эпидуральное введение букаина без адъювантов; во II - букаин + фентанил и в III - букаин + стадол. Доказано, что использование опиатов уменьшает количество введенного букаина и сопровождается значительно меньшей частотой развития двигательной блокады. Применение фентанила приводит к быстрому развитию качественного обезболивания, но сопровождается развитием брадикардии у роженицы и плода, а также кожного зуда у 3,33 % рожениц. Использование стадола сопровождается увеличением общего периферического сосудистого сопротивления и обеспечивает более высокие оценки по шкале Апгар у новорожденных на 1-й минуте жизни, однако, сопровождается развитием избыточной седации у 47,05 % рожениц.

На основании исследования 90-ти первородящих беременных, разделенных на 3 группы по виду эпидуральной аналгезии (ЭДА) (лидокаин без аналгетика, лидокаин + фентанил, лидокаин + "Стадол", т.е. буторфанол тартрат), сделан вывод, что комбинация 0,75 % лидокаина с наркотическими аналгетиками ("Фентанил", "Стадол") повышает эффективность и длительность аналгезии, сокращают I период родов. Использование "Стадола" обеспечивает удлинение аналгетического эффекта, в сравнении с "Фентанилом", на 26,4 мин, повышает оценку по шкале Апгар на 1-й мин на 0,9 балла. "Стадол" реже, чем "Фентанил", вызывает кожный зуд, брадикардию плода и задержку мочи. Выбор наркотического аналгетика для ЭДА должен рассматриваться в контексте акушерской ситуации.

Обстежено 128 роділь, що народжували вперше, з фізіологічним перебігом вагітності та пологів. Залежно від методу знеболювання пологів всіх пацієнток поділено на 3 групи: у 1-й групі проведено психопрофілактичний метод знеболювання; у 2-й - застосовано епідуральну аналгезію (ЕДА) 2 % лідокаїном, у 3-й - ЕДА 0,5 % бупівакаїном. Показано, що застосування лідокаїну для проведення ЕДА є безпечнішим, ніж використання 0,5 % бупівакаїну, та супроводжується більш високими оцінками за шкалою Апгар на 1-й хв життя, зменшує гіпоксію у новонародженого та має протективний вплив на стан плода. Проведення ЕДА 0,5 % бупівакаїном викликає помірну брадикардію у плода через 30 хв після його введення і супроводжується більш низькими оцінками за шкалою Апгар на 1-й хв життя, а також сприяє збільшенню частоти виникнення кефалогематом у новонародженого.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.122.1

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.7-1 + Р716.122.1

Рубрики:

Хірургічна гінекологія. Оперативна гінекологія

Знеболення пологів

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання, пов'язані з проблемою знеболювання під час пологів, та результати застосування Нейровітану з цією метою. Згідно з одержаними даними обстеження 30 жінок, препарат показав високу ефективність за відсутності шкідливого впливу на плід, перебіг вагітності та пологів.

Вивчено вплив застосування різних методів знеболювання пологів на показники гемодинаміки, діяльності нервової та ендокринної систем, киснево-метаболічного статусу та механізми їх регуляції, а також інтегральні характеристики клінічного стану у 491-ї породілі та новонародженого та дітей віком до одного року. Виявлено основні предиктори формування больового синдрому під час пологів. У порівняльному аспекті проведено оцінювання 15-ти різних методів аналгезії пологів і на підставі результатів багатофакторного клініко-статистичного аналізу доведено, що оптимальним є метод фракційної епідуральної аналгезії з використання 0,75 %-го розчину лідокаїну та фентанілу та клонідину. Встановлено, що проведення епідуральної аналгезії з "базовим" анестетиком лідокаїном забезпечує найбільшу (31,7 %) частоту фізологічних пологів. За даними мультицентрового обсерваційного ретроспективного аналізу медичної документації 100 558-ми породіль у шести пологових будинках Києва показано, що застосування епідуральної аналгезії пологів сприяє зменшенню частоти виконання кесарева розтину в 1,71 разів.

  Скачати повний текст

Досліджено акушерські та перинатальні наслідки вагітності за умови диференційованого застосування методів ведення та знеболювання пологів залежно від психологічних особливостей породілі та характеру реакцій вегетативної нервової системи (ВНС) на біль. Проведено обстеження 160-ти пацієнток, які умовно розподілені на три клінічні групи. У I-ій групі проведено медикаментозне знеболювання пологів, у II-ій застосовували епідуральну анестезію (ЕДА), у III-ій (контрольній) групі спеціальне знеболювання не проводилость. Перед пологами усіх жінок проінформовано про переваги та недоліки кожного з запропонованих методів знеболювання. Визначено клініко-психологічні характеристики та діяльність ВНС обстежуваних жінок. З використанням одержаних даних проаналізовано ефективність застосування різних методів знеболювання. Розроблено новий алгоритм вибору методу знеболювання пологів, який відображає суттєві анамнестичні та суб'єктивні фактори ефективності даного процесу, включає індивідуально-психологічні характеристики та показники діяльності ВНС, що обумовлюють доцільність проведення, ефективність чи неефективність знеболювання.

