Проведено дослідження впливу валентності катіона на структуру його гідратної оболонки. Дослідження виконано в рамках техніки інтегральних рівнянь з використанням моделі центральних сил для опису води. Виявлено значну модифікацію внутрімолекулярної структури води в гідратній оболонці високовалентних катіонів, а також ефект втрати певної кількості атомів водню гідратною оболонкою. Отриманий результат інтерпретовано гідролізом води високовалентними катіонами.

Знайдено точний розв'язок системи нелінійних електродифузійних рівнянь для чотирьохкомпонентного електроліту з одним спільним аніоніом та двома паралельними електрохімічними реакціями на плоскому електроді. Розглянуто систему однозарядних іонів, так і іонів довільної зарядності. Отримано розподіл концентрацій всіх іонів та потенціалу в дифузійному шарі в залежності від густини загального струму. Встановлено вирази для граничного виходу за струмом для катіонів, які розряджаються, в залежності від складу електроліту та густини загального струму.

У рамках лінійної теорії стійкості досліджено границю виникнення конвективної нестійкості бінарного електроліту, що знаходиться у вертикальній циліндричній комірці кінцевої висоти за умови проведення електрохімічної реакції . Для опису границі конвекції, що виникає, використовується критичне модифіковане число Релея. Для різних співвідношень висоти циліндра до його радіуса теоретично розраховано критичні числа Релея, що порівнюються з експериментальними даними. Отримано задовільну кореляцію розрахованих значень та експериментальних результатів для випадку, коли відношення висоти циліндра до його радіуса не менше одиниці.

Розглянуто аналіз даних кондуктометричного дослідження рівноваг у розчинах несиметричних електролітів у бінарних розчинниках. Виявлено, що складні рівноваги в умовно-універсальних розчинниках у загальному випадку визначаються впливом діелектричної проникності. Описано метод розрахунку констант іонної асоціації різних іонних рівноваг. Показано, що метод можна застосовувати для обробки та інтерпретації експериментальних кондуктометричних даних для систем зі складними іонними рівновагами.

У результаті вивчення розчинності йоднуватої кислоти та йоду у водних розчинах азотної кислоти встановлено, що розчинність йоднуватої кислоти підвищується з ростом вмісту води та температури в системі, а розчинність йоду має мінімум за умови концентрації 70 %. На основі експериментальних даних одержано математичні залежності. Одержані результати можна використати для розробки технології утилізації некондиційних розчинів азотної кислоти й оксидів азоту.

Оцінка стану Mn (II) у електроліті, що містить фтор-іон, різними методами (циклічною вольт-амперометрою, спектрофотометрією, електрофорезом та електропровідністю) показала утворення комплексних сполук з різними зарядами та співвідношення в них складових електроліту.

Розглянуто гідродинаміку процесів перенесення розчину електроліту крізь зворотноосмотичну мембрану, рушійною силою яких є градієнти концентрацій частинок, температури, різниця зовнішнього і осмотичного тисків та діелектричні властивості вихідного розчину, мембрани, фільтрату. Методом нерівноважного статистичного оператора Зубарєва отримано узагальнені рівняння гідродинаміки для іонів і молекул системи вихідний розчин - мембрана - фільтрат з врахуванням діелектричних властивостей розчинника. Рівняння гідродинаміки проаналізовано для трьох фаз з врахуванням особливостей, пов'язаних з обертальними рухами та діелектричною релаксацією полярних молекул розчинника.

Проведено експериментальне дослідження геометрії стаціонарного руху розчину солей, кислот і лугів в околі елемента високоградієнтної електромагнітної насадки, розміщеної у зовнішньому постійному магнітному полі. Встановлено залежності напрямку руху рідини від природи вихідної речовини, швидкості руху рідини від розміру та поверхні насадки. На базі проведених експериментів встановлено, що для голок і кулеподібних часток, розміщених у зовнішньому магнітному полі під час збільшення розміру насадки відбувається підвищення швидкостей модельних рідин. Показано, що для феромагнітних часток різних форм швидкість потоків зменшується з відстанню до поверхні насадки. Підтверджено, що напрямок руху модельних рідин зумовлений не класом речовин, а конкретними іонами, які входять у розчин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.18

Рубрики:

Розчини електролітів

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.187.4

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.187.4

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.187.4

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.18

Рубрики:

Розчини електролітів

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены различные аспекты дифференцирования силы органических кислот в растворах. Проанализировано влияние растворителя на протолитические равновесия и предложены объяснения отдельных типичных случаев дифференцирования силы кислот неводными растворителями. Исследованы протолитические равновесия флуоресцеиновых, родаминовых, фталеиновых и сульфофталеиновых красителей и показана роль таутомерии в изменении констант диссоциации данных соединений при смене растворителя. Рассмотрены факторы, определяющие положение ионных равновесий в мицеллярных растворах коллоидных поверхностно-активных веществ и в других диофильних дисперсных системах.

