У результаті вивчення розчинності йоднуватої кислоти та йоду у водних розчинах азотної кислоти встановлено, що розчинність йоднуватої кислоти підвищується з ростом вмісту води та температури в системі, а розчинність йоду має мінімум за умови концентрації 70 %. На основі експериментальних даних одержано математичні залежності. Одержані результати можна використати для розробки технології утилізації некондиційних розчинів азотної кислоти й оксидів азоту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.181

Рубрики:

Будова розчинів електролітів

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.181

Рубрики:

Будова розчинів електролітів

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследовано влияние природы и геометрии ионов на структуру растворителя на основании экспериментальных данных по вязкости и мольным объемам водных растворов хлоридов, нитратов и сульфатов Ni(II), Co(II), Mn(II), Cu(II), а также динамических и термодинамических параметров гидратации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.181

Рубрики:

Будова розчинів електролітів

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.181 + Г576.8

Рубрики:

Будова розчинів електролітів

Електроліз води

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розв'язок середньосферичного наближення представлено через 5 параметрів. Три з них є аналогічними для безасоціативного випадку, а два інших є мономерними фракціями іонів і диполів. Точні вирази для термодинамічних величин представлено в простій формі. Представлено числові результати для термодинамічних функцій і фазової рівноваги.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.181

Рубрики:

Будова розчинів електролітів

Шифр НБУВ: Ж41279 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.181

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж41279 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Структурні та термодинамічні властивості модельного розчину, що містить заряджені олігомери та еквівалентну кількість протиіонів, вивчено за допомогою канонічного моделювання Монте-Карло. Олігомери представлено у вигляді (гнучких) вільноз'єднаних ланцюжків або як лінійний (жорсткий) ланцюг заряджених твердих сфер. Відповідно до примітивної моделі розчину електроліту, протиіони змодельовано як заряджені тверді сфери, а розчинник враховано через діелектричні властивості середовища. Виявлено значні відмінності у парних функціях розподілу, одержаних для жорсткої та гнучкої моделей, але відмінності в термодинамічних властивостях, таких як, ентальпія розведення та надлишковий хімічний потенціал, є менш значними. Одержані результати розглянуто з точки зору експериментальних даних для водних розчинів поліелектролітів. Результати моделювання показують, що відхилення від повністю витягнутої (стрижневої) конформації веде до сильнішого зв'язування протиіонів. З іншого боку, гнучкість полііонів, навіть у поєднанні з впливом розмірів іонів, не може бути причиною якісних відмінностей між теоретичними та експериментальними результатами для ентальпії розведення.

Дистанційне визначення речовин, у тому числі і рідин, є актуальним завданням, вирішення якої вимагає принципово нових підходів як до методів, так і до техніки вимірювань. Пов'язано це з тим, що стандартні методи базуються на коливальних властивостях компонентів рідини: від атомів до клатратних комплексів, які реєструються спектроскопічними методами різних частотних діапазонів і не розраховані на дистанційне застосування. Звичні методи радіолокації зазвичай не прийнятні через неможливість потайного знімання інформації за допомогою активної локації та отримання на її основі даних за складом об'єкта опромінення [1 - 5]. Тому в даний час все ширше використовуються методи та прийоми пасивної локації, але для вирішення досить специфічних завдань дистанційної ідентифікації речовин вони мають бути значно модернізовані. У роботі [6] зроблено спробу застосування пасивної локації для досліджень водних розчинів солей. Але методика вимірювань не надає можливості проводити дистанційні дослідження через необхідність знаходження коефіцієнта відбиття від металу та заданого зразка водного розчину. На сьогоднішній день немає чіткого розуміння того, як залежить термостимульоване випромінювання від складу макроскопічного тіла, а також від того, чи є теплове випромінювання рівноважним або нерівноважним. Об'єкт, що досліджується, ща заданої температури випромінює електромагнітні хвилі, пов'язані з тепловим рухом молекул та атомів його складових. Тому теплове випромінювання є випадковим (флуктуаційним), що означає рівність нулю середньої величини електромагнітного поля, але усереднені квадратичні по полю характеристики, що визначають його енергію (температуру), мають відмінну від нуля кінцеву величину. Розглянуто вдосконалену методику та модернізований вимірювальний комплекс для дистанційного дослідження рідких розчинів як електролітів, так і неелектролітів за допомогою вимірювань і подальшого аналізу флуктуацій диференціальної температури проміжного рідкого середовища (дистильованої води), в яку вміщена ємність (тара). Наведено результати досліджень сумішей електролітів і неелектролітів різних концентрацій. Наведено приклад вимірювання нерівноважного теплового випромінювання розчину. Показано можливість розрізняти досліджувані рідини, а також з'єднувати компоненти розчинів даних концентрацій для отримання заданих властивостей всього розчину.