Вперше науково обгрунтовано необхідність прогнозування методу розродження жінок з рубцем на матці на підставі вивчення сонографічної та гістологічної картини ділянки попереднього розрізу матки за бальною системою. Вивчено вплив фенотипових ознак недиференційованої дисплазії сполучної тканини різного ступеню важкості на стан рубця на матці у жінок після кесарева розтину. Розроблено прогностичну шкалу, яка враховує анамнестичні дані, метод зашивання матки та тип шовного матеріалу під час попередніх пологів, термін гестації, вагу плода, біологічну готовність шийки матки та дані УЗ-характеристики рубця, на підставі якої прогнозується метод розродження жінок з рубцем на матці після кесарева розтину.

Представлена обзорная информация относительно влияния обезболивания на течение родов у женщин с кардиальной патологией. Освещены патофизиологические особенности родовой боли. Проведена оценка разных методов обезболивания родов.

Мета - визначити, чи скорочує акушерський гель другий період пологів і чи справляє захисний вплив на промежину. Для участі в дослідженні залучили 251 жінку, що раніше не народжували, з одноплідною вагітністю в термін, з потиличним передлежанням плода, з низьким ризиком ускладнень. Всього 226 жінок, що задовольняли вимогам дослідження, були розподілені в дві групи методом сліпого відбору: в групу А, без застосування акушерського гелю, та в групу В, з застосуванням акушерського гелю шляхом нанесення його під час вагінальних оглядів, починаючи з раннього першого періоду пологів (до розкриття шийки матки на 4 см) і закінчуючи пологами. В цілому було проаналізовано 183 випадки. При вагінальних пологах без втручань, таких як кесарів розтин, оперативне втручання на піхві чи метод Крістеллера, застосування акушерського гелю значно скоротило другий період пологів на 26 хв (30 %) (Р = 0,026), і суттєво зменшило розриви промежини (Р = 0,024). Перший період пологів і загальна тривалість пологів також скоротилися, але не суттєво. Не спостерігалося жодних побічних ефектів під час застосування акушерського гелю. Висновок: вагінальне застосування акушерського гелю показало суттєве скорочення другого періоду пологів і суттєве покращення цілісності промежини. Перспективою подальших досліджень може стати вивчення впливу гелю на частоту оперативного втручання і вихідні параметри наслідків для матері та новонародженого.

Наведено експериментальні дані дії знеболювальних препаратів на скоротливу спроможність матки білих щурів лінії Вістар. Продемонстровано скоротливу функцію матки вагітної самки щура за умов дії наркотичних анальгетиків і місцевих анестетиків. Одержані результати можна використовувати для вирішення питання про необхідність застосування знеболювальних препаратів під час пологів.

Вивчено клінічні характеристики особливостей перебігу вагітності та пологів у жінок, які багато народжують. У цих жінок, порівняно з народжуючими вперше та повторно, частіше виникають анемія, гестоз, спостерігаються невиношування, кровотечі різного генезу в пологах, а розродження їх збільшує ризик проведення операції кесарева розтину. Жінки, які багато народжують, належать до групи високого ризику з материнської та перинатальної смертності, тому дана проблема залишається актуальною і на цей час і потребує більш досконалого дослідження.

Описано механізми виникнення та проведення болю під час пологів і методи регіонарної анестезії щодо купірування болю в пологах. Також описано методики проведення спінальної, епідуральної та каудальної аналгезії. Наведено показання, протипоказання та основні ускладнення даних методів знеболювання. Запропоновано диференційований підхід щодо застосування кожного методу аналгезії.

Запропоновано новий комплексний спосіб допологової підготовки юних першороділь з використанням локальної гіпотермії. Засвідчено високу ефективність методу порівняно з іншими методами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.3 + Р716.122.1

Рубрики:

Патологія новонароджених дітей

Знеболення пологів

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлен обзор многочисленных публикаций и результаты собственных исследований, касающиеся различных психо-эмоциональных факторов стресса. Изучены данные исследований, посвященные тревожно-депрессивному состоянию у беременных. Представлены результаты исследования о влиянии и взаимосвязи тревоги, депрессии, страха родов на течение родов, а также возможные методы дородовой нелекарственной психокоррекции.

Вивчено шляхи збільшення кількості вагінальних пологів після попереднього кесарева розтину (ПКР) на базі Київського міського пологового будинку N 1. Установлено, що адекватна прегравідарна та психологічна підготовка лікарем жіночої консультації жінок з рубцем на матці сприятиме збільшенню кількості вагінальних пологів після ПКР.

Описано механізми виникнення та проведення болю під час пологів і методи регіонарної анестезії для купірування болю в пологах. Наведено методики проведення спінальної, епідуральної та каудальної анальгезії, а також показання, протипоказання й основні ускладнення їх. Запропоновано диференціальний підхід до застосування кожного згаданого методу.