Наведено узагальнені рівняння переносу іонів та молекул розчину електроліту крізь зворотноосмотичну мембрану, а також переносу іонів та молекул для системи "вихідний розчин електроліту - мембрана - фільтрат" для дифузійної та в'язкої моделей. Висвітлено електромагнітні процеси переносу шляхом усереднення мікроскопічних рівнянь Максвелла для вихідного розчину.

Приведены обобщенные уравнения переноса ионов и молекул раствора электролита сквозь возвратноосматическую мембрану, а также переноса ионов и молекул для системы "исходный раствор электролита - мембрана - фильтр" для диффузионной и вязкой моделей. Освещены электромагнитные процессы переноса путём усреднения микроскопических уравнений Максвелла для исходного раствора.

Изложены вопросы химии кислот и оснований Лукса-Флуда (оксокислотность, реакции с переносом оксид-ионов) в ионных расплавах, нитратах и галогенидах щелочных металлов. Проанализированы данные по гомогенным кислотно-основным равновесиям, растворимости оксидов и диссоциации оснований Лукса-Флуда в ионных расплавах, выведен ряд закономерностей, позволяющих предсказывать поведение оксосоединений в расплавах. Описаны методики проведения исследований и обработки результатов, основанные на использовании мембранного кислородного электрода, рассмотрены особенности работы различных типов кислородных электродов в расплавленных солях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.18

Рубрики:

Розчини електролітів

Шифр НБУВ: ВА634072 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены обобщенные данные о синтезе, свойствах и применении алкилароматических полиионенов. Рассмотрена реакционная способность моно- и олигомеров с концевыми хлор- и аминометильными группами. Определена зависимость молекулярной массы ионенов от реакционной способности исходных моно- и олигомеров. Описано влияние природы и состава растворителя на молекулярную массу ионенов. Особое внимание уделено влиянию структуры растворителя на процессы, протекающие при поликонденсации. Рассмотрены физико-химические свойства растворов ионенов в водных, водно-солевых и -органических растворителях. Охарактеризованы области практического применения синтезируемых ионенов.

Наведено експериментальні результати з впливу електричного струму на слабкі електроліти, якими є дистильована вода з малими частинками домішок у вигляді солей та кислот. Такі слабкі розчини відповідають складу природної води. Вплив зовнішньої сили (електричного струму) на такі середовища призвів до виявлення ряду особливостей, що супроводжувались корпускулярним та електромагнітним випромінюваннями у широкій смузі частот, у тому числі і з жорсткими фотонами, а також викидом до атмосфери плазмоїдів сферичної форми. У роботі описано макет для дослідів, електричні режими впливу на водяне середовище, наведено часові реалізації процесів випромінювання, обговорено одержано результати. Наведено детальний огляд сучасного стану цієї проблеми.

Приведены экспериментальные результаты по воздействию электрического тока на слабые электролиты, представляющие собой дистиллированную воду с малыми добавками примесей в виде солей и кислот. Такие слабые растворы соответствуют составу природной воды. Воздействие внешней силы (электрического тока) на такие среды привело к обнаружению ряда особенностей, сопровождающихся корпускулярным и электромагнитным излучениями в широком диапазоне частот, в том числе и с жесткими фотонами, а также выбросом в атмосферу плазмоидов сферической формы. Описаны экспериментальный макет, электрические режимы воздействия на водную среду, приведены временные реализации разрядных процессов, обсуждены полученные результаты. Приведен обстоятельный обзор современного состояния по данной проблеме.

The experimental results of the influence of electric current on weak electrolytes consist of distilled water with little quantity of impurities as salts and acids have been presented. Such weak solutions are similar to natural water. The influence of external strength (electric current) on such mediums resulted in the observation of both corpuscular and electromagnetic radiation of wide wave band including Roentgen and also plasmoid blowout in the air. There is experimental model description, electrical regimes of discharge in water medium, time characteristics of discharge process, discussion of obtained results in this paper. The fundamental review of this problem status is also given.

На основе созданной теории концентрированных растворов разработаны оригинальные методы расчета, позволяющие рассчитать с минимальными погрешностями в многокомпонентных системах объемные свойства (плотность, кажущиеся молярный объем, расширяемость, а также адиабатическую кажущуюся молярную сжимаемость), равновесия в растворах (коэффициенты активности, активности воды, сомотические коэффициенты), фазовые равновесия (давление паров над многокомпонентными растворами, температуру кипения и замерзания), калорические свойства (теплоемкость, кажущуюся молярную теплоемкость), свойства растворов (теплопроводность, поверхностное натяжение), явления переноса (вязкость динамическую, электрическую проводимость, диффузию). Приведены коэффициенты расчета для большого количества электролитов, полученные в результате математической обработки методами регрессионного анализа данных, имеющихся в мировой научной литературе и полученных в результате собственых экспериментальных измерений.