Індекс рубрикатора НБУВ: П362(4УКР1),022

Рубрики:

Лісова таксація

Шифр НБУВ: ДС49810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Складено таблиці росту та продуктивності смереково-буково-ялицевих деревостанів у Бескидах (Східні Карпати). Розглянуто питання стосовно причин формування приростів і запасів під час взаємодії порід та за різної частки їх у деревостанах.

Проаналізовано динаміку радіального приросту підсочуваних дерев сосни звичайної в міжкарових ременях при 68%-ому навантаженні карами. Встановлено, що в початковий період підсочки радіальний приріст дерев зменшується, а через один або декілька років (залежно від кліматичних умов) зростає.

На 40 пробних площах у чистих і змішаних насадженнях дуба червоного в вологих грудах і сугрудах зрубано 1 - 3 модельних дерева кожної породи. Аналіз модельних дерев дав можливість встановити відсоток ядра в стовбурах та його вікову динаміку. Виявлено два вікових періоди: інтенсивного наростання відносних показників ядра та період стабілізації. Переломним порогом між ними в дуба червоного для об'ємних показників ядра виступає віковий період 51 - 60 років (у дуба звичайного - 90 - 100 років). Враховуючи, що ядрова деревина якісніша від заболонної, вік рубання слід визначати не раніше 51 - 60 років.

Наведено лісівничо-таксаційну характеристику деревостанів, сформованих за участю дуба, липи й ясена природним, насіннєвим та штучним лісокультурним шляхом за умов свіжої діброви рівнинної частини України.

Подано збігову, об'ємну та сортиментна таблиці для таксації дерев даної породи, що зростають за умов свіжої грабової діброви Поділля.

Наведено дані росту за діаметром, висотою і продуктивністю лісових культур із різною долевою участю у складі дуба та липи. Надано рекомендації стосовно оптимального співвідношення досліджуваних порід у деревостанах.

Розглянуто методико-інформаційний аспект лісовпорядкувального моніторингу й управління лісовими ресурсами, а також моніторингово-управлінські функції лісовпорядкування в зв'язку з їх комп'ютерізацією.

Головною метою досліджень за умов вологої ялиново-букової яличини є оцінка, моделювання, формалізація показників росту, просторової структури та продуктивності ялиново-буково-ялицевих деревостанів з різним складом з врахуванням особливостей гірського ландшафту у вигляді нормативного матеріалу. Досліджено будову за діаметром на рівні 1,3 м та висотою стовбурів, а також за довжиною та діаметром крон. Визначено асиметрію, ексцес, варіацію, ранг розподілів чисельностей, а також змодельовано їх параметри за допомогою двопараметричного рівняння Вейбула. Отримано моделі росту за основними таксаційними показниками у динаміці з часткою ялиці білої 5...9 одиниць. Найпродуктивніші деревостани ялиці білої - зі складом 7Яц2Бк1Ялє. Розраховано величину та показники відпаду, що доцільно використовувати під час проведення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства.

Розглянуто систему визначальних характеристик умов місцезростання та таксаційних ознак стану, структури та динаміки лісових насаджень. Описано еколого-морфологічні особливості вертикальної ярусності, горизонтальної мозаїчності та функціональної структури лісових угруповань, способи їх дослідження, аналізу й оцінки міри схожості. Наведено огляд досліджень закономірностей таксаційної будови насаджень. Охарактеризовано особливості просторового розміщення дерев, підросту та підліску в них. Проаналізовано показники мінливості рядів розподілів числа дерев за таксаційними ознаками та закономірностями взаємозв'язків між ними. Висвітлено основні види функцій розподілів і рівнянь взаємозв'язків, особливості їх застосування для апроксимації.

Розглянуто теоретичні засади й особливості практичного застосування різних перелікових способів визначення запасів і сортиментної структури деревостанів з рубкою та без рубки модельних дерев, зокрема за об'ємними і збіговими, сортиментними і товарними таблицями. Висвітлено питання організації та технології підготовчих, польових і камеральних робіт із відведення, різних способів таксації, матеріальної та грошової оцінки лісосік різних видів користування і способів рубок.

Рассмотрены теоретические основы и особенности практического применения разных перечневых способов определения запасов и сортиментной структуры древостоя с вырубкой и без вырубки модельных деревьев, в частности по объёмным и таблицам совпадения, сортиментным и товарным таблицам. Изложены вопросы организации и технологии подготовительных, полевых и камеральных работ по отведению, разных способов таксации, материальной и денежной оценки лесосек разных видов пользования и способов вырубки.

