Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.6 + П415.26,9

Рубрики:

Токсикологія інсектицидів, пестицидів, фунгіцидів, гербіцидів

Отрутохімікати

Шифр НБУВ: ДС40485 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.6 + П415.26,9

Рубрики:

Токсикологія інсектицидів, пестицидів, фунгіцидів, гербіцидів

Отрутохімікати

Шифр НБУВ: ДС40485 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.6 + П415.26,9

Рубрики:

Токсикологія інсектицидів, пестицидів, фунгіцидів, гербіцидів

Отрутохімікати

Шифр НБУВ: ДС40485 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.6 + П415.26,9

Рубрики:

Токсикологія інсектицидів, пестицидів, фунгіцидів, гербіцидів

Отрутохімікати

Шифр НБУВ: ДС40485 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-476,022 + П212.103-272.5,022 + Р284.6

Рубрики:

Озима пшениця

Токсикологія інсектицидів, пестицидів, фунгіцидів, гербіцидів

Шифр НБУВ: ДС42004 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-476,022 + П212.103-272.5,022 + Р284.6

Рубрики:

Озима пшениця

Токсикологія інсектицидів, пестицидів, фунгіцидів, гербіцидів

Шифр НБУВ: ДС42004 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-476,022 + П212.103-272.5,022 + Р284.6

Рубрики:

Озима пшениця

Токсикологія інсектицидів, пестицидів, фунгіцидів, гербіцидів

Шифр НБУВ: ДС42004 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-476,022 + П212.103-272.5,022 + Р284.6

Рубрики:

Озима пшениця

Токсикологія інсектицидів, пестицидів, фунгіцидів, гербіцидів

Шифр НБУВ: ДС42004 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.6 с + Р419.46-43 с

Рубрики:

Токсикологія інсектицидів, пестицидів, фунгіцидів, гербіцидів

Отруєння інсектицидами, фунгіцидами, гербіцидами і пестицидами

Шифр НБУВ: ДС49578 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.126 + Р284.6

Рубрики:

Дія токсичних речовин на нервову систему

Токсикологія інсектицидів, пестицидів, фунгіцидів, гербіцидів

Шифр НБУВ: ДС50061 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено можливість використання мембранного Д1 білка (компоненту реакційного центру фотосистеми 2) для визначення концентрації гербіцидів, що інгібують фотосинтез. Аналіз базується на природних рецепторних властивостях Д1 білка, інактивація якого лежить в основі дії багатьох гербіцидів, що широко застосовуються в сільському господарстві. Метод базується на конкуренції між тріазиновим гербіцидом атразином та його аналогом меламіном за зв'язування з Д1 білком. Конкурентна реакція, яку досліджено за допомогою еліпсометрії, можлива завдяки здатності білка до зв'язування з обома речовинами. У присутності атразину відбувається інгібування зв'язування Д1 білка з меламіном. Отримані експериментальні дані можна використовувати для створення сенсора, який дозволяє визначати концентрацію гербіцидів, що інгібують фотосинтез.

Дисертація присвячена дослідженню енергетичного обміну і перекисного окислення ліпідів у печінці білих щурів, яким вводили нітрат натрію в дозі ЛД-50. Виявлено, що в динаміці гострої інтоксикації нітратом натрію розвиваються суттєві порушення функціонального стану мітохондрій печінки, порушуються шляхи постачання субстратів окислення до мітохондріальних мембран, відмічається зниження ефективності окислювального фосфорилювання і розлад процесів окислення і фосфорилювання АДФ, порушується енергетичний потенціал, активізуються в тканині печінки процеси перекисного окислення ліпідів і знижується активність антиоксидантних ферментів. Призначення однократного сеансу гіпербаричної оксигенації обмежує глибокі порушення мітохондріального дихання, фосфорилювання, обмежує накопичення оксиду азоту, запобігає суттєвій активації ПОЛ, однак не має впливу на строки нормалізації біоенергетичних процесів у відновному періоді гострої інтоксикації нітратом натрію. Використання ГБО за експериментально розробленою схемою має більш виражений, порівняно з однократним сеансом, коригуючий вплив на вивчені процеси і сприяє більш ранній їх нормалізації.

Установлено, что экотоксическое действие пестицидов является функцией физико-химического строения их молекул. Оно обратно пропорционально величине дипольного момента молекул. По величине дипольного момента пестициды разделены на три группы полярности: неполярные, малополярные и полярные. Неполярные пестициды разных классов органических соединений наиболее токсичны и персистентны.

Розглянуто актуальні питання виробництва та регулювання застосування пестицидів, наукові основи його гігієнічного регламентування з урахуванням їх мутагенної активності, сучасні наукові підходи до реєстрації біопрепаратів. Викладено методологію токсикологічної оцінки пестицидів, проблеми систематизації їх санітарних стандартів, наведено екологічну оцінку небезпечності пестицидів для водної екосистеми тощо.

Проведено системний аналіз післядії застосування комплексу пестицидів в агроценозі цукрового буряку. Розроблено алгоритм визначення різнополярних пестицидів в рослинах та грунті, який дозволяє моделювати методики визначення пестицидів за величиною дипольних моментів молекул, виключаючи трудомісткий експеримент. Побудовано модифікаційні моделі оцінки екологічного ризику застосування пестицидів при вирощуванні цукрового буряку в лісостеповій зоні України дозволяють перетворити хімічний метод у раціональний, ефективний та екологічно безпечний прийом інтегрованого захисту від шкідливих організмів.

Дисертацію присвячено питанням нормативно-методичного забезпечення нормування пестицидного навантаження на агроландшафти в умовах інтенсивного землекористування. Досліджено нормативно-правові та методичні засади приведення робіт з оцінки середовища в аграрному секторі України у відповідність до світової практики. Вивчено поведінку пестицидів в елементах агроландшафтів в різних грунтово-кліматичних умовах. Запропоновано критерії нормування пестицидного навантаження на агроландшафти. Обгрунтовано пропозиції щодо використання в системі EIA (Environmental Impact Assessment) вітчизняних еколого-геохімічних інструментів по відношенню до середньомасштабного сільськогосподарського виробництва в Україні.

Висвітлено класифікацію пестицидів, що набули широкого застосування, за призначенням та хімічною будовою, їх небезпечність для здоров'я, екологічні наслідки використання, фізико-хімічні властивості, а також шляхи перетворення у навколишньому середовищі, рослинах та організмах теплокровних. Особливу увагу приділено теорії та практиці відбору проб, підготовки їх до аналізу, сучасним методам ідентифікації та кількісного визначення мікрокількостей пестицидів у сільськогосподарській продукції, продуктах харчування та об'єктах навколишнього середовища (повітрі, воді, грунті) методами фотометрії, газової, тонкошарової, високоефективної рідинної хроматографії, мас-спектрометрії та хромато-мас-спектрометрії, імуноферментним методом тощо.

Ключ. слова: пестициды, репродуктивная функция, безопасность для человека
Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.6-2

Рубрики:

Токсикологія інсектицидів, пестицидів, фунгіцидів, гербіцидів

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив N,N-діетілдитіокарбамату натрію на розвиток синдрому пероксидації за умов різної антиоксидантної забезпеченості. Вивчено протекторну дію препаратів з антиоксидантними властивостями. Встановлено, що під час тривалого надходження в організм тварин діетилдіокарбамат викликає гіперліпідемію, стимулює перекисне окиснення ліпідів, знижує забезпеченість організму щурів гідрофільними та гідрофобними антиоксидантами, пригнічує активність антиоксидантних ферментів. У разі введення прооксиданту з одночасним утриманням тварин на безантиоксидантному раціоні спостережено більш виражені морфологічні та біохімічні зміни. Доведено, що застосування препаратів церулоплазміну, токоферолу-ацетату, тіотриазоліну, екстракту ехінацеї пурпурової гальмувало розвиток синдрому пероксидації. Отримано дані, які свідчать про доцільність застосування антиоксидантів для збільшення резистентності та для фармакотерапії змін у разі надходження хімічних сполук дитіокарбаматної структури.

Дисертацію присвячено експериментально-теоретичному обгрунтуванню і розробці системи профілактичних заходів для запобігання шкідливого впливу пестицидів на репродуктивну функцію людини. Досліджено ефекти, обумовлені пренатальним впливом пестицидів (31 найменування) із 14 класів хімічних сполук, за умов ізольованого та комбінованого впливів, а також різноманітних способів внутрішньошлункового надходження (за допомогою зонду та з їжою). Розроблено методологічний підхід до оцінки та класифікації ступеня потенційної небезпеки ідентифікованої репродуктивної токсичності пестицидів з урахуванням їх дозозалежної та вибіркової дії. На підставі розробленого підходу проведено оцінку ризику і потенційної небезпеки всіх пестицидів, що входять до асортиментного списку препаратів, застосовуваних в Україні (всього 350 найменувань). Розроблено рекомендації щодо їх токсикологічної регламентації. Обгрунтовано і розроблено концепцію регламентування хімічних засобів захисту рослин, що мають репродуктивну токсичність.