A metaanalysis was done of the published literature concerning the modern status of the issue of sleep disturbances and of findings from the author's investigations. Data are submitted obtained in a clinical examination of 61 elderly patient in a therapeutical hospital. In the above patients, high prevalence has been revealed of different sleep disturbances. Insomnia is often a sequela of psychophysiological derangements, which fact necessitates an exhaustive differential diagnosis and choice of remedies to be used in therapy of the above disorders. An experience is described of employment of zopiclon (Somnol Grindex) to deal with sleep problems in those patients in the involutional period. It is suggested that psychiatrist services be more actively used to give the necessary advice to those patients of the cardiological profile presenting with sleep disturbances.

Викладено основні положення діагностики і лікування інсомнії у загальній медичній практиці. Представлено алгоритм діагностики і диференційної діагностики розладів сну з наступним диференційованим лікуванням. Запропоновано використання методу поведінкової терапії і призначення гіпнотика третього покоління "Зопиклон (сомнол)" за короткочасного, епізодичного і хронічного безсоння. Обгрунтовано необхідність викладання основ сомнології у курсі переддипломної та післядипломної підготовки лікарів.

При обследовании 40-ка лиц в возрасте 60 - 74-х лет с нарушениями сна у 85 % из них выявлено снижение мелатонинобразующей функции эпифиза. Длительная (до 3 мес.) заместительная терапия мелатонином (3 или 1,5 мг препарата в 21.00) существенно улучшала у них характеристики сна без клинически значимых побочных эффектов. Наряду с этим отмечено снижение ночного и утреннего уровней артериального давления, восстановление его физиологического ритма, уменьшение стрессовой реактивности сердечно-сосудистой системы, что обосновывает применение мелатонина для повышения устойчивости к психоэмоциональному стрессу. Перспективными направлениями использования мелатонина в гериатрической практике являются лечение артериальной гипертензии, коррекция нарушений липидного и углеводного обмена, уменьшение свободнорадикального повреждения органов и тканей при синдроме ишемии-реперфузии.

Рассмотрена проблема нарушения сна - инсомнии различной природы - как одна из ведущих медицинских и социальных проблем. В настоящее время в развитых странах расстройства сна отмечены у 30 - 45 % всего населения, а в течение жизни проблемы со сном возникают у 95 % людей. В Украине, по данным исследования, проведенного корпорацией "МДМ", у 26 % всех пациентов, обратившихся за медицинской помощью, выявляют те или иные нарушения сна.

В настоящее время нарушения сна являются одной из ведущих общемедицинских проблем. Большинство невротических, соматических и неврологических заболеваний сопровождаются различными расстройствами сна. Приведены клинические и патогенетические данные, а также диагностические критерии нарушений сна по МКБ-10. Представлены основные терапевтические стратегии.

Представлены результаты изучения эффективности использования фитопрепарата Дормиплант при нарушениях сна у пациентов с вегетативной дисфункцией. Показано, что применение препарата способствует нормализации сна при легких нарушениях и уменьшению проявлений инсомнии при средней степени выраженности нарушений, а также улучшению общего самочувствия у пациентов обоих полов с синдромом вегетативной дистонии разного генеза.

Результаты исследования свидетельствуют о том, что нарушения сна и вегетативная дисфункция являются одними из значимых клинических последствий у лиц, перенесших черепно-мозговую травму. Выраженность нарушений сна не зависит от давности и степени тяжести полученной черепно-мозговой травмы.

Визначено нозологічну належність синдрому нічних страхіть неорганічної етіології, встановлено їх коморбідність з психічними захворюваннями непсихотичного рівня. Удосконалено способи комплексної та диференціальної діагностики синдрому нічних страхіть неорганічної етіології та фантазій, показано кардинальний вплив нових засобів діагностування на терапевтичну тактику та експертну роботу, обгрунтовано їх економічне значення. На підставі використання системного підходу щодо вивчення результатів клініко-психопатологічного, клініко-етологічного, клініко-лінгвістичного, клініко-аналітичного та нейрофізіологічного обстеження встановлено зв'язок символізації та нозологічної належності синдрому нічних страхіть неорганічної етіології. Виявлено клініко-етологічні, клініко-лінгвістичні взаємозв'язки, вербально-невербальні трансляції. Встановлено гендерні відмінності в реалізації невербальної та вербальної поведінки під час розповіді про нічне страхіття та фантазію. Визначено ефективність нових методик комплексної та диференціальної діагностики нічних страхіть неорганічної етіології.

Представлено результати вивчення ефективності використання фітопрепарату Дорміплант у разі порушень сну в пацієнтів із вегетативною дисфункцією. Показано, що застосування препарату сприяє нормалізації сну у разі легких порушень і зменшенню проявів інсомнії за середнього ступеня виразності порушень, а також поліпшенню загального самопочуття в пацієнтів обох статей із синдромом вегетативної дистонії різного генезу.

Представлена клинико-электрофизиологическая характеристика различных стадий сна и механизмы нейромедиаторной регуляции фаз сна. Рассмотрена система цикла сон - бодрствование. Дана характеристика нарушений сна у больных с инсультом. Акцент сделан на синдроме обструктивного апноэ сна как на факторе риска развития инсульта. Обсуждены полушарные особенности нарушения структуры сна у больных с инсультом. Подчеркнута взаимосвязь нарушений структуры сна в острый период инсульта с прогнозом и эффективностью реабилитации.

Рассмотрена проблема нарушений сна при депрессиях и выбора антидепрессанта при лечении инсомний в рамках различных форм депрессивных расстройств. Проанализированы достоинства и недостатки современных препаратов-антидепрессантов. Особое внимание уделено возможностям новой группы антидепрессантов - антагонистам-ингибиторам обратного захвата серотонина и ее первого представителя - тразодона (Триттико). Проанализированы механизмы действия, клинико-фармакологический спектр, особенности применения и характеристики безопасности этого препарата. Обоснованы клинические преимущества тразодона как препарата выбора в лечении широкого спектра депрессивных расстройств, в том числе тревожно-депрессивных и таких, которые сопровождаются нарушениями сна.

Рассмотрено влияние основных групп антигипертензивных препаратов и мелатонина на характеристики сна у пациентов с гипертонической болезнью. При количественной оценке нарушений сна установлено достоверное улучшение показателя длительности засыпания в группах пациентов, получавших бета-адреноблокаторы, блокаторы рецепторов ангиотензина II, а также в группе комбинированной терапии антигипертензивных препаратов и мелатонина.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.77-3 + Р62-320 + Р628.063

Рубрики:

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Невропатологія

Вегетативні неврози (вегетативна дистонія). Вегетативна дисфункція

Шифр НБУВ: Ж23985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше в Україні проведено дослідження популяційно-генетичних розподілів асоційованих із тривалістю сну характеристик. Тривалість сну слабко негативно корелює з віком, не залежить від статі, нижче в нащадків батьків старшого віку, більш варіює у мігрантів, негативно корелює з ВМІ серед чоловіків. У "середньосплячих" людей виразність ряду особистісних ознак є оптимальною, у "малосплячих" - вище показники особистісної тривожності та IQ. Групами ризику з розвитку симптоматики безсоння є люди більш молодих і більш старших вікових груп, з більш високою тривожністю та IQ.

Впервые в Украине проведено исследование популяционно-генетических распределений ассоциированных с продолжительностью сна характеристик. Продолжительность сна слабо отрицательно коррелирует с возрастом, не зависит от пола, ниже у потомков отцов старшего возраста, более варьирует у мигрантов, отрицательно коррелирует с ВМІ среди мужчин. У "среднеспящих" людей выраженность ряда личностных признаков оптимальна, у "малоспящих" выше показатели личностной тревожности и IQ. Группами риска по развитию симптоматики бессонницы являются люди более молодых и более старших возрастных групп, с более высокой тревожностью и IQ.

Характер патернів циклу сон-неспання у пацієнтів з енцефалопатіями різного генезу відображає патофізіологічні стани та/або процеси, які мають значний патогенетичний потенціал розвитку. Показано, що за ведення пацієнтів, які страждають на енцефалопатії різного генезу, оцінка якості й ефективності нічного сну шляхом визначення графіка нічного сну та рівня денного неспання за допомогою щоденників сну та Піттсбурзького індексу якості сну (Pittsburgh Sleep Quality Index) може дозволити конкретизувати причини, що провокують розлад сну, та призначити ефективну адресну терапію.

Характер паттернов цикла сон-бодрствование у пациентов с энцефалопатиями различного генеза отражает патофизиологические состояния и/или процессы, которые имеют значительный патогенетический потенциал развития. Показано, что при ведении пациентов, страдающих энцефалопатиями различного генеза, оценка качества и эффективности ночного сна путем определения графика ночного сна и уровня дневного бодрствования с помощью дневников сна и Питтсбургского индекса качества сна (Pittsburgh Sleep Quality Index) может позволить конкретизировать причины, провоцирующие расстройство сна, и назначить эффективную адресную терапию.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177.52*017.1 + Р62-320

Рубрики:

Біологія людини

Невропатологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены современные подходы к фармакотерапии инсомний, требования к оптимальному снотворному средству и недостатки имеющихся препаратов-гипнотиков. Освещены возможности и преимущества лекарственных средств растительного происхождения с сочетанием снотворного и седативного действия. Особое внимание уделено анализу механизмов действия и сфере клинического применения нового комбинированного препарата на основе экстрактов валерианы и мяты - Меновалена. Обоснована целесообразность применения препарата при нарушениях сна различного генеза как эффективной и безопасной альтернативы снотворным средствам химической природы.

Обсуждена взаимосвязь между продолжительностью сна и сердечно-сосудистыми заболеваниями. Недостаточная продолжительность сна является общим явлением в развитых странах, существуют доказательства, что люди в западных странах спят в среднем всего 6,8 часа в сутки, что на 1,5 часа меньше, чем 100 лет назад. Хотя эффект депривации сна на организм человека не полностью объясним, последние эпидемиологические исследования обнаружили взаимосвязь между недосыпанием и артериальной гипертензией, ишемической болезнью сердца и сахарным диабетом. Повышение активности симпатической нервной системы и изменения секреции мелатонина рассматривают в качестве основных патофизиологических механизмов, участвующих в становлении и прогрессировании сердечно-сосудистых заболеваний у лиц с недостаточной продолжительностью ночного сна. Адекватная продолжительность сна может быть важной для профилактики сердечно-сосудистых заболеваний в современном обществе.

Порушення сну у вигляді синдрому обструктивного апное вві сні - достатньо поширене захворювання в популяції осіб працездатного віку. Медична актуальність пов'язана з безпосереднім потенціювальним впливом на розвиток артеріальної гіпертензії, проатерогенним впливом, порушенням гормонального обміну, гемостазу, когнітивними порушеннями. Усі ці зрушення призводять до скорочення тривалості та якості життя, зниження спроможності виконувати як повсякденну, так і професійну діяльність через грубе порушення фаз сну та відпочинку в нічний час. Обстежено 150 осіб з гіпертонічною хворобою (ГХ) та її поєднанням із цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Виявлено виражений негативний вплив ГХ, а також додатковий негативний вплив супутнього ЦД 2 типу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р62-320 + Р64-329

Рубрики:

Невропатологія

Психіатрія

Шифр НБУВ: Ж16472 Пошук видання у каталогах НБУВ