Розглянуто регіональні й етнічні особливості цереброваскулярної патології в Україні. Виявлено фактори, які визначають відмінності у її розповсюдженності та клініці у різних народів Криму.

Рассмотрены региональные и этнические особенности цереброваскулярной патологии в Украине. Выявлены факторы, определяющие различия в ее распространенности и клинике у различных народов Крыма.

Приведена современная характеристика артериальной гипертензии (АГ). Описаны морфологические изменения сосудистой системы и вещества головного мозга при АГ, изменения мозгового кровотока при АГ и сосудистой патологии головного мозга. Определены клинические формы цереброваскулярной патологии. Раскрыта сущность понятия сосудистого когнитивного расстройства, рассмотрены основные факторы риска сосудистых когнитивных нарушений. Изложены вопросы антигипертензивной терапии, охарактеризованы ее основные принципы.

Вивчено стан гемодинамічних змін у 135-ти хворих у гострому періоді та стані після перенесеної транзиторної ішемічної атаки. Проведене обстеження дає можливість зробити висновок про те, що доплерографія дозволяє достовірно уявити ступінь порушення кровообігу в магістральних артеріях голови, оцінити стан колатералів і процес реканалізації.

Изучено состояние гемодинамических изменений у 135-ти больных в остром периоде и состоянии после перенесенной транзиторной ишемической атаки. Проведенное обследование дает возможность сделать вывод, что допплерография позволяет достоверно судить о степени нарушения кровообращения в магистральных артериях головы, оценить состояние коллатералей и процесс реканализации.

Изучены особенности клинических проявлений и варианты течения лакунарных инфарктов в сопоставлении с данными нейровизуализации. Показано, что их клиническая диагностика возможна с учетом особенностей развития и течения заболевания, характера неврологических нарушений, которые возникали чаще всего на фоне артериальной гипертензии и сахарного диабета: на их долю приходилось 97 % наблюдений в сопоставлении с данными магнитно-резонансной томографии головного мозга. Наиболее частыми вариантами лакунарных инфарктов являлись двигательный и сенсомоторный инсульты. Клиническое течение лакунарного инфаркта в виде завершенного инсульта чаще всего наблюдалось при локализации его в области зрительных бугров, внутренней капсулы, подкорковых ганглиев и варолиевого моста. Лакунарные инфаркты в области перивентрикулярного белого вещества чаще всего были клинически немыми. Характерные лакунарные синдромы выявлены только у 53,8 % больных с лакунарными инфарктами, визуализируемыми при МРТ-исследовании.

Розроблено та доповнено об'єктивні критерії вестибулярної дисфункції (ВД) в оцінці трьох ступенів тяжкості дисциркуляторної енцефалопатії (ДЕП) у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Встановлено взаємозв'язок між ступенем прояву ДЕП і ступенем вираженості ВД. Зазначено про наявність дозозалежності порушень у разі гострого іонізуючого опромінення (ІО). Зауважено, що в динаміці післяаварійного періоду ступінь прояву ДЕП і ВД у разі хронічного ІО більша за однаково малих доз, ніж у разі підгострого ІО.

Установлены и дополнены объективные критерии вестибулярной дисфункции (ВД) в оценке трех степеней тяжести дисциркуляторной энцефалопатии (ДЭП) у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС. Установлена взаимосвязь между степенью проявления ДЭП и степенью выраженности ВД. Отмечена дозозависимость нарушений при остром ионизирующем облучении (ИО), однако в динамике послеаварийного периода степень проявлений ДЭП и ВД при хроническом ИО больше при одинаковых малых дозах, чем при подостром.

Представлены результаты исследования регионарной и полушарной церебральной гемодинамики у больных с посттравматическими фронтоорбитальными переломами костей черепа. Показано влияние краниопластики на показатели мозгового кровотока. Установлено, что посттравматические фронтоорбитальные дефекты костей черепа обусловливают снижение линейной скорости церебрального кровотока и реактивности сосудов мозга на стороне поражения. Выявлено, что восстановление топографо-анатомических взаимоотношений в зоне фронтоорбитального костного дефекта, с регистрацией интракраниального пространства приводит к улучшению регионарного кровотока, повышению компенсаторных возможностей полушарной церебральной гемодинамики. Отмечено, что несмотря на регресс сосудистых растройств асимметрия регионарного кровотока остается гемодинамически значимой, что обусловлено выраженными первичными посттравматическими изменениями вещества головного мозга.

