Запропоновано новий спеціалізований метод та його застосування для аналізу біомедичних даних (оцінки мікроциркуляції кон'юнктиви ока) на основі багаторівневої архітектури, що досліджує зв'язок між структурними компонентами зображення. Запропоновано метод та модель, що базується на поєднанні підходу обробки біосигналу і можуть використовуватися в тепловізійній, ультразвуковій, томографічній діагностиці.

Запропоновано нову систему для діагностування захворювань ока методом реографії, що створена спільними зусиллями Науково-виробничого спільного малого підприємства "Медап" та Тернопільського державного технічного університету ім. Івана Пулюя. Обгрунтовано доцільність розробки та застосування нової системи. Подано принципи її функціонування, основні технічні характеристики та результати роботи.

Висвітлено новітні розробки лазерних офтальмологічних систем з метою застосування у біомедичній практиці. Досліджено основні принципи та механізми взаємодії лазерного випромінювання з біологічною тканиною. Значну увагу приділено приладам для дослідження переднього відділу, середовищ ока й очного дна. Детально проаналізовано зображення вторинної флюоресценції під час діагностики захворювань рогівки.

Концептуально обосновано единство структурных и функциональных параметров глаза как единой системы на основании обследования большого количества пациентов с эмметропической, миопической и гиперметропической рефракцией. Построены корреляционные портреты эмметропического, миопического и гиперметропического глаза, а также математические модели взаимосвязи структурных и функциональных параметров глаза. Введено понятие оптимального глаза и теоретически определены диапазоны изменения передне-заднего отрезка для оптимального, миопического и гиперметропического глаза. Проведен сравнительный анализ структурно-функционального взаимодействия эмметропического, миопического и гиперметропического глаз, показаны различия данного взаимодействия.

Для оцінки характеру діабетичного процесу при проліферативній діабетичній ретинопатії (ДРП) застосовано дослідження комплексу ентоптичних феноменів. Дослідження проводилося 35 хворим (42 ока). Аналіз характеру ентоптичних феноменів показав, що при проліферативній ДРП більш страждає центральна зона сітківки. Дослідження механофосфену засвідчило збереженість функцій сітківки під проліфераціями, що важливо для клінічної офтальмології у плані об'єму комплексного лікування ДРП.

Розглядається диференціальна діагностика скарг з боку ока. Аналізується диференціальна діагностика об'єктивних офтальмологічних симптомів. Висвітлюються травми ока: травматичний розрив судинної оболонки, розрив очного яблука та проникаючі поранення ока, травматична нейропатія зорового нерва та ін. Відображається стан захворювання ока у дітей: лейкокорія, синдроми косоокості, вроджена катаракта, аномалії розвитку переднього сегмента ока та кришталика тощо. Обговорюються загальні проблеми в офтальмології: гіпотонія, мігрень, набута катаракта, біль сліпого ока та ін. Робота містить не лише сучасні методи лікування очних хвороб, а й перелік оптимальних фармакологічних засобів.

У хворих на міопію вивчали вплив електростимуляції зорового аналізатора, що викликала фосфен-феномен, - фосфен-електростимуляції (ФЕС) на зорові функції, гемодинаміку ока та мозку, а також на імунологічну реактивність організму. Показано, що під впливом ФЕС поліпшувались головні зорові функції: гострота зору в звичайних та мезопічних умовах освітлення, резерви акомодації та світлова чутливість. Посилювався кровообіг ока та мозку, про що свідчило поліпшення кровонаповнення мозку в основних артеріальних басейнах і кровопостачання ока в увеальному тракті з одночасним зниженням тонусу судинної стінки. Крім того, ФЕС викликала очевидну оптимізацію імунорегуляторних процесів в організмі в цілому.

Розглянуто історію розвитку офтальмології. Докладно описано анатомію та фізіологію органа зору; основні сучасні методи дослідження, такі як: флюоресцентна ангіографія, оптична система та рефракція ока. Висвітлено окремі нозологічні форми захворювань повік, кон'юнктиви й слізного апарату (патологія слізних органів, захворювання слизової оболонки ока); рогової оболонки (ендогенні кератити, екзогенні кератити, наслідки захворювань рогівки та ін.); судинного тракту ока (аномалії розвитку, запалення судинної оболонки, гнійні ураження судинного тракту та ін.); кришталика (катаракта, аномалії форми і положення кришталика); сітківки (запальні захворювання сітківки, циркуляторні порушення) та ін. Подано сучасні методи діагностики та лікування цих захворювань, а також операційні методи лікування глаукоми, катаракти, відшарування сітківки.