Розглянуто засади таксації та інвентаризації лісу, а також їх структурний поділ залежно від прийомів і засобів визначення ознак деревостанів, характеристик лісового фонду. Висвітлено зміст, завдання, методологічні та технологічні особливості окомірної (візуальної) та вибіркової (математико-статистичної) таксація (інвентаризації) лісу. Описано основні методи та умови їх застосування, визначено таксаційні ознаки окремих лісонасаджень та деревостанів.

Рассмотрены основы таксации и инвентаризации леса, а также их структурное деление в зависимости от приемов и средств определения признаков состояния деревьев, характеристик лесного фонда. Освещены содержание, задания, методологические и технологические особенности окомерной (визуальной) и выборочной (математико-статистической) таксации (инвентаризации) леса. Описаны основные методы и условия их использования, определены таксационные признаки отдельных лесопосадок и состояний деревьев.

Обгрунтовано теоретичні та методичні засади оптимізації лісистості західного регіону України, які базуються на збільшенні площі лісових насаджень, держлісфонду шляхом додаткового заліснення низькопродуктивних, еродованих земель, яких вилучено з сільськогосподарського користування, та забезпечення оптимального співвідношення компонентів агроландшафтів. Досліджено основні причини зменшення площі лісів на прикладі Львівщини та Тернопільщини, встановлено етапи, межі та інтенсивність процесів десільватизації. Опрацьовано теоретичні та методичні принципи і проведено ретроспективний аналіз динаміки лісистості. Розроблено еколого-економічні та лісивничі принципи зонування та проведено розподіл території західного регіону України на господарські райони з метою оптимізації лісистості. Вивчено вплив структури земельних угідь у межах виділених господарських районів регіону на ерозію грунтів, установлено залежність інтенсивності ерозійних процесів від площі сільськогосподарських земель, їх розораності, лісистості території та просторового розташування сільгоспугідь, лук і лісових насаджень за елементами рельєфу. Одержано дані щодо впливу масивних, дрібномасивних та смугових захисних насаджень різноманітного складу, площі та конструкції на швидкість вітру, температуру та вологість повітря і грунту та специфіку відкладання снігу, встановлено межі мікрокліматичного впливу захисних лісових насаджень, в яких спостерігається підвищення врожайності сільськогосподарських культур та розраховано параметри оптимального сільськогосподарського поля. Уперше для умов регіону встановлено критерії оптимізації лісистості

Індекс рубрикатора НБУВ: П361.2

Рубрики:

Лісові знімальні роботи. Лісове картування

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто методичний підхід до класифікації стану лісових ресурсів за багатоспектральними космічними зображеннями. Даний підхід базується на синергетичній концепції злиття даних, його програмна реалізація передбачає використання елементів геоінформаційних технологій. Розроблено алгоритм класифікації, базується на запропонованому критерії інформативності спектральних каналів і класифікаційному правилі визначення належності об'єкта до відповідного класу. На базі описаного алгоритму розроблено програмний модуль для класифікації багатоспектральних космічних зображень. Наведено результати експериментальних досліджень запропонованого методу.

Описано методику оцінки стану лісів за допомогою аерокосмічних знімків і наземної інформації, а також наведено карту поширення лісонасаджень, класифікованих за типами рослинних угруповань, Національного парку "Ждимир".

Підбито підсумки досліджень лісової компоненти лісоаграрних ландшафтів. Висвітлено ключові питання агролісомеліоративної науки: розкрито структуру ландшафту, визначено його основні агролісомеліоративні параметри та їх взаємодію. Наведено характеристику антропогенних навантажень на лісоаграрні ландшафти та розглянуто питання стійкості ландшафтних систем. Значну увагу приділено моделюванню оптимальної лісистості, обгрунтуванню методу визначення полезахисної лісистості, питанням оптимізації структури земельного фонду, лісистості у поєднанні з екостабілізувальними показниками лісоаграрного ландшафту. Описано систему нормативно-довідкових даних для смугових насаджень, яка включає таблиці ходу росту найпоширеніших лісомеліоративних порід у полезахисних лісових смугах. Наведено стандартні таблиці сум площ перерізів та запасів, моделі окоренкового збігу та нормативи рубок догляду в лісових смугах. Висвітлено наукові засади оптимізації лісоаграрних ландшафтів рівнинної України.

Подведены итоги исследований лесного компонента лесоаграрных ландшафтов. Освещены ключевые вопросы агролесомелиоративной науки: раскрыта структура ландшафта, определены его основные агролесомелиоративные параметры и их взаимодействие. Представлена характеристика антропогенных нагрузок на лесоаграрные ландшафты и рассмотрены вопросы стойкости ландшафтных систем. Значительное внимание уделено моделированию оптимальной лесистости, обоснованию метода определения полезащитной лесистости, вопросам оптимизации структуры земельного фонда, лесистости в соединении с экостабилизирующими показателями лесоаграрного ландшафта. Описана система нормативно-справочных данных для полосных насаждений, которая включает таблицы течения роста распространенных лесомелиоративных пород в полезащитных лесных полосах. Приведены стандартные таблицы сумм площадей разрезов и запасов, модели окоренкового совпадения и нормативы рубок присмотра в лесных полосах. Изложены научные основы оптимизации лесоаграрных ландшафтов равнинной Украины.

Розкрито загальнотеоретичні засади організації неперервного та раціонального лісокористування. Наведено характеристики лісовпорядних елементів лісового господарства, лісівничо-технічних форм, стиглостей лісу та їх визначення, критерії приросту лісу, його запасів і вікової структури. Розглянуто питання регулювання обсягів лісокористування залежно від лісовпорядкувальних методів. Описано особливості використання недеревної продукції лісу.

Раскрыты общетеоретические основы организации непрерывного и рационального лесопользования. Приведены характеристики лесоупорядоченных элементов лесного хозяйства, лесо-технических форм, спелостей леса и их определения, критерии прироста леса, его запасов и возрастной структуры. Рассмотрены вопросы регулирования объемов лесопользования в зависимости от лесоупорядоченных методов. Описаны особенности использования недревесной продукции леса.

Проаналізовано динаміку, сучасний стан, структуру, агролісомеліоративні параметри, антропогенні впливи, які зумовили трансформацію лісоаграрних ландшафтів рівнинної України та призвели до погіршання екологічної ситуації. Вивчено стійкість агроландшафтів до антропогенних навантажень, розроблено кількісні показники оцінювання стійкості, обгрунтовано запровадження агролісомеліоративного моніторингу з метою координування та контролю процесу оптимізації лісоаграрних ландшафтів. Розроблено методику визначення оптимальної полезахисної лісистості для різних грунтово-кліматичних зон. Одержано математичні (графічні та аналітичні) моделі залежностей між головними агролісомеліоративними параметрами лісоаграрного ландшафту (ріллі, лісів та лук). Виявлено залежність між захищеністю полів полезахисними лісовими смугами та урожайністю озимої пшениці в лісоаграрних ландшафтах Лісостепу та Південного Степу. Визначено кількісні показники біологічної продуктивності захисних лісових насаджень типового лісоаграрного ландшафту лісостепової зони за компонентами фітомаси. Обгрунтовано та доповнено асортимент декоративно цінних деревно-кущових порід для даних насаджень. Розроблено систему нормативно-довідкових даних для лісотаксаційної оцінки полезахисних лісових смуг та проведення рубок догляду. Запропоновано еколого-економічну модель оптимізації структури земельного фонду лісоаграрного ландшафту та сформульовано основні принципи його конструювання. Обгрунтовано місце географічних інформаційних систем у реалізації оптимізаційних моделей та проектуванні агролісомеліоративних заходів. Виявлено, що еколого-економічна

Досліджено особливості таксаційної та морфологічної будови маргінальних букових насаджень Бескидів та обгрунтовано пропозиції щодо формування їх оптимального стану та продуктивності. Запропоновано оригінальну методику оцінки просторової структури насаджень. Визначено умови розмежування крони дерева на освітлену та затінену частини на основі використання визначених коефіцієнтів, обчислення об'єму та площі зовнішньої поверхні крони, індексів заповнення об'єму та площі намету, обчислення верхньої висоти для модальних насаджень. Вивчено особливості площинного розташування дерев у насадженнях різного віку та їх будову за таксаційними та морфологічними показниками. Досліджено розподіл редукційних чисел за відсотковими долями від загальної кількості дерев. Виявлено, що букові насадження Бескидів характеризуються порушеною природною структурою, з доспілового віку в них формуються біогрупи у складі 5 - 8 дерев і вертикальна зімкнутість намету. За морфологічними показниками дерев та їх крон вивчено намет насаджень, проаналізовано об'єм та площу зовнішньої поверхні крони та її освітлених і затінених частин за соціальними рівнями. Виявлено, що основу об'єму та площі росту букняків становлять дерева трьох верхніх рівнів, які формуються панівними, співпанівними та підпорядкованими деревами. Відзначено зростання з віком ролі панівних дерев у формуванні насаджень за основними показниками. Вивчено парні та множинні кореляційні залежності між основними таксаційними та морфологічними показниками у букових насадженнях.