Приведены результаты комплексного исследования ранних нарушений функционального состояния мочевыделительной, сердечно-сосудистой, иммунной, оксидантной и антиоксидантной систем у рабочих коксохимического производства. Представлены возможные патогенетические механизмы развития, диагностика и пути профилактики отдельных заболеваний внутренних органов. Для выявления начальных этапов формирования патологии органов дыхания представлены результаты определения наличия скрытых нарушений бронхиальной проходимости, а для исследования возможных механизмов их развития - состояние системы циклических нуклеотидов, принимающей участие в регуляции бронхиальной проходимости, и лейкотриенов, а также состояние легочного кровообращения, как составной части системы внешнего дыхания, обеспечивающей эффективный газообмен.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.204.6-1 + Р124.424.132.04-4

Рубрики:

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: ВА589146 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.424.135.1-4

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано актуальність внесення ХОЗЛ як самостійне професійне захворювання до Списку профзахворювань, оскільки головне місце в структурі професійних захворювань в Україні займають саме хвороби бронхолегеневої системи. Кількість хворих на хронічний пиловий бронхіт збільшилася у 6,9 разів, пневмоконіоз - у 3,4 рази. У 90,7 % пацієнтів захворювання супроводжується втратою працездатності. Наведено клініко-функціональні і функціонально-діагностичні критерії оцінки тяжкості професійного ХОЗЛ на прикладі перебігу і клінічних виявів ХОЗЛ у робітників вугільної та металургійної промисловості. Наведено дані літератури та особисті спостереження автора про структурні та патофізіологічні порушення бронхолегеневого апарату, які свідчать про прогресуюче обмеження повітряного потоку в дихальних шляхах, з подальшим розвитком легеневої гіперінфляції, гіпоксемії та гіпоксії. На підставі представлених клінічних функціонально-діагностичних даних запропоновано рекомендації з критеріїв лікарсько-трудової експертизи хворих на ХОЗЛ пилової етіології.

Отмечено, что в Украине наблюдается выраженный рост общей и профессиональной патологии бронхолегочной системы. Данная закономерность прослеживается в Днепропетровской области, где рост профессиональной заболеваемости регистрируется прежде всего на предприятиях горнодобывающей и металлургической отрасли. Длительный малосимптомный период течения пылевых заболеваний легких обусловливает обнаружение их в поздней стадии, что способствует стойкой инвалидности и ранней смертности больных. Определение темпов и особенностей развития заболеваний органов дыхания у работников вредных производств, наряду з поиском методов ранней диагностики, профилактики и лечения заболеваний, является актуальной проблемой. Проанализированы 650 историй болезни больных пылевым бронхитом I и II стадий и установлена связь возраста, стажа работы, специальности с основными клиническими проявлениями заболеваний. На ранних этапах развития болезни можно определить клинические и функциональные нарушения бронхолегочного апарата, что позволяет своевременно установить диагноз и начать лечебно-профилактические и реабилитационные мероприятия.

Рассмотрены клинические синдромы поражения пищеварительного канала профессиональной этиологии. Охарактеризованы главные клинические, объективные, лабораторные и инструментальные проявления каждого из них.

Показаны клинико-эпидемиологические особенности развития артериальной гипертензии (АГ) у железнодорожников различного профессионального риска. Определена медико-социальная стратегия охраны здоровья лиц ведущих профессий на железнодорожном транспорте, испытывающих влияние факторов риска развития АГ. Рассмотрены вопросы немедикаментозного лечения АГ в стационаре.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-356 + Р124.424.1

Рубрики:

Хвороби легень

Внутрішні професійні захворювання

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено генетичні маркери, гормональні й імунні зрушення, що виникають в організмі гірників під впливом негативних чинників виробничого середовища. Розроблено прогностичні критерії розвитку хронічного пилового бронхіту (ХПБ). Удосконалено систему профілактики цього захворювання. Проведено аналіз санітарно-гігієнічних умов праці гірників за впливу негативних чинників виробничого середовища. Проаналізовано зазначені умови праці гірників найбільш типових вугільних шахт Донбасу, що збільшують ризик розвитку ХПБ. Визначено особливості фенотипового розподілу генетичних маркерів, характер формування реакції гормонального й імунного статусу в осіб різноспрямованого типу рефлекторних реакцій бронхів у період адаптації до роботи за умов підвищеної запиленості стажованих гірників без ознак пилової патології та хворих на ХПБ. Уперше визначено інформативні біомаркери ризику ХПБ та на їх підставі обгрунтовано і рекомендовано схему профілактичних і реабілітаційних заходів для осіб, які увійшли до групи ризику розвитку ХПБ, а також гірників, хворих на ХПБ.

  Скачати повний текст

Вивчено розповсюдженість, клінічні прояви, патогенез множинних пептичних виразок: особливості гелікобактерної контамінації та кислотоутворення шлунка, функції надсегментарного та сегментарного відділів вегетативної нервової системи, клітинний і гуморальний імунітет, пероксидацію ліпідів, активність ендогенної антиоксидантної системи, мікрогемоциркуляцію, сурфактантну активність сироватки крові та шлункового соку. Клінічно та патогенетично обгрунтовано доцільність використання в комплексному лікуванні хворих індуктора ендогенного інтерфероноутворення циклоферону.

Дисертація присвячена питанням удосконалення методів відновлювальної терапії хворих на гіпертонічну хворобу- учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вивчено адаптивний вплив нормобаричної гіпоксії тіотріазоліну в комплексному лікуванні 184 хворих на гіпертонічну хворобу першої і другої стадії на стан центральної і периферичної гемодинаміки, вегетативної нервової системи, показників функції зовнішнього дихання і периферичної крові. Основні результати дослідження можуть бути використані при розробці індивідуальних комплексних програм відновлювальної терапії цієї категорії хворих.

Вивчені особливості розвитку гіпертензивного серця у гірників. Виділені клінічні варіанти та структурно-функціональні типи гіпертензивного серця у гірників різних професійних груп. Визначено компенсаційні можливості лівого передсерця в формуванні діастолічної дисфункції лівого шлуночка. Вивчено структурно-функціональний стан правого шлуночка при розвитку гіпертензивного серця. Розроблено критерії діагностики діастолічної дисфункції лівого шлуночка, критерії діагностики стадій гіпертензивного серця у гірників.

Установлено, що наявність у повітрі на робочих місцях робітників машинобудування збільшених концентрацій пилу, вільного діоксиду кремнію, окисів вуглецю, цинку і міді, крайніх вуглеводів, стиролу, фенолу, метанолу, формальдегіду, зварного аерозолю стимулює розвиток фіброзного процесу в легенях, який у 1/5 частини працюючих ускладнюється запальними хворобами бронхів чи легенів, що погіршує перебіг пневмоконіозів. Під час обстеження 206 хворих пневмоконіозами із запальними захворюваннями бронхо-легеневої системи (ЗЗБЛС) установлено, що приєднання бактеріального запалення сприяє прогресу пневмофіброзу, який підтверджується збільшенням числа пацієнтів з другою стадією пневмоконіозу (в 3,8 рази) і з другим ступенем дихальної недостатності (в 11 раз) у порівнянні з хворими пневмоконіозами без ЗЗБЛС. Виявлено, що у хворих пневмоконіозами з ЗЗБЛС, поява патологічних гематологічних, білкових і імунних показників пов'язана з інфікованою запальною інтоксикацією і в меншій мірі обумовлена виразністю сформованого пневмофіброзу, який виник під впливом основних шкідливих виробничих факторів машинобудування. Розроблено нові індекси: моноцитиШОЕ, ШОЕлімфоцити, глобуліниШОЕ, ШОЕальбуміни, сіалоШОЕ, С-реактивний білок ШОЕ, коефіцієнт виразності запалення, Т-лімфоцити - Т-лімфоцити активні і циркулюючі імунні комплекси ШОЕ, врахування збільшення яких дозволяє діагностувати раніше інфіковані запалення у 81-93% хворих пневмоконіозами з ЗЗБЛС .

Визначено фактори, що обумовлюють використання в гірничодобувній та інших галузях промисловості протиаерозольних засобів індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД) із завищеними захисними властивостями. Показано, що необхідною умовою для їх адекватного вибору є врахування показників складу та стану повітряного середовища, а також характеру виробничого процесу. Обгрунтовано, що оцінка захисних властивостей ЗІЗОД повинна базуватись на використанні твердих полідисперсних тест-аерозолів, критеріями оцінки яких є їх дисперсний склад, розташований в межах респірабельного діапазону розмірів частинок 0,3 - 5,0 мкм. Установлено, що достовірність оцінки захисних властивостей протиаерозольних ЗІЗОД підвищується за рахунок використання аналітичних залежностей визначення сумарного коефіцієнта проникання, під час розрахунку якого враховано зміни дисперсного складу й об'ємної витрати повітря в різних технологічних процесах гірничодобувної та інших галузей промисловості за умов виконання робіт різної інтенсивності.

Дисертація присвячена питанням вивчення впливу професійно-виробничих й загальнопопуляційних факторів на розвиток раптової смерті у гірників. Розвинуто новий напрямок в кардіології, оснований на концепції системного аналізу факторів ризику у промисловій кардіології. Встановлені місце і роль професійно-виробничих факторів вугільних шахт Донбасу у патогенезі розвитку раптової серцевої смерті у гірників. Розроблені критерії її індивідуального й групового прогнозування. Запропонована й впроваджена удосконалена система медико-соціальної профілактики раптової серцевої смерті у гірників.

  Скачати повний текст

Роботу присвячено систематизації та узагальненню даних про стан фізичної працездатності (ФП) у 280 учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (ЛНК) з гіпертонічною хворобою (ГХ) та 174 без захворювань системи кровообігу. Зміни ФП і її забезпечення в учасників ЛНК з ГХ із зростаючою дозою опромінення від 0,05 до 0,5 Зв характеризуються нелінійною залежністю, відмінності порогової потужності складають 2 - 9 ВТ (P > 0,05). Виділено варіанти адаптації до фізичного навантаження, зокрема, несприятливі, що характеризуються відхиленням лінійного збільшення споживання кисню від виходу на "плато" на рівні 100 - 125 і 50 Вт. Встановлено зниження ФП у 60 % учасників ЛНК з ГХ, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання у діапазоні 0,05 - 0,5 Зв з відновленням у середньому за 2 - 6 місяців після виконання робіт з ЛНК. Доведено, що до кінця десятиріччя порогова потужність зменшилася на 27,5 Вт. За результатами досліджень розроблено спосіб визначення порогової потужності у хворих на ГХ без проведення навантажувального тесту та запропоновано програму велотренувань, яка сприяє збільшенню порогової потужності, економізації забезпечення фізичного навантаження.

Наведено результати досліджень з актуальних питань медицини. Розглянуто клініко-патоморфологічні аспекти цитомегаловірусної інфекції. Проаналізовано вплив анаприліну на показники іоно- та кислоторегулювальної функції нирок у випадку гіпофункції шишкоподібної залози. Розкрито проблеми лікування рефлекторних і компресійних корінцевих синдромів поперекового остеохондрозу. Визначено клінічне значення гіперсприйнятливості бронхів у дітей з тяжкою персистувальною бронхіальною астмою. Охарактеризовано механізми дизрегуляції у хворих з кандидозними ураженнями верхнього відділу шлунково-кишкового тракту. Вивчено особливості імунологічних реакцій у хворих з цереброваскулярною патологією атеросклеротичного генезу. Показано значення скринінгу артеріальної гіпертензії в практиці сімейного лікаря.

Виявлено ступінь взаємозв'язку між темпами старіння робітників і стажем роботи. Визначено вплив факторів виробничого середовища на темпи старіння робітників основних професій. Вперше встановлено й оцінено ризик виникнення серцево-судинних захворювань у працівників гарячих цехів сучасного металургійного виробництва. Обгрунтовано припустимі терміни роботи за впливу нагрівального мікроклімату в гарячих металургійних цехах з метою зниження ризику виникнення найбільш поширених захворювань серцево-судинної системи. Вперше використано комплексний підхід щодо обгрунтування системи профілактичних заходів для покращання умов праці та зниження рівня серцево-судинної захворюваності у металургів.