Представлены результаты комплексного клинического, иммунологического, биохимического и инструментального обследования органа зрения у 1296 больных с острой и хронической патологией печени. Установлена роль функционального состояния печени и связанных с ним нарушений гомеостаза организма в патогенезе возникновения поражений органа зрения у больных. Дана характеристика офтальмопатологии у больных с поражениями печени. Показано, что в основе развития офтальмопатологии у больных с острыми и хроническими поражениями печени лежат иммунные, метаболические и микроциркуляторные нарушения, при этом установлена взаимосвязь этих нарушений в плане механизма их развития. На основе полученных данных разработан комплексный, патогенетически обоснованный метод лечения патологии органа зрения у больных с поражениями печени различной этиологии с использованием препаратов антиоксидантного, иммунокорригирующего, ангиопротекторного действия и современных энтеросорбентов в комплексе с адаптогенами растительного происхождения. Разработана концепция патогенеза поражений органа зрения у больных с патологией печени различного генеза.

Встановлено, що флуоресцентні ангіограми дозволяють спостерігати судини ока з підвищеним контрастом. Для діагностики велике значення мають часові послідовності ФАГ (часто їх знімають, наприклад, з інтервалами 15 секунд - 2,5 хвилини після введення флуорохрому). ФАГ дозволяє краще діагностувати такі післятравмові зміни дна ока, як порушення пігментного епітелію, дефекти мембрани Бруха, розшарування нейропітелію сітчатки. Зроблено висновок, єдине флуороангіографічне дослідження надійно показує хворобливі зміни ретинальних капілярів і дозволяє оцінити динаміку таких змін. Флуоресцентна ангіографія має велике значення також за різних ретинопатій (наприклад, діабетичних). Відзначено, що методика ФАГ дозволяє оцінити дійсні границі пошкоджень, дає можливість об'єктивно оцінити ступінь розвитку патологічного процесу та його діапазон.

Изучена эфективность применения препарата микробного происхождения - пробиотика "Субмалин" - в лечении герпетических кератитов. В комплексном лечени 30-ти больных были использованы инстилляции субмалина (по 1 - 2 капли каждые 2 часа). При этом больные контрольной группы (30 человек) получали общепринятую комплексную терапию: противовирусную, рассасывающую, стимулирующую, симптоматическую. Установлено, что применение субмалина способствует ускорению эпителизации роговой оболочки глаза, рассасыванию ее инфильтратов, более быстрому купированию воспалительного процесса, сокращению сроков лечения, повышению остроты зрения.

Проанализированы особенности клинического течения герпетического кератита у 218-ти лиц в возрасте от 17-ти до 83-х лет. Отмечено, что герпетический кератит характеризуется тяжелым длительным течением и рецидивами, приводит к слепоте и инвалидности. Чаще всего эта патология преобладает у лиц трудоспособного возраста (79,4 % случаев). Установлено, что возникновению заболевания способствуют факторы: травматические повреждения роговицы, вирусные инфекции, ношение контактных линз, температурные воздействия, стрессовые ситуации. Поверхностные формы герпетических кератитов (точечного, везикулезного, древовидного, географического) были обнаружены у 38,9 % обследованных лиц, наиболее тяжело протекали глубокие формы герпетического поражения роговицы (метагерпетический, буллезный, интерстициальный кератит), которые являются наиболее часто встречающимися в клинической практике и составляют 61,1 %. Сделан вывод о широкой распространенности герпетических кератитов и разнообразии их клинического проявления.

Приведены результаты исследования по проблеме лечения офтальмологических больных в послеоперационном периоде. Под наблюдением находились 60 человек, которые были разделены на 4 группы: 2 опытные - А и Б по 15 человек в каждой, которым на протяжении всего периода лечения, начиная с момента операции, в комплексной терапии было предусмотрено применение перфторана по 2 капли 4 - 6 раз в день, и две контрольные группы А и Б по 15 человек. Больным группы А проводилась факоэмульсификация катаракты с имплантацией интраокулярной линзы (ИОЛ) без наложения роговичных швов. Пациентам групп Б была проведена экстра-капсульная экстракция катаракты с имплантацией ИОЛ и наложением роговичного шва. В результате проведенного исследования установлено, что местное применение перфторана в послеоперационном периоде уменьшает отек роговицы, сокращает сроки лечения в стационаре и обладает иммуностимулирующим действием.

