Досліджували склад новосинтезованих загальних та мітохондріальних білків проростків озимої пшениці чотирьох сортів, що відрізняються за морозостійкістю та чутливістю до гіпоксичного впливу. При адаптації до зниженої температури у зразках загального білка спостерігається індукція синтезу нових поліпептидів з мол.м. 16, 24 і 118 кД, а також посилення новоутворення існуючих (22, 35, 54 кД, БТШ70, БТШ90). При затопленні зростає питома інтенсивність синтезу ряду поліпептидів, зокрема 18, 35, 57 кД, БТШ70 і БТШ90. Для зразків мітохондріального білка основні зміни спектра новосинтезованих поліпептидів для обох чинників детектуються у ділянці 71 -73 і 82 кД, а також 16 -18 і 35 кД.

Подано загальний огляд літературних даних стосовно запасних білків рослин і обговорені результати досліджень білків насіння буряків. Розглянуто біохімічні параметри запасних білків (електрофоретична та імунохімічна гетерогенність, амінокислотний склад, молекулярна маса, відношення до кріопреципітації), фізіологічна роль і варіабельність в онтогенезі та різних генотипах. Показані можливість і перспективи використання поліморфізму цих білків у оцінці селекційного матеріалу.

Досліджено електрофоретичну та імунохімічну гетерогенність, фізико-хімічні властивості, функціональну роль запасних білків цукрових буряків. Вивчено їх поліморфізм на різноманітному вихідному матеріалі: сортах, гібридах, лініях, видах, компонентах сортів і гібридів, а також мутантах. Вперше встановлено, що запасним білком цукрових буряків є 11S глобулін, який за молекулярною масою, складом субодиниць, поліпептидів, амінокислот і відношенням до кріопреципітації подібний до запасних білків інших дводольних рослин. Доведено, що даний глобулін накопичується у насінні під час дозрівання та першим включається в метаболізм у процесі проростання. Виявлені мінливість 11S глобуліну в онтогенезі, стабільність складу за різних умов вирощування рослин, характерний розподіл амінокислот дають фізіолого-біохімічне обгрунтування можливості застосування зазначених глобулінів як маркерів для оцінки генофонду буряків. Біохімічна паспортизація та сформований каталог вітчизняних сортів і ліній за білковими формулами глобуліну дозволяє порівняти структуру їх популяцій в одній системі. Встановлено різноманітність генофонду цукрових буряків, визначено оригінальні та подібні форми, походження, показано їх відмінність від матеріалів зарубіжних фірм.

Узагальнено основи хімії металокомплексних сполук живих організмів. Основна увага зосереджена на ролі металокомплексних сполук у процесах фотосинтезу. Розглянуті питання історії вивчення пігментів фотосинтетичного апарату та їх класифікації; значення окремих ділянок сонячного спектру для фотосинтезу; етапи та продукти фотосинтезу.

Досліджували вплив низьких температур на синтез мітохондріальних білків кукурудзи. Показано, що через дію холоду відбувається інтенсифікація синтезу білків із родин БТШ70 і БТШ90. Висловлено припущення, що молекулярні шаперони необхідні для адаптації кукурудзи до низьких температур.

Ключ. слова: дикі види Beta L., 11S глобулін, електрофорез насінин, підвидова мінливість, ідентифікація, еволюційна мінливість
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.111.312*22,025 + Е522.924.1Che*72,025

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Охарактеризовано сучасний стан світових і національних ресурсів рослинного білка. Розглянуто питання генетики, селекції, насінництва сільськогосподарських культур (зернових, зернобобових, білковоолійних і кормових), описано прогресивні технології їх вирощування. Досліджено кореляції урожайності з іншими господарсько-цінними ознаками селекційного матеріалу кукурудзи за умов монокультури. Розкрито можливості використання експериментального мутагенезу для створення сортів озимої пшениці з високою якістю білка. Проаналізовано вплив способів передпосівної підготовки насіння на формування продуктивності сої. Обгрунтовано наукові засади технології вирощування квасолі звичайної за умов правобережного Лісостепу України. Запропоновано стратегії використання лучних агроекосистем з метою вирішення проблеми виробництва рослинного білка. Показано вплив режимів скошування на густоту й урожайність травостою люцерни посівної другого року життя. Розкрито роль мікроорганізмів у трансформації азоту у грунті. Наведено результати порівняльного дослідження кормової продуктивності різновікових лучних агрофітоценозів. Розглянуто енергозберігальні технології заготівлі, зберігання, переробки та використання кормів і кормового білка. Запропоновано засоби забезпечення якості та безпеки кормів. Висвітлено перспективи розвитку кормовиробництва у контексті євроінтеграційного курсу України.