При изменениях содержания нуклеиновых кислот и активности нуклеаз в сыворотке крови и ликворе больных с преходящими нарушениями мозгового кровообращения (ПНМК) в остром периоде отмечается повышение содержания нуклеиновых кислот и дисбаланс в соотношении активности рибонуклеаз и дезоксирибонуклеаз. Существует выраженная зависимость компонентов нуклеинового гомеостаза от частоты возникновения ПНМК и их локализации, длительности церебральной ишемии, степени стенозирования магистральной артерии головы и давности основного сосудистого процесса.

Розглянуто гемодинамічні ефекти індивідуального використання вазоактивних засобів у хворих із дисциркуляторною енцефалопатією I та II стадій за різних типів церебральної артеріальної ангіоархітектоніки. Установлено, що найефективнішими за магістрального типу ангіоархітектоніки виявилися ксантинолу нікотинат і актовегін, за розсипчатого типу - пентоксифілін, актовегін та амінофілін. В разі гіпофункції і/або гіпоплазії однієї з церебральних артерій доцільним і виправданим було призначення актовегіну й інстенону.

Розглянуто класифікацію, методи дослідження, лікування, профілактики та реабілітації хворих із початковими проявами недостатності кровопостачання головного мозку - однієї з найсерйозніших медико-соціальних проблем сьогодення.

Показано значение возрастных и половых факторов в распространенности и выраженности основных показателей метаболических нарушений (гомоцистеинемии, витаминов группы В и маркеров воспаления) у больных с сосудистыми заболеваниями головного мозга.

С целью определения информативности электропунктурной диагностики точек сосцевидной зоны головы при циркуляторных расстройствах в вертебрально-базилярном бассейне измерена их электропроводность у 145 больных с разной степенью патологии. Установлена достоверная разница показателей с данными контрольной группы и в показателях между группами больных в зависимости от глубины цереброваскулярных расстройств, что расширяет возможности объективизации патологии и обосновывает применение методики.

Обследовано 20 здоровых лиц, 20 больных гипертонической болезнью и 84 больных диабетической нефропатией (ДНП). Всем пациентам проведено обследование кардиальной и церебральной гемодинамики. Анализ полученных результатов засвидетельствовал, что у больных ДНП уже на начальных этапах повышается уровень жесткости миокарда и развивается гипертрофия левого желудочка сердца. На этом фоне достаточно быстро формируются нарушения диастолической и систолической функций сердца. Ремоделирование сосудов головного мозга протекает по атеросклеротическому типу, но намного быстрее и с более значительными изменениями.

В клинике нервных болезней ЗГМУ обследовано 117 человек с транзиторными ишемическими атаками (ТИА) и инфарктами мозга. Проанализировано влияние основных клинических и биохимических факторов на течение и исход сосудистого эпизода. Было установлено, что возраст до 59 лет, мягкая артериальная гипертензия (до 180/100 мм рт. ст.), нормосистолия, нормогликемия и умеренная гиперлипидемия позволяют прогнозировать завершение сосудистого эпизода в ТИА. В исследовании при помощи метода множественной корреляции получены три математические модели, способные прогнозировать исход сосудистого эпизода в ТИА или ИИ.