Розглянуто основні причини виникнення короткозорості та роль занять фізичною культурою для відновлення зору.

Рассмотрены основные причины возникновения близорукости и роль занятий физической культурой для восстановления зрения.

In the given article the principal reasons of origin of myopia and role of employments by a physical culture for renewal of sight are considered.

Изучено состояние вестибулярной функции у лиц с патологической близорукостью, определено значение вестибулометрических исследований в практике МСЭ. У значительного количества обследованных имеется нарушение вестибулярной функции. Наиболее часто встречающимися являются расстройства стато-кинетического и стато-динамического равновесия. Установлено, что расстройства рефлекторной деятельности лабиринтов сочетаются с нарушением статики и координации движения, что свидетельствует о снижении функции периферического отдела вестибулярного анализатора и достаточно высоком уровне компенсации вестибулярной дисфункции у близоруких. Результаты статистического и корреляционного анализа подтвердили зависимость между тяжестью анатомо-функциональных нарушений органа зрения и вестибулярных расстройств.

Висвітлено етіологію та патогенез комп'ютерного зорового синдрому, розглянуто його клінічні та об'єктивні ознаки, запропоновано методи лікування та профілактики. Показано вплив фізико-технічних чинників на організм людини у разі їх хронічної дії та перевищення граничних норм. Представлено стандарти моніторів ПК та дозволені параметри випромінювання, наведено порівняльну характеристику засобів захисту від негативного впливу фізичних факторів. Визначено оптимальний режим роботи і зорового відпочинку під час роботи перед монітором ПК та запропоновано ефективні засоби реабілітації зорових функцій.

Освещены этиология и патогенез компьютерного зрительного синдрома, рассмотрены его клинические и объективные признаки, предложены методы лечения и профилактики. Показано влияние физико-технических факторов на человеческий организм в случае их хронического действия и превышения граничных норм. Представлены стандарты мониторов ПК и разрешимые параметры излучения, приведена сравнительная характеристика средств защиты от негативного влияния физических факторов. Определен оптимальный режим работы и зрительного отдыха во время работы перед монитором ПК и предложены эффективные средства реаблитации зрительных функций.

С целью проведения эсперимента была произведена непроникающая линейная травма роговицы глаз животных 1-ой группы, животным второй группы - роговичный разрез с наложением непрерывного шва. Лечение начинали проводить спустя 1 час после травмы - капали перфторан по 2 капли 4 раза в день. Выполнены клинические наблюдения за 49-ю больными с непроникающими ранениями роговицы: эрозиями и кератитами, при этом инстилляции перфторана были включены в комплексное лечение с момента госпитализации в отделение. В результате проведенного исследования установлено, что использование перфторана местно, в виде капель, стимулирует эпителизацию и заживление роговицы, способствует устранению отека и воспаления, сокращает сроки лечения.

Викладено основні сучасні дані щодо анатомії, фізіології, методів дослідження органу зору, етіології, клініки та лікування очних хвороб. Розглянуто найпоширеніші форми захворювань придатків ока, орбіти, рогівки, кришталика, судинної оболонки, сітківки, зорового нерва.

Определена распространенность повреждений органов зрения среди пациентов, лечившихся в дневном и круглосуточном стационарах, в зависимости от их пола, возраста, профессии. Установлено, что повреждения органов зрения встречались в 2,5 - 4 раза чаще у мужчин, чем у женщин, которые находились на лечении в этих стационарах по причине травм (ранений, контузий, ожегов). Проанализированы особенности оказания первичной медицинской помощи пациентам, порядок направления населения врачами для оказания данной помощи на разных уровнях.

Осуществлено исследование с целью лечения 60-ти лиц с глубокими формами герпетических креатитов в возрасте от 23-х до 74-х лет. В основной группе больных (30 человек) в комплексном лечении были применены инстилляции пробиотика "Субалина" и аппликации пелоидов озера Соленый лиман. Проведен сравнительный анализ полученных клинических данных с результатами комплексного лечения больных контрольной группы (30 человек). Установлено, что применение субалина и пелоидотерапии в лечении глубоких форм герпетических кератитов значительно улучшает клинические показатели: ускоряются сроки эпителизации роговицы, рассасывания инфильтратов, уменьшение воспаления, а также сокращается время пребывания больных в стационаре. Показано, что данные методы лечения хорошо переносятся больными, не вызывают токсического влияния на ткани глаза и возникновения аллергических реакций. Выявлена высокая терапевтическая активность предложенных методов.