Індекс рубрикатора НБУВ: Л730.9

Рубрики:

Регенерація продуктів, які застосовують у виробництві хімічних волокон

Шифр НБУВ: ДС48212 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л730.9

Рубрики:

Регенерація продуктів, які застосовують у виробництві хімічних волокон

Шифр НБУВ: ДС48212 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено хімізм ряду процесів, що відбуваються під час фотополімеризації наповненої композиції. Показано зміну полімеризації здатності композицій, що тверднуть під дією УФ-світла, після введення наповнювача неорганічної природи.

Розглянуто питання модифікації синтетичних волокон введенням різних домішок безпосередньо на машинах формування і, зокрема, світлотермостабілізаторів. Технологічна схема і конструктивне виконання забезпечили високу рівномірність змішування компонентів, їх гомогенність, в результаті досягнуто підвищення світлотермостійкості нитки до 95-98%.

Методами диференціального термографічного, мас-спектрометричного, рентгенівського і хімічного аналізів, а також електронної мікроскопії досліджено процес деструкції гідратцелюлози, просоченої борною кислотою або тетраборатом амонію. Визначено температурний інтервал деструкції, склад твердих і газоподібних продуктів деструкції, структуру волокон вуглецю, які утворюються при цьому. Встановлено, що просочування боромісткими сполуками зміщує деструкцію гідратцелюлози в область більш високих температур і не впливає на процес дегідратації.

Ключ. слова: низькомолекулярні сполуки, екстракція, математична модель
Індекс рубрикатора НБУВ: Л732.31

Рубрики:

Поліамідні волокна

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано стислу історичну довідку про УКРНДІШВ, викладено основні напрямки діяльності з початку становлення, відмічено найбільш актуальні та перспективні напрямки, що вирішує колектив інституту.

Славний шлях за 40 років пройшла перша і єдина в Україні кафедра технології хімічних волокон Київського технологічного інституту легкої промисловості, створена у 1958 році. З 1992 р. кафедра готує спеціалістів також і з технології переробки пластмас та еластомерів, а з 1997 р. - і з технології опоряджувального виробництва, у зв'язку з чим у 1998 р. перейменована в кафедру технології полімерів і опоряджувального виробництва Державної академії легкої промисловості України. За 40 років випущено 3000 спеціалістів з технології хімічних волокон, за останні 5 років 250 - з технології переробки пластмас та еластомерів. У проблемній науково-дослідній лабораторії при кафедрі працюють 30 співробітників, у тому числі 7 кандидатів технічних наук.

Розроблено математичну модель процесу сушіння грануляту полікапроаміду в шахтних апаратах безперервної дії. Математична модель дає змогу: для заданих значень технологічних параметрів розрахувати геометричні розміри апарата; при відомих геометричних розмірах апарата підібрати відповідні значення технологічних параметрів процесу, які забезпечують досягнення заданого залишкового вологовмісту.

Наведено основні принципи технології виробництва, властивості і галузі застосування нових фільтрувальних матеріалів та фільтрів з ультратонких синтетичних волокон, що формуються із розплавів сумішей полімерів. Основними відмінними особливостями створених фільтрувальних матеріалів є дуже розвинена поверхня за рахунок унікальної структури мікроволокон, а також наявність тонковолокнистої оболонки, яка захищає шар від розмивання фільтратом. Фільтри призначені для очищення практично будь-яких рідинних і газових середовищ від частинок (крапель) мікронних розмірів, відрізняються високою ефективністю, брудоємністю, легко регенеруються і вже широко використовуються для очищення питної води, повітря, ліків.

Наведено дані з випуску хімічних волокон у світі, СНД і Україні, розглянуто перспективи їх виробництва та потреби, створення нових видів волокон і вдосконалення існуючих процесів.

Розглянуто основні напрямки підвищення ефективного розвитку виробництв віскозних волокон, ниток, плівок і оболонок. Наведено конкретні результати впровадження нових технологій УКРНДІШВ.

Розглянуто теоретичні основи виробництва матрично-фібрилярних волокнистих систем, зокрема, прядомість волокон дисперсної фази. Одержано рівняння, що дозволяють прогнозувати прядомість сумішей полімерів і можливість отримання матрично-фібрилярної структури з різними характеристиками фібрил, зокрема, з "нескінченними" фібрилами. Розроблено методику визначення кратності витягування (величини деформації) матричного полімеру, а також полімеру дисперсної фази у полімерній композиції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л732.37-1с

Рубрики:

Поліефірні волокна

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано класифікацію пристроїв для охолодження синтетичних ниток, яка враховує сучасні вимоги та тенденції в розробці пристроїв для охолодження. Показано вплив конструкції пристроїв для охолодження на якість одержаних ниток. На базі моделі фільтраційної течії в пористому тілі сформульовано крайові задачі переносу в пучках ниток і визначено фізичні схеми взаємодії потоків у пучках і зовнішньому середовищі, які розширюють уявлення про закономірності процесів переносу в системах ниток. Вперше розроблено математичні моделі, які описують процес охолодження пучка ниток у нерухомому середовищі, в закритому пристрої та в закритому пристрої з протитоком. Математичні моделі враховують параметри пучка та конструктивні параметри пристрою для охолодження, теплообмін у середині пучка ниток і між пучком, граничним шаром охолоджуючого повітря. Отримано математичні залежності для визначення кількості сорбованої вологи ниткою у процесі формування та за умов впливу процесу замаслювання на тертя й охолодження ниток. На підставі проведених теоретичних та експериментальних досліджень запропоновано метод проектування пристроїв для охолодження закритого типу з протитоком. Розроблено та досліджено пристрій для охолодження закритого типу з протитоком.

Розроблено технологію одержання сумішевих волокон полікапроамід - пек (ПКА - пек) матрично-фібрилярної будови. Досліджено реологічні властивості розплавів сумішей ПКА - пек, розроблено спосіб змішування розплавів ПКА та пеку. Висвітлено вимоги до волокноутворювального пеку. Результати вивчення процесів формування й орієнтаційного витягування волокон дозволили розробити технологічні параметри даних процесів і реалізувати формування волокон з розплаву композиції ПКА - пек на устаткуванні для одержання ПКА-ниток. Вивчено особливості матрично-фібрилярної будови ПКА - пек волокон і кристалічної структури ПКА матриці та її поліморфного переходу у ході орієнтаційного витягування. Досліджено кінетику термоокиснювального розкладу ПКА - пек волокон і показано, що перебіг процесу лімітується розкладом ПКА. За умов дослідно-промислового виробництва з ПКА - пек волокон одержано вуглецеві волокна.

Освещены новые направления развития машин для технических нитей. Представлены экономичные и гибкие технологии формирования полиамидного расплава в производстве текстильных комплексных нитей. Приведены результаты исследования фильеров для производства синтетических нитей из расплавов полимеров.

Встановлено форми складів цинку в шламах відстійників підприємств синтетичного волокна. Запропоновано принципову схему одержання металевого цинку з шламів, яка включає вилуговування цинку і його електрохімічне осадження. Лужні розчини після електролізу використовуються повторно для вилуговування.

Показано, що захист довкілля від найбільш шкідливих викидів виробництв хімічних волокон - сірководню та іонів цинку - доцільно здійснювати їх взаємним знешкодженням. Проаналізовано відомі способи переробки цинковмісних відходів. За результатами проведених досліджень визначено основні напрямки утилізації цінних компонентів із цинковмісного шламу.

Проанализировано состояние и перспективы развития оборудования для текстурирования стеклянных нитей, машиностроения и процессов получения химических волокон в России. Рассмотрены пути модернизации оборудования для производства синтетических волокон и нетканых материалов, а также намотки стеклонитей. Освещены современные направления аппаратурного оформления процессов полимеризации, экстракции и сушки поликапроамида. Изложены некоторые аспекты конструктивного оформления процесса введения и смешения добавок (термо-, светостабилизаторов, красителей) в машинах формования синтетических нитей; экологические и экономические аспекты переработки отходов в производстве нитепроводящей гарнитуры; технологические и конструктивные аспекты смешения полимеров на примере модельной системы полиамид 66-полиэтилентерефталат. Приведены результаты исследования гидродинамических параметров потока вязкого полимера в расплавопроводах плавильно-формовочных машин; влияния параметров поворотного стола стеклонаматывающих аппаратов НАС-7М на критические скорости электрошпинделя. Рассмотрены особенности реологического поведения расплавов смесей поликапроамид-пек. Приведено экономическое обоснование процесса получения

модифицированных волокон и нитей из смесей полимеров. Разработано оборудование для получения оптических светопроводящих волокон.