Мета: вивчити вплив різних методів медикаментозного та немедикаментозного лікування хворих з дисциркуляторною енцефалопатією (ДЕ) II ст. на тлі гіпертонічної хвороби (ГХ) II ст. на перебіг захворювання та активність оксиду азоту в сироватці крові. Матеріали та методи. Обстежено 45 хворих з ДЕ II ст. на тлі ГХ II ст. Пацієнти були розділені на три групи, по 15 осіб у кожній: 1-а - хворі, які одержували тільки медикаментозне лікування, 2-а - пацієнти, які на тлі медикаментозної терапії одержували лікування за допомогою лампи "Біоптрон", експозиція - 10 хв на кожну півкулю головного мозку, 3-я - хворі, яких лікували тільки за допомогою поляризованого світла. Курс лікування становив 10 днів. До і після лікування визначено активність загального азоту у сироватці крові за допомогою методу ферментного перетворення нітрату в нітрит з наступним калориметричним визначенням нітриту. Висновки. У пацієнтів з ДЕ II ст. на тлі ГХ II ст. під впливом комбінованого лікування (медикаментозного та немедикаментозного) або тільки біоптронотерапії спостережено підвищення активності загального оксиду азоту, що є позитивною ознакою і свідчить про поліпшення вазодилататорного резерву.

Изучены изменения мозгового кровотока и продуктов обмена оксида азота: L-аргинина и нитритов у 20-ти больных с ранней цереброваскулярной болезнью. Установлено достоверное снижение линейной скорости кровотока в сосудах вертебро-базилярного бассейна, а также угнетение обмена оксида азота (снижение уровня L-аргинина в сыворотке крови и рост нитритов в моче) у обследованных больных по сравнению со здоровыми лицами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703-3

Рубрики:

Порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено особливості когнітивних функцій у хворих на діабетичну енцефалопатію, що розвинулася на тлі цукрового діабету типу ІІ (ЦД-ІІ) у порівнянні з пацієнтами, що хворіють на дисциркуляторну енцефалопатію недіабетичного генезу. Діабетична енцефалопатія за ЦД-ІІ у порівнянні з недіабетичною супроводжувалася вірогідно більш значним зниженням швидкості сенсомоторних реакцій, недостатньою концентрацією уваги, її нестійкістю, зниженням продуктивності, схильністю до виснаження. У хворих на діабетичну енцефалопатію спостережено вірогідне зниження показників короткочасної та довготривалої пам'яті як відносно здорових осіб, так і пацієнтів з дисциркуляторною енцефалопатією недіабетичного генезу. Виявлені зміни у когнітивній сфері прогресували зі стадією енцефалопатії.

Складання короткострокових прогнозів вегетативно-судинної захворюваності з урахуванням піків геліогеомагнітної активності, а головне, виявленого характеру вегето-судинних змін інфрадного біоритму, що формується, під впливом геліогеомагнітної активності в 26,3 % (92-х із 350-ти) осіб із цереброваскулярною патологією сприяють більш цілеспрямованому й оперативному проведенню комплексу геліометеопрофілактичних протиепідемічних заходів.

Reliable differences in cerebral hemisphere blood vessels filling and tonus of microcirculation system have been found between men and women of different ages with arterial hypertension, who have suffered from Chernobyl accident with the help of tetrapolar impedance plethysmography method (rheoanalysator PAS-01). Cerebral hemisphere blood vessels filling in women of all ages has been shown to be higher for sure than in men and the tonus of pre- and postcapillaries under developing arterial hypertension gets lower with age.

Для вивчення гемодинаміки мозку використано ультразвукове дослідження кровообігу мозку з вивченням кількісних показників та показників тонусу мозкових судин. З'ясовано, що у людей з артеріальною гіпотензією показники швидкості кровотоку знижені в порівнянні з контролем та хворими з артеріальною гіпертензією, що можливо пов'язано зі зниженим артеріальним тиском. В каротидній системі тонус мозкових артерій достовірно був знижений у групі з артеріальною гіпотензією та підвищений в групі з артеріальною гіпертензією. Але у вертебрально-базилярному басейні тонус достовірно не відрізнявся від контролю, що може свідчити про те, що кровопостачання мозку по цій системі менш ніж в каротидній залежить від коливань кров'яного тиску. Тому у разі переважного ураження вертебрально-базилярної системи доцільно використовувати не "вазоактивні" засоби, що діють на тонус судин, а засоби, що поліпшують реологію крові та мікроциркуляцію.