Осуществлено обследование 228-ми больных с нарушением мозгового кровообращения и 42-х практически здоровых лиц, среди которых 119 - пациенты с транзиторными ишемическими атаками (ТИА), 73 - с дисциркуляторной энцефалопатией (ДЭ) и 36 - с последствиями перенесенного ишемического мозгового инсульта (СПИИ), проведено сопоставление кардиогемодинамических характеристик данных больных с учетом вида исследованных нарушений. Проведено оценивание состояния их кардиогемодинамики с помощью эхокардиографии по общепринятой методике. На основании полученных данных сделан вывод, что у больных с ТИА нарушения центральной гемодинамики можно рассматривать как проявления гиперкинетического типа кровообращения, у больных с ДЄ - эукинетического, а у пациентов со СПИИ - гипокинетического.

Розглянуто особливості функціонування системи згортання крові в осіб похилого та старечого віку. Особливу увагу приділено ролі цієї системи в розвитку кардіологічної патології в геріатрії та шляхам її корекції.

The present study focuses on variants of cardiovascular disturbances in patients with pheochromocytoma, on identification of certain pathogenetic aspects of disturbances of the heart's rhythm, on the study of the impact of surgical treatment on hemodynamic shifts. A retrospective analysis was performed of 100 clinical records of those patients having had surgery for pheochromocytoma over the last five years. It has been ascertained that a major proportion of tumours of the chromaffin tissue of the adrenals secret epinephrine and norepinephrine giving rise to a mixed form of arterial hypertension. In 61 percent of patients, arterial hypertension tended to be accompanied by hypertrophy of the left ventricle and its systolic overload (3 %) that has been noted to dispel after surgical treatment. In 27 percent of patients with pheochromocytoma, against the background of hypertensive crisis, abnormalities of metabolism or unstable coronary circulation there come to be seen paroxysms of disturbances of the heart's rhythm (extrasystole, paroxismal tachycardia) and dysfunction of the sinoatrial node.

Изучены социально-экономический статус и образ жизни больных с травмами нижних конечностей и их влияние на состояние сердечно-сосудистой деятельности. По результатам проведенного иследования, факторы, влияющие на развитие сердечно-сосудистых заболеваний, по силе влияния располагались в следующем порядке: возрастные особенности, вредные привычки, особенности питания, образовательный ценз и социальное положение, наследственность, семейные отношения, жильё и производственные факторы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-3 + Р410-37

Рубрики:

Цукровий діабет

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель исследования - изучение поражения сердечно-сосудистой системы у больных с диффузным токсическим зобом. Методы исследования: физикальное обследование, общепринятые лабораторные методы, определение уровня гормонов щитовидной железы, ультразвуковое исследование щитовидной железы, ЭКГ, эхокардиоскопия и др. Показано, что у пациентов на фоне тиреотоксикоза развивается кардиомиопатия. Результаты обследования пациентов, а также клинические симптомы (аритмии, сердечная недостаточность) доказывают патологическое влияние гормонов щитовидной железы на сердечную деятельность и на гемодинамику у больных с диффузным токсическим зобом.

С позиции концепции "пациента высокого риска" обсуждены основные положения согласительного документа Европейского кардиологического общества и Европейской ассоциации по изучению сахарного диабета "Руководство по диабету, предиабету и сердечно-сосудистым заболеваниям".

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410-37

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410-37 + Р415.202.1-3

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Ожиріння

Шифр НБУВ: Ж14660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: гипертоническая болезнь, ишемический инсульт, гипертрофия левого желудочка, ЭКГ высокого разрешения
Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1-37 + Р410-37

Рубрики:

Інсульт

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены возможные механизмы развития кардиоваскулярной патологии у женщин в период менопаузы и обсуждены пути медикаментозной коррекции выявляемых нарушений. Приведены результаты многоцентровых исследований эффективности и безопасности заместительной гормональной терапии. Сформулированы рекомендации ведущих кардиологических сообществ по тактике ведения пациенток в период менопаузы.

Узагальнено дані про роль в серцево-судинній патології одного з гормонів жирової тканини - лептину, значення якого в регулюванні маси тіла та метаболізмі вивчають у багатьох наукових центрах упродовж останніх 50 років. Розглянуто історію відкриття лептину та його взаємозв'язок із метаболічним синдромом. Проаналізовано результати досліджень, що підтверджують значення гіперлептинемії як одного із самостійних і незалежних факторів серцево-судинного ризику.

В обзоре представлена информация по проблеме метаболического синдрома или инсулинорезистентности. Метаболический синдром - кластер клинических признаков, совокупность которых является существенным фактором риска сердечно-сосудистых заболеваний и сахарного диабета II типа. Имеется достаточно оснований, чтобы проводить комплексное лечение инсулинорезистентности препаратами, улучшающими чувствительность тканей к инсулину, модифицирующих дислипидемию, улучшающих гликемический профиль. Данные обзора можно использовать при коррекции нарушений, патогенетически связанных с инсулинорезистентностью.

Обстежено 130 хворих з різним ступенем тяжкості та тривалістю бронхіальної астми (БА), що раніше ніколи не потерпали від хвороб системи кровообігу. У період загострення БА у 21,5 % хворих спостережено транзиторне підвищення тиску в легеневій артерії, ступінь легеневої гіпертензії прямо залежав від тяжкості захворювання. Вивчено характер, частоту та хронологію ураження серцево-судинної системи (ССС) у хворих на БА. Досліджено ступінь легеневої гіпертензії, стан центральної та внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на БА за допомогою ехокардіографії в М-, В- та доплерівському режимах. Виявлено кореляційний зв'язок між темпами прогресування БА й ураженням ССС. Розроблено ряд інформативних ознак, що оптимізують оцінку функціонального стану системи кровообігу у хворих на БА. Доведено, що зменшення переднавантаження, підвищення постнавантаження та зменшення скоротивої здатності міокарда внаслідок дистрофії у хворих з тривалим і тяжким перебігом БА призводить до зниження систолічної функції лівого шлуночка.

Досліджено функціональний стан серцево-судинної системи у хворих на дифтерію, ангіни, кір, інфекційний мононуклоез та епідемічний паротит у період загострення та одужання. Встановлено, що вказані захворювання супроводжуються змінами функцій серцево-судинної системи з розвитком міокардиту в 39,5 % хворих на дифтерію, 5,7 % - на ангіни, 5,4 % - на кір, 5,0 % - на інфекційний мононуклеоз (загальна кількість хворих становила 211 осіб). Запропопоновано комплексне застосування базисної терапії, рибоксину, тіотриазоліну й ацебутололу у випадку появи міокардиту, що сприяло швидшій нормалізації функції серцево-судинної системи, усуненню порушень реполяризації, метаболізму міокарда, ритму та провідності.

  Скачати повний текст

Наведено результати епідеміологічних, а також клініко-інструментальних і деяких лабораторних досліджень хворих молодого віку з церебральними і серцево-судинними порушеннями, які розвинулись у віддалений період закритих черепно-мозкових травм (ЧМТ). Виявлено розповсюдженість гострої ЧМТ та її віддалених церебральних і серцево-судинних наслідків, середовищні та соціальні фактори ризику та антиризику декомпенсацій за умов промислового регіону України. Розглянуто достовірні кореляційні зв'язки між визначеними післятравматичними неврологічними синдромами і конкретними нозологічними одиницями захворювань серцево-судинної системи. Визначено специфічні та вірогідні клініко-інструментальні показники, які можна використовувати як критерії діагностики варіанта нейросоматичної форми травматичної хвороби головного мозку, що протікає з церебральними і серцево-судинними порушеннями. Обгрунтовано ефективність застосування мікрохвильової резонансної терапії хворих із нейропсихічними і серцево-судинними порушеннями у віддалений період закритої черепно-мозкової травми.

Виявлено особливості клінічного перебігу серцево-судинних порушень у хворих на рак щитовидної залози (РЩЗ). Досліджено вплив порушеного тиреоїдного гомеостазу на клінічний стан і функцію серцево-судинної системи (ССС), толерантності до фізичного та фармакологічного навантаження у хворих на РЩЗ. Визначено роль гіпотиреозу в розвитку функціональних порушень ССС у хворих на РЩЗ після комплексного лікування. Розроблено методики диференціальної діагностики та фармакотерапії зниження фізичної працездатності за умов поєднаної кардіотиреоїдної патології. Обгрунтовано підходи до корекції відхилень у тиреоїдному гомеостазі, що в комплексі з традиційними лікувальними та реабілітаційними заходами позитивно впливають на стан здоров'я хворих, які пройшли комплексне лікування з приводу даного захворювання.

Досліджено клініко-гемодинамічні та нейрогуморальні процеси ураження серцево-судинної системи хворих з синдромом залежності від алкоголю (СЗА), а також розроблено раціональні шляхи їх фармакологічної корекції, зокрема, з застосуванням селективних beta-адреноблокаторів та інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ). У хворих зі СЗА у випадку розвитку артеріальної гіперторії, гіперкінетичного синдрому, порушень ритму з прискоренням частоти серцевих скорочень (ЧСС) і активації пресорних нейрогуморальних факторів, застосування beta-блокаторів призводить до позитивних клініко-гемодинамічних і нейрогуморальних змін, достовірного зниження ЧСС, артеріального тиску, фракції викиду, активності реніну плазми й ангіотензину II, екскреції з сечею адреналіну та норадреналіну, пресорних простагладинів на фоні відсутності пригноблення депресорних гуморальних факторів і погіршання показників ліпідного обміну. Застосування інгібіторів АПФ призводить до зниження загального периферичного опору судин, підвищення скорочувальних властивостей міокарду на фоні достовірного зниження рівнів пресорних факторів (ангіотензину II, АПФ) і активації передсердного натрій уретичного ферменту (ПНУФ). Комбінація інгібіторів АПФ із петлевими діуретиками у хворих із СЗА з СН IIА та IIБ стадіями сприяє більш вираженому зниженню після навантаження, підвищенню скорочувальних властивостей міокарда, більш вираженому пригнобленню активності ангіотензину II, АПФ і альдостерону з одночасним достовірним зниженням ПНУФ у порівнянні з монотерапією інгібіторами АПФ.

Досліджено формування порушень серцево-судинної системи у дітей з хронічними бронхолегеневими захворюваннями та бронхіальною астмою. Визначено пряму залежність між поширеністю, тяжкістю бронхолегеневих проявів хвороби, пубертатним періодом росту, супутніми хронічними вогнищами інфекції та розвитком міокардіодистрофії, хронічного легеневого серця і застійної серцевої недостатності. Висвітлено їх переважно зворотний характер у дитячому віці. Розроблено критерії діагностики хронічного легеневого серця, способи діагностики серцевої недостатності та рівнів адаптаційних можливостей серцево-судинної системи. Запропоновано диференційовану програму реабілітаційних заходів щодо корекції нейровегетативних порушень регуляції кровообігу, легеневої гіпертензії та метаболічних порушень у міокарді.