Известно, что использование интерферона-альфа (ИФН-alpha) в терапии больных с ХМЛ приводит к повышению показателя выживаемости больных. Однако до настоящего времени механизмы, посредством которых ИФН-alpha воздействует на Ph'-клетки, неизвестны. К тому же отсутствуют маркеры для прогнозирования цитогенетического ответа на терапию ИФН-alpha в момент установления диагноза. Приведены данные обследования 29 больных с ХМЛ в процессе терапии ИФН-alpha. Проанализированы изменения общих гематологических показателей и уменьшение количества Ph'-клеток (как цитогенетически, так и с помощью ОТ-ПЦР). У 6 из 29 больных был отмечен полный цитогенетический ответ, у 5 больных - частичный цитогенетический ответ. Количество лейкоцитов в периферической крови больных, у которых был достигнут полный либо частичный цитогенетический ответ, в среднем на протяжении 3-12 мес было меньше, чем у больных, которые не реагировали на терапию ИФН-alpha. Не было обнаружено какой-либо корреляции между цитогенетическим ответом, характером предшествующей терапии, количеством Ph'-клеток к моменту установления диагноза и гематологическими показателями к моменту начала терапии с использованием ИФН-alpha. Данные относительно изменения количества Ph'-клеток в процессе терапии у обследованных 29 больных позволяют выделить пять групп, различающихся по характеру реакции специфического клона лейкозных клеток на ИФН-alpha. Остается неясным, какие факторы определяют характер ответа этих клеток на ИФН-alpha. Тем не менее, достижение положитель

ного цитогенетического ответа каким-то образом связано с поддержанием относительно небольшого количества лейкоцитов в периферической крови в процессе терапии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.022.2 + Е70*440.223*445.4

Рубрики:

Мієлоїдні лейкози

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Результати комплексного дослідження клінічного перебігу та лабораторних показників периферичної крові та кісткового мозку хворих на гострі лейкози, які зазнали дії іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, порівняно з перебігом гострих лейкозів у жителів Київщини до та після аварії. Охарактеризовано варіанти захворювання у хворих усіх груп, виділених за ФАБ-класифікацією. Обгрунтовано особливості клінічного перебігу гострих мієлобластних лейкозів і морфологічні та функціональні ознаки елементів гемопоезу в осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Показано значення активності цитохімічних реакцій в областних клітинах периферичної крові та кісткового мозку, наявності мієлофібріозу для прогнозування перебігу гострого лейкозу. Запропоновано критерії для виділення груп підвищеного ризику щодо онкогематологічних захворювань серед опромінених осіб.

Ранее было установлено, что антисмысловой ген, комплементарный области LTR R-U5 генома вируса лейкоза крупного рогатого скота (BLV), обеспечивает устойчивость к инфекции BLV трансгенных кроликов и их потомства в первом поколении (F1). Изучена наследуемость антисмыслового гена у трансгенных кроликов на протяжении 5 поколений (F2 - F6), а также продолжительность транскрипции антисмысловых РНК и их игибирующий эффект на репликацию BLV. Анализ антисмысловых последовательностей у трансгенных кроликов подтверждает наследование этого гена по законам Менделя. После инфицирования животных BLV провирусная ДНК у нетрансгенных кроликов обнаруживалась в T- и В-лимфоцитах, а у трансгенных животных - только в Т-клетках, что указывает на защитный эффект антисмысловых последовательностей. При устойчивой транскрипции антисмысловых РНК у инфицированных трансгенных животных экспрессия вирусных LTR была заметно снижена, а экспрессия области pX BLV не обнаруживалась. При прекращении транскрипции антисмысловых РНК выявлялась экспрессия последовательностей pX и LTR, причем уровень экспрессии вирусных LTR был соизмерим с таковым у инфицированных нетрансгенных кроликов. Результаты исследования свидетельствуют, что даже если уровень экспрессии антисмысловых РНК у трансгенных инфицированных животных недостаточен для полного блока репродукции BLV, ингибирование репликации вируса все же происходит как до, так и после формирования провируса.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.022.2-3

Рубрики:

Мієлоїдні лейкози

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено результати дослідження каріотипу клітин кісткового мозку та лімфоцитів периферичної крові пацієнтів з мієлодиспластичним синдромом (МДС), рефрактерними цитопеніями (РЦ), лейкоцитозом, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Вивчено частоту та спектр порушень каріотипу кісткового мозку і лімфоцитів периферичної крові в обстежених груп пацієнтів. На підставі дослідження каріотипу кісткового мозку виділено три групи ризику лейкемічної трансформації МДС: високого, низького та проміжного. Відзначено, що ризик трансформації МДС, зумовлений гострим лейкозом (ГЛ), вище у пацієнтів, які мають порушення каріотипу. Частина аберацій у пацієнтів із РЦ ідентична з абераціями, описаними у разі МДС та ГЛ, а частота трансформації лейкоцитозів у хронічні мієлопроліферативні захворювання вища у пацієнтів з аномальним каріотипом.

Согласно существующим до настоящего времени концепциям, режимы кондиционирования, используемые при аллогенной трансплантации стволовых клеток, направлены на достижение миелоаблации и иммуносупрессии. Данные недавно проведенных клинических и экспериментальных исследований свидетельствуют о том, что для достижения устойчивой трансплантации стволовых клеток в первую очередь необходима интенсивная иммуносупрессия, а не миелоаблация. Эффекты, достигаемые при аллогенной трансплантации стволовых клеток, обусловлены главным образом реакцией "трансплантат против лейкоза/опухоли", которая, в свою очередь, опосредуется Т-клетками донора. На основе этих данных разработана новая стратегия немиелоаблативной трансплантации стволовых клеток, приемлемая для больных, которым по причине возраста или сопутствующих заболеваний противопоказано проведение обычной трансплантации стволовых клеток. По данным, полученным в ряде центров по трансплантации стволовых клеток, применение немиелоаблативной схемы приводит к достижению более устойчивой трансплантации одновременно со снижением токсичности. В обзоре рассмотрены история вопроса, опыт клинического применения немиелоаблативной трансплантации и дальнейшие перспективы этого метода.

З'ясовано закономірності лейкемогенезу. Отримано аргументи щодо визначальної ролі генетичного пошкодження гемопоетичних клітин, яке зумовлює рівень лейкемічної трансформації, проліферативний потенціал генетично змінених клонів і здатність їх до диференціювання у хворих на злоякісні мієлопроліферативні захворювання. Встановлено, що окремим підтипам мієлодиспластичного синдрому (МДС), підваріантам гострої мієлоїдної лейкемії (ГМЛ) та різним фазам хронічної мієлоїдної лейкемії (ХМЛ) властива структурована картина кісткового мозку, за якої його каріотипова характеристика дає можливість ідентифікувати лейкемічні клони, а імунофенотип гемопоетичних клітин відображає ступінь їх експансії в гемопоетичній системі. Запропоновано систему для прогнозування перебігу МДС. На підставі досліджень імунофенотипової та каріотипової характеристик бластних клітин виявлено нові відмінності двох патогенетичних типів ГМЛ - do novo та post МДС. Розроблено підходи до патогенетичної класифікації ГМЛ і виділено додаткові прогностичні критерії для оцінки перебігу хронічної мієлоїдної лейкемії. Описано особливості лейкемічних клонів у термінальній фазі хронічної мієлоїдної лейкемії.

Классификацию острых лейкозов (ОЛ) ранее проводили на основе цитогенетических и цитохимических признаков. В дальнейшем стали применять также иммунофенотипирование и цитогенетический анализ. В последнее время установлена значимость молекулярного анализа в классификации лейкозов. Классификация ОЛ должна основываться на данных морфологического исследования, иммунофенотипирования, цитогенетического и молекулярно-генетического анализа. Эта классификация позволяет распознавать ряд специфических нозологических форм, отличающихся по этиологии, механизмам лейкозогенеза, клинико-гематологическим признакам, прогнозу, оптимальным методам терапии.

В литературе описаны единичные случаи одновременного развития солидной опухоли и хронического миелолейкоза (ХМЛ) у больных, не получавших ранее специфической противоопухолевой терапии. Представлены результаты наблюдения больной, у которой к моменту обнаружения опухоли яичника показатели периферической крови были в пределах нормы, и какие-либо клинические признаки, указывающие на ХМЛ, отсутствовали. Через 6 мес при повторном осмотре был диагностирован ХМЛ. С помощью полимеразной цепной реакции с использованием обратной транскрипции в мононуклеарах периферической крови больной был выявлен транскрипт химерного гена BCR/ABL, типа b3a2, а также транскрипт гена PRAME. Течение ХМЛ было агрессивным. При гистологическом исследовании удаленной опухоли диагностирована серозная цистаденокарцинома яичника. Проанализированы возможные механизмы лейкозогенеза у данной пациентки. Представлен обзор литературы о развитии вторичных ХМЛ у больных с солидными новообразованиями.

Представлена недавно предложенная экспертами ВОЗ классификация опухолевых заболеваний кроветворной и лимфоидной ткани. Согласно этой классификации, отдельные заболевания, варианты и подварианты миелодиспластических синдромов и острых миелоидных лейкозов выделяются на основе комбинации цитоморфологических, иммунофенотипических, молекулярно-генетических и клинических признаков. Основными критериями для их выделения являются количество бластов и маркерные признаки, позволяющие определить линейную принадлежность и уровень дифференцировки злокачественно трансформированных клеток.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.022.2-3

Рубрики:

Мієлоїдні лейкози

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: CML, complex 9;22 translocation, Philadelphia chromosome, loss of heterozygosity, FISH, genetic instability, recombination
Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.022.2-29

Рубрики:

Мієлоїдні лейкози

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Amanita mushrooms, proteins, phallolysin, lectins, cytotoxicity
Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.022.2-29

Рубрики:

Мієлоїдні лейкози

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено, що поліхіміотерапія (ПХТ) переважно впливає на клітинний імунітет зі зниженням загальної кількості Т-лімфоцитів, субпопуляцій Т-хелперів, Т-супресорів, збереженням зниженого співвідношення Т-хелперів/Т-супресорів, що супроводжується виникненням інфекційних ускладнень у 22 % хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію. Встановлено, що у разі імунокорекції тимогеном на тлі ПХТ досягається нормалізація кількісних (загальної кількості Т-лімфоцитів, субпопуляцій Т-хелперів, Т-супресорів) та якісних показників Т-клітинного імунітету (збільшується співвідношення Т-хелперів/Т-супресорів), а також паралельно зменшується кількість інфекційних ускладнень втричі. Визначено, що тимоген суттєво зменшує популяцію лімфоцитів з експресією антигену CD95. Доведено, що застосування лаферону після ПХТ викликає збільшення рівня Т-хелперів за умов збільшення загальної кількості Т-лімфоцитів (CD3), імунорегуляторного індексу, а також призводить до змешення в 1,5 рази інфекційних ускладнень. У деяких хворих виявлено феномен аутоеритрофагоцитозу, який є проявом ураження гуморальної ланки імунітету з підвищенням рівня ЦІК та IgA. Виявлено, що десятиденний курс з застосуванням лаферону та тимогену для лікування хворих нормалізує показники клітинного імунітету, зменшує ризик виникнення інфекційних ускладнень, покращує якість їх життя.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.022.2-4

Рубрики:

Мієлоїдні лейкози

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.022.2

Рубрики:

Мієлоїдні лейкози

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.022.2-3

Рубрики:

Мієлоїдні лейкози

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.022.2-29

Рубрики:

Мієлоїдні лейкози

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: цитогенетика, хронический миелолейкоз, филадельфийская хромосома, FISH
Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.022.2-2

Рубрики:

Мієлоїдні лейкози

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