Охарактеризовано современное состояние мировых и национальных ресурсов растительного белка. Рассмотрены вопросы генетики, селекции, семеноводства сельскохозяйственных культур (зерновых, зернобобовых, белковомасленных и кормовых), описаны прогрессивные технологии их выращивания. Исследованы корреляции урожайности с другими хозяйственно-ценными признаками селекционного материала кукурузы в условиях монокультуры. Раскрыты возможности использования экспериментального мутагенеза для создания сортов озимой пшеницы с высоким качеством белка. Проанализировано влияние способов предпосевной подготовки семян на формирование продуктивности сои. Разработаны научные основы технологии выращивания фасоли обычной в условиях правобережной Лесостепи Украины. Рассмотрены стратегии использования луговых агроэкосистем с целью решения проблемы производства растительного белка. Показано влияние режимов скашивания на плотность и урожайность травостоя люцерны посевной второго года жизни. Раскрыта роль микроорганизмов в трансформации азота в почве. Изложены результаты сравнительного исследования кормовой продуктивности разновозрастных луговых агрофитоценозов. Рассмотрены энергосберегающие технологии заготовки, хранения, переработки и использования кормов и кормового белка. Разработаны способы обеспечения качества и безопасности кормов. Освещены перспективы развития кормопроизводства в контексте евроинтеграционного курса Украины.

Запропоновано новий підхід до генетичної класифікації гордеїнів, що базується на ідентифікації за допомогою електрофорезу в ПААГ алельного стану гордеїнкодуючих локусів і складанні формул генотипів.

Обсуждены вопросы, касающиеся функционирования стрессового белка пластид - фибриллина. Рассмотрены локализация фибриллина в хлоропластах и хромопластах, структура и синтез этого белка в растительной клетке. Показана защитная функция фибриллинов при адаптации растений к водному стрессу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*440.4 + Е50*725.111.3

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.37*725.111.3 + Е50*725.111.3

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П127.59 + Е50*725.111.3-636-601.1

Рубрики:

Фізіологія стійкості культурних рослин до несприятливих умов

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: біотехнологія, транзієнтна експресія, рекомбінантні білки, Nicotiana benthamiana, Nicotiana excelsior, Agrobacterium
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*440.6 + Е50*725.111.3*440.28

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж25189 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив теплового стресу на функціонування рослин. Описано молекулярно-біохімічні механізми пошкоджень, які виникають внаслідок теплового стресу та відповідь клітини за даних умов. Охарактеризовано основні групи білків теплового стресу, висвітлено сучасні наукові уявлення про механізми регуляції їх експресії. Розглянуто експериментальні підходи та методи дослідження теплового стресу на різних рівнях (ДНК, РНК, білка). Наведено методики комп'ютерного аналізу первинної нуклеотидної послідовності ДНК, виявлення індукції стресових генів методом гібридизації РНК на фільтрі, ідентифікації білків теплового стресу методом імуноблотингу.

Проанализировано влияние теплового стресса на функционирование растений. Описаны молекулярно-биохимические механизмы повреждений, возникающих вследствие теплового стресса и ответ клеток в данных условиях. Охарактеризованы группы белков теплового стресса, освещены современные научные представления о механизмах регуляции их экспрессии. Рассмотрены экспериментальные подходы и методы исследования теплового стресса на различных уровнях (ДНК, РНК, белка). Приведены методики компьютерного анализа первичной нуклеотидной последовательности ДНК, выявления индукции стрессовых генов методом гибридизации РНК на фильтре, идентификации белков теплового стресса методом имуноблотинга.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.111.3-636

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.56*72 + Е50*725.111.3 + П241.92-264

Рубрики:

Basidiomycetes Базидіоміцети

Загальна ботаніка

Гриби їстівні

Шифр НБУВ: Ж69583/Сер.А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено адитивно-домінантну систему генетичного контролю вмісту білка в зерні озимої пшениці. Продемонстровано провідну роль адитивних ефектів в експресії генів, що контролюють білковість зерна озимої пшениці. Показано, що успадкування гібридами рівня вмісту білка в зерні відбувається за проміжним типом.

Обобщены данные литературы о механизмах синтеза и деградации салициловой кислоты (СК) в растениях, изменении ее содержания при действии стрессоров, сведения о влиянии экзогенной СК на устойчивость растений к абиотическим стрессорам. Рассмотрены вопросы трансдукции сигналов, вызываемых СК, в геном, участия салицилата в модифицировании действия других сигнальных интермедиатов (активных форм кислорода, кальция, оксида азота и пр.). Обобщены сведения об участии СК в формировании конкретных защитных реакций, важных для выживания растений в условиях действия абиотических стрессоров (изменение активности антиоксидантных ферментов, повышение содержания низкомолекулярных протекторов, синтез стрессовых белков